Тримання під вартою (ст.183)

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як (див. п.п. 1-6 ст.183)

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. (ст.197)

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК. (ст.203) Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Застосування електронних засобів контролю (ст.195)

Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Електронні засоби контролю можуть застосовуватися: 1) слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок; 2) працівниками органу внутрішніх справ на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров'я особи, яка їх використовує.

Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду

Законне затримання (ст. 207)

Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК. Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 КПК

Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у ст. 482 КПК: 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: (ст.208)

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами ст. 209 КПК.

Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття 1

ТЕМА: Поняття, зміст та завдання кримінального провадження України.

Питання для обговорення:

1. Поняття кримінального провадження.

2. Історичні форми кримінального провадження.

3. Завдання кримінального провадження.

4. Кримінально-процесуальна форма.

5. Кримінально - процесуальні правовідносини.

6. Стадії кримінального провадження та їх система.

7. Джерела кримінально - процесуального законодавства України.

8. Кримінально-процесуальні функції.

9. Кримінально - процесуальні норми.

10. Кримінально-процесуальні гарантії.

11. Дія КПК України в просторі, в часі, за колом осіб

Практичні завдання:

1. Складіть схему системи кримінального процесу яка має містити наступні стовбці: найменування стадії; безпосереднє завдання; коло суб’єктів, які відповідають за їх вирішення; основні методи і способи їх вирішення; початковий і заключний моменти та підсумкове процесуальне рішення

2. Під час судового розгляду кримінальної справи підсудний заявив клопотання про відмову від призначеного йому судом захисника-адвоката А., мотивуючи це тим, що захисник недостатньо ознайомився з матеріалами справи і некваліфіковано виконує свій процесуальний обов'язок. Підсудний просив суд допустити до участі у справі обраного ним самим захисника — адвоката Б.. Суд відмовив у задоволенні клопотання підсудного, посилаючись на те, що адвокат А. заперечує проти заявленого йому відводу.

Ø Чи правильне рішення прийняв суд? Яким процесуальним актом він повинен оформити своє рішення щодо заявленого клопотання?

Ø У чому полягає суть кримінально-процесуальних гарантій?

Ø Про які процесуальні гарантії йдеться у цьому випадку і чи не були вони порушені?

Відповіді обґрунтуйте посиланням на кримінально-процесуальний закон.

3. Під час проведення досудового розслідування в кримінальній справі про обвинувачення М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка, поєднана з проникненням у житло), виникла необхідність провести обшук у його квартирі.

Слідчий виніс постанову про проведення обшуку, запросив понятого та спеціаліста-криміналіста і прибув на квартиру М. В той час в ній перебував лише 9-річний син обвинуваченого. У його присутності слідчий разом із запрошеними особами провів обшук, вилучивши кілька цінних речей. Про їх вилучення був складений акт, один екземпляр якого було залишено на квартирі М..

Ø У чому полягає суть і значення кримінально-процесуальної форми?

Ø Чи не допустив слідчий порушень кримінально-процесуальної форми? Якщо так, то які саме?

Ø Чи були порушені процесуальні гарантії прав обвинуваченого, і якщо так, то які?

Семінарське заняття 2

ТЕМА: Засади кримінального провадження.

Питання для обговорення:

1. Поняття і значення принципів кримінального провадження.

2. Класифікація принципів.

3. Зв'язок та взаємозумовленість принципів кримінального провадження.

4. Окремі принципи кримінального провадження: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Семінарське заняття 3