Тема 1. Поняття, зміст та завдання кримінального провадження України.

МОДУЛЬ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Програмовий зміст

Тема 1. Поняття, зміст та завдання кримінального провадження України.

Поняття кримінального провадження. Історичні форми кримінального провадження. Завдання кримінального провадження. Кримінально-процесуальна форма. Кримінально - процесуальні правовідносини. Стадії кримінального провадження та їх система. Джерела кримінально - процесуального законодавства України. Кримінально-процесуальні функції. Кримінально - процесуальні норми. Кримінально-процесуальні гарантії. Дія КПК України в просторі, в часі, за колом осіб.

Питання для самоконтролю.

1. У чому полягає суть кримінального провадження?

2. Історичні форми (моделі) кримінального провадження.

3. Які завдання стоять перед кримінальним провадженням України?

4. У чому полягає суть і яке поняття правосуддя?

5. Що слід розуміти під стадією кримінального провадження?

6. Які є стадії у кримінальному провадженні України?

7. Що таке кримінально-процесуальні відносини, які є їх види та в чому полягає їх особливість?

8 Що становлять собою кримінально-процесуальні гарантії? Які кримінально-процесуальні гарантії особи закріплені в Конституції України?

9 Що слід розуміти під кримінально-процесуальною функцією?

10 Які функції властиві кримінальному провадженні?

11 Що слід розуміти під дією КПК в просторі, за часом та колом осіб?

Тема 2. Засади кримінального провадження.

Загальні засади (принципи) кримінального провадження. Поняття і значення принципів кримінального провадження. Класифікація принципів. Зв'язок та взаємозумовленість принципів кримінального провадження. Види принципів кримінального провадження. Загальна характеристика принципів кримінального провадження.

Питання для самоконтролю.

1. У чому полягає суть принципу кримінального провадження? Його поняття?

2. У чому полягає практичне значення принципів кримінального провадження?

3. Як класифікуються принципи кримінального провадження?

4. Які принципи кримінального провадження закріплені в Конституції України?

5. Які ви знаєте організаційні принципи судочинства?

6. Які принципи процесу треба віднести до функціональних?

7. У чому полягає суть принципу публічності (офіційності) кримінального провадження?

8. У чому полягає суть принципу рівності громадян перед законом і судом?

10. В яких випадках принцип гласності кримінального провадження обмежується?

11. У чому, на вашу думку, переваги змагального процесу?

12. Якою є формула презумпції невинуватості?

13. Що означає право на захист від обвинувачення? Хто його здійснює?

Тема 3. Сторони кримінального провадження (учасники досудового розслідування та судового провадження).

Сторони кримінального провадження, їх поняття та класифікація.

Здійснення правосуддя судом. Склад суду. (склад суду першої інстанції, апеляційного, касаційного, Верховного суду України, суду присяжних).

Сторона обвинувачення: Прокурор його місце, роль та повноваження у кримінальному провадженні. Орган досудового розслідування, його структура та види. Повноваження керівника органу досудового розслідування та слідчого. Оперативні підрозділи їх види та повноваження.

Сторона захисту: Підозрюваний, обвинувачений, їх процесуальний стан, права та обов’язки. Виправданий, засуджений їх процесуальний стан та права. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого. Особи які можуть бути залучені у їх якості, їх права. Захисник його процесуальний стан. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні. Права та обов’язки захисника. Залучення захисника. Обов’язкова участь захисника. Відмова від захисника або його заміна. Потерпілий його процесуальний стан. Права та обов’язки потерпілого. Представник потерпілого його права та обов’язки. Законний представник потерпілого.

Інші учасники кримінального провадження: Заявник його процесуальний стан та права. Цивільний позивач та цивільний відповідач їх процесуальний стан, права та обов’язки. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача його процесуальний стан та повноваження. Законний представник цивільного позивача. Свідок його права обов’язки та відповідальність. Особи які не можуть бути допити у якості свідків. Перекладач (сурдоперекладач) його права та обов’язки. Експерт його права обов’язки та відповідальність. Спеціаліст його права обов’язки та відповідальність. Секретар судового засідання його повноваження. Судовий розпорядник його повноваження. Понятий, заставодавець.

Питання для самоконтролю.

1. Склад суду та його види.

2. Назвіть поняття підсудності та її види.

3. Надайте класифікацію суб’єктів кримінального провадження?

4. Хто є сторонами у кримінальному провадженні?

5. Вміти визначати процесуальний статус окремим суб’єктам кримінального провадження.

Тема 4. Докази і доказування у кримінальному провадженні.

 

Поняття, значення та мета доказування у кримінальному провадженні. Система доказового права. Теорія доказів. Джерела (види) доказів. Класифікація доказів. Поняття доказів, належність допустимість та достатність при визнанні відомостей доказами. Визнання доказів недопустимими. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (предмет доказування) та його структура. Обов’язок доказування. Збирання доказів. Оцінка доказів. Показання його види. Особи які мають право давати показання. Предмет показань. Показання з чужих слів. Речові докази і документи як матеріальні об’єкти кримінального правопорушення. Висновок експерта та його зміст.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке доказування?.

2. З чого складається система доказового права?.

3. Викладіть основні положення теорії доказів.

4. Дайте визначення доказів та їх джерел.

5. Які види доказів існують?

6. Що таке належні, достатні та визнанніст доказів?

7. Назвіть обставини, які підлягають доказування в кримінальному провадженні.

8. На кого покладається обов’язок доказування в кримінальному провадженні?

9. Порядок збирання доказів.

10. Вміти надати характеристику окремим видам доказів.

Тема 5. Заходи забезпечення кримінального провадження

Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування. Види заходів забезпечення кримінального провадження та їх загальні правила застосування. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід. Підстави та коло осіб відносно яких можливо застосування приводу. Накладення грошового стягнення та підстава її застосування. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

Відсторонення від посади. Загальні положення відсторонення від посади. Тимчасовий доступ до речей і документів. Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів. Речі і документи, до яких заборонено доступ. Тимчасове вилучення майна їх підстава та процесуальний порядок. Арешт майна. Підстави для арешту майна.

Загальні положення про запобіжні заходи. Мета і підстави застосування запобіжних заходів. Види запобіжних заходів та порядок їх застосування. Тимчасовий запобіжний захід. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Перелік осіб до яких можливо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування електронних засобів контролю. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, підстави, строк та порядок. Момент затримання.

Питання для самоконтролю.

1. Які підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження?

2. Які види заходів забезпечення кримінального провадження виокремлюють?

3..

4. Назвіть поняття підсудності та її види.

5. Надайте класифікацію суб’єктів кримінального провадження?

6. Хто є сторонами у кримінальному провадженні?

7. Вміти визначати процесуальний статус окремим суб’єктам кримінального провадження.

 

Змістовий теоретичний модуль

Захисник.

Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.(ст.45 КПК)

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених ст. 50 КПК, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Обов'язкова участь захисника (ст.52 КПК)

Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: 1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; 2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; 3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад; 4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту; 5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності; 6) щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.

Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. (ст.54 КПК)

Потерпілий.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.(ст.55 КПК)

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. (ст.ст. 56, 57 КПК)

Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення ч. 1 - 3 ст. 55 КПК поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Представник потерпілого.

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. (ст.58 КПК)

Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Особиста порука (ст. 180)

Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення.

Домашній арешт (ст.181)

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

Застава (ст.182)

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття 1

Семінарське заняття 2

Семінарське заняття 3

Семінарські заняття 4-5

ТЕМА: Докази і доказування у кримінальному провадженні.

Питання для обговорення:

1. Поняття, значення та мета доказування у кримінальному процесі.

2. Система доказового права. Теорія доказів.

3. Поняття доказової діяльності.

4. Елементи доказування.

5. Окремі елементи доказової діяльності (процесу доказування).

6. Властивості доказів: належність та допустимість доказів.

7. Поняття предмету доказування у кримінальній справі та його структура.

8. Поняття доказу у кримінальному процесі та його елементи.

9. Класифікація доказів.

10. Джерела доказів.

11. Характеристика окремих видів доказів:

- Показання осіб.

- Речові докази і документи.

- Висновок експерта.

Семінарське заняття 6

МОДУЛЬ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Програмовий зміст

Тема 1. Поняття, зміст та завдання кримінального провадження України.

Поняття кримінального провадження. Історичні форми кримінального провадження. Завдання кримінального провадження. Кримінально-процесуальна форма. Кримінально - процесуальні правовідносини. Стадії кримінального провадження та їх система. Джерела кримінально - процесуального законодавства України. Кримінально-процесуальні функції. Кримінально - процесуальні норми. Кримінально-процесуальні гарантії. Дія КПК України в просторі, в часі, за колом осіб.

Питання для самоконтролю.

1. У чому полягає суть кримінального провадження?

2. Історичні форми (моделі) кримінального провадження.

3. Які завдання стоять перед кримінальним провадженням України?

4. У чому полягає суть і яке поняття правосуддя?

5. Що слід розуміти під стадією кримінального провадження?

6. Які є стадії у кримінальному провадженні України?

7. Що таке кримінально-процесуальні відносини, які є їх види та в чому полягає їх особливість?

8 Що становлять собою кримінально-процесуальні гарантії? Які кримінально-процесуальні гарантії особи закріплені в Конституції України?

9 Що слід розуміти під кримінально-процесуальною функцією?

10 Які функції властиві кримінальному провадженні?

11 Що слід розуміти під дією КПК в просторі, за часом та колом осіб?