Рівномірно розподілені навантаження



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рівномірно розподілені навантаження



6.5Характеристичні і квазіпостійні значення рівномірно розподілених тимчасових навантажень на плити перекриттів, східці і підлоги на ґрунтах наведено в табл. 6.2.

6.6Характеристичні значення навантажень на ригелі і плити перекриттів від ваги тимчасових перегородок слід приймати залежно від їхньої конструкції, розташування і характеру опирання на перекриття і стіни. Ці навантаження допускається враховувати як рівномірно розподілені додаткові навантаження, приймаючи їхні характеристичні значення на підставі розрахунку для передбачуваних схем розміщення перегородок, але не менш як 0,5 кПа (50 кгс/м2).

6.7Коефіцієнти надійності за навантаженням для рівномірно розподілених навантажень слід приймати:

1,3 – при характеристичному значенні менш ніж 2,0 кПа (200 кгс/м2); 1,2 – при характеристичному значенні 2,0 кПа (200 кгс/ м2) і більше.

Коефіцієнт надійності за навантаженням від ваги тимчасових перегородок слід приймати відповідно до вказівок 5.2.

6.8При розрахунку балок, ригелів, плит, а також колон та фундаментів, що сприймають навантаження від одного перекриття, характеристичні значення навантажень, наведені у табл. 6.2, слід знижувати залежно від вантажної площі А, м2, елемента, що розраховується, множенням на коефіцієнт сполучень , який дорівнює:

а) для приміщень, наведених у поз. 1,2,12,а (при вантажній площі А>А1 = 9 м2)

(6.1)

б) для приміщень, наведених у поз. 4,11,12,б (при вантажній площі А>А2 = 36 м2),

(6.2)

Примітка.При розрахунку стін, що сприймають навантаження від одного перекриття, значення навантажень слід знижувати залежно від вантажної площі А елементів, що розраховуються (плит, балок), які спираються на стіни.

6.9 При визначенні поздовжніх зусиль для розрахунку колон, стін і фундаментів, що сприймають навантаження від двох і більше перекриттів, характеристичні значення навантажень, наведені в табл. 6.2, слід знижувати множенням на коефіцієнт сполучень :

а) для приміщень, наведених у поз. 1,2,12,а,

; (6.3)

б) для приміщень, наведених у поз. 4,11,12,б,

. (6.4)

де , визначаються відповідно до 6.8;

п – загальне число перекриттів (для приміщень, наведених у табл. 6.2, поз. 1, 2, 4, 11, 12,а, 12,б), навантаження від яких враховуються при розрахунку розглядуваного перерізу колони, стіни, фундаменту.

Примітка.При визначенні згинальних моментів у колонах і стінах слід враховувати зниження навантажень для прилеглих до них балок і ригелів згідно з вказівками, наведеними у 6.8.

Таблиця 6.2

Будівлі та приміщення Характеристичні значення навантажень, кПа (кгс/м2) Квазіпостійні значення навантажень, кПа (кгс/м2)
1 Квартири житлових будинків; спальні приміщення дитячих дошкільних закладів і шкіл-інтернатів; житлові приміщення будинків відпочинку і пансіонатів, гуртожитків і готелів; палати лікарень і санаторіїв; тераси 1,5 (150) 0,35 (35)
2 Службові приміщення адміністративного, інженерно-технічного, наукового персоналу організацій і установ; класні приміщення установ освіти; побутові приміщення (гардеробні, душові, умивальні, вбиральні) промислових підприємств і громадських будівель і споруд 2,0 (200) 0,85 (85)
3 Кабінети і лабораторії установ охорони здоров'я; лабораторії установ освіти, науки; приміщення електронно-обчислювальних машин; кухні громадських будівель; технічні поверхи; підвальні приміщення Не менш 2,0 (200) Не менш 1,2 (120)
4 Зали:    
а) читальні 2,0 (200) 0,85 (85)
б) обідні (у кафе, ресторанах, їдальнях) 3,0 (300) 1,2 (120)
в) зборів і нарад, чекання, видовищні і концертні, спортивні 4,0 (400) 1,7 (170)
г) торгові, виставкові та експозиційні Не менш 4,0 (400) Не менш 1,7 (170)
5 Книгосховища, архіви Не менш 5,0 (500) Не менш 5,0 (500)
6 Сцени видовищних установ Не менш 5,0 (500) Не менш 2,1 (210)
7 Трибуни:    
а) із закріпленими сидіннями 4,0 (400) 1,7 (170)
б) для глядачів, що стоять 5,0 (500) 1,8 (180)
8 Горищні приміщення 0,7 (70) -
9 Покриття на ділянках:    
а) з можливим скупченням людей (що виходять з виробничих приміщень, залів, аудиторій тощо) 4,0 (400) 1,7 (170)
б) що використовуються для відпочинку 1,5 (150) 0,6 (60)
в) інших 0,5 (50) -
10 Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження:    
а) смугового рівномірного на ділянці завширшки 0,8 м уздовж огородження балкона (лоджії) 4,0 (400) 1,7 (170)
б) суцільного рівномірного на площі балкона (лоджії), вплив якого більш несприятливий, ніж обумовлений у поз.10,а 2,0 (200) 0,85 (85)
11 Ділянки обслуговування і ремонту устаткування у виробничих приміщеннях Не менш 1,5 (150) -
12 Вестибулі, фойє, коридори, сходи (з проходами до них), що прилягають до приміщень, зазначених у позиціях:    
а) 1, 2 і 3 3,0 (300) 1,0 (100)
б) 4, 5, 6 і 11 4,0 (400) 1,7 (170)
в) 7 5,0 (500) 2,1 (210)
13 Перони вокзалів 4,0 (400) 1,7 (170)
14 Приміщення для худоби:    
дрібної Не менш 2,0 (200) Не менш 0,85 (85)
великої Не менш 5,0 (500) Не менш 2,1 (210)

Примітка 1.Навантаження, наведені в поз. 8, слід враховувати на площі, не зайнятій устаткуванням і матеріалами.

Примітка 2.Навантаження, наведені в поз. 9, слід враховувати без снігового навантаження.

Примітка 3.Навантаження, наведені в поз. 10, слід враховувати при розрахунку несучих конструкцій балконів (лоджій) і ділянок стін у місцях защемлення цих конструкцій. При розрахунку нижніх ділянок стін, фундаментів і основ навантаження на балкони (лоджії) слід приймати такими, що дорівнюють навантаженням прилеглих головних приміщень будівель, і зменшувати їх з урахуванням вказівок 6.8 і 6.9.

Примітка 4.Характеристичні і квазіпостійні значення навантажень для будівель і приміщень, наведених у поз. 3, 4,г, 5, 6, 11 і 14, слід приймати за будівельним завданням на підставі технологічних рішень.

Зосереджені навантаження та навантаження на поручні

6.10Несучі елементи перекриттів, покриттів, східців і балконів (лоджій) мають бути перевірені на зосереджене вертикальне навантаження, прикладене до елемента, у несприятливому положенні на квадратній площадці із стороною не більш як 100 мм (при відсутності інших тимчасових навантажень). Якщо в будівельному завданні на підставі технологічних рішень не передбачені вищі характеристичні значення зосереджених навантажень, їх слід приймати такими, що дорівнюють:

а) для перекриттів і східців – 1,5 кН (150 кгс);

б) для горищних перекриттів, покриттів, терас і балконів – 1,0 кН (100 кгс);

в) для покриттів, по яких можна пересуватися тільки за допомогою трапів і містків, – 0,5 кН (50 кгс).

Елементи, розраховані на можливі при зведенні та експлуатації місцеві навантаження від устаткування і транспортних засобів, допускається не перевіряти на зазначене зосереджене навантаження.

6.11Характеристичні значення горизонтальних навантажень на поручні перил східців і балконів слід приймати такими, що дорівнюють:

а) для житлових будинків, дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв, лікарень та інших лікувальних закладів – 0,3 кН/м (30 кгс/м);

б) для трибун і спортивних залів – 1,5 кН/м (150 кгс/м);

в) для інших будівель і приміщень при відсутності спеціальних вимог – 0,8 кН/м (80 кгс/м). Для обслужних площадок, містків, огороджень дахів, призначених для нетривалого

перебування людей, характеристичне значення горизонтального зосередженого навантаження на поручні перил слід приймати 0,3 кН (30 кгс) (у будь-якому місці по довжині поручня), якщо за будівельним завданням на підставі технологічних рішень не потрібне більше значення навантаження.

Для навантажень, наведених у 6.10 і 6.11, слід приймати коефіцієнт надійності за навантаженням =l,2 при визначенні граничних значень і коефіцієнт надійності за навантаженням =1,0при визначенні експлуатаційних значень.

КРАНОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

7.1Навантаження від мостових і підвісних кранів слід визначати залежно від груп режимів їхньої роботи, що встановлюються згідно з ГОСТ 25546, від виду приводу і від способу підвісу вантажу. Приблизний перелік мостових і підвісних кранів різних груп режимів роботи наведений у додатку Г.

7.2Навантаження від мостових і підвісних кранів – це змінні навантаження, для яких встановлено чотири види розрахункових значень:

- граничні розрахункові значення:

для вертикального навантаження мостових і підвісних кранів,

; (7.1)

для горизонтального навантаження мостових і підвісних кранів, спрямованого вздовж кранової колії,

(7.2)

для горизонтального навантаження чотириколісних мостових кранів, спрямованого поперек кранової колії,

; (7.3)

для горизонтального навантаження інших мостових кранів, спрямованого поперек кранової колії,

(7.4)

для горизонтального навантаження підвісних кранів, спрямованого поперек кранової колії,

(7.5)

- експлуатаційні розрахункові значення:

; ; ; ;(7.6)

- циклічні розрахункові значення:

; (7.7)

- квазіпостійні розрахункові значення:

; (7.8)

де , , , коефіцієнти надійності за крановим навантаженням, прийняті за 7.9 – 7.11;

F01, F0 характеристичні значення вертикального навантаження відповідно від одного або двох найбільш несприятливих за впливом кранів, прийняті за 7.3;

Р01 характеристичне значення горизонтального навантаження від одного крана, спрямованого вздовж кранової колії, прийняте за 7.4;

Н01 – характеристичне значення бічної сили від одного крана, найбільш несприятливого за впливом із кранів, розташованих на одній крановій колії або в одному створі, визначене за 7.5, 7.6;

Н0 характеристичне значення бічної сили від двох найбільш несприятливих за впливом кранів, розташованих на одній крановій колії або на різних коліях в одному створі, визначене за 7.6;

R01, R0 характеристичні значення поперечних горизонтальних навантажень відповідно від одного або двох найбільш несприятливих за впливом підвісних кранів, прийняті за 7.7;

коефіцієнт сполучень кранових навантажень, прийнятий за 7.22.

7.3Характеристичні значення вертикальних навантажень F01, F0, що передаються колесами кранів на балки кранової колії, та інші необхідні для розрахунку дані слід приймати відповідно до вимог державних стандартів на крани, а для нестандартних кранів – відповідно до даних, наведених у паспортах заводів-виробників.

Примітка.Під крановою колією розуміють обидві балки, що несуть один мостовий кран, і всі балки, що несуть один підвісний кран (дві балки – при однопрогінному, три – при двопрогінному підвісному крані тощо).

7.4Характеристичне значення горизонтального навантаження Р01, спрямованого уздовж кранового шляху, що спричиняється гальмуванням моста електричного крана, слід приймати таким, що дорівнює 0,1 від характеристичного значення вертикального навантаження на гальмівні колеса розглядуваної сторони крана.

7.5 Характеристичне значення горизонтального навантаження чотириколісних мостових кранів, спрямованого поперек кранового шляху, яке спричиняється перекосами мостових електричних кранів і непаралельністю кранових колій (бічну силу), для колеса крана слід визначати за формулою:

(7.9)

де Fnmax, Fnmin – характеристичне значення вертикального тиску на колесо, відповідно на більш або на менш навантаженій стороні крана;

В, L – відповідно база і проліт крана;

коефіцієнт, прийнятий таким, що дорівнює 0,03 при центральному приводі механізму руху моста і 0,01 – при роздільному приводі.

Бічні сили , обчислені за формулою (7.9), можуть бути прикладені:

- до коліс однієї сторони крана і спрямовані в різні сторони (рис. 7.1,а);

- до коліс по діагоналі крана і спрямовані в різні сторони (рис. 7.1,б).

 

Рисунок 7.1. Варіанти прикладення бічних сил для чотириколісних кранів

 

При цьому до інших коліс прикладаються сили, що дорівнюють або (приймається невигідний варіант), кожна з яких може бути спрямована як назовні, так і всередину прольоту.

7.6.Характеристичне значення бічної сили, прикладеної до колеса багатоколісних (вісім коліс і більше) кранів з гнучким підвісом , приймається таким, що дорівнює 0,1 від вертикального навантаження на колесо, підрахованого при розташуванні візка з вантажем, що дорівнює паспортній вантажопідйомності крана, посередині моста. Характеристичне значення для багатоколісних (вісім коліс і більше) кранів з жорстким підвісом приймається таким, що дорівнює 0,1 від максимального вертикального навантаження на колесо. При цьому приймається, що бічні сили всіх коліс кожної із сторін крана мають один напрямок – усередину або назовні розглядуваного прогону будівлі (рис. 7.2, а, б).

Рисунок 7.2. Варіанти прикладення бічних сил для багатоколісних кранів

 

При визначенні характеристичних значень навантажень слід враховувати, що бічні сили багатоколісних кранів передаються на обидві сторони кранової колії. На кожній стороні крана бічні сили мають один напрямок – назовні або всередину прольоту, на різних коліях вони спрямовані у протилежні боки (обидві всередину прольоту або обидві назовні). На одній із колій приймається повна бічна сила, на іншій колії приймається половина від бічної сили.

7.7Характеристичне значення горизонтального навантаження, що спричиняється гальмуванням візка підвісних кранів, спрямованого поперек кранової колії, слід приймати таким, що дорівнює 0,5 суми вантажопідйомності крана і ваги візка.

При визначенні характеристичних значень навантажень Т01, Т0 приймається, що гальмівна сила передається на одну сторону (балку) кранової колії, розподіляється порівну між усіма колесами підвісного крана, що спираються на неї, і може бути спрямована як усередину, так і назовні розглядуваного прогону.

7.8Горизонтальні навантаження від гальмування моста і візка крана і бічні сили вважаються прикладеними в місцях контакту коліс крана з рейкою.

7.9 Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням кранового навантаження визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 7.1.


Таблиця 7.1

Т, років 0,1
1,1 1,07 1,02 0,97

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

7.10Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням кранового навантаження дорівнює одиниці.

7.11Коефіцієнти надійності за циклічним розрахунковим значенням кранового навантаження визначаються залежно від вантажної характеристики g=G/Gk (G – вантажопідйомність крана, Gk – вага візка і моста крана) за формулами

=0,75-0,24g; =0,34-0,24g. (7.10)

Кількість циклів завантаження (за добу) необхідно приймати такою, що дорівнює:

- пс = 270 – для мостових кранів режимів 4К – 6К;

- пс = 420 – для мостових кранів режиму 7К;

- пс = 820 для мостових кранів режиму 8К.

Наведене число циклів завантаження слід враховувати при перевірці витривалості підкранових конструкцій у цілому. При перевірці витривалості верхньої зони стінки підкранових балок наведені значення необхідно множити на кількість коліс з однієї сторони крана.

7.12Коефіцієнти надійності за квазіпостійним розрахунковим значенням кранового навантаження слід визначати за формулою

, (7.11)

де – характеристичне значення вертикального навантаження від одного крана без вантажу.

7.13Характеристичне значення горизонтального навантаження, викликаного ударом крана об тупиковий упор і спрямованого уздовж кранової колії, слід визначати відповідно до вказівок, наведених у додатку Д. Це навантаження необхідно враховувати лише при розрахунку упорів та їхніх кріплень до балок кранової колії.

7.14При урахуванні місцевого і динамічного впливу зосередженого вертикального навантаження від одного колеса крана характеристичне значення цього навантаження слід множити при розрахунку міцності балок кранових колій на додатковий коефіцієнт , що дорівнює:

1,6 – для групи режиму роботи кранів 8К із жорстким підвісом вантажу;

1,4 – для групи режиму роботи кранів 8К із гнучким підвісом вантажу;

1,3 – для групи режиму роботи кранів 7К;

1,1 - для інших груп режимів роботи кранів.

При перевірці місцевої стійкості стінок балок значення додаткового коефіцієнта слід приймати таким, що дорівнює 1,1.

7.15При розрахунку міцності і стійкості балок кранової колії та їхніх кріплень до несучих конструкцій граничні розрахункові значення вертикальних кранових навантажень слід множити на коефіцієнт динамічності, що дорівнює:

при кроці колон не більш як 12 м:

1,2 - для групи режиму роботи мостових кранів 8К;

1,1 – для груп режимів роботи мостових кранів 6К і 7К;

1,1 – для усіх груп режимів роботи підвісних кранів;

при кроці колон понад 12 м – 1,1 для групи режиму роботи мостових кранів 8К.

Граничні розрахункові значення горизонтальних навантажень від мостових кранів групи режиму роботи 8К слід враховувати з коефіцієнтом динамічності, що дорівнює 1,1.

При розрахунку конструкцій на витривалість, перевірці прогинів балок кранових колій і зміщень колон, а також при врахуванні місцевої дії зосередженого вертикального навантаження від одного колеса крана коефіцієнт динамічності не слід враховувати.

7.16Вертикальні навантаження при розрахунку міцності і стійкості балок кранових колій слід враховувати не більш як від двох найбільш несприятливих за впливом мостових або підвісних кранів.

7.17Вертикальні навантаження при розрахунку міцності і стійкості рам, колон, фундаментів, а також основ у будівлях із мостовими кранами в декількох прольотах (у кожному прольоті на одному ярусі) слід приймати на кожній колії не більш як від двох найбільш несприятливих за впливом кранів, а при врахуванні суміщення в одному створі кранів різних прольотів – не більш як від чотирьох найбільш несприятливих за впливом кранів.

7.18Вертикальні навантаження при розрахунку міцності і стійкості рам, колон, кроквяних і підкроквяних конструкцій, фундаментів, а також основ будівель з підвісними кранами на одній або декількох коліях слід приймати на кожній колії не більш як від двох найбільш несприятливих за впливом кранів. При врахуванні суміщення в одному створі підвісних кранів, що працюють на різних коліях, вертикальні навантаження слід приймати:

не більш як від двох кранів – для колон, підкроквяних конструкцій, фундаментів і основ крайнього ряду при двох кранових коліях у прольоті;

не більш як від чотирьох кранів:

для колон, підкроквяних конструкцій, фундаментів і основ середнього ряду;

для колон, підкроквяних конструкцій, фундаментів і основ крайнього ряду при трьох кранових коліях у прольоті;

для кроквяних конструкцій при двох або трьох кранових коліях у прольоті.

7.19Горизонтальні навантаження при розрахунку міцності і стійкості балок кранових колій, колон, рам, кроквяних і підкроквяних конструкцій, фундаментів, а також основ слід враховувати не більш як від двох найбільш несприятливих за впливом кранів, розташованих на одній крановій колії або на різних коліях в одному створі. При цьому для кожного крана необхідно враховувати тільки одне горизонтальне навантаження (поперечне або поздовжнє).

7.20Кількість кранів, що враховується при розрахунку міцності і стійкості при визначенні вертикальних і горизонтальних навантажень від мостових кранів на двох або трьох ярусах у прольоті, при одночасному (сумісному) розміщенні в прольоті як підвісних, так і мостових кранів, а також при експлуатації підвісних кранів, призначених для передачі вантажу з одного крана на інший за допомогою перекидних містків, слід приймати за будівельним завданням на підставі технологічних рішень.

7.21При наявності на крановій колії одного крана і за умови, що другий кран не буде встановлений під час експлуатації споруди, навантаження на цій колії повинні бути враховані тільки від одного крана.

7.22Коефіцієнт сполучень , що враховується у формулах (7.1) і (7.5) для навантажень від двох кранів, визначається таким чином:

= 0,85 – для груп режимів роботи кранів 1К-6К;

= 0,95 – для груп режимів роботи кранів 7К, 8К.

При врахуванні чотирьох кранів навантаження від них необхідно множити на коефіцієнт сполучень:

= 0,7 – для груп режимів роботи кранів 1К-6К;

= 0,8 – для груп режимів роботи кранів 7К, 8К.

7.23 При визначенні кранових навантажень допускається враховувати фактичне розміщення зон обслуговування крана і фактичне наближення візка до ряду колон, якщо розміщення і габарити постійно встановленого в будівлі обладнання такі, що порушення цих обмежень фізично неможливе, або ж у відповідних місцях установлені обмежувачі переміщень кранів по коліях і візків по мосту крана (упори).

Якщо фактичне наближення візків мостових кранів до розглядуваного ряду колон, утin= yo+ pL, перевищує паспортне значення yo, то вертикальне кранове навантаження на конструкції розглядуваного ряду може бути скориговане множенням на коефіцієнт Ку, що обчисляється за формулою:

(7.12)

де тс, тb – маса візка і моста відповідно;

тq – вантажопідйомність крана;

L – проліт крана;

р – відносна частина прольоту крана.

7.24При розрахунку на витривалість балок кранових колій під електричні мостові крани і кріплень цих балок до несучих конструкцій слід враховувати циклічні розрахункові значення навантажень відповідно до 7.2. При цьому для перевірки витривалості стінок балок у зоні дії зосередженого вертикального навантаження від одного колеса крана циклічні розрахункові значення вертикального зусилля колеса слід множити на коефіцієнт, що враховується при розрахунку міцності балок кранових колій відповідно до 7.14. Групи режимів роботи кранів, при яких необхідно робити розрахунок на витривалість, встановлюються нормами проектування конструкцій.

7.25 Для будівель, що проектуються і реконструюються, які мають певний або усталений технологічний процес, допускається враховувати конкретні особливості і параметри режимів роботи і зон обслуговування кранів.

СНІГОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

8.1Снігове навантаження є змінним, для якого встановлено три розрахункові значення:

- граничне розрахункове значення;

- експлуатаційне розрахункове значення;

- квазіпостійне розрахункове значення.

8.2Граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття (конструкції) обчислюється за формулою

, (8.1)

де коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно з 8.11;

S0 – характеристичне значення снігового навантаження (в Па), що визначається
згідно з 8.5;

С – коефіцієнт, що визначається за вказівками 8.6.

8.3Експлуатаційне розрахункове значення обчислюється за формулою

, (8.2)

де коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно з 8.12;

S0, С – те саме, що і в формулі (8.1).

8.4Квазіпостійне розрахункове значення обчислюється за формулою

, (8.3)

де =160 Па;

S0, С – те саме, що і в формулі (8.1).

8.5Характеристичне значення снігового навантаження S0 (в Па) дорівнює вазі снігового покриву на 1 квадратний метр поверхні ґрунту, яке може бути перевищене у середньому один раз за 50 років.

Характеристичне значення снігового навантаження S0 визначається залежно від снігового району по карті (рис. 8.1) або за додатком Е.

В необхідних випадках допускається визначати значення снігового навантаження S0 шляхом статистичного оброблення результатів снігомірних зйомок.

8.6Коефіцієнт С визначається за формулою

(8.4)

де коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового

навантаження на покрівлю, який визначається за 8.7, 8.8;

Ce коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі і визначається за 8.9;

Calt – коефіцієнт географічної висоти, що визначається за 8.10.

8.7Коефіцієнт визначається за додатком Ж залежно від форми покрівлі і схеми розподілу снігового навантаження, при цьому проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

У тих випадках, коли більш несприятливі умови роботи елементів конструкцій виникають при частковому завантаженні, слід розглядати схеми зі сніговим навантаженням, що діє на половині або чверті прольоту (для покриттів з ліхтарями – на ділянках завширшки b). У необхідних випадках снігові навантаження слід визначати з урахуванням передбаченого подальшого розширення будівлі.


Рисунок 8.1. Карта районування території України за характеристичними значеннями ваги снігового покриву


8.8Варіанти з підвищеними місцевими сніговими навантаженнями, наведені в додатку Ж, слід враховувати при розрахунку плит, настилів і прогонів покриттів, а також при розрахунку тих елементів несучих конструкцій (ферм, балок, колон тощо), для яких зазначені варіанти визначають розміри перерізів.

При розрахунках конструкцій допускається застосування спрощених схем снігових навантажень, еквівалентних за своєю дією схемам навантажень, наведеним у додатку Ж. При розрахунку рам і колон виробничих будівель допускається враховувати тільки рівномірний розподіл снігового навантаження, за винятком місць перепаду покриттів, де необхідно враховувати підвищене снігове навантаження.

8.9Коефіцієнт Се враховує вплив особливостей режиму експлуатації на накопичення снігу на покрівлі (очищення, танення тощо) і встановлюється завданням на проектування.

При визначенні снігових навантажень для неутеплених покрівель цехів з підвищеною тепловіддачею при ухилах покрівлі понад 3% і забезпеченні належного відводу талої води слід приймати Се =0,8.

При відсутності даних про режим експлуатації покрівлі коефіцієнт Се допускається приймати таким, що дорівнює одиниці.

8.10Коефіцієнт Calt враховує висоту Н (у кілометрах) розміщення будівельного об'єкта над рівнем моря і визначається за формулою

Calt = 1,4Н + 0,3 (при H 0,5 km); Calt = 1 (при H<0,5 км). (8.5)

Формула (8.5) використовується для об'єктів, розташованих у гірській місцевості, і дає орієнтовне значення в запас надійності. При наявності результатів снігомірних зйомок, проведених у зоні будівельного майданчика, характеристичне значення снігового навантаження визначається шляхом статистичного оброблення даних снігомірних зйомок і при цьому приймається Calt = 1.

8.11Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Т, років
0,24 0,55 0,69 0,83 0,96 1,00 1,04 1,10 1,14 1,22 1,26 1,34 1,44

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому строку експлуатації конструкції Теf.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень відповідальності, для яких технічним завданням встановлена імовірність Р неперевищення (забезпеченість) граничного розрахункового значення снігового навантаження протягом встановленого терміну служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення снігового навантаження обчислюється за формулою

T=Tef Kp,

де Кр коефіцієнт, визначений за табл. 8.2 залежно від імовірності Р.

Таблиця 8.2

Р 0,37 0,5 0,6 0,8 0,85 0,9 0,95 0,99
кр 1,00 1,44 1,95 4,48 6,15 9,50 19,50 99,50

Проміжні значення коефіцієнта Кр слід визначати лінійною інтерполяцією.

8.12Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням снігового навантаження визначається за табл. 8.3 залежно від частки часу , протягом якої можуть порушуватися умови другого граничного стану.

Таблиця 8.3

0,002 0,005 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,1
0,88 0,74 0,62 0,49 0,40 0,34 0,28 0,10

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

Значення приймається за нормами проектування конструкцій або встановлюється завданням на проектування залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан. Для об'єктів масового будівництва допускається приймати
= 0,02.

ВІТРОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

9.1Вимоги розділу 9 поширюються на будівлі і споруди простої геометричної форми, висота яких не перевищує 200 метрів.

При визначенні вітрового навантаження для будівель і споруд складної конструктивної чи геометричної форми (що включають вантові та висячі покриття, оболонки, антенні полотна), сталевих ґратчастих щогл та башт тощо, а також для будівель і споруд заввишки понад 200 метрів слід виконувати спеціальні динамічні розрахунки для визначення впливу пульсаційної складової навантаження, а в необхідних випадках – обдування моделей в аеродинамічній трубі.

9.2Вітрове навантаження є змінним навантаженням, для якого встановлені два розрахункові значення:

- граничне розрахункове значення;

- експлуатаційне розрахункове значення.

9.3Вітрове навантаження на споруду слід розглядати як сукупність:

а) нормального тиску, прикладеного до зовнішньої поверхні споруди або елемента;

б) сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні і віднесених до площі її горизонтальної (для шедових або хвилястих покрівель, покрівель з ліхтарями) або вертикальної (для стін із лоджіями і подібних конструкцій) проекції;

в) нормального тиску, прикладеного до внутрішніх поверхонь будівель з повітропроникними огородженнями, з прорізами, що відчиняються або постійно відкриті.

Сукупність зазначених сил може бути подана у формі нормального тиску, зумовленого загальним опором споруди у напрямку осей x і у та умовно прикладеного до проекції споруди на площину, перпендикулярну до відповідної осі.

9.4Граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою

, (9.1)

де коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за 9.14;



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.227.117 (0.059 с.)