Етика прокурора в судовому процесі

Стаття 10. Доримання принципу законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом

При здійсненні повноважень у судочинстві прокурор зобов’язаний своєчасно вживати у межах своєї компетенції заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

Під час судового розгляду справ прокурор повинен всіляко утримуватися від здійснення впливу на вирок або рішення суду не процесуальними засобами, у тому числі шляхом проголошення до завершення розгляду справ заяв стосовно фактичних обставин справи та юридичної оцінки доказів.

Стаття 11. Дотримання принципу презумпції невинуватості

У всіх сферах прокурорсько-слідчої діяльності прокурор зобов’язаний дотримуватися принципу презумпції невинуватості.

Стаття 12. Недопущення дій, що принижують людську гідність

Прокурор не може вчиняти, підбурювати або терпимо ставитись до будь-якої дії, що пов’язана з катуванням, іншим жорстоким або таким, що принижує людську гідність, поводженням.

Стаття 13. Недопущення використання доказів, здобутих незаконним шляхомПрокурор не повинен надавати суду докази, що були отримані з джерел або за допомогою методів, що суперечать закону. У разі встановлення таких фактів, вживати необхідних заходів з метою притягнення до передбаченої законом відповідальності особи, яка отримала та надала такий доказ.

Стаття 14. Забезпечення конфіденційності інформації

Стаття 15. Забезпечення захисту інтересів потерпілих і свідків

Етика діяльності керівника прокуратури

Закріплення етичних вимог до поведінки та професійної діяльності керівників прокуратури міститься у таких нормативно-правових актах: Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 №1789-XII; Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України: наказ ГПУ від 26.12.11 №1гн; Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України: наказ ГПУ від 15.12.11 № 2 гн; Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури: затверджений наказом ГПУ від 28.11.12 № 123;Про організацію роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України: наказ ГПУ 17 Загальні обов’язки у сфері організації роботи і управління органів прокуратури:

1) здійснення свої повноважень виключно в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) недопущення втручання в компетенцію інших органів, установ та організацій;

3) непідмінна органів виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

4) повага та захист незалежності і гідності судової влади;

5) принцип реагування на будь-які посягання на незалежність прокуратури у здійсненні повноважень;

6) протидія втручанню органів державної влади, посадових осіб, громадських об’єднань, та організацій у діяльність прокуратури;

7) запобігання впливу на працівників прокуратури з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття неправомірного рішення;

8) недопущення порушення процесуальної самостійності прокурорсько-слідчих працівників; Компетентністю, Почуттям нового й умінням приймати нове. Чутливість і рухомість – Висока працездатність.

Професійна етика працівника прокуратури

СХВАЛЕНО Всеукраїнською конференцієюпрацівників прокуратури 28 листопада 2012 року ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ТА ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ

Основні принципи професійної етики та поведінки працівників прокуратури Професійна діяльність працівників прокуратури ґрунтується на принципах:верховенства права та законності;- поваги до прав і свобод людини і громадянина незалежності та самостійності;політичної неупередженості та нейтральності;толерантності;рівності перед законом, презумпції невинуватості;- справедливості та об’єктивності;професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури;конфіденційності;прозорості службової діяльності;утримання від виконання незаконних рішень чи доручень;недопущення конфлікту інтересів;компетентності та професіоналізму; зразковості поведінки та дисциплінованості.

Етика ділового спілкування та службовий етикет

Етикетом називається сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків, Етикет тісно пов'язаний із життям суспільства. Етикет сприяв розвиткові культури. Службовий етикет — це сукупність найдоцільнішіх правил поведінки людей у трудових колективах. Ці правила зумовлені найважливішими принципами загальнолюдської моралі й моральності. Дотримання правил і вимог службового етикету є обов'язковим для всіх: і керівників, і підлеглих. Так, на службі люди зазвичай звертаються один до одного на "Ви", поводяться чемно, намагаються бути чемними і коректними.

На світських раундах, за правилами етикету, розмовляють про приємні і цікаві речі, не обговорюють особисте життя, зовнішність присутніх, ділові проблеми, намагаються усміхатися.

Етикет — це мова символів. Людина повинна використовувати його з метою краще взаємодіяти з іншими (колегами, партнерами).

Правила і вимоги службового етикету мають сприяти створенню здорового морально-психічного клімату і піднесенню настрою, підвищенню продуктивності праці

Естетична культура юриста

Естетична культура юриста — це розуміння юристом правил зов­нішньої гармонії своєї професійної діяльності та реалізація їх на прак­тиці з метою ефективного розв'язання юридичних завдань.

Охарактеризуємо складові естетичної культури юриста.Культура мови — це літературна мова, вільне володіння юридич­ною термінологією, відсутність слів-паразитів, уміння вибрати пра­вильний тон у розмові.Культура зовнішнього вигляду — це вміння добирати одяг, зачіску відповідно до віку, посади, часу. Для юристів характерні офіційність і стриманість в одязі, відсутність екстравагантності, тому що посада має державно-офіційний характер.Культура організації робочого місця — це створення естетичної обстановки діяльності юриста, комфортності. Однак юрист повинен орієнтуватись на відвідувачів, тому його робоче місце не повинно відволікати увагу відвідувачів.Культура підготовки юридичних документів — відсутність тех­нічних, структурних порушень, організаційних і пунктуаційних поми­лок, нерозбірливого рукописного тексту тощо.Отже, культура юриста складається з політичної, правової, етич­ної та естетичної культур. Необхідно підкреслити, що тільки високий рівень культури дає можливість юристу реалізувати своє високе со­ціальне призначення.

38.Міжнародні стандарти професійної етики і поведінки прокурорів Нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, в тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського Суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році та інші.

39.Ганебний вчинок(проступок)……

Регулюється Наказ ГПУ 16.04.2014. Про організацію роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України 2.Основними завданнями внутрішньої безпеки вважати:виявлення та профілактику скоєння прокурорами і слідчими ганебних вчинків, порушень вимог Присяги працівника прокуратури, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури;захист від неправомірного втручання у службову діяльність та перешкоджання виконанню покладених на прокурорів і слідчих службових обов’язків, посягань на їх життя, здоров’я та майно.

2.1.До ганебних вчинків, скоєних прокурорами чи слідчими, відносити кримінальні, корупційні правопорушення, порушення обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння, інші грубі порушення законів, Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури.