Тема 1 «Становище і розвиток Европейської системи захисту прав людини(ПЛ)»

Тема 1 «Становище і розвиток Европейської системи захисту прав людини(ПЛ)»

1) Виникнення і розвиток міжнародного співробітництва в галузі ПЛ

2) Покоління ПЛ

3) Загальний огляд Европейської системи ЗПЛ (захисту)

4) Правові наслідки ратифікації України ЕКПЛ(Европейська Конвенції з Прав Людини) і протоколів до них

 

(1) Витоки концепції захисту ПЛ знаходяться у Стародавній Греції. Вони

закріплені лише за дорослими чоловіками,громадянами грецького полісу,який був особисто вільним.

У середні віки концепція ЗПЛ за рахунок надання певних прав певним верствам населення (монарх,аристократи,церква,купці і т.д.).В середні віки складається сучасне уявлення про концепцію ПЛ. З одного боку –Л має усвідомлювати,що в неї є права, щоб знати чи дотримується вона чи порушуються такі права, з іншого боку –Держава,суспільство мають створити умови і гарантії для дотримання ПЛ.

Діяльність ф.енциклопедистів і Велика Французька революція призвели до прийняття Декларації Прав Людини і Громадянина 1789 рік. 19 ст. –міжнародне співробітництво по боротьбі з торгівлею неграми- рабами (Декларація про заборону торгівлею рабами 1815 р., Генеральний акт про Конго 1885 рік, Брюссельська конвенція 1889 рік, Генеральний акт брюссельської конвенції 1890 рік, Діяльність Ліги Націй 1890 рік –призвела до захисту прав біженців,меншин.

З набуттям чинності статуту ООН (1945) у ст.1 статуту закріплено принцип поваги до ПЛ і основних свобод і обов’язок держави співробітничати у сфері ЗПЛ.

Згодом прийнята Загальна Декларація Прав Людини 1948 рік і два пакти 1966 (про громадянські і політичні права; про економічні,соціальні,культурні права) –Хартія ПЛ.

Декларація приймалася на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН більшість юристів вважає,що вона має обов’язків характер через те, що містить звичаєві правові норми.

(2) Покоління ПЛ – залежно від характеру і часу закріплення

1) Громадянські і політичні ПЛ

2) Соціальні, культурні, політичні, економічні ПЛ

3) Колективні ПЛ 60 р. 21 ст Права на користь природних ресурсів,космосу, право на розвиток

4) захист від несанкціонованого впливу на свідомість людини недобросовісна реклама 25 кадр,психотропна зброя

(3) Загальний огляд європейської системи ПЛ

Європейську систему ЗПЛ складають документи РЕ та ЕС.

Основу права РЕ складає статут РЕ (1949 р) і конвенція про ЗПЛ і основоположнісвободи ( 1950р). Вона прийнята 4.11.1950 р..

Існує близько 300 договорів РЕ про захист окремих аспектів ПЛ.

Документи ЕС – в договорі про ЕС є посилання про необхідне дотримання Конвенції про ЗПЛ як необхідну умову членства у ЕС.

ЕС використовує ЕКПЛ з 2-х причин:

1)ЕКСП є найвищим стандартом з ПЛ

2)всі 27 держав – членів ЕС є членами РЕ і учасниками ЕКПЛ.

Крім ЕКПЛ ЕС використовує Хартію основних ПЛ 17.12.2000р. (Ніцца).Хартія мала рекомендаційний характер. З набуттям чинності Лісабонської угоди 1.12.2009р. Хартія стала невід’ємною частиною і має обов’язків характер.

(4) З 11.09.1997 р. Для України є обов’язковою стала ЕКПЛ, протокол №1, протокол №2,№4,№11.

З 1.12.1997 р. Набув чинності протокол № 7, з 1.05.2000- протокол №6, 01.07 2005 – №13, 01.07.2006 – № 12, 01.06.2010 - № 14.

Наслідки ратифікації:

- Україна повністю визнає юрисдикцію ЕКПЛ на своїй території щодо тлумачення і застосовує ЕКПЛ(офіційно)

- Сторони ЕКПЛ зобов’язуються виконувати рішення ЕСПЛ у справах, в яких вони є сторонами рішення ЕСПЛ є виконавчими документами (за ЗУ Про виконання прав)

- Українські суди застосовують практику ЕСПЛ як джерело права

- Усі особи знаходяться під юрисдикцією

-

 

Тема 2: Європейський суд з прав людини

Загальна характеристика ЄСПЛ

Склад суду

Секції і палати суду

4. Секретаріат \канцелярія\ суду

Бюджет суду

 

1. ЄСПЛ було утворено 1953 року для провадження справ порушення Європейської конвенції прав людини і основних свобод 1950 р. і протоколів до неї. Суд керується у своїй діяльності розділом ІІ ЄКПЛ, 14 протоколів до неї, регламент суду і.ін. 2003 р.

 

Місцезнаходження суду – Франція, Страсбург, Палац прав людини

ЄСПЛ є першим у світі міжнародним судовим органом із захисту прав людини. У початковому варіанті захист прав людини в рамках Ради Європи здійснювався 3 органами:

- Європейською комісією з прав людини

- ЄСПЛ

- Комітет Міністрів РЄ

Комісія є квазісудовим органом, було прийнято рішення припинити її діяльність і покласти захист прав людини на ЄСПЛ в рамках Ради Європи. З набуттям чинності протоколу №11 1.11.1998 комісія ліквідована, проте її практика обов’язкова. Від 1998 року судовий захист здійснюється ЄСПЛ, а політичний захист Комітетом Міністрів РЄ. Реформований суд почав діяти 3.11.1999 р. За цей час підвищилась ефективність. З 1959 до 1998 р. розглянуто близько 10 000 справ, а на початок 2010 загальна кількість справ = 12200, з них 10850 ЄСПЛ констатував порушення, 1 справу по суті Суд розглянув в 1961 р «LawLessvsIreland» в 1968 р. перше рішення на користь заявника“NeumstervsAustria” По кількості заяв до ЄСПЛ наявна така ситуація.

1. РФ – 28%

2. Туреччина – 11%

3. Україна – 8,4 % 19800 заяв

4. Румунія - 8,2%

На душу населення найбільше заяв Грузія, Чорногорія, Ліхтенштейн і Молдова. Україна 17 місце, Росія – 18. Останні місця – Іспанія, Португалія, Данія. Суд не є вищою інстанцією для судових систем держав членів Ради Європи, він лише розглядає справи засновані на ЄКПЛ і протоколах. Суд діє на постійній основі.

2. Відповідно до ст.. 20 ЄКПЛ складається з такої кількості суддів, яка відповідає кількості Високих Договірних Сторін. Загальна кількість 47. На посаду судді можуть претендувати. (ст.. 21 ЄКПЛ):

- Високі моральні якості

- Кваліфікацію, необхідну для призначення на високу суддівську посаду

- Чи бути юристом з визнаним рівнем компетентності

- Суддя повинен володіти англійською чи французькою мовами

 

Очолює суд Жан-Поль Коста (фр.)-президент суду,його заступники:

Н.Братца (В.Б)-віце-президент і Фр.Тулкенс (Бельгія).

Судді від України-1й суддя Бункевич В.Г,далі 2 судді ad hoc.

У 2003-2010 р. Стас Шевчук,з 2010-2011 Буроменський М.В.,завідувач кафедри між.пр.

З квітня 2011 року на постійній основі призначено Юдківську В.Ю.Крім неї до складу ЄСПЛ входить 3 судді ad hoc:Буроменський,Антонович М.М.,Гончаренко В.Г.

Судді ad hoc залучаються коли нац.суддя не може виконувати обов`язки через нездатність-фіз.,відкликання,суддя брав участь у справі в іншій якості.

Процедура призначення:Д. Подає список з 3 кандидатів,1 з яких обирається парлам.асамблеєю.Обираються на 9 років без права перепризначення.Судді обіймають посаду до досягнення 70 років.Судді не мають права займатись будь-якою діял-ю,що не сумісна з діял. ЄСПЛ,вони повність незалежні,судді мають діяти в особистій якості.

Від Укр. Урядовий Уповнов. з питань ЄСПЛ (адвокат Д) є Лутківска Валерія Володимирівна,має в кожній області свого представника.

3. Усі 47 суддів поділ. на 5 сексій,які збалансовані географічно,за статтю,усі пр.системи.2 секції очолюються віце-президентами

4-а секція Ніколас Братца

2-а секція Фр.Тулкенс,інші 3 секції очолюють Хосе Карадеваль (Андорра),Ніна Важич (Хорватія),Дін Спіелман(Люксембург).

Поняття секція є адмін.поняттям,а палата є юр.формою.Судді палати скл.з членів секції.В палату входять -7 суддів (голова секції,нац.суддя,інші судді признач.презид.секції за ротацією).Кожна палата має свого президента і віце-президента.Велика палата скл. 3 17 суддів (През.суду,віце-президента,усіх президентів секцій,нац.судді,решта суддів за жеребкуванням).

Випадки:

-коли в справі поруш. серйозне тлумачення Конв. і протоколів.

-коли сторона по справі подає клопотання.

4. Відпов. дост. 25 ЄКПЛ до складу Суду входить Секретаріат,який забезп. роброту Суду. Персонал Секретаріату-640 осіб-співроб. Р.Є._270 юристи,370 перекладачі. Секретар обир. пленарним засіданням суду-Ерік Фріберт (Швейц.),заступник-Майк О`бойл(Сев.Ирландия),270 юристів,в 31 відділі,інші служби-публікації,переклади,архіви,бібліотека і т. д.

5. Суд формується з бюджету Р.Є.,а Р.Є.-з внесків Д-членів.Бюджет на 2011 рік 58960100євро.зарплата суддів,персоналу,переклади,предст.витрати... Витрати на будівлю і інфраструктуру до бюджету не входять

Тема №8

Захист права власності

1.Поняття власність(майно) сформоване в практиці ЄСПЛ

2. Умови позбавлення власності, передбачені п1 ст13 протоколу

3. Контроль держави за використанням власності у відповідності до загальних інтересів

 

Питання власності регулюються ст. 1 протоколу

п.1 Кожна фізична чи юридична особа має право вільно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений цього інакше як в інтересах суспільства

п. 2 Проте передбачне положення не обмежує права держави вводити дію такі закони, які є необхідними для здійснення контролю за користуванням майна відповідно до загальних інтересів чи для забезпечення сплати податків, чи інших зборів або штрафів.

Поняття власності або майна (possessions) у контексті п1 с1 Протоколу має широке тлумачення. Фактично це поняття охоплює будь-які економічні цінності чи інтереси. Економічна цінність визначається виходячи із ринкової вартості або із вартості яку буде оцінено. Суд зазначив що поняття власності відповідно до конвенції 50 р. є автономним щодо національного.

Поняття власність не залежить від тлумачення держави. Суд встановив, що Д П власність: акції, ліцензії,ділова репутація(goodwell), грошові кошти, на підставі рішення суду.

У справі Company S. and T. Sweden 1986/ Єврокомісія вирішила що акції підприємства є комплексною річчю. Акція підтверджує що її держатель володіє частиною статутного капіталу і має відповідні права впливу на рішення… ЄСПЛ підтвердив позицію комісії.

У справі Sovtransavto Holding vs Ukraine 2002 ЄСПЛ встановив що акції, що акції які знаходяться у компанії заявника безсумнівно мають економічну цінність і складають власність.

У справі TreTraktir vs Sweden 1984 Держава позбавила компанію ліцензії на торгівлю спиртними напоями, а ЄСПЛ встановив що ліцензія є майно, оскільки за п.1 ст.1 протоколу ліцензія мала економічну цінність для заявника була встановлена для комерційної діяльності.

У справі Van marle and others 1986 ЄСПЛ встановив, що ділова репутація при деяких обставинах може розглядатись як майно і складати власність, встановлюючи держава кваліфікаційні вимоги відповідали загальним інтересам суспільства і тому не встановив порушення.

У справі Pressos Compania and others 1995 ЄСПЛ встановив ща застосування більшістю судами закну про відмову від цивільно правової відповідальності за аварії кораблів суперечило законним очікуванням,що їх права буде розглянуто відповідно до загальних положень законодавства про цивільно правову відповідальність.

Позбавлення майна. За смислом ЄСПЛ означає перш за все фактичне припинення фактичне припинення всіх елементі, що складають дане право.Якщо номінальний власник зберігає за собою деякі реальні можливості володіти користуватись і розпоряджатись майном, втручання в здійснення ним своїх прав має кваліфікуватись як заходи контролю з боку держави чи будь яка інша форма втручання.

У справі Papamichalopus vs Greece 1993 Єспл встановив що окупація землі з боку вмс греції представляє собою очевидне втручання у здійснення права на мирне володіння своїм майном.Втручання не було здійснено з метою контролю здійснення вл.

У справі Air Canada vs UK 1995 Єспл встановив, що арешт літака авіакомпанії через наявність на його борту наркотиків а також штраф накладений на авіакомпанію в розмірі 50000 є заходом уряду UК, що відповідає загальним інтересам, боротьби з незаконним обігом наркотиків і порушення не встановлено.

У справі Sporrong vs Sweden 1982 Єспл встановив, що заходи щодо обмеження заборони продажу і будівництва жилих будинків фактично є експлуатацією майна, а тому порушення права власн.заявників передбачає сплату грошової компенсації.

Практика Єспл щодо п2 ст1 протоколу передбачає зясування двох моментів:

- Чи дійсно з боку держави є законна мета забезпечення законних інтересів

- Чи є законодавство і контроль спів розмірним заданій меті.

У справі James and Others 1986 Єспл встановив, що продаж орендарем житла за цінами нижче ринкових було здійснено у загальних інтересах, але при цьому розглядається як непропорційне втручання, разом з тим Єспл зазначив, що не гарантує права на повну компенсацію у всіх випадках.

У справі Scollo vs Italy 1995 Єспл встановив, що неможливість заявником реалізації свого права на вселення до власної квартири і як наслідок необхідність прибання іншого житла у сукупності з його непрацездатністю є порушенням вимоги пропорційності і порушення п1 ст1 протоколу, сплатити грошову компенсацію. айна, а тому порушення права власн.заявників передбачає сплату грошової компенсації.

в фактично є експлуаьацією очукуванням ва

 

Тема 9

Захист права на життя

Зміст п.1 ст.2.

Зміст п.2 ст.2

Зникнення людей.

Охорона здоров’я.

Екстрадиція і депортація.

П.1 ст.2 ЄКПЛ передбачає, що право кожної людини на життя захищається законом. Жодна людина не може бути позбавлена життя інакше як на виконання вироку суду, винесеного після визнання її винною у вчиненні злочину, за яке передбачається таке покарання (протоколи №6,13)

В Україні ст..3 КУ, ст..27 КУ – невід’ємність права на життя.

Зміст права на життя складається з:

-невід’ємність права на життя;

-заборона свавільного позбавлення життя;

-право на позбавлення життя в разі неминучої потреби застосування сили.

Невід’ємність – право на життя ніким не дається, ніхто не може забрати. Право на життя іманентне в силу факту народження.

Заборона свавільного позбавлення життя – право на життя не відноситься до абсолютних, тому КУ у ч.2 ст.18 містить заборону,що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, лише внаслідок неминучої потреби застосувати силу. Такі випадки відповідають п.1 ст.12 КУ і мають визначатись виключно законами України.

Позбавлення життя не розглядається як порушення, якщо воно є наслідком виключно необхідності застосування сили:

- при захисті будь- якої людини від незаконного насильства;

- при здійсненні законного арешту, при запобіганні втечі людини, яка законно перебуває під вартою;

- у діях законно вчинених з метою придушення бунту або заколоту.

Ключовим для встановлення необхідності застосування сили є критерій, який суд називає «абсолютна необхідність». Це встановлюється у рішенні McCann проти UK (1996)

В Україні застосування зброї і спеціальних засобів (за термінологією ЄКПЛ –сила) передбачено п.1-6 ч.1 ст.15 ЗУ «Про міліцію».Заборонено застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людини або збройного нападу чи збройного опору.(ч.2 ст.15 ЗУ Про міліцію).

У практиці про захист від незаконного насильства слід орієнтуватись на справу Andkonican проти Ciptek, в якій ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини) встановив, що застосування сили, що призвела до летального результату не перевищувала абсолютну необхідність і операція порятунку була неадекватно організована і реалізована.

При здійсненні законного арешту або для запобігання втечі – справа McCann and Others us (проти) UK 1996 - ЄСПЛ встановив, що дії солдат, які смертельно поранили членів ІРА вважаються справедливими, оскільки вони були змушені виконувати наказ стріляти на ураження через побоювання, що убиті можуть застосувати бомбу і спричинити серйозні втрати життів.

При здійсненні примирних дій для придушення повстання. У справі Stewart проти UK 1984 ЄСПЛ встановив відсутність вини солдата при вбивстві 13 річного хлопчика в Белфасті через те,що він цілився у ноги людини, яка організувала заколот, але йому підбили приклад і приціл змістився. У справах,що стосувались служб безпеки Туреччини (Ogur проти Turkey 1999) ЄСПЛ встановив, що смерть Огура настала через помилки у плануванні і проведенні спецоперації.

У справі Salman Turkey 2000 суд встановив,що тягар доведення лежить на державі, оскільки особи, що утримувались під вартою знаходились в уразливій позиції і влада зобов’язує їх захищати. Відповідно, якщо особа взята під варту в хорошому стані здоров’я, а потім вона поранена чи хвора, в обов’язок держави входить надати правдоподібне пояснення того,що заподіяло ушкодження.

Випадки насильної пропажі безвісти людини суд вирішує, керуючись також і ст.5 ЄСПЛ. У справі Timurtas проти Turkey суд визнав провину Туреччини через те,що син заявника був арештований службою безпеки і потім 6,5 років (на час розгляду справи) не було звістки. Суд прийшов до висновку,що син мертвий.

У справі Osman проти UK 2000 року суд встановив порушення статті 2 збоку ВБ. Суд встановив,що влада мала знати в момент існування про реальну і безпосередню загрозу життю особи збоку незаконних дій третьої особи і застосування заходів в межах повноважень щоб запобігти настанню загрози.

У контексті ст..2 слід розглядати випадки самогубства, евтаназії і абортів.

Самогубство - позбавлення особою без сторонньої допомоги власного життя, що відбувалося добровільного обміркованого рішення або стану афекту.

Евтаназія – штучне позбавлення життя при наявності волевиявлення особи за допомогою медичних засобів у випадках невиліковної хвороби чи серйозного порушення здоров’я (в Україні – злочин)

Аборт – штучне переривання вагітності.Згідно з постановоб КМУ №926 1993 р. аборт дозволяється у період від 12 до 28 тижнів. Незаконне проведення аборту тягне за собою кримінальну відповідальність (ст..134 ККУ)

У справах Keenam проти UK 1999 I Powell проти UK 2000 суд визнав порушення через бездіяльність органів охорони здоров’я.

Практика ЄСПЛ ґрунтується на тому, о не можна передавати особу із держави-учасниці до держави, в якій цій особі може загрожувати винесення або виконання вироку у вигляді смертної кари.

 

Зміст заборони катувань.

ст.3 – нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському, або такому, що принижує гідність поводженню/покаранню.

Однак стаття не містить визначення поняття «катування», тому враховується Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання і Європейська конвенція «Про запобігання тортурам і нелюдським або таким, що принижують гідність, поводження і покарання» 1993 року.

ч.2 ст.28 Конституції України – заборона катувань + Ст. 127 Конституції України.

Національне законодавство України не вживає терміни «катування, нелюдське поводження, приниження гідності».

Відповідно до практики суду ЄС, заборона катувань, нелюдських, принизливих видів поводження та покарання є абсолютною.

 

Катування в практиці суду.

Катування – найтяжче посягання на фізичну недоторканість. Що є катуванням. Суд встановлює у практиці.

Справа: Данія, Франція, Норвегія протии Туреччини (1985 рік) - - як катування були визначені такі дії: завдання ударів по ногам дерев*яним або металевим бруском, сильнудари по всьому тілу, екзикуції глумом або загроза застрелити, електричний струм тощо.

Справа: Aydin протии Туреччини (1998) - - заявницю гвалтували, виставляли на показ оголеною і т.п.

Справа: Askoy проти Туреччини - - заявника піддавали т.зв. «палестинському підвішуванню».

Справа: Selmouni протии Франції - - поліцейські ображали заявника протягом декількох діб, били і т.п.

Нелюдське поводження.

Українське законодавство не містить такого терміну як нелюдське поводження, є «ступінь знущання»

Справа: Ірландія протии ВБ (1978 року) - - суд оцінив «нелюдське поводження» такі методики допиту: примушування стояти біля стіни, позбавлення сну, їжі і води.

Справа: Seleuk and Asker проти Туреччини (1998) - - «нелюдське поводження» визначається як примушування службою безпеки дивитися на те, як руйнують їх будинки.

Зазвичай суд не розглядає як «нелюдське поводження» режимні обмеження у місцях позбавлення волі.

 

Тема 1 «Становище і розвиток Европейської системи захисту прав людини(ПЛ)»

1) Виникнення і розвиток міжнародного співробітництва в галузі ПЛ

2) Покоління ПЛ

3) Загальний огляд Европейської системи ЗПЛ (захисту)

4) Правові наслідки ратифікації України ЕКПЛ(Европейська Конвенції з Прав Людини) і протоколів до них

 

(1) Витоки концепції захисту ПЛ знаходяться у Стародавній Греції. Вони

закріплені лише за дорослими чоловіками,громадянами грецького полісу,який був особисто вільним.

У середні віки концепція ЗПЛ за рахунок надання певних прав певним верствам населення (монарх,аристократи,церква,купці і т.д.).В середні віки складається сучасне уявлення про концепцію ПЛ. З одного боку –Л має усвідомлювати,що в неї є права, щоб знати чи дотримується вона чи порушуються такі права, з іншого боку –Держава,суспільство мають створити умови і гарантії для дотримання ПЛ.

Діяльність ф.енциклопедистів і Велика Французька революція призвели до прийняття Декларації Прав Людини і Громадянина 1789 рік. 19 ст. –міжнародне співробітництво по боротьбі з торгівлею неграми- рабами (Декларація про заборону торгівлею рабами 1815 р., Генеральний акт про Конго 1885 рік, Брюссельська конвенція 1889 рік, Генеральний акт брюссельської конвенції 1890 рік, Діяльність Ліги Націй 1890 рік –призвела до захисту прав біженців,меншин.

З набуттям чинності статуту ООН (1945) у ст.1 статуту закріплено принцип поваги до ПЛ і основних свобод і обов’язок держави співробітничати у сфері ЗПЛ.

Згодом прийнята Загальна Декларація Прав Людини 1948 рік і два пакти 1966 (про громадянські і політичні права; про економічні,соціальні,культурні права) –Хартія ПЛ.

Декларація приймалася на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН більшість юристів вважає,що вона має обов’язків характер через те, що містить звичаєві правові норми.

(2) Покоління ПЛ – залежно від характеру і часу закріплення

1) Громадянські і політичні ПЛ

2) Соціальні, культурні, політичні, економічні ПЛ

3) Колективні ПЛ 60 р. 21 ст Права на користь природних ресурсів,космосу, право на розвиток

4) захист від несанкціонованого впливу на свідомість людини недобросовісна реклама 25 кадр,психотропна зброя

(3) Загальний огляд європейської системи ПЛ

Європейську систему ЗПЛ складають документи РЕ та ЕС.

Основу права РЕ складає статут РЕ (1949 р) і конвенція про ЗПЛ і основоположнісвободи ( 1950р). Вона прийнята 4.11.1950 р..

Існує близько 300 договорів РЕ про захист окремих аспектів ПЛ.

Документи ЕС – в договорі про ЕС є посилання про необхідне дотримання Конвенції про ЗПЛ як необхідну умову членства у ЕС.

ЕС використовує ЕКПЛ з 2-х причин:

1)ЕКСП є найвищим стандартом з ПЛ

2)всі 27 держав – членів ЕС є членами РЕ і учасниками ЕКПЛ.

Крім ЕКПЛ ЕС використовує Хартію основних ПЛ 17.12.2000р. (Ніцца).Хартія мала рекомендаційний характер. З набуттям чинності Лісабонської угоди 1.12.2009р. Хартія стала невід’ємною частиною і має обов’язків характер.

(4) З 11.09.1997 р. Для України є обов’язковою стала ЕКПЛ, протокол №1, протокол №2,№4,№11.

З 1.12.1997 р. Набув чинності протокол № 7, з 1.05.2000- протокол №6, 01.07 2005 – №13, 01.07.2006 – № 12, 01.06.2010 - № 14.

Наслідки ратифікації:

- Україна повністю визнає юрисдикцію ЕКПЛ на своїй території щодо тлумачення і застосовує ЕКПЛ(офіційно)

- Сторони ЕКПЛ зобов’язуються виконувати рішення ЕСПЛ у справах, в яких вони є сторонами рішення ЕСПЛ є виконавчими документами (за ЗУ Про виконання прав)

- Українські суди застосовують практику ЕСПЛ як джерело права

- Усі особи знаходяться під юрисдикцією

-