Поняття «видавнича справа» (історична трансформація змісту; основні структурні елементи).

Відповіді

Поняття «видавнича справа» (історична трансформація змісту; основні структурні елементи).

Видавнича справа як сфера суспільних відносин.

Зміст і взаємозв’язок понять «видавнича діяльність», «створення видавничої продукції», «виготовлення видавничої продукції», «розповсюдження видавничої продукції», «суб’єкт видавничої справи».

Діяльність у видавничій сфері: творчий, організаційний, технологічний та економічний виміри.

Яка видавнича діяльність не розглядається як комерційна й, відповідно, не потребує державної реєстрації?

Українська видавнича справа в порівнянні з європейськими країнами.

Видавнича справа в Україні: тематичний, мовний, регіональний аспекти.

Видавнича справа в ринкових умовах.

Українські друковані ЗМІ бульварного характеру: моральна оцінка.

Українські друковані ЗМІ політичних партій; моральна оцінка.

Перспективні напрями вітчизняного й зарубіжного книговидання.

Структура видавництва.

Структура видавництв західного типу.

Головні ознаки класифікації сучасних видавництв.

Загальна характеристика законів, що стосуються видавничої справи.

Державна політика у видавничій справі.

Відповідальність у сфері видавничої справи, яка випливає із Цивільного, Кримінального кодексів та Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».

Підзаконні акти у сфері видавничої та редакційної діяльності

Чи підтримує Україна розвиток національного книговидання?

Правовий вакуум діяльності інтернет-ЗМІ.

Які закони забезпечують дотримання державної мовної політики у видавничій справі?

Права та обов’язки видавця.

Об’єкти і суб’єкти авторського права.

Літературний твір

Музичний твір

Твір образотворчого мистецтва

Твір декоративно-прикладного мистецтва

Твір архітектури

Твір картографії (наприклад, ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури)

Фотографічний твір

Складений твір

Виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори

База даних

Комп'ютерна програма

Аудіовізуальний твір

Сценічний твір (драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші номери)

Твір в області науки

Твір у перекладі (зокрема, тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів)

Твір у переробці

 

Список об'єктів, що «не є об'єктом авторського права» (Стаття 10, Закон України «Про авторське право і суміжні права»: [2]

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

б) твори народної творчості (фольклор);

в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

д) грошові знаки;

е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

Суб’єктами авторського права є особи, яким належить суб’єктивне авторське право на твір. Згідно з Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб’єктом авторського права є автор твору, а також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Автор твору – це фізична особа, творчою працею якої є створений твір. Автором твору може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку, громадянства, дієздатності.

Малолітні неповнолітні, недієздатні, обмежено дієздатні особи можуть бути авторами творів.

Малолітні особи – це фізичні особи, які не досягли 14 років, вони мають часткову цивільну дієздатність.Авторські права іноземних громадян або осіб без громадянства охороняються і забезпечуються українським законодавством у таких випадках:

якщо вони мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори;

якщо їх твори були вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об’єктивній формі на території України;

якщо їх твір вперше оприлюднений в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднений на території України (ст.3 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Поняття «договір» в авторському праві.

Авторський договір — це консенсуальна угода у галузі права інтелектуальної власності (авторського права), за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим у договорі способом.

 

Відповідно до законодавства України, особі, що має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким способом або всіма відомими способами на основі авторського договору. З іншого боку, використання твору будь-якою особою дозволяється виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, коли допускається вільне використання твору.[1]

 

Розрізняють такі види авторських договорів:

Про передачу виключного права на використання твору: власник авторського права передає іншій (тільки одній) особі право використовувати твір певним способом, а також передає право дозволяти або забороняти використання цього твору іншим особам. При цьому за володільцем авторського права залишаються лише права, що не передаються (невідчужувані).

Про передачу невиключного права на використання твору: власник авторського права на твір передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.

 

Права на використання твору вважаються невиключними, якщо у договорі не вказано інше.

Відповідальність редактора-видавця за порушення авторського права.

Знак охорони авторського права (сopyright): структура та порядок його зазначення на друкованих і електронних виданнях.

Типологічні ряди періодичних і продовжуваних видань.

Міжнародний стандартний номер ISBN: структура, зміст цифрових блоків та порядок одержання видавцем.

Нормативні засади створення та реєстрації видавництва.

Статут видавництва.

33. Реєстрація електронного ЗМІ: процедура, переваги, проблемні питання.

Законодавчі та економічні перешкоди у створенні видавництва».

Основні засади розроблення видавничої програми.

36. Різновиди тематичних планів.

Редакційно-видавничий процес: підготовчий етап.

Маркетинговий етап.

Завданням редактора на цьому етапі є написання такого рекламного тексту, який би відразу «заробив» на створення високого іміджу майбутнього видання. Нерідко буває, що слабкий зміст книги компенсується успішної рекламою та іншими маркетинговими акціями. І, навпаки, прекрасне за змістом видання може осісти на складі, так як і каталожна картка, і анотація, і рекламні тексти для друку зроблені бездушно і не професійно.

Маркетинг у видавничій справі – етап редакційно-видавничого процесу, який у переважній більшості середніх і великих видавництв настає після одержання редактором первинних документів від автора. Адже чим раніше буде продуманий і організований комплекс заходів, спрямованих на промоцію (просування на книжковому ринку) конкретного видавничого продукту, тим успішніше можна його реалізувати.

 

Завданням редактора на цьому етапі є написання такого рекламного тексту, який би відразу "запрацював" на створення високого іміджу майбутнього видання. Нерідко буває, що слабкий зміст книги компенсується успішною рекламою та іншими маркетинговими акціями. І, навпаки, прекрасне за змістом видання раптом "залягає" на складі, бо і каталожна картка, і анотація, і рекламні тексти для преси зроблені бездушно, непрофесійно, без живої іскорки.

 

Маркетингові витрати – це відносно нова стаття витрат, на збільшення якої керівники видавництв свідомо погоджуються з об'єктивних причин. В умовах жорсткої конкуренції серед видавців, яка дедалі загострюватиметься, виникає потреба в пожвавленні й урізноманітненні маркетингової діяльності. Йдеться передусім про рекламну продукцію видавництва (буклети, каталоги випущених видань, прайс-листи), оплату рекламної площі на сторінках фахових ви-дань (наприклад, "Друкарство", "Книжковий клуб-плюс", "Книжковий огляд", "Книжник-ревю" та ін.), оплату за замовлені фахівцям рецензії на но-винки, що публікуються в масових періодичних виданнях. Це також витрати на презентації цікавих видавничих проектів чи окремих суспільно важливих видань.

Видавничий портфель.

Формати паперу і видань.

Видавнича специфікація.

Відповіді

Поняття «видавнича справа» (історична трансформація змісту; основні структурні елементи).