Тема: Підсумковий модульний контроль засвоєння модуля 2: «Загальна і спеціальна вірусологія»

 

Питання підсумкового модульного контролю знань теоретичної підготовки:

1. Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Внесок вітчизняних вчених. Методи вивчення вірусів, їх оцінка.

2. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових частин вірусів.

3. Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.

4. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.

5. Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого.

6. Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів людини і тварин.

7. Методи культивування вірусів та їх оцінка.

8. Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне значення, використання, діагностична цінність.

9. Серологічні реакції, які використовують у вірусології. Реакція віруснейтралізації, механізм, принципи використання, діагностична цінність.

10. Реакція гальмування гемаглютинації, її механізм, умови постановки, принципи використання, діагностична цінність.

11. Реакція зв’язування комплементу, її суть, оцінка. Особливості постановки реакції зв’язування комплементу при вірусних інфекціях.

12. Реакції з міченими антитілами і антигенами у вірусології. Реакція імунофлюоресценції (РІФ).

13. Використання культур клітин у вірусології. Класифікація культур клітин. Поживні середовища для культивування клітин.

14. Види взаємодії вірусів і клітин. Характеристика продуктивної взаємодії, етапи.

15. Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Гостра та персистентна вірусні інфекції.

16. Імунологічні особливості вірусних інфекцій. Фактори противірусного імунітету.

17. Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вірусів, її види.

18. Неспецифічні фактори захисту макроорганізму від вірусних агентів, їх характеристика. Інтерферони, механізм дії, інтерфероногени.

19. Вірусні вакцини, класифікація, принципи одержання, вимоги до них, контроль, оцінка ефективності.

20. Родина Ортоміксовірусів. Історія відкриття, біологічні властивості, класифікація.

21. Методи лабораторної діагностики грипу та їх оцінка.

22. Антигенна будова і види антигенної мінливості вірусу грипу. Сучасні гіпотези, які пояснюють антигенну мінливість ортоміксовірусів.

23. Патогенез та імунітет при грипі. Роль специфічних і неспецифічних механізмів у протигрипозному імунітеті.

24. Проблема специфічної профілактики і терапії грипу. Препарати та їх оцінка.

25. Родина Параміксовірусів, загальна характеристика родини. Парагрипозні віруси, їх біологічні властивості. Роль у розвитку патології людини. Лабораторна діагностика парагрипозних інфекцій.

26. Вірус кору,біологічні властивості, культивування. Патогенез інфекції. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

27. Вірус епідемічного паротиту. Патогенез інфекції. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

28.Родина Параміксовірусів. Загальна характеристика. Респіраторно-синцитіальний вірус. Біологічні властивості, роль в розвитку патології людини. Методи діагностики захворювань, спричинених РС-вірусами.

29.Родина Пікорнавірусів, загальна характеристика. Антигенна будова. Біологічні особливості вірусів Коксакі, властивості. Значення в розвитку патології людини.

30.Віруси поліомієліту, характеристика, класифікація. Патогенез і імуногенез інфекції. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика. Проблема ліквідації поліомієліту в усьому світі.

31.Рід Ентеровірусів, загальна характеристика, класифікація. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій.

32. Рід Риновірусів, біологічні властивості. Класифікація. Роль в патології людини. Методи лабораторної діагностики інфекцій, спричинених риновірусами.

33. Родина Рабдовірусів. Віруси сказу, біологічні властивості. Патогенез захворювання. Лабораторна діагностика. Диференціація фіксованого і дикого вірусу сказу. Специфічна профілактика.

34. Загальна характеристика екологічної групи арбовірусів. Віруси кліщового та японського енцефаліту. Історія відкриття і вивчення цих вірусів. Біологічні властивості, методи лабораторної діагностики,специфічна профілактика.

35. Рід Рубівірусів. Вірус краснухи. Біологічні властивості. Патогенез захворювання, імунітет. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

36. Родина Ретровірусів, біологічні властивості. Класифікація. Механізм вірусного канцерогенезу.

37. Родина Герпесвірусів, біологічні властивості, значення в розвитку патології людини. Лабораторна діагностика захворювань. Генетичні методи діагностики.

38. Родина Аденовірусів. Біологічні властивості. Антигенна будова. Культивування. Патогенез і лабораторна діагностика аденовірусних інфекцій. Імунітет. Специфічна профілактика.

39. Вірус натуральної віспи. Патогенез інфекції. Методи діагностики і специфічної профілактики. Вірус вісповакцини. Ліквідація віспи в усьому світі.

40. Збудники вірусного гепатиту, властивості та класифікація вірусів. Патогенез захворювань. Лабораторна діагностика. Перспективи специфічної профілактики.

41. Онкогенні віруси, класифікація. Вірусо-генетична теорія виникнення пухлин Л.О. Зільбера. Механізми вірусного канцерогенезу.

42. Віруси імунодефіциту людини (ВІЛ). Властивості. Роль в патології людини. Патогенез СНІДу. Методи лабораторної діагностики (імунологічні, генетичні). Перспективи специфічної профілактики і терапії.

43. Кардіовіруси. Загальна характеристика.

44. Пріони. Властивості. Пріонові захворювання тварин (скрепі, губчаста енцефалопатія корів) та людини (куру, хвороба Крейцфельда- Якоба та ін.). Патогенез пріонових захворювань. Діагностика.

 

 

Питання до підсумкового модульного контролю практичної підготовки:

1. Провести облік та оцінити результати реакції гемаглютинації (РГА) для визначення наявності вірусу парагрипу в інфікованому курячому ембріоні. Зробити висновок.

2. Провести облік результатів фагоідентифікації гемокультури, виділеної від хворого з підозрою на черевний тиф. Зробити висновок.

3. Провести облік результатів титрування кишкового бактеріофагу у воді відкритої водойми за методом Апельмана.

4. Провести облік та оцінити результати реакції гальмування гемаглютинації (РГГА), поставленої з парними сироватками обстежуваного та стандартним паротитним діагностикумом. Зробити висновок.

5. Оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА), поставленого з сироватками обстежуваних з метою виявлення антитіл до антигенів ВІЛ (анти gр 120). Зробити висновок.

6. Провести облік та оцінити результати реакції нейтралізації (РН) - кольорової проби, поставленої з парними сироватками обстежуваного та діагностикумом - штами вірусу поліомієліту 1- го типу. Зробити висновок.

7. Провести облік та оцінити результати реакції зв’язування комплементу (РЗК), поставленої з парними сироватками обстежуваного та діагностикумом - стандартним специфічним аденовірусним антигеном. Зробити висновок.

8. Провести облік та оцінити результати реакції нейтралізації (РН) - кольорової проби, з метоюсеро ідентифікації виділеного штаму вірусу поліомієліту. Зробити висновок.

9. Провести облік та оцінити результати реакції гальмування гемаглютинації (РГГА), поставленої з парними сироватками обстежуваного та стандартним вірусним діагностикумом (еталонний штам вірусу грипу Н1N1). Зробити висновок.

10. Провести облік та оцінити результати реакції гальмування гемаглютинації (РГГА), поставленої з метою сероідентифікації виділеного штаму вірусу грипу. Зробити висновок.

11. Оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА) сироваток вагітних жінок з метою виявлення IgM до антигенів вірусу простого герпесу. Зробити висновок.

12. Оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА), поставленого з сироватками обстежуваних з метою виявлення Іg G до

антигенів ВПГ-1. Зробити висновок.

13. Оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА), поставленого з сироватками хворих з метою виявлення Іg М до антигенів

вірусу гепатиту А.

Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно володіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки у мікробіологічній лабораторії.

2. Знезаражування інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

1. Заповнення бланків направлень матеріалу в лабораторію для бактеріологічного, вірусологічного або серологічного дослідження.

2. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (гній, харкотиння, кров, спинномозкова рідина).

3. Забарвлення препаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього.

4. Забарвлення препаратів складними методами: за Туревичем, Романовським-Гімза.

5. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

6. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

7. Вміти готувати до стерилізації посуд, живильні середовища.

8. Проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій.

9. Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції нейтралізації.

10. Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції непрямої гемаглютинації (РНГА).

11. Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції гальмування гемаглютинації (РГГА).

12. Проводити облік та оцінювати результати реакції зв'язування комплементу.

13. Проводити облік та оцінювати результати реакції імунофлюоресценції, імуноферментного аналізу.

14. Читання і оцінка бланків з результатами мікробіологічних досліджень.

15. Здійснювати вірусологічну роботу: готувати матеріал для вірусологічного дослідження, інфікувати курячі ембріони та культури клітин, визначати наявність вірусу в курячому ембріоні за реакцією гемаглютинації, у клітинній культурі за цитопатогенною дією, реакцією гемадсорбції та за бляшкоутворенням;

16. Ставити, проводити облік та оцінювати результати реакцій, вживаних у вірусології (реакції гальмування гемаглютинації, зв’язування комплементу та нейтралізації вірусів);

 

 

Дата:__________

Практичне заняття №14