Проаналізуйте вплив гамма-частинок.

гамма-промені — електромагнітне випромінювання найвищої енергії з довжиною хвилі меншою за 1 ангстрем. Утворюється в реакціях за участю атомних ядер і елементарних частинок в процесах розпаду, синтезу, анігіляції, при гальмуванні заряджених частинок великої енергії.

Позначаються грецькою літерою γ.

Використання. Незважаючи на небезпеку гамма-променів для живих організмів, вони застосовуються в медицині. Здатність високочастотних фотонів убивати живі клітини можна використати для стерилізації медичних інструментів і для знищення ракових клітин. Для діагностики використовуються мічені атоми, які теж при розпаді випромінюють гамма-промені.

Гамма-промені спричиняють іонізацію атомів речовини, мають велику проникність, не заломлюються, породжують електрон-позитронні пари.

47.Охарактерезуйте забруднення води радіоактивними речовинами.!

Обґрунтуйте вплив пестицидів на здоров’я людини.

У продовольчому зерні пшениці, одного із сільгоспвиробників області, яке надійшло на дослідження до науково-дослідного випробувального центру харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія», й призначалося для хлібопекарських потреб, виявили завищений вміст пестицидів. На жаль, останнім часом подібні випадки трапляються дедалі частіше. Наприклад, вміст пестицида лонтрелу в цукрових буряках цьогорічного урожаю в трьох партіях продукції значно перевищував допустиму концентрацію, причому в одному випадку в три рази. Порівняно з минулими роками спостерігається чітке зростання вмісту пестицидів у сої. Якщо врахувати, що подібні перевірки проводяться епізодично і лише за умови добровільної сертифікації, чи волевиявлення самого господаря подібної продукції, можна тільки здогадуватись, скільки «пестицидних» продуктів щодня потрапляє на наш стіл. А між іншим речовини, що належать до цього класу вважаються одними з найтоксичніших.

Стурбованість викликає і той факт, що пестициди знаходять навіть в сільгоспкультурах вирощених на полях, які щедро «здобрювались» хімікатами рік тому, а то й раніше, хоча важається, що період напіврозпаду цих речовин відносно нетривалий. Наприклад, вже згаданий лонтрел має період напіврозпаду 70 днів, тож можна лише уявити, скільки подібних хімікатів накопичилося в грунті…

Пестициди — це хімічні сполуки, які впливають на пригнічення розвитку певної групи рослин або шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. Використовуються в сільському господарстві і садівництві.

Можна сказати, що це «зброя» людини, з допомогою якої вона "воює" за урожай з «конкурентами» - комахами, бур’янами чи патогенними грибами. В залежності від того, проти кого чи чого спрямовані ті чи інші пестициди, розрізняють кілька їх класів. Це інсектициди – препарати для знищення комах, гербіциди - для знищення бур’янів, фунгіциди – для захисту рослин від грибкових захворювань і так далі. З допомогою пестицидів підвищують урожайність, збільшують термін придатності та «покращують» зовнішній вигляд зерна, овочів та фруктів.

В цілому в сільськогосподарському виробництві застосовується близько 250 найменувань хімічних засобів. Найчисельнішу групу складають засоби захисту рослин. Ядохімікати, які входять до її складу, можуть включати хлорорганічні, фосфорорганічні та неорганічні сполуки ртуті, свинцю, миш’яка та інших токсичних елементів.За висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, пестициди належать до особливо небезпечних канцерогенних сполук, що сприяють появі злоякісних пухлин, особливо шлунка й кишечника, ушкодженню печінки та ембріонів. Саме ці речовини разом з іншими «продуктами хімічної промисловості» знайшли в тканинах уражених онкологією молочних залоз.

Хімічні речовини в організмі людини розносяться кров’ю і розподіляються у органах, тканинах і клітинах. Завдяки зусиллям нашої імунної системи, частина з них виводиться. Але якщо врахувати, що протягом життя ми споживаємо забагато продуктів, які містять «понаднормові» шкідливі речовини, всі їх організм вивести просто не в змозі. Особливо небезпечна «хімія» для організму дитини, коли фізіологічні захисні бар’єри ще недостатньо сформувалися, а також для жінок-годувальниць. Хімічні речовини здатні накопичуватися й виявляти ефект сумації, коли до негативного впливу однієї

додається ефект іншої. Ці властивості характерні й для пестицидів, які можуть «осідати» в печінці, мозку, надниркових залозах, уражати центральну нервову систему.

49.Назвіть захворювання які спричиняють радіоактивні речовини.

Променева хвороба у людей

Опромінення людей дозою від 100 до 200 Р призводить до легкого ступеня хвороби. У людини проявляється нездужання, загальна слабкість, головний біль, незначне зменшення лейкоцитів у крові. При цьому ступені ураження люди видужують. Середній ступінь розвитку хвороби виникає при дозі опромінення від 200 до 400 Р. Ознаками хвороби є важке нездужання, головний біль, часте блювання, розлади функцій нервової системи, майже наполовину знижується кількість лейкоцитів. Люди видужують через кілька місяців, але можливі часті ускладнення хвороби. Важкий ступінь ураження виникає при дозі опромінення від 400 до 600 Р. Стан здоров'я хворого дуже важкий, сильний головний біль, блювота, пронос, буває втрата свідомості, проявляється різке збудження, крововиливи в шкіру і слизові оболонки, різко зменшується кількість лейкоцитів і еритроцитів, ослаблюються захисні сили організму і з'являються різні ускладнення. Без лікування хвороба часто (до 50 %) призводить до смерті. Надзвичайно важкий ступінь хвороби розвивається при одержаній дозі опромінення 600 Р і більше. Симптоми такі, як і при важкому ступені ураження, але хвороба протікає дуже важко і при неефективному лікуванні таке ураження у 80—100 % випадків призводить до смерті. Діючи на організм людини, іонізаційні випромінювання виявляють такі особливості: висока руйнівна ефективність поглинутої енергії, навіть мала доза може спричинити глибокі біологічні зміни в організмі; наявність прихованого періоду уявного благополуччя (при опроміненнях малими дозами він може бути дуже довгим); випромінювання має генетичний ефект, тобто впливає не тільки на даний організм, а й на його нащадків; різні органи організму мають не однакову чутливість до опромінення: найбільш чутливі кровотворні органи (кістковий мозок, селезінка), щитовидна залоза, статеві й внутрішні органи, молочні залози; вплив опромінення залежить від частоти впливу іонізаційних випромінювань, одноразове опромінення у великій дозі призводить до тяжчих наслідків, ніж багаторазове у невеликих дозах; вплив від малих доз може підсумовуватися чи накопичуватися, це називається комуляцією. Вплив на організм іонізуючого опромінення призводить до склад-них хімічних, фізичних і біологічних процесів. Під впливом опромінення вода тканин організму розкладається на водень (Н) та гідроксильну групу (ОН), що утворюють оксид Н02 і перекис водню Н202 продукти з високою хімічною активністю. Вступаючи в реакцію з молекулами білка, ферментів та інших структурних елементів тканин, вони руйнують її. У результаті цього уповільнюється та зупиняється ріст тканин, порушуються обмінні процеси, пригнічується активність ферментних систем, з'являються хімічні сполуки не властиві організму — токсини, що порушують життєдіяльність окремих функцій і систем організму. Біохімічні зміни в організмі настають протягом мільйонних часток секунди і відбуваються як через декілька секунд, так і через десятиріччя після опромінення, що може призвести до зміни в ньому, виникнення раку або до загибелі. Цей процес може бути прискорений або спровокований повторним опроміненням. При рівномірному опроміненні всього тіла зі 100 % дози кістковий мозок може поглинути 12 %, молочні залози — 15, легені — 12, яєчники і сім'яники — 25, щитовидна залоза — 3, кісткова тканина — З, інші тканини ЗО %. Ці цифри показують коефіцієнти радіаційного ризику органів. Найбільш уразливою до опромінення є кровотворна система організму, її нормальне функціонування порушується при дозах опромінення 0,5—1 Гр (50—100 Р), і якщо доза не зростає, кровотворні органи мають високу здатність відновлюватись, можуть повністю відновити свої функції. Високу чутливість до опромінення мають репродуктивні органи і очі. Опромінення сім'яників одноразовою дозою 0,1 Гр (10 Р) призводить до тимчасової стерильності чоловіків, доза більша 2 Гр (200 Р) може призвести на тривалий період до сталої стерильності. Менш чутливі до ураження яєчники, проте доза більша 3 Гр (300 Р) може призвести до безпліддя. На відміну від інших органів, для цих органів сумарна доза, отримана за кілька разів, більш небезпечна, ніж одноразова. Очі уражуються при дозах 2-5 Гр (200—-500 Р). Дуже небезпечне опромінення дітей. Воно може призвести до аномального розвитку кісток, розумової відсталості, втпяти пям'яті. Радіоактивні речовини, потрапляючи в організм, переважно уражують ті тканини та органи, в яких відкладаються: стронцій — у кістках, цезій — у м'язах, уран і плутоній — у печінці, товстому кишечнику, нирках, йод — у щитовидній залозі. Такий негативний вплив на організм не здатний викликати ніякий вид енергії (теплової, електричної), поглинутий організмом у такій самій кількості. Так, смертельна доза опромінення для ссавців — 5 Гр (500 Р) відповідає поглинутій енергії випромінення 5 Дж/кг (5 · 104 ерг/г). Ця енергія зігріла б тіло людини не більш як на 0,001 °С (склянка гарячого чаю).