Розвиток психіки у малюковому віці

Питання:

1. Криза новонародженості.

2. Психологічна характеристика периоду новонародженості.

3. Емоційне спілкування дитини і дорослого: його роль у психічному розвитку дитини.

4. Основнілиніїпсихичногорозвиткудитини.

5. Новоутворення малюкового віку.

6. Кризапершого рокужиття.

Завдання 3.1.

Основним психологічним новоутворенням періоду новонародженості є:

а) ходьба;

б) комплекс пожвавлення;

в) локомоторніреакції.

Дати розгорнуту характеристику відповіді

Центральним новоутворенням цього періоду є поява комплексу пожвавлення - позитивної емоційно-дійової реакції новонародженого (посмішка, інтенсивні рухи ніжками та ручками, гуління) на появу дорослого, особливо на голос матері, її обличчя, дотики.
Поява комплексу пожвавлення є психологічним критерієм закінчення кризи та періоду новонародженості, на зміну якому приходить нова стадія розвитку - стадія немовляти. Приблизно це відбувається у період від двох тижнів до двох місяців життя дитини (цей час є індивідуальним) ………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

 

Завдання 3.2.

Позначте основні новоутворення малюкового віку:

а) ходьба;

б) комплекс пожвавлення;

в) єдність дитини і матері;

г) поява першого слова.

Дати розгорнуту характеристику відповіді

Особливе значення раннього дитячого віку полягає в тому, що він безпосередньо пов'язаний із ходьбою. Здатність до переміщення, будучи фізичним надбанням, має відчутні психічні наслідки. Завдяки їй дитина починає вільніше та самостійніше спілкуватися із зовнішнім світом. Ходьба розвиває вміння орієнтуватися в просторі, розширює можливості ознайомлення з оточенням, а також забезпечує перехід до самостійної предметної діяльності. Малюк повністю захоплений предметами, внаслідок чого змінюються його стосунки з дорослими. Все рідшим стає емоційне спілкування з ними, поступаючись місцем ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами. Дорослий, як правило, спонукає до спілкування завдяки своїм діловим якостям, а не емоційності. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві має таку структуру: "дитина - предмет - дорослий"

 

ТЕМА № 4 Розвиток психіки дитини в ранньому віці

Питання:

1. Предметнадіяльність як ведуча діяльність раннього дитинства.

2. Розвитокпсихічних функцій в ранньому віці

3. Особистість дитини в ранньому дитинстві.

4. Криза 3-х років.

Завдання 4.1.

Провідна діяльність раннього віку це:

а) ігрова;

б) предметна;

в) діяльність спілкування.

Дати розгорнуту характеристику відповіді

Гра - провідна діяльність дошкільнят, в якій вони виконують ролі дорослих, відтворюючи в уявних ситуаціях їх життя, працю та стосунки

Гра - це діяльність, у якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально засвоює всю систему людських взаємин. З.В. Огороднійчук

Важливе значення гри полягає в тому, що діти в невимушеній формі, відтворюючи світ дорослих, засвоюють моральні норми, отримують уявлення про професійні та сімейні ролі. Гра забезпечує розвиток у дошкільників рухових, розумових та мовленнєвих навичок. Діти, відображаючи в грі різні сторони життя та особливості діяльності дорослих, поповнюють і уточнюють свої знання про навколишній світ, вчаться співпереживати і відрізняти вимисел від реальності.

Перші прояви дитячих ігор виникають ще в ранньому віці, маючи сенсомоторний характер ("наздоганялки", гра-вовтузіння тощо). На рубежі раннього і дошкільного віку виникає режисерська гра (використання іграшок як предметів-замінників, символічне виконання певної дії). Згодом дитина стає спроможною організовувати образно-рольову гру, в якій уявляє себе в певному образі (людини чи предмету) і відповідно діє. Необхідною умовою такої гри є яскраві, інтенсивні переживання: дитину вразила побачена нею ситуація, і пережиті емоції, враження відтворюються в ігрових діях.

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Завдання 4.2. Визначити основні ознаки кризи 3 років та надати їхню характеристику

1. Негативизм
В данном случае на все предложения, исходящие от родителей, ребенок говорит категорическое «нет». Малыш поступает так наперекор родителям. На самом деле, он хочет делать все интересное, что ему предлагают. Однако подобная идея следует от родителей, а не от самого ребенка, именно поэтому он и противится.
2. Упрямство
Здесь все с точностью до наоборот. Малыш любит настаивать на том, что сам предлагает: в истерике просит купить ему шарик, а когда ему его покупают, бросает этот шарик и просит что-то другое.
В данном случае малышу не так интересны игрушки, вещи, которые он просит купить, как то, чтобы отстоять свое «я». Однако в данном случае упрямство следует отличать от настойчивости. Во втором случае ребенок действительно мечтает о подобной игрушке и будет долго ею забавляться.
3. Строптивость
В один прекрасный момент малыш наперекор всему отказывается делать то, что было для него повседневным занятием – умываться, чистить зубы, кушать, идти в садик.
4. Своеволие
Здесь главенствует известная фраза «я сам!» - явный признак кризиса 3 лет и бунта. Причем самостоятельно ребенок норовит делать то, что знает и не знает. Естественно, ребенку нужно обратиться за помощью к родителям, но, в силу гордости, он этого не делает. Итог один – конфликт, истерика, трагедия.
5. Протест, бунт
Малыш сознательно конфликтует. Родителям в такой момент часто кажется, что ребенок над ними злостно издевается. К примеру, ребенок может бросить игрушку на пол и демонстративно заставить маму ее поднять. Однако когда получает от мамы отказ, заливается плачем.
6. Обесценивание
Здесь все построено на демонстрации. Ребенок может на виду ломать игрушки, мамину косметику, рисовать помадой по стенам, даже употреблять ненормативные слова, где-то подслушанные. Таким образов трехлетка хочет показать, что он в доме главный.
7. Деспотизм и ревность
Если в доме появился маленький ребенок, более взрослый малыш будет пытаться его всячески подавить. Если же ребенка нет, такое поведение перейдет на родителей. К примеру, ребенок может приказать папе или маме сесть в конкретном месте, сделать конкретное задание.

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Завдання 4.3. Визначити основні принципи психологічного дослідження дитини раннього віку

Поведение психологического исследование подчиняется ряду принципов:

· Принцип ненанесения ущерба испытуемому требует от психолога такой организации своей работы, чтобы ниее процесс, ни ее результаты не наносили испытуемому вреда его здоровью.

· Принцип компетентности требует от психолога браться за решениетолько тех вопросов, по которым он профессионально осведомлен и для решениякоторых владеет практическими методами работы и наделен соответствующимиправами и полномочиями, состоянию, или социальному положению.

· Принцип беспристрастности недопускает предвзятого отношения к испытуемому.

· Принцип конфиденциальности означает, что материал, полученный психологом в процессе его работы сиспытуемым на основе доверительных отношений, не подлежит сознательному илислучайному разглашению вне согласованных условий

· Принцип осведомленного согласия требует, чтобы психолог, заказчик и испытуемый были извещены об этическихпринципах и правилах психологической деятельности, целях, средствах ипредполагаемых результатах психологической деятельности и принимали в нейдобровольное участие.

 

Любое психологическое исследование имеет несколько общих этапов.

· Подготовительный этап психологического исследования. На этом этапе собранные предварительные сведениядают возможность выдвинуть гипотезу - предположение о каких-либо психологических закономерностях, которое проверяется на следующем этапе.

· Собственно исследование. На втором этапе с использованием конкретныхметодик получают данные, которые зависят от поставленной задачи. Для сбора психологических фактов применяется, как правило, несколько методов в ихсочетании.

· Обработка полученных данных. На этом этапе проводится количественный икачественный анализ полученных данных, который дает возможность выявитьсуществующие связи и закономерности.

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

ТЕМА № 5Розвиток психіки дитини в дошкільному віці

Питання:

1. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці.

2. Гра як ведуча діяльність дошкільнят.

3. Розвиток психічних функцій в дошкільному віці.

4. Особливості особистості дошкільнят.

5. Готовність дитини до шкільного навчання.

Завдання № 5.1.Провести аналіз продуктів трудової діяльності дошкільнят: подивіться уважно на всі зразки аплікації. Складіть схему аналізу продуктів діяльності дошкільнят, виділіть групу критеріїв, які дозволять описати індивідуальні особливості вирізання аплікації кожною дитиною
Розрізнення одних переживань від інших, розсуд між ними подібності, зв'язків - рівною мірою вимагає для свого здійснення додатка інтроспективного методу самосприйняття. Як сліпому не можна усвідомити, що таке красивий, червоний колір, так і об'єктивними методами не можна прийти до пізнання якісного світу переживань. Адже якщо кожному суб'єктивному переживання відповідає об'єктивний процес, то, знаючи перший, нам легше може бути (а в інших ситуаціях стає вперше можливо) реконструювати і ці останні.
Вже було відмічено, що такі об'єктивні джерела пізнання, як спостереження над іншими людьми, дітьми, тваринами, патопсихологічні спостереження, дані психології народів, нарешті, можуть мати психологічне значення лише через тлумачення їх інтроспекцією. Саме поняття експерименту говорить лише про довільному викликанні підлягає спостереженню процесу і про варіюванні його умов і тим самим зовсім не представляє того, як буде дано сам процес, - об'єктивно чи для зовнішніх почуттів або суб'єктивно - самоспостереження. Фундаментально значення інтроспекції, по-перше, як необхідного засобу для придбання матеріалу і якісних понять психології. По-друге, як незамінного інтерпретатора всіх об'єктивних даних спостереження і експерименту.
У психології дуже часто експериментатору доводиться замислюватися над тим, який технічний метод вибрати, як організувати експеримент, яку інструкцію дати випробуваному, причому вирішити справу одними логічними міркуваннями буває досить складно. Тут і приходить йому на допомогу «уявний експеримент». Вважаючи в розумі то ту, то іншу обстановку, щоб викликати відповідне їй переживання, він вчувствуется в неї і як би приміряється до неї. Інтроспективне сприйняття різних, таким шляхом викликаних переживань часто і буде в кінці кінців визначати його вибір. Завдяки «уявному експерименту» інтроспекція набуває ще до того ж важливе евристичне значення при плануванні нових дослідів і при самій постановці психологічних проблем, спочатку народжуються в свідомості психолога у вигляді спроб до такого «уявному експериментування».
Інтроспекція як спеціальний метод психології, як специфічний метод психології - особливий рід спостереження або сприйняття.
Якщо рефлексія - це результат дії розмірковує по логічним законам розуму над уже отриманим матеріалом... Бачачи в інтроспекції специфічний, відмінний від зовнішнього досвіду джерело пізнання, вважаємо, що під інтроспекцією не слід розуміти того, що відноситься власне до рефлексії, що відкриває закони і співвідношення, але лише самий спосіб отримання сирого матеріалу як такої. Інтроспекція може бути порівнянна з наглядом над яким-небудь зовнішнім почуттям, скажімо, зором... інтроспекція, оскільки залишається лише своєрідним сприйняттям переживань у їх даності, не може сама по собі встановити закони асоціацій або наростання відчуттів... Ми намагаємося обмежити поняття інтроспекції як методу психологічного дослідження, з одного боку, від рефлексії, в якій знання про психічної дійсності даються не прямим відображенням фактичних переживань, але як результат логічної роботи над ними, як висновки, з іншого - від оцінного ставлення до переживань, в якому останні цікавлять спостерігача не заради їх самих, а заради їхнього ставлення до тих чи інших цінностей. У оціночному самоспостереженні вже має місце не просте сприйняття, але також рефлексія - нормативного лише характеру.
Інтроспекція - не більше ніж особливе психологічне сприйняття дійсності, лише сирий матеріал для науки як системи.
Предмет психологічного інтроспективного опису. Чи потрібен особливий акт для його сприйняття і які властивості цього акту?
Переживання в нашій свідомості є пов'язаними з не - переживаннями або «смислами», якісь повинні бути від них отлічаеми Ці «смисли» є інакше «предмети» або «що» переживань. Що в нашому досвіді дійсно існує така подвійність переживань, з одного боку, і «предмети» або «смисли» з ними пов'язані і на які вони направляються, з іншого, - говорить насамперед факт їх взаємної незалежності при зміні... в той час, як переживання суть в моїй свідомості, - предмети, як речі і смисли, не перебувають у моїй свідомості, складаючи його реальну частину, але «мають бути» йому.
Ми стаємо на точку зору психологічного реалізму в тому сенсі, що визнаємо за переживаннями існування незалежно від того, усвідомлюються вони нами чи ні.
Особливість нашого інтроспективного сприйняття в тому, що інтендіруемим предметом інтроспективного сприйняття є самі переживання як такі, а не що-небудь трансцендентне ім.
Специфічність цього акту інтроспективного сприйняття дається іманентністю його інтенції.
Роль інтроспекції в психологічній науці зводиться до сприйняття нами наших переживань в їх якісної забарвленням, іншими словами, до доставлених описового матеріалу для науки як системи.
Інтроспекція є спільний у всіх емпіричних наук метод спостереження, здійснюваний лише з особливої ​​точки зору і по відношенню до особливого предмету. Тому як до всякого спостереженню, так і до интроспективному пізнання може бути докладено одне загальне основне нормативне умова для досягнення найкращих результатів. Цією умовою буде уважне сприйняття і простежування явищ, а також фіксування їх тим чи іншим способом. Чим концентрированнее буде нашу увагу на готівковому об'єкті спостереження і чим нерозривно буде воно супроводжувати цей об'єкт з усіма відбуваються в ньому змінами, - тим повних і достовірних буде наше знання.
У інтроспективно-описової психології питання про здійснення апперцепірованія готівки переживань виявляється, ми сказали б, центральним у її методології. У якому ж вигляді інтроспективне апперцепірова-ня переживань виявляється можливим, раз воно неможливе? Розподіл уваги як перша умова можливості інтроспективного сприйняття.

.....................................................................................................................................