Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття

Семінар є однією з форм навчальних занять, що розрахована на глибоке та всебічне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях закріплюються знання, отримані студентами на лекціях.

Так, перше семінарське заняття присвячено трансформації виборчого законодавства в Україні за роки незалежності; функціям і типам виборчих систем та механізму спостереження у виборчому процесі.

Друге семінарське заняття спрямоване на вивчення феномену політичного лідерства як в сучасній Україні, так і в зарубіжних країнах, з’ясуванню питань харизматичності лідерів, їх класифікації та основних функцій.

Третє семінарське заняття має на меті набуття знань з використання навичок у PR у вибудовуванні політичної діяльності партій, зокрема, під час виборів; з функціями партій, їх значенні у налагодженні зв’язків з громадськістю.

Четверте семінарське заняття присвячене поглибленому обговоренню питань, пов’язаних з технологіями запобігання та протидії політичних конфліктів, зокрема медіаторству.

П’яте семінарське заняття дозволить студентам долучитися до аналізу однієї із важливих складових виборчих технологій – політичної реклами, її історичних витоків, різновидів, типології тощо.

Шосте семінарське заняття передбачає оволодіння теоретичними та практичними навичками побудови іміджів політиків, видів іміджевих комунікацій, їх значенню в професійній PR-діяльності.

На семінарських заняттях студенти ґрунтовніше опановують складні питання, беруть участь у їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу політичних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару привчає до самостійної роботи з періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою тощо.

Для ґрунтовного засвоєння матеріалу необхідно ретельно його конспектувати, використовуючи різні види запису (витяги, тези, цитати). Готуючись до відповіді, важливо визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику.

Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Самостійна робота студентів має на меті поглиблене вивчення окремих питань PR, формування дослідницьких вмінь і навичок та їх самостійне використання на практиці.

Метою самостійної роботи з дисципліни «PR у політичній сфері» є: використання власних навичок і знань на практиці.

Формами та видами самостійної роботи є: опитування, творчі роботи, письмові роботи, усні виступи, доповіді.

Вимоги до виконання студентами самостійної роботи:

- систематичне опрацювання матеріалу попередньої лекції;

- вивчення, аналіз та конспектування рекомендованої літератури;

- повторення пройденого матеріалу;

- підготовка власних спостережень та висновків, обґрунтування їх теоретичними положеннями та рекомендаціями;

- самостійне виконання творчих та практичних завдань.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Практичні роботи мають на меті, перш за все, посилити знання, отримані на лекціях, обговорених на семінарських заняттях, дискусіях в аудиторіях з актуальних питань PR у політичній сфері, апробувати певні концепції, зокрема, з формування іміджів політиків, підготовки ними політичних виступів тощо. Отже, метою практичних робіт з курсу «PR у політичній сфері» є:

- підготовка публікацій, які висвітлюють питання впровадження імперативних мандатів для депутатів;

- обмін досвідом з питання: НЛП («ефект 25 кадру») у виборчому процесі;

- підготовка публічного повідомлення для дискусії з питання: «Діяльність мас-медіа та журналістська етика: проблеми законодавчого врегулювання»;

- підготовка усного публічного виступу політика перед виборцями.

Формами та видами практичних занять є: опитування та творчі роботи.

Вимоги до виконання студентами практичних занять:

- опрацювання матеріалів відповідної лекції з теми;

- вивчення, аналіз та конспектування рекомендованої літератури;

- використання матеріалів попередніх семінарських занять;

- формулювання власних об’єктивних висновків, підтвердження їх емпіричними дослідженнями;

- самостійне виконання творчих та практичних завдань.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Мета й завдання модульної контрольної роботи – закріпити теоретичні та практичні знання, які студент набуває у процесі вивчення дисципліни «PR у політичній сфері» (у процесі аудиторних та семінарських та практичних занять, шляхом самостійного опанування окремих тем) у кожному модулі.

Так, головними завданнями МКР № 1 є перевірка: розуміння теоретико-методологічних засад PR у політичній сфері, володіння основами інформаційно-аналітичної роботи з підготовки виборчих кампаній як в Україні, так і за її межами, основами законодавчого врегулювання виборчих кампаній, основними методами вивчення електорального простору та розуміння основ функцій та типів політичного лідерства як ключового об’єкта вивчення дисципліни «PR у політичній сфері».

Головними завданнями МКР № 2 є перевірказнань з організаційного забезпечення виборчих кампаній, PR діяльності ключових суб’єктів виборчого процесу – політичних партій та рухів; сутністю маніпулятивної комунікації та політичним конфліктам і технологіям, що запобігають та протидіють деструктивним явищам PR-діяльності у політичній сфері.

Головними завданнями МКР № 3 є перевірка знань з основ політичної реклами як однієї з вагомих складових інформаційно-комунікативної діяльності; навичок зі створення політичних іміджів; комунікативної діяльності під час виборчих кампаній, вміння ефективної побудови публічного виступу тощо.

Загальні вимоги

Завдання до контрольної роботи видається та керується викладачем профілюючої дисципліни.

Контрольна робота вважається виконаною, коли студент подає викладачу для перевірки ґрунтовну письмову відповідь відповідно до умов, зазначених у завданні.

Робота має бути охайно оформленою, викладена грамотною літературною мовою, не містити орфографічних помилок.

Студентам, які несвоєчасно здали роботи або порушили вимоги її виконання, модульна контрольна робота не зараховується.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Абашкина Е., Егорова-Гартман Е. Имидж лидера / Е. Абашкина, Е. Егорова-Гартман. – М., 1994.

2. Аверин Ю. П. Избирательная кампания: стратегия, тактика, психологические аспекты / Ю. П. Аверин, И. М. Слепенков и др. – М., 1995.

3. Автономов А. С. Избирательная кампания: Основные категории и институты избирательного права. Менеджер избирательной кампании / А. С. Автономов, Е. Г. Морозова. – М., 1995.

4. Амелин В. Н. Воюют надписи. Имидж кандидата и способы его актуализации / В. Н. Амелин, Д. А. Левчик, С. В. Устименко. – М., 1995.

5. Амелин В. Н. Технология избирательной кампании / В. Н. Амелин, С. В. Устименко. – М.: Союз, 1993.

6. Ахременко А. С. Голосование «против всех» как форма политического протеста: проблемы изучения / А. С. Ахременко, Е. Ю. Мелешкина / / Полит наука: совр. сост. Тенденции и перспективы. – М., 2002. – Вып. 1.

7. Бабич-Декань О. Політична підсвідомість. Якщо технологи влади не вивчать місцевої специфіки, то політреформа матиме зворотний результат / О. Бабич-Декань / / Політика і культура. – 2003. – № 20 (199).

8. Бабієва А. Катастрофогенний чинник політичного насилля / А. Бабієва / / Політ. менеджмент. – 2004. – № 3. – С. 162–171.

9. Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах та утриматися на політичному олімпі / В. Бебик. – К.: Абрис, 1993.

10. Бебик В. М. Маркетинг і менеджмент виборчої кампанії (методичні рекомендації) / В. М. Бебик. – К.: МАУП, 1997.

11. Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг: Навч.-метод. посіб. / В. М. Бебик. – К.: МАУП,2001.

12. Бебик В. М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматися на політичному Олімпі / В. М. Бебик. – К., 1993.

13. Бекешкіна І. Чи є в Україні загальнонаціональні лідери? / І. Бекешкіна / / Політ. думка – 1996. – № 2.

14. Бельков О. Конфликтологический инструментарий политического менеджмента / О. Бельков / / Власть. – 2003. – №11. – С. 27–32.

15. Биденко А. НЛП от управления к манипулированию / А. Биденко / / BUSINESS communication. – 2003. – № 11–12.

16. Білоус А. Пропорційні вибори в Україні: ілюзія чи реалії / А. Білоус / / Нова політика. – 2001. – № 1.

17. Блэк С. Введение в паблик рилейшнз / С. Блэк. – Ростов-на-Дону,1998.

18. Борисова Н. В. Пусть победит достойный. Избирательная кампания: выдвижение, агитация, выборы / Н. В. Борисова, В. И. Наумов, Ю. В. Пуздрач. – М., 1996.

19. Бурдье П. Общественное мнение не существует / П. Бурдье / / Социология политики. – М., 1993. – С. 161–177.

20. Варій М. Психологія та виборчі технології: Навчально-метод. посіб. / М. Варій. – Л., 2002.

21. Варій М. Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології: Навч.-метод. посіб. / М. Й. Варій – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

22. Васильев В. И. Путеводитель по избирательной кампании: Пособие для кандидатов, избирательных кампаний и избирательных блоков / В. И. Васильев, А. Е. Постников. – М.: Институт развития избирательных систем, 1999.

23. Великий тлумачний словник сучасної української мови
/ Уклад. і голов. ред. Бусел В. Т. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003.

24. Верман О. Нейролінгвістичні засоби впливу у виборчій кампанії / О. Верман / / Політична психологія: Наук. зб. – Л.: Ліга-Прес, 2003.

25. Виборче законодавство і політична реформа в контексті європейської інтеграції України: Матеріали конф. – К., 12 вересня 2003 р. – К.: Нора-друк, 2003.

26. Виборче законодавство: українська практика, міжнародний досвід та шляхи реформування / За заг. ред. Радченка Є. В. – К.: Факт, 2003.

27. Винников О. Прозорі вибори та ЗМІ в Україні: правове регулювання / О. Винников, Л. Чорній. – К.: Укр. незалеж. центр політ. дослідж., 2003. – 168 с.

28. Вишняк О. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи / О. Вишняк. – К.: Ін-т соціології НАНУ,2000. – 308 с.

29. Войтович Н. Інформаційні війни та політична реклама в ЗМІ / Н. Войтович / / Укр. періодика: історія і сучасність: Доп. та повідом. сьомої Всеукр. науково-теор. конф. / За ред. М. М. Романюка. – Л., 2002.

30. Глухова А. В. Политические конфликты: основания, типология, динамика (теоретико-методологический анализ) / А. В. Глухова. – М., 2000.

31. Головатий М. Ф. Професія – політик / М. Ф. Головатий. – К.: Парлам. вид-во, 2000.

32. Головатий М. Ф. Мистецтво здобувати владу / М. Ф. Головатий / / Політичний менеджмент. – 2003. – № 1. – С. 49–58.

33. Головаха Є. І. Тенденції розвитку українського суспільства (1994 – 1999 рр.). Соціологічні показники (таблиці, ілюстрації, коментар) / Є. І. Головаха, Н. В. Паніна. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1999.

34. Голосов Г. В. Пределы электоральной инженерии: смешанные «несвязанные» избирательные системы в новых демократиях / Г. В. Голосов / / Полис. – 1996. – № 4.

35. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательных кампаний / Ф. Гоулд / / Полис. – 1993. – № 4. – С. 134–145.

36. Гриценко О. Й на дзеркало не варто нарікати. Політична портретистика та формування іміджу лідера в сучасній Україні / О. Грищенко / / Віче. – 2003. – № 6. – С. 33–38.

37. Грязнова О. Політичні партії та вибори 2002 р. до Верховної Ради України / О. Грязнова / / Парламент. – 2002. – № 1-2.

38. Демченко С. В. Медіаполітична система в сучасній Україні (інтегрована комунікаційна модель): Автореф. дис. канд. політ. наук / Дніпропетр. нац. ун-т. / С. В. Демченко. – Д., 2004.

39. Деркач Ж. Політичний лідер у ретроспективі / Ж. Деркач / / Віче. – 1999. – № 1.

40. Джадда К. Сравнение политических партий: Исследования и теория / К. Джадда / / Голосов Г. В., Галкина Л. А. Современная сравнительная політологія: Хрестоматія. – М.: МОНФ, 1997. – С. 84–143.

41. Дніпров О. ЗМІ та вибори Президента – 2004: правове регулювання діяльності / О. Дніпров, В. Замніус, Д. Котляр та ін. – К.: Геопринт, 2003.

42. Доценко Е. Л. Психология манипуляции / Е. Л. Доценко. – М., 1997.

43. Душин И. Выборы: технологии избирательных кампаний / И. Душин, А. Сысун, Б. Ложкин. – Х., 1998.

44. Дюверже М. Политические партии: Пер. с фран. / М. Дюверже. – М., 2000

45. Егорова-Гартман Е. В. Политическая реклама / Е. В. Егорова-Гартман, К. В. Плешаков, Р. Б. Байбакова. – М.: ИПО «Профиздат», 1999.

46. Жданов І. Свідомий вибір чи маніпулювання масовою свідомістю / І. Жданов / / Нова політика. – 2002. – № 1.

47. Жуков К., Карнышев А. Азбука избирательной кампании. Организационно-методические и социально-психологические аспекты: Учебн. пособие / К. Жуков, А. Карнышев. – М.: ИМА-Пресс, 2001.

48. Закон України «Про вибори народних депутатів України» / / Уряд. кур’єр. – 2004. – № 64. – 6 квіт.

49. Закон України «Про вибори народних депутатів України»: Прийнятий 18 жовтня 2001 р. № 2766–ІІІ / / Держ. вісн. України. – 2001. – №15 (89). – 5–36 с.

50. Закон України «Про вибори Президента України» / / Уряд. кур’єр. – 1999. – №54. – 25 берез.

51. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України»» / / Уряд. кур’єр. – 2004. – № 64. – 6 квіт.

52. Засторожная О. К. О некоторых проблемах в избирательных кампаниях последних лет / О. К. Засторожная / / Избирательная кампания: взгляд изнутри. – М., 2002.

53. Зацевский П. Г. Избирательные технологии: 100 вопросов и ответов… / П. Г. Зацевский, А. В. Зворыкин, С. В. Мироненко. – М.: ТОО «Поматур», 1999.

54. Зотова З. М. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков / З. М. Зотова. – М.: Знание, 1994.

55. Зущик Ю. Фігури. Політичне лідерство в сучасній Україні / Ю. Зущик, О. Кривошеєнко, В. Яблонський. – К., 1999.

56. Ильясов Ф. Н. Политический маркетинг. Искусство и наука побеждать на выборах / Ф. Н. Ильясов. – М.: ИМА-пресс, 2000.

57. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза. – К.: Оріяни, 2000.

58. Карол А. О’Конор. Основи ефективного лідерства / Карол А. О’Конор. – К.: Британська Рада в Україні, 2000.

59. Квітка В. Влада і громада напередодні парламентських виборів: “Золотий перетин” стосунків чи пакт про ненапад? / В. Квітка / / Перехрестя. ― 2002. ― № 1 (12).

60. Ковлер А. Н. Избирательная кампания: организация и методы работы с избирателями / А. Н. Ковлер. – М., 1995.

61. Кондорсе. Про вибори / Пер. з фр. О. Хома / Кондорсе. – Л.: Літопис, 2004. – 77-114 с.

62. Конституційне право України / За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. – К., 1999.

63. Королько В. Передвиборча комунікаційно-агітаційна кампанія: політичний процес / / Парламент. – 2003. – №6. – 32-36 с.

64. Королько В. Передвиборча комунікаційно-агітаційна кампанія: політичний феномен, структура, функції / В. Королько / / Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 1. – 80 – 100 с.

65. Королько В. Г. Політична реклама: уроки виборів, проблеми / / Соціологія: теорія, методи, маркетинг / В. Г. Королько. – 1998. – № 6. – 53 – 65 с.

66. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. – М.: Прогресс, 1990.

67. Кочубей Л. О. Виборчі технології – не виборчі маніпуляції / Кочубей Л. О. / / Віче. – 2003. – № 8. – 10 - 13 с.

68. Кочубей Л. О. Виборчі технології як механізм досягнення політичного результату / Кочубей Л. О. / / Людина і політика. – 2003. – № 4. – 56–62 с.

69. Кривоцюк П. С. Вплив змішаної виборчої системи на хід політичних процесів в Україні / П. С. Кривоцюк / / Актуал. пробл. політики / Одес. держ. юрид. акад. – 2001. – Вип. 10–11.

70. Кузнецова С. Механізм формування політичного лідерства в Україні / С. Кузнецова / / Нова політика. – 2001. – № 2.

71. Кулинченко В. А. Политический конфликт: сущность и современные проблемы / В. А. Кулинченко / / Политическая теория: тенденции и проблемы: Сб-к ст. – М., 1994. – Вып.2. – 9 - 22 с.

72. Кутырев П. П. Технология победы на выборах / П. П. Кутырев. – М., 1999.

73. Кучерів І. Перші українські опитування екзит-пол під час виборів Президента / І. Кучерів / / Політ. портрет України. – 2000. – Вип. 22: Вибори-99.

74. Лебедева Т. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-французски / Т. Лебедева. – М., 1996.

75. Лебедева Т. Ю. Путь к власти. Франция: выборы президента / Т. Ю. Лебедева. – М., 1995.

76. Лигачева Н. Накануне / Н. Лигачева / / Телекритика. – 2004. – № 6. – 5 - 8 с.

77. Лисовский С. Ф. Политическая реклама / С. Ф. Листовский. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000.

78. Лисовский С. Ф. Избирательные технологии: история, теория, практика / С. Ф. Лисовский, В. А. Евстафьев. – М.: РАУ-Университет, 2000.

79. Лук’янов Д. В. Становлення національної виборчої системи у контексті розвитку політичних партій / Д. В. Лук’янов / / Сучас. пробл. права, держ. безпеки життєдіяльності людини, формування громад. сусп-ва. – Х., 2002.

80. Ляпина Т. В. Политическая реклама / Т. В. Ляпина. – К., 2000.

81. Максимов А. А. «Чисте» и «грязные» технологии выборов: российский опит / А. А. Максимов. – М.: Дело, 1999.

82. Малишевський Н. М. Технология и организация виборов / Н. М. Малишевский. – Минск: Харвест, 2003.

83. Морозова Е. Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологи / Е. Г. Морозова. – М., 1999.

84. Музыкант В. Л. Теория и практика современной политической рекламы: Монографія / В. Л. Музыкант. – М.: Евразийский регион, 1998. – Ч. ІІ.

85. Наполитан Дж. 100 советов по организации избирательной кампании / Дж. Наполитан. – М.: Арктур, 1993.

86. Науменко Т. В. Массовые коммуникации в политической структуре общества / Т. В. Науменко / / Вестн. Моск. ун-та. Сер. Полит. науки. – 2003. – № 3. –113 с.

87. Національна безпека і оборона. – 2003. – № 12 (48).

88. Національна безпека і оборона. – 2004. – № 5 (53).

89. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение: открытие спирали молчания: Пер. с нем / Э. Ноэль-Нойман. – М.: Прогресс-Академия, Весь Мир, 1996.

90. Пахарєв А. Стиль політичного лідерства: фактори формування та складові / А. Пахарєв / / Нова політика. – 2001. – № 5.

91. Пахарєв А. Б. Багатопартійність і партійна система – поняття не тотожні / А. Б. Пахарєв / / Віче. – 2002. – № 2. – 3–7 с.

92. Петракова Є. Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера / Є. Петракова / / Політ. менеджмент. – 2004. – № 2. – 109–120 с.

93. Политиками не рождаются: как стать и остаться эффективным политическим лидером: В 2-х тт. / Под ред. Е. Егоровой-Гантман. – М., 1993.

94. Политический имидж: «секреты» манипуляции массовым сознанием: Сб-к науч. статей / Ред.-сост. Е. В. Шмелева. – СПб: АНО «ГЦРОС», 2000.

95. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф. М. Рудича. – К.: Парлам. вид-во, 2002.

96. Політичний портрет України. – 2003. – Вип. 26: Партії між минулими та майбутніми виборами.

97. Політичні партії та місцеві вибори / За заг. ред. В. М. Кампо. – К., 2001.

98. Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. – К.: Генеза, 1997.

99. Полторак В. Політичний маркетинг та організація виборчих кампаній / В. Полторак / / Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 1.

100. Полторак В. Избирательные кампании: научный подход к организации / В. Полторак, О. Петров. – К.: Знания Украины, 2004.

101. Попович М. Європа – Україна: праві та ліві / М. Попович. – 2000. – Вип. 16. – 4–24 с.

102. Почепцов Г. Г. Имидж и выборы. Имидж политика, партии, президента / Г. Г. Почепцов. – К., 1997.

103. Почепцов Г. Г. Имидж: от фараона до президентов / Г. Г. Почепцов. – К.: АДЕФ-Украина, 1997.

104. Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением / Г. Г. Почепцов. – М., 1998.

105. Почепцов Г. Г. Профессия имиджмейкер / Г. Г. Почепцов. – К., 1998.

106. Почепцов Г. Г. Символы в политической рекламе / Г. Г. Почепцов. – К.: Принт Сервис, 1997. – 323 с.

107. Примуш М. Політичні партії та виборчий процес / М. Примуш / / Право України. – 2001. – № 3. – 124–143 с.

108. Пшизова С. Н. Демократия и политический рынок в сравнительной перспективе // Полис. – 2000. – № 2.

109. Радунські П. Проведення виборчої компанії – форма політичної комунікації / П. Радунські / / Політичні партії в демократичному суспільстві. – К., 2001.

110. Разделенная демократия. Сотрудничество и конфликт между Президентом и Конгрессом. – М.: Прогресс, 1994.

111. Фельдман Д. И. Политология конфликта / Д. И. Фельдман. – М., 1998.

112. Халипов В. Ф. Выборы и власть: Сл-рь-справочник избирателя / В. Ф. Халипов, Е. В. Халипова, А. Н. Шишкин. – М.: Совершенство, 1993.

113. Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Ш. Харрисон. – СПб., 2003

114. Цуладзе А. Политические манипуляции или покорение толпы. – М.: Книжный дом «Университет», 1999.

115. Цуладзе А. М. Большая манипулятивная игра / А. М. Цуладзе. – М.: Алгоритм, 2000.

116. Цыганов В. Медиа-терроризм: Терроризм и средства массовой информации / В. Цыганов. – К.: Ника-Центр, 2004.

117. Чижова О. М. Політичні технології як втілення політичного прагматизму / О. М. Чижова / / Держава і право. Сер. Юрид. і політ. науки. – 2003. – Вип. 19.

118. Чумиков А. Н. Связи с общественностью / А. Н. Чумиков. – М., 2000.

119. Чумиков А. Н. Социально-политический конфликт: теоретические и прикладные аспекты / А. Н. Чумиков. – М.: Ин-т молодежи, 1993.

120. Шайгородський Ю. Ж. Електоральні настрої: травень 2004 / Ю. Ж. Шайгородський / / Політ. менеджмент. – 2004. – № 3. – 172–175 с.

121. Шампань П. Делать мнение: новая политическая игра / П. Шампань. – М., 1997. – 198 с.

122. Шевченко Ю. Д. Между экспрессией и рациональностью: об изучении электорального поведения в России / Ю. Д. Шевченко / / Полис. – 1998. – № 1. – 130 – 136 с.

123. Шендера В. К. Организация предвыборных кампаний: Учебн. пособие / В. К. Шендера. – М.: РАГС, 1995.

124. Яворський В. Принципи сучасного виборчого права України / В. Яворський / / Вісн. Акад. прав. наук. України. – 2002. – № 3 (30).

125. Яроцький Л. В. Як умирала ілюзія (Маніпулювання масовою свідомістю) / Л. В. Яроцький. – Житомир: Полісся, 2000.

126. Ярош О. ЗМІ як дзеркало громадської думки. Проблеми коректної презентації результатів соціологічних опитувань / О. Ярош / / Контекст. – 2001. – №12. –18 с.

Додаткова

127. Анцупов А. Я. Конфликтология: Учеб. для вузов / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. – СПб.: Питер, 2007. – 496 с.

128. Балабан Р. В. Теорія виборчої системи / Р. Б. Балабан. – К.: Либідь, 2007. – 112 с.

129. Ващенко К. О. Політичний аналіз і прогноз у сучасній Україні / К. О. Ващенко. – К.: Логос, 2008. – 288 с.

130. Дашутін Г. Політичний ідеал: світовий досвід і сучасна Україна / Г. Дашутін. – К.: Академ-Прес, 2006. – 304 с.

131. Желтов В. В. Теория власти: Учеб. пособ. / В. В. Желтов – М.: Флинта: МПСИ, 2008. – 657 с.

132. Козырев Г. И. Об особенностях политического конфликта / Г. И. Козырев / / Вестн. Моск. ун-та. Сер. 12: Полит. науки. – 2007. – № 4. – 78-79 с.

133. Комозин А. Потенциал «навязанного консенсуса элит: Президентский стиль становится господствующим в политической моде в преддверии электорального цикла» / А. Комозин / / Полит. класс. – 2007. – №6 (30). –109 с.

134. Кочубей Л. О. Виборчі технології: Навч. посіб. / Л. О. Кочубей – К.: Укр. центр політ. менеджм., 2008. – 332 с.

135. Новичков Н. В. Политическая организация: Учеб. пос. / Н. В. Новичков. – СПБ.: Питер, 2007. – 656 с.

136. Политическая наука / РАН ИНИОН. – М., 2002. – №3: Политический дискурс: История и современные исследования. –7-86 с.

137. Политология / Под общ. ред. С. Н. Смоленского. – М.: Эксмо, 2008. – 250 с.

138. Політика в особах. Політичне лідерство на постсоціалістичному просторі: національний і регіональний контексти / За заг. ред. Ф. М. Рудича. – К.: Парлам. вид-во, 2008. – 352 с.

139. Порівняльна політика / За заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – 576 с.

140. Розумний М. Ідея і нація в інформаційну епоху / М. Розумний. – Х.: Майдан, 2006. – 340 с.

141. Рудич Ф. Політичний клас в сучасній Україні: методологічний контекст / Ф. Рудич/ / Сучасна українська політика. Політика і політологи про неї. – К., 2009. – Вип. 16. – 6 – 7 с.

142. Рудич Ф. М. Много ли власти нужно власти? / Ф. М. Рудич. – К.: Наук. думка, 2009. – 302 с.

143. Соціологія політики: Енциклопедичний словник / Авт.-упор.: В. А. Полторак, О. В. Петров, А. В. Толстоухов. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2009. – 566 с.

144. Теория политики: Учеб. пос. / Под. ред. Б. А. Исаева. ― СПб.: Питер, 2008. ― 284 с.

145. Шапталов Б. Н. Феномен государственного лидерства: экспансия в мировой истории / Б. Н. Шапталов. – М.: Крафт+, 2008. – 636 с.

146. Шашкин П. Суверенная демократия в контурах нового мирового порядка / П. Шашкин / / Полит. класс. – 2007. – №6(30). – 64 с.