Тема 4. Закони логіки висловлювань.

Практичне заняття – 2 год.

План

1. Загальна характеристика логічного закону. Співвідношення логічних та юридичних законів.

2. Основні принципи правильного мислення і основні формально-логічні закони.

3. Способи виявлення законів логіки за їх формальною структурою.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями.

2. Відношення еквівалентності.

3. Закон тотожності.

4. Відношення часткової сумісності.

5. Відношення підпорядкування.

6. Відношення протилежності.

7. Закон несуперечності.

8. Відношення суперечності.

9. Закон виключеного третього.

10. Достатні підстави. Закон достатньої підстави.

11. Принципи правильного мислення:

а) визначеності;

б) послідовності;

в) несуперечності;

г) обґрунтованості.

Задачі

І. З’ясувати, який закон логіки виражено у такій статті:

„Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень”.

„Розгляд справи у суді проводиться лише у відношенні до обвинувачених і тільки за тим обвинуваченням, за яким їх віддано до суду”.

ІІ. Встановити, який закон логіки буде порушено за таких умов:

1) Якщо при обґрунтуванні істинності судження „Петренко каже правду” насправді ми обґрунтовуємо судження „Петренко завжди був чесною людиною”.

2) Якщо твердження „Григоренко вчинив злочин” обґрунтовується такими аргументами „Григоренко погрожував потерпілому” і „На місті злочину залишилися сліди Григоренка”.

ІІІ. Встановити, чи є логічними законами такі формули:

1) (А /\ В)→(В /\ A);

2) (А /\ В)→А;

3) (А /\ В)→В;

4) А→(В→(А /\ В));

5) ((А→В) /\ (В→С))→(A→(В /\ С));

6) ((А→B) /\ (В→С))→(A→С).

IV. Навести приклади порушення законів тотожності, несуперечності, виключеного третього та достатньої підстави.

V. Визначити, з порушенням якого закону логіки пов’язане одночасне ствердження істинності формул:

1) А V В та А /\ В;

2) А /\ В та А V В;

3) А→В та А /\ В.

VІ. Визначити, чи дотримано закону достатньої підстави у таких міркуваннях:

1) (A→В) /\ В, тоді А;

2) (А→B) /\ А, тоді В;

3) (A→В) /\ A, тоді B;

4) (A→В) /\ В, тоді A;

5) (A V B) /\ A, тоді В;

6) (A V В) /\ В, тоді A;

7) (A V В) /\ A, тоді В;

8) (A V В) /\ В, тоді А.

VІІ. Визначити, чи дозволяє закон несуперечності одночасне стверджування таких виразів:

1) А V В та А /\ В;

2) А /\ В та А V В;

3) А→B та A /\ B;

4) A /\ B та A→B.

VIII. Встановити, чи є логічним законом такі формули:

1) ((А→B) /\ (С→В)→((А V С)→В);

2) (A V В)→(B V A);

3) (A V B)→(A→B);

4) (A↔В)→(В↔A);

5) (A↔В)→(A→В);

6) (A↔B)→(В→A);

7) ((A→B) /\ (В→A))→(A↔В);

8) (A→B)↔(A V В);

9) (A V B) ↔ (A /\ B);

10) ((A V В) /\ (A V B))↔A;

11) (A V B)↔((A /\ В) V (A /\ В));

12) (A /\ В)↔(A V B);

13) ((А→B) /\ В)→A;

14) (A→В) /\ А)→B;

15) (A V B) /\ В)→A;

16) (A V B)↔((A→B) /\ (A V B));

17) ((A→В) /\ A)→B;

18) ((A→B) /\ A)→B;

19) ((A V B) /\ A)↔B;

20) ((А V В) /\ В)↔A.

Література [ 7; 10; 21; 22; 23; 24; 28; 29; 36; 51; 52; 57; 66 ]

Тема реферату:

Значення логічних законів для кваліфікації злочинів.

Література [ 10; 23; 36; 66]

 

Змістовний модуль 2. „Логічні основи теорії аргументації”

Тема 5. Умовивід.

Практичне заняття – 2 год.

План

5. Загальна характеристика умовиводу.

6. Демонстративні та недемонстративні умовиводи.

7. Дедуктивний умовивід.

8. Простий категоричний силогізм, його фігури і правила.

9. Умовні силогізми (чисто умовний та умовно-категоричний).

10. Розділові силогізми (розділово-категоричний та умовно-розділовий).

Задачі

І. Визначити вид умовиводу:

1) Пограбовано магазин. У дворі у Сидоренка було знайдено фомку, за допомогою якої було вчинено пограбування. Тому, можна вважати, що Сидоренко причетний до злочину.

2) Правовідношення – це відношення вольове. Угоди є право відношеннями. Договори – угоди, а заповіт – договір. Отже, заповіт – це відношення вольове.

3) На експертизу надійшло 20 квитанцій. Дослідивши кожну квитанцію, експерт зробив висновок, що підпис одержувача на всіх квитанціях підроблено.

4) Зі складу магазину с. Іванівки шляхом пролому у стелі було викрадено товари на суму 100 тис. гривень. Через деякий час із хати-магазину сусіднього села були викрадені товари на велику суму. Через кілька тижнів у даній місцевості знову була скоєна крадіжка таким же чином. Було висунуто версію про те, що всі ці злочини скоєні однією і тією ж групою осіб.

5) Якщо у цьому випадку має місце нещасний випадок, то потерпіла була б у пальті і взута. Але потерпіла була без пальта, без панчіх, без черевиків. Отже, у цьому випадку для нещасного випадку не могло бути місця.

ІІ. Чи можна віднести такі умовиводи до демонстративних?

1) Будь-яке непряме доведення передбачає використання закону виключеного третього. Запропоноване доведення не є непрямим доведенням. Отже, запропоноване доведення не передбачає застосування закону виключеного третього.

2) Всі студенти нашого факультету вивчають логіку. А. – студент нашого факультету, отже А. – вивчає логіку.

3) Багато злочинів є навмисними. Розбій – злочин, отже він – навмисний.

4) Він не був на місці скоєння злочину, оскільки ніяких своїх слідів там не залишив.

5) Будь-який злочин підлягає кримінальному покаранню, але провина – не злочин.

ІІІ. Визначте фігуру силогізму і напишіть структуру кожного силогізму у вигляді формули.

1) Усі громадяни країни правоздатні. Він – громадянин цієї країни. Отже, він правоздатний.

2) Договір є угода, але договір – це правовідносини. Тому можна сказати, що деякі правовідносини є угодами.

3) Жоден факт, що має суттєве значення у справі, не може залишатися неперевіреним. Цей факт має істотне значення у справі. Отже, цей факт не може залишатися неперевіреним.

4) Угода, спрямована на обмеження правоздатності, є недійсною. Ця угода обмежує правоздатність громадянина А. Отже, ця угода недійсна.

IV. Визначте вид силогізму, складіть формулу і перевірте, чи правильно він побудований.

1) Крадіжка – злочин. Привласнення знайденого не є крадіжкою. Отже, привласнення знайденого не є злочином.

2) Будь-який злочин підлягає покаранню. Всякий злочин суспільно небезпечний. Отже, будь-яке суспільно небезпечне діяння підлягає покаранню.

3) Якщо присуд не обґрунтований, то його відмінять. Цей присуд відмінено, отже він не обгрунтований.

4) Якщо обвинувачений був удома, то він не міг у той же час бути на місці скоєння злочину. Але обвинуваченого не було вдома. Отже, він був на місці скоєння злочину.

5) Якби він не був на місці скоєння злочину, то не залишив би слідів свого взуття. Але сліди його чобіт нами знайдені. Він був на місці скоєння злочину.

6) Якщо А є слідчим, то він – юрист; якщо людина – юрист, то вона має юридичну освіту; якщо людина має юридичну освіту, то це означає, що вона вивчала кримінальне право; якщо вона вивчала кримінальне право, то вона кваліфіковано визначить порушення правової норми. Отже, якщо А. є слідчим, то він кваліфіковано визначить порушення правової норми.

Питання для самоконтролю:

1. Індуктивний умовивід.

2. Умовивід за аналогією.

І. Чи є демонстративним даний умовивід?

a) б)

1) A® (B V C). 1) A V (B®C);

2) Д L`A; Д L F 2) Д L`C;

3) E V Д; С V Д 3) `A L`Д

4) B L`C L`E; (B V C) V Е 4) `B.

II. Із запропонованих засновків одержіть всі категоричні наслідки. Розв’язок подайте у формалізованому вигляді.

a)

1) С V (`A®B);

2) C V Д;

3) B ®Д;

б) в)

1) A V B; 1)`A®B; A®B

2) B V C; 2) С V A; С V A

3) `B ®`A; 3) Д ®B; Д ®B

4) Д ® С; 4) E V C; Д V C

ІІІ. Із приведених засновків одержіть, де це можливо, необхідний висновок:

a) б)

1) `A®B; 1) A V B;

2) С V Д; 2) C V A;

3) A L C. 3) Д ® B.

в)

1) A V C;

2) B ® Д;

3) A L Д.

IV. В запропонованих умовиводах допишіть недостаючі засновки, щоб дані умовиводи стали демонстративними:

б)

1) A V B; 1) B ® (Д V E);

2) B ® C; 2) A ® (Д L `E);

3)? 3)?

4) A. 4)`B.

Література [ 10; 23; 45; 55; 64; 65; 73; 76 ]

Теми рефератів

1. Роль умовиводів у правозастосовчій діяльності.

2. Логічний аспект аналізу судових доказів.

Література [ 10; 23; 44; 64; 73 ]