Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Економічне становище українського населення↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Під владою Румунії перебувало три роз'єднані українські громади: 1.Українська громада Північної Буковини. 2. Громада Бессарабії, де у Хотинському повіті (північна частина Бессарабії) проживало багато українців. Українці теж проживали в Акерманському й Ізмаїльськомл повітах (південь Бессарабії). 3. В історичній області Мармарощина, де проходив кордон із Закарпатською Україною і яку Румунія відібрала в Угорщини. Українські землі у складі Румунії не мали самоврядування, власного автономного устрою. Режим був жорстокішим, ніж у Польщі: до 1928 р. на цих територіях тривав воєнний стан. • Промислові підприємства Північної Буковини і Бессарабії залишалися дрібними і напівкустарними. • Найбільшу частку в економіці Буковини мала харчова промисловість, у придунайських землях - оброблення шкур, варіння мила, виробництво тканин, сукна, олії. • Напередодні Другої світової війни було характерним проникнення в економіку німецького капіталу (особливо після укладення економічної угоди між Румунією та Німеччиною). • Не витримуючи конкуренції на світовому ринку, буковинські підприємства часто закривалися. За 1922-1929 рр. на Буковині було закрито 85 підприємств, а в умовах кризи кількість промислових підприємств скоротилася майже наполовину. • Велике приватновласницьке і церковне землеволодіння у Північній Буковині становило 54,8% загальних площ. Соціальне становище українського населення 1. У вересні 1919 р. уряд Румунії підготував проект аграрної реформи на Буковині, а в березні 1920 р. - в Бессарабії, але вони не ліквідували безземелля у цих краях. 2. Здійснювалася колонізація краю. Кращі землі передавалися вихідцям із Румунії. До колонізаційного фонду Буковини відійшло 5 тис. гектарів землі. 3. Більшість селян були малоземельними або безземельними. Особливо вони розорялися в період світової економічної кризи 1929-1933 рр. 4. Майже третину працездатного населення становили безробітні. Діяльність українських політичних партій і рухів На окупованих Румунією землях України склалися менш сприятливі умови для діяльності партій і громадських об'єднань. З 1918 р. по 1928 р. діяв воєнний стан, легальну політичну діяльність партій було заборонено. З 1928 р. по 1938 р. у Румунії був періодом відносного ліберального правління, що сприяло легальній діяльності політичних партій. У 30-х роках на Буковині з'явилася низка політичних партій двох напрямків: комуністичного і націоналістичного. 1. Українська національна партія на чолі з А. Залозецьким, якій вдалося провести своїх делегатів у парламент і заснувати низку періодичних видань українською мовою. Виступала за компроміс із владою і за легальні методи діяльності. 2. Комуністична партія Буковини (заснована у 1918 р.), яка у 1926 р. приєдналася до Компартії Румунії, виступала за приєднання Буковини до УСРР. Осінь 1924 р. Бессарабські комуністи зробили спробу підняти повстання під гаслом відновлення радянської влади в Татарбунарах. Загальна чисельність учасників цього повстання 6 тис. осіб. На придушення повстання румунський королівський уряд кинув війська з артилерією та Дунайську флотилію, внаслідок чого загинуло понад 3 тис. повстанців. Над арештованими учасниками повстання було організовано «про пес 500». 3. Діяли націоналістичні групи, організаційно не оформлені використовували для своєї діяльності спортивне товаристві і «Мазепа» і студентське «Залізняк». Лідерами націоналістичних організацій були О. Забачинський і Д. Квітковський. У 1938 р. король заборонив політичні партії і встановив диктатуру військових. Політичні партії могли діяти тільки нелегально. Заборонялася діяльність студентських і навіть спортивних товариств. Культурне життя Проводилася політика румунізації українського населення: • українців вважали «румунами за походженням, які забули свою мову»; • румунську мову оголошено державною; • закривалися українські школи і культуро-освітні установи; • у Чернівецькому університеті ліквідовано українські кафедри; • людей переслідували за вживання української мови; • накладено заборону на ввезення українських книжок і музичних творів: • назви населених пунктів було румунізовано; • румунізовувалися навіть прізвища та церковна служба. 80% українського населення Північної Буковини та Бессарабії були неписьменними або малописьменними. У 1919 р. видано закон, за яким на роботу до державних установ брали лише тих, хто знав румунську мову. У 1936 р. спеціальним циркуляром заборонено вживати історичні назви її офіційних документах і в пресі. У 1927 р. почалася деяка лібералізація окупаційного режиму, що сприяло відродженню українського громадського життя. Відновлювалися культурні товариства, хори, театральні групи. Виникали студентські товариства: «Кобзар», «Чорноморець», «Запорожець», «Залізняк», спортивне товариство «Довбуш» та ін. З'явилася українська преса: тижневик "Рідний край", щоденна газета "'Час" тощо. Висновки 1. Румунська окупація Бессарабії, Північної Буковини та Мармарощини призвела до повного зникнення навіть елементарних форм організації українства, бо румунські власті проводили насильницьку румунізацію українського населення. 2. Українські землі під владою Румунії були найбільш економічно відсталими. 3. Однак переслідування українців румунськими властями лише посилювало потяг значної частини населення цих регіонів до возз'єднання всіх українських земель. Західноукраїнські землі у складі Чехо-Словаччини Закарпаття увійшло то складу Чехо-Словаччини у листопаді 1918р. після розпалу Австро-Угорщини. Становище краю під вдалою Чехо-Словаччини було значно кращим, ніж під владою Польщі та Румунії. Чехо-Словацька республіка залишалася єдиною послідовною демократичною державою Центральної Європи і намагалася проводити ліберальну політику щодо національних меншин. Закарпаття в Чехословацькій державі мало статус окремого краю і називалося Підкарпатською Руссю (згодом Підкарпатським краєм). Економічне життя Стан промисловості 1. Було всього 92 підприємства (дрібні, напівкустарні), на яких працювало 6718 душ. 2. Промисловість розвивалася слабко і не перевищувала 2% в економіці краю. 3. За довоєнних 20 років не було збудовано жодного значного підприємства, за кордон вивозили дешеву сировину. 4. Чеський уряд убачав у Закарпатті тільки аграрно-сировинну базу своєї держави. 5. Уряд прагнув дещо модернізувати слабкорозвинені райони своєї держави і вкладав у розвиток Закарпаття більше коштів, ніж вилучав. Одначе цих коштів було обмаль, і вони не могли істотно поліпшити становище краю. Сільське господарство 1. Велике приватновласницьке і церковне землеволодіння в Закарпатті становило 45% загальних площ. 2. У квітні 1920 р. в Чехо-Словаччині опубліковано закон, за яким проводилася аграрна реформа. 3. Уряд відібрав у поміщиків землю і через банк продавав її селянам. Понад 32 тис. селянських господарств додатково одержали 29 тис. гектарів землі. 4. Після проведення реформи не було ліквідовано безземелля і малоземелля в краї, для багатьох селян реформа нічого не змінила. 5. Відбувалася колонізація краю вихідцями з корінних чеських земель. До колонізаційного фонду в Закарпатті передано 19 тис. гектарів землі. Соціальне життя Становище українців Закарпаття було кращим, ніж становище українців у Польщі чи Румунії. Але через перенаселеність, малу кількість орної землі у гірському краї та примітивні методи обробітку більшість селян бідувала. Закарпаття - це економічно найвідсталіші регіони Чехо-Словаччини, стосовно яких празький уряд намагався докласти певних зусиль, щоб піднести рівень життя місцевого населення. 1. У 20-х роках тут запроваджено аграрну реформу, наслідком якої став перерозподіл земель великих угорських магнатів серед селян. 2. У сільських господарств не вистачало капіталовкладень, 90% селянських господарств потрапили в кабалу до банків і лихварів, а це свідчило про кризовий стан сільського господарства. 3. Зростали різноманітні штрафи, податки, які викликали численні протести українців. 4. Зарплата робітників була в 1,5 рази меншою, ніж у центрі країни. Культурне життя Певних успіхів досягнуто у сфері освіти. Наприкінці 30-х років у Закарпатті існувало 483 початкові школи, в містах - 21 чотирирічна міська. Засновувалися українські гімназії. Діяли такі українські організації, як Просвіта й Пласт. Створювалися українські театральні осередки, хори тощо. Проте через відсутність вищих навчальних закладів українська культура не могла повністю розвиватися.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 401; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.103.70 (0.007 с.) |