Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука.

Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука.

Сучаснеземлеробство – це наука про раціональневикористанняземлі, захистїївід

деградації, методираціонального та ефективноговикористанняґрунту та підвищенняйогородючості.Також це наука прораціональневикористанняземлі, захистїївідерозії, відтворенняродючості грунту для одержаннявисокихврожаїв.

Землеробство – цеосновнагалузьсільськогосподарськоговиробництва, щопов'язана з вирощуваннямкультурнихрослин на основіобробіткуґрунту.Завданнямиземлеробства як галузі є: раціональнийобробітокґрунту, спрямованерегулюванняагрофізичних, агрохімічних і біологічнихпроцесів у ньому, забезпеченнякультурнихрослинусіма факторами життя у потрібномуспіввідношенні, створення умов для стабілізаціїродючостіґрунту та бездефіцитного балансу гумусу в ньому, Землеробство – це галузь, яка об’єднуєпідрозділисільськогосподарськоговиробництва: рослинництво, плодівництво, овочівництвотощо.

 

Біологічні особливості бур’янів, їх поширення та шкодочинність.

Бур’яни – це дикорослі рослини які задають шкоди сільськогосподарським культурам. А саме бур’яни засмічують сільськогосподарські угіддя, пригнічують сільськогосподарські культури, знижують урожайність, погіршують якість вироблюваної продукції, є джерелом поширення різноманітних хвороб і осередком розмноження шкідливих комах ,Утруднюють обробіток ґрунту, забирають із ґрунту багато вологи,утруднюють обробіток ґрунту. Окремі бур'яни погіршують якість тваринницької продукції(полин гіркий).

Бур’яни мають широке поширення на узбіччях доріг, луках, полях, пасовищах, ярах, полезахисних лісових смугах. Однак їх пристосування до місці зростання характеризується також їх вимогами щодо умов зростання. Зокремавологолюбні бур'яни (редька дика, зірочник середній) більше поширені у Поліссі та Лісостепу і майже відсутні у степовій зоні, де їм не вистачає вологи, а гірчак степовий поширений переважно у північному степу Криму та в південних областях України. Однак багато злісних бур'янів (пирій повзучий, березка польова, лобода біла, осот рожевий) мають дуже широкий ареал у межах усієї України.

В процесі еволюційного розвитку бур’яни набули багато біологічних властивостей, які сприяють їх більшому розповсюдженню і конкуренції з культурними рослинами. Основними такими властивостями є їх висока насіннєва продуктивність, висока виживаємість насіння в несприятливих умовах, термін зберігання схожості, вегетативне розмноження, здатність паразитувати на інших рослинах, та багато інших властивостей. Крім цього, насіння бур'янів характеризується високою життє­здатністю і довговічністю (60-80 %насіння залишається життєздатним). Значна забур'яненість полів зумовлена і здатністю багатьох бур'янів до вегетативного розмножування (гострець гіллястий,березка польова, осот жовтий,пирій пов­зучий).

 

Історія розвитку наукових основ землеробства.

Становлення землеробства як галузі виробництва з науковою основою проходило тривалий історичний час. Великезначення для розвиткутеоретичних і практичних основ землеробствамалироботивчених-ґрунтознавців - В.В. Докучаєва, П.А. Костичева, М.А. Качинського, О.А. Роде та ін.Також визначнемісце в цьомупроцесівідігралиБолотов А.Т., Комов, Совєтов, Павлов, Прянішніков та багатоінших. Павлов М.Г. видав 5-томний "Курс сельского хозяйства", якийтривалий час бувкапітальнимпідручником для підготовкиагрономів. А.Т. Болотов написав працю "О разделении полей", яка була першим посібником з питаньзапроводженнясівозмін і організаціїсільськогосподарськоїтериторії. І.М. Комов першим обґрунтував плодозмінну систему зелеробства. Д.М. Прянишников обґрунтував наукові основи необхідності чергування сільськогосподарських культур.

 

 

Класифікація бур’янів.

За характером живлення: автотрофи, напівпаразити і паразити.

1.ЗЕЛЕНІ(Автотрофи) - мають автотрофний тип живлення (розвинену кореневу систему якою засвоюють із ґрунту вологу і поживні речовини, а також зелене листя, за допомогою якого створюють органічні речовини в процесі фотосинтезу).

2.НАПІВПАРАЗИТИ - зелені рослини, здатні до самостійного фо­тосинтезу, але разом із тим воду і поживні речовини споживають з рослшіи-хазяша. (Дзвінець великий (Rinanthusmajor))

3.ПАРАЗИТИ незелекі рослини, які не здатні до фотосинтезу, а поживні речовини і воду споживають з рослини-хазяїна. Діляться на дві групи:стеблові (Повитиця польова (Cuscutaсаmpestris)) і кореневі паразити (Вовчок соняшниковий (Огоbanchecumane))

За тривалістю життя:

1.МАЛОРІЧШ — рослини, які розмножуються тільки насінням, мають життєвий цикл не більше двох років і відмирають після дозрівання насіння. Поділяються на: ефемери(Зірочник середній (Stellariamedia)); ярі ранні; ярі пізні; озимі; зимуючі; дворічні

2.БАГАТОРІЧНІ - рослини, життєвий цикл яких може тривати більше двох років, здатні неодноразово плодоносити, розмножуватись насінням і вегетативними органами. Поділяються на: кореневищні; коренепаросткові; стрижневокореневі(Taraxacumofficinale); китице кореневі(Подорожник великий (Рlantagomajor));дернинні (мичкуватокореневі); повзучі; цибулинні; бульбові.

 

 

Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами.

Це заходи знищення бур’янів агротехнічними заходами обробітку грунту: лущення, оранка, боронування, культивація. Також є «метод провокації» проростання насіння бур’янів з подальшим машинним обробітком вже пророслих бур’янів, для цього створюються оптимальні умови для проростання насіння. Наступний метод очищення ґрунту від насіння бур'янів — це глибоке загортання його у ґрунт. В даному випадку насіння зовсім не проростає, або проростає лише невеликий % який в подальшому гине.. У боротьбі кореневищними бур’янами застосовують такі агротехнічні заходи боротьби, яквисушування, виморожування і метод виснаження бур’янів. Також одним із агротехнічних способів боротьби з бур’янами є своєчасне збирання посівів, так як завдяки густому травостою і раннім строкам збирання злаково-бобових сумішей на зелений корм бур'яни не встигають утворити насіння, що запобігає зростанню засміченості полів

 

Запобіжні заходи боротьби з бур’янами.

Запобіжні заходи спрямовані на знищення джерел появи і поширення бур'янів. До них належать: за­провадження науково обґрунтованих сівозмін; знищення бур'янів на необроблюваних землях; очищення насіннє­вого матеріалу сільськогосподарських культур від насіння бур'янів; запобігання занесенню насіння бур'янів на поля з гноєм і поливною водою; оптимальні строки і спо­соби сівби; карантинні заходи.

Карантинні заходи спрямовані на запобігання занесенню на поля особливо шкідливих, відсутніх або обмежено поширених на конкретній території бур'янів, які включені в перелік карантинних об'єктів

Очищення насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур від насіння бур'янів проводиться на спеціальних зерноочисних машинах. Очищений насіннєвий матеріал перевіряється насіннєвою інспек­цією і лише після того, як він відповідатиме стандартам, дозволя­ється засівати ним поле.

Запобігання занесенню насіння бур'янів на поля з гноєм З метою запобігання потраплянню насіння бур'янів у гній концентровані корми слід добре розмелювати, грубі - запарювати, а самі бурти гною утримувати чистими від бур'янів.

Знищення бур'янів на необроблюваних землях здійснюється систематичним підкошуванням їх до цвітіння.

Своєчасне збирання врожаю і вивезення його з поля запо­бігає засміченню полів. У разі запізнення із збиранням достигле насіння бур'янів осипається і поповнює його запаси в ґрунті.

Строки, способи сівби та норми висіву культурних Сівба в оптимальні строки забезпечує появу дружних сходів культур, чим створюються несприятливі умови для бур'янів.

Класифікація гербіцидів.

Гербіциди, щовипускаютьсяпромисловістю, належать до хімічнихсполукрізноїприроди.

За хімічним складом:

· неорганічні;

· органічні.

Переважнабільшістьгербіцидівналежить до органічних, похіднихрізнихкласівсполук.

Залежновідвластивостей:

· суцільноїдії (неселективні);

· вибірковоїдії (селективні).

Гербіцидисуцільноїдії застосовують для знищеннявсіхбур'янів та іншоїнебажаноїрослинності на землях несільськогосподарськоговикористання (узбіччядоріг, зрошувальні й осушувальні канали). На сільськогосподарськихугіддяхгербіцидисуцільноїдіїможназастосовувативперіодвідсутностікультурнихрослин (у системі основного абопередпосівногообробітку грунту, на парових полях), (реглон, раундап, арсенал, баста).

Гербіцидивибіркової (селективної) дії здатнізнищуватиабопригнічуватиріст одних рослин у посівах за наявностііншихрослин, якіпіддієюгербіцидів нормально ростуть і розвиваються.

Залежновідособливостейдії на рослини:

· контактні;

· системні.

Гербіцидиконтактноїдії — препарати, якіспричинюють опіки листків у місцях потрапляння препарату, руйнування хлорофілу і в'янення рослин.

Гербіциди системної дії здатні рухатися судинно-провідною системою, впливаючи на всю рослину і викликаючи загибель як надземних, так і підземних її органів.

За способом проникнення в рослину:

· післясходові;

· грунтові.

Післясходовігербіциди проникають через надземніоргани (листки, стебла, черешки) і застосовуютьсяпісляпоявисходівкультури та бур'янів (бетанал, раундап).

Грунтовігербіциди проникають у рослини через кореневу систему і виявляютьдію на проростки насіння (дуал, зенкор, прометрин таін.).

 

 

Закон плодозміни

Будь який агротехнічний прийом найефективніший при плодозміні, ніж при беззмінному посіві. Найбільша продуктивність сівозміни здійснюється в умовах щорічної зміни у ній культур, найбільш віддалених між собою за біологічними особливостями та технологією вирощування. Сівозміна, в свою чергу, сприяє покращенню і збереженню родючості грунту.

Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука.

Сучаснеземлеробство – це наука про раціональневикористанняземлі, захистїївід

деградації, методираціонального та ефективноговикористанняґрунту та підвищенняйогородючості.Також це наука прораціональневикористанняземлі, захистїївідерозії, відтворенняродючості грунту для одержаннявисокихврожаїв.

Землеробство – цеосновнагалузьсільськогосподарськоговиробництва, щопов'язана з вирощуваннямкультурнихрослин на основіобробіткуґрунту.Завданнямиземлеробства як галузі є: раціональнийобробітокґрунту, спрямованерегулюванняагрофізичних, агрохімічних і біологічнихпроцесів у ньому, забезпеченнякультурнихрослинусіма факторами життя у потрібномуспіввідношенні, створення умов для стабілізаціїродючостіґрунту та бездефіцитного балансу гумусу в ньому, Землеробство – це галузь, яка об’єднуєпідрозділисільськогосподарськоговиробництва: рослинництво, плодівництво, овочівництвотощо.