Мета і значення БЖД як навчальної дисципліни

 

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її помешкання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Мета вивчення дисципліни - забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, у першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров'я людини, сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності бакалавра й спеціаліста вміння й навички для запобігання небезпекам та ліквідації їх наслідків, захисту людей і середовища.

Студенти, які засвоюють дисципліну "Безпека життєдіяльності", повинні навчитися:

• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, вивчати просторові й часові координати, величину та ймовірність їх прояву;

• визначати небезпечні, шкідливі й вражаючі фактори, що викликаються джерелами цих небезпек;

• прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;

• використовувати нормативно-правову базу захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

• використовувати у практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні й освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.

Вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами в загальноосвітніх навчальних закладах (природознавство, фізика, хімія, основи безпеки життєдіяльності тощо), а також в академії при вивченні загальноосвітніх дисциплін і на основі набутого життєвого досвіду.

Підстави для проведення практичних занять з БЖД

 

Робочою програмою дисципліни „Безпека життєдіяльності”, яка є нормативною дисципліною для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.050200 МБО, 6.050200 МОМС, 6.050200 МОМГ, 6.050200 МГКТС, 6.050200 ММТ, 6.100400 ТС, 6.100400 ОР, 6.100400 ОПнапряму «Менеджмент» 0502, 6.092200 ЕТ, 6.092200 ОПБЕТ напряму «Електромеханіка» 0922, передбачається проведення практичних занять з БЖД і виконання індивідуального практичного завдання, що видається викладачем у встановленому порядку.

Мета практичних занять і виконання індивідуальних практичних завдань – закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів, отримання практичних навичок з класифікації, ідентифікації небезпек, прогнозування їх наслідків, планування заходів з попередження реалізації потенційно існуючих небезпек, підготовка до самостійного вирішення питань безпеки життєдіяльності в повсякденному житті.

Порядок підготовки до проведення практичних занять і виконання індивідуальних практичних завдань

Першим етапом в підготовці до проведення практичних занять є отримання студентом теоретичних знань на лекціях з БЖД і під час самостійного вивчення відповідної науково-технічної літератури.

На лекціях викладач знайомить студентів з програмою курсу, формами поточного й підсумкового контролю з дисципліни, вимогами, що висуваються до якісного вивчення та успішного проходження всіх етапів. На перших лекціях він дає студентам теоретичні знання з приводу наявності, впливу негативних чинників (шуму і вібрації, іонізуючого випромінювання, електромагнітних коливань, хімічних і біологічних факторів, психофізіологічних факторів і т. ін.), ризику реалізації небезпек в техносфері, урбанізованому середовищі в Україні та в світі. Окрім того, викладач повинен висвітлити в лекціях індивідуальні фізіологічні й психологічні особливості людини, які будуть безпосередньо пов’язані з певним ступенем впливу негативних чинників на безпеку життєдіяльності людини, колективу, країни в цілому.

Головною запорукою безумовного виконання на високому інтелектуальному рівні індивідуальних практичних завдань є самостійна робота студента. Керуючись програмою курсу „Безпека життєдіяльності”, студент вивчає рекомендовану літературу й чітко закріплює наданий йому лекційний матеріал і матеріал практичних занять.

2. ПРОГРАМА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

Загальні вказівки

 

Дисципліна „Безпека життєдіяльності” викладається за допомогою модулів та відповідних блоків, як це передбачено положеннями Болонської декларації. Така система передбачає розподіл усього навчального матеріалу дисципліни на окремі модулі, кожний з яких являє собою тематичний напрямок або декілька тем, спрямованих на з’ясування певного питання. Кожний модуль містить блоки, які об’єднують певні питання однієї теми.

Поруч з кожним блоком є посилання на літературні джерела, в яких в тій чи іншій мірі висвітлюються питання даної теми.

 

2.2. Модулі й блоки для самопідготовки студентів до виконання практичних завдань

Модуль І. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Блок 1. 1. Безпека життєдіяльності як категорія

1. Наукові засади безпеки життєдіяльності [1-5].

2. Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності [1-5].

3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів [1-5]

 

Блок 1.3. Ризик як оцінка небезпеки

4. Загальна оцінка та характеристика небезпек [1-5].

5. Оцінка ризику небезпеки [1-5].

6. Концепція прийнятного (допустимого) ризику [1-5].

7. Управління ризиком [1-5].

8. Якісний аналіз небезпек [1-5].

 

Модуль 2. Людина як елемент системи „Людина-життєве середовище"

Блок 2.3. Фізіологічні особливості організму людини

9. Будова і властивості аналізаторів [1-5].

10. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності [1-5].

11. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію [1-5].

 

Блок 2.4. Психологічні особливості людини

12. Значення нервової системи в життєдіяльності людини [1-5].

13. Психіка людини і безпека життєдіяльності [1-5].

14. Атрибути людини [1-5].

15. Риси людини [1-5].

16. Емоційні якості людини [1-5].

 

Модуль 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження.

Блок 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини [1-5]

Блок 3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека

17. Основні характеристики іонізуючих випромінювань[1-5, 6].

18. Природні іонізуючі випромінювання [1-5, 6].

19. Штучні джерела іонізуючих випромінювань[1-5, 6].

20. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань[1-5, 6].

21. Радіаційна безпека [1-5, 6].

 

Блок 3.3. Електромагнітні поля (ЕМП) і випромінювання

22. Загальна характеристика електромагнітних полів[1-5, 7].

23. Вплив ЕМП на організм людини[1-5, 7].

 

Блок 3.4. Небезпека електричного струму

24. Загальна характеристика електричної енергії[1-5, 8].

25. Особливості впливу електричного струму на організм людини[1-5, 8].

 

Блок 3.5. Хімічні й біологічні фактори небезпеки

26. Хімічні фактори небезпеки[1-5, 9].

27. Біологічні фактори небезпеки[1-5, 9].

 

Блок 3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки

28. Фізична діяльність людини[1-5].

29. Розумова діяльність людини[1-5].

30. Загальна характеристика трудової діяльності[1-5].

31. Психофізіологічні фактори небезпек[1-5].

32. Фактори, які впливають на продуктивність праці[1-5].

 

Модуль 4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

 

Надання першої долікарської допомоги потерпілому

33. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання[1-5].

34. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності[1-5].

35. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин[1-5].

36. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток[1-5].

37. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках[1-5].

38. Допомога при отруєннях[1-5].

39. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою[1-5].

40. Надання першої допомоги при утопленні[1-5].