Етапи посилення впливу на емоційну сферу дошкільників для виховання позитивного ставлення до природи на заняттях з малювання із застосуванням різних технік.

Українська педагогіка завжди намагалася розвинути в дитині належну емоційну чутливість до проявів прекрасного в навколишній дійсності. Так, наприклад, досвід видатного українського педагогаВасиля Олександровича Сухомлинського переконливо доводить можливість ефективного педагогічного впливу на естетичне і емоційне сприймання дітьми навколишнього світу. Науковець розробив та впровадив у власну практику уроки «під голубим небом», що стали справжньою школою культури споглядання та поведінки у природі. Шкільна ділянка В.О.Сухомлинського була королівством квітів, серед яких особливо виділялася алея троянд, дбайливо зрощена учнями. Усі дотримувались девізу: усе, що пов’язане з життям людини, повинно бути красивим. Квіти, які діти вирощували власними руками, за традицією дарували мамам. В.О.Сухомлинський говорив: «Життя переконало мене: якщо дитина виростила троянду для того, щоб насолоджуватися її красою, якщо єдиною нагородою за її працю стало створення цієї краси для щастя і радості іншої людини, - вона ніколи не буде здатна на зло, підступність, цинізм, безсердечність».

Як же виховати у наших дітях оте особливе відчуття навколишнього світу, що гранично наближує людину до природи, допомагає осягнути всесвіт у собі і зрозуміти своє місце в ньому? Адже самі лише знання про природу ще не визначають ставлення до неї.

Необхідно задіяти тонкі механізми впливу на мотиваційну і емоційну сферу дитини з метою екологізації її особистості. Діти повинні зрозуміти, що світ природи існує не тільки як об’єкт наукового вивчення та практичної діяльності людини, а й як об’єкт безкорисливого милування, джерело естетичних емоцій та почуттів.

Діти починають помічати певний зв’язок навколишньої дійсності з мистецтвом, яке її відображає. Кожне таке відкриття стає для них особливим і радісним. Прослухавши пісню, вірш, оповідання, вони жваво пригадують, що й з ними траплялося схоже, що й вони бачили чи відчували щось подібне. Зрозуміло, міркування дошкільників ще примітивні, бо спираються на дуже малий життєвий досвід. Дітям часто бракує потрібних слів, вони вдаються до жестикуляції, намагаються показати рухом те, про що не зуміли розповісти. Однак не можна недооцінювати дитячих висловлювань: вони досить ясно розкривають почуття дітей, їхні стосунки, особливо якщо дитина висловлюється безпосередньо, розповідаючи про конкретний прояв прекрасного.

Як за допомогою використання засобів образотворчого мистецтва дати можливість вихователю посилити вплив на емоційну сферу дитини, викликати позитивні почуття до об’єктів природи?

Для цього слід виділити три основні етапи:

- початковий;

- основний;

- заключний.

На початковому етапі діти спостерігають, розглядають, порівнюють, досліджують об’єкти природи безпосереднім або опосередкованим способом. Бажано проводити спостереження за день до малювання, щоб дитячі враження не загубилися серед денних клопотів. Так, наприклад, розглядаючи квітку тюльпана, треба застосувати прийом порівняння (схожа на бокальчик), підібрати образні вирази (червоно-жовтий, наче полум’я), позмагатися, хто більше добере слів про те, який тюльпан (запашний, тендітний, оксамитовий, яскравий, стрункий, ніжний). Дуже важливою на цьому етапі є власна емоційна зацікавленість вихователя. Тут не місце байдужості й нещирості.

До основного етапу діти підходять не тільки з запасом знань про об’єкт природи, а й з набором позитивних емоцій від його сприйняття. Тут головне не розгубити цей позитив, а, навпаки, підсилити його. Для цього варто використати такі прийоми:

- звучання художнього слова,

- показ ілюстративного матеріалу,

- розглядання творів образотворчого мистецтва,

- використання різноманітних художніх технік,

- показ виконання з емоційним поясненням,

- відповідний музичний супровід

Слід зазначити, що метою кожного заняття з малювання на тему відтворення вражень дітей від спілкування з природою повинно стати не детальне зображення об’єкта природи, а емоційне задоволення, по-перше, від процесу малювання, по-друге, від вражень, отриманих під час спостереження за об’єктом, по-третє, від отриманого результату.

Звертання до художнього слова включає в себе ознайомлення з навмисне дібраними до теми загадками, віршами, стислими оповіданнями-описами. Їх використання повинно налаштувати дитину на певний емоційний настрій (сумно-замріяний – у тиху осінню днину, захопливо-радісний – від першого снігу, святково-піднесений – у період цвітіння дерев).

Дуже допомагає розвивати позитивне емоційне ставлення до природи розглядання творів образотворчого мистецтва, професійно виконаних фотоетюдів. Не завжди ми, як мешканці мегаполісу, можемо помилуватися естетично довершеним пейзажем. Недоречним буде малювання з натури квітучого абрикосового дерева на тлі звалища або відображення кольорів світанкового неба на фоні димарів місцевого заводу. Тому слід вдаватися до зображення об’єктів і явищ природи, зроблених фотохудожниками в різних куточках України. Це доцільно ще й тому, що явища природи в деяких випадках швидкоплинні, їх легше змалювати, роздивляючись у статиці (рожевий світанок, вітер жене хмари, веселка осяяла небосхил).

Особливу увагу слід звернути на використання репродукцій творів художників дляактивізації позитивного емоційного ставлення дітей до природного довкілля. Річ у тім, що діти 5-7 років уже чудово розуміють різницю між картиною художника (репродукцією) і фотографією. Вони здатні відчувати емоційний настрій, який намагався передати глядачу автор картини. Для дітей твір образотворчого мистецтва – це спроба художника поділитися з ними власними враженнями і відчуттями від природи.

У нашому дитячому садочку № 681 Святошинського району м. Києва створені всі умови для того, щоб діти мали змогу долучитися до всесвітньовідомих творів мистецтва і проявити творчі здібності під час створення власних малюнків.

Це стало можливим завдяки організації в нашому дошкільному закладі картинної галереї, яку відкрили в 1993 році зусиллями педагогічних працівників і батьків вихованців. Репродукції відомих картин звозили до галереї майже з усіх куточків України, а історії отримання деяких шедеврів заслуговують на окрему розповідь.

Зараз у галереї близько 50 картин різних жанрів: пейзажів, портретів, натюрмортів. Серед них багато програмних творів. Діти дуже люблять бувати в картинній галереї. Їх приваблюють не тільки різноманітні образи і яскраві кольори, а і цікаві розповіді вихователя про історію створення картин, біографії художників, таємниці створення сюжетів і композицій.

Щоб діти змогли самостійно відобразити у власних малюнках враження, отримані від спостереження за об’єктами і явищами природи, ми проводимо планомірну роботу з навчання нових художніх технік. Оволодівши різноманітними техніками зображення, діти отримують змогу передавати у малюнку найтонші нюанси вражень від природи, відображати не тільки власне ставлення до об’єкту, а й настрій. Так, наприклад, зображуючи дерево, діти можуть використати жорсткий колючий пензлик замість звичайного і працювати в техніці набивання напівсухим пензликом. Це дає змогу отримати рідке, прозоре листя (молоді весняні листочки, останнє осіннє листя). Якщо ж спробувати провести напівсухим жорстким пензлем короткі заокруглені мазки, то можна отримати ілюзію вітру, що заплутався в гілках дерева або сніжної хурделиці. Цю техніку доречно використовувати при малюванні пейзажів з великою кількістю дерев і кущів, при малюванні пухнастих об’єктів природи (курчатко, кошеня, білочка) тому, що жорсткий пензлик допомагає утворити фактуру хутра, пір’я, ворсу.

Також ми знайомимо дітей з технікою малювання повологому аркушу. Образи, створені за допомогою цієї техніки, набувають таємничості, чарівності (особливо при використанні холодної темної гами кольорів) за рахунок нечітких, розмитих контурів. Чарівно виглядають малюнки на тему «Туманний ранок у лісі», «Дощовий день», «Світає, край неба палає», «Сутінки на Україні», «Фарби моря». Малювання по вологому ми використовуємо при зображенні образів пухнастих тварин і птахів.

Дуже поширеною колись була техніка друкування. У радянські часи за допомогою дерев’яних штампів друкували прапори, зірки, серпи і молоти. Для урізноманітнення ми також застовуємо цю техніку. Малюємо гілки дерев, кущів, квіти мімози, рибок в акваріумі, рослинні орнаменти тощо. Позитивні емоції, отримані від спостереження за явищами і об’єктами природи, так і просяться на дитячий малюнок. А щоб допомогти дітям впоратися з великою кількістю однакових деталей, використовуємо штампики. Наприклад, малюючи ягоди винограду, калини, горобини, можна використовувати пальчик, а ще сосочку, патичок, половинку свіжого жолудя, розрізану тонку морквину, тобто всі засоби, які залишають круглі форми-сліди.

«Друкувати» можна опалим листям, насінням дерев (дуба, клена, ясена), штампиками, вирізаними з картоплі, лимона, каштана. Друкування – це ні в якому разі не шаблонна робота. Дитяча творчість виявляється в створенні власних композицій, виборі кольорів і їхньому поєднанні.

Цікавою і незвично захопливою стає для дошкільнят техніка малювання ниткою. Вона не потребує особливого обладнання і багато часу. Все, що потрібно, це:

- аркуш, складений вдвоє,

- гуаш,

- широкий пензлик,

- плоска поверхня для намащування (одноразова тарілочка, кахельна плитка і т.п.),

- міцна нитка «Ірис» довжиною 35-45 см..

Ниточку розміщуємо на поверхні і всю, крім кінчика (3-4см), намащуємо фарбою. Потім беремо ниточку за чистий кінчик і викладаємо різними вигинами на одну половинку складеного аркуша так, щоб чистий кінчик звисав з краєчка аркуша. Закриваємо другою половинкою аркуша, притискаючи зверху однією рукою, другою поступово витягуємо ниточку за кінчик. Розкриваючи аркуш, отримуємо оригінальні симетричні образи. Їх можна домалювати або вирізати та зробити аплікацію. Переваги техніки малювання ниткою для розвитку позитивних естетичних почуттів полягає в тому, що ця робота завжди вдається, вона активізує уяву, мовлення, розвиває творчість. Це приносить дітям радість і задоволення, викликаючи бажання малювати цим способом інші об’єкти природи. Особливістю техніки малювання ниткою можна вважати її непередбачуваність. Діти ніколи напевно не знають, що в них вийде, бо кожний викладав ниточку по-своєму. Це, звісно, несе елемент сюрпризу.

Найулюбленішою технікою для дітей є малювання мильними бульбашками. Ця техніка оригінальна у виконанні, викликає радісні емоції, задоволення. Образи, отримані за допомогою цієї техніки, бувають дуже різноманітні. Діти, фантазуючи, шукають схожість з об’єктами природного довкілля, додумують деталі, домальовують або вирізають їх і роблять аплікацію.

Для малювання мильними бульбашками потрібні:

§ трубочка для коктейлю;

§ невисока склянка (4-6 см.) з широким отвором (5-7см);

§ одноразова тарілочка під стаканчик;

§ альбомні аркуші (можна половинки А4);

§ кольоровий розчин (усіх частин порівну – 1:1:1 гуаші, води, миючого рідкого засобу).

Потрібно опустити трубочку в стаканчик з кольоровим розчином і повільно дути в неї. Будуть з’являтися кольорові бульбашки, коли їх стане багато і вони утворять над стаканчиком кольорову пінну шапку, треба швиденько витягти трубочку з розчину, а шапку піни зняти аркушем паперу (не торкаючись краєчка стаканчика). Цю операцію бажано повторити декілька разів для отримання більш яскравих образів.

Заключний етап повинен дати дитині змогу відчути себе позитивною, успішною, упевненою у власних силах. Нехай досягнення малюка в малюванні будуть незначні, але похваліть його за старанність, самостійність, гарні відповіді, поведінку. Бо дитина, яка відчула себе спроможною на позитивну дію, буде намагатися і в подальшому сміливо реалізовувати власні враження від спілкування з природою.

Отже, найперший і найдоступніший засіб вираження на папері своїх думок і почуттів – це малювання. Це одна з багатьох радостей, якими так насичене дитинство. Діти малюють те, що привертає їхню увагу, про що думають, вкладають в намальовані образи своє уявлення про оточуючий світ, своє ставлення до нього, діють і живуть у власному малюнку.