Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Цікава обробка фольклорного сюжету польського походження. Український запис зберігся у Б. Грінченка (Веселий оповідач. К., 1910.).
Содержание книги
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
- Німецька колонія поблизу міста Острогозька. Сікера - назва хмільного напою в Біблії.
- Лабіринт, побудований легендарним майстром дедалом для крітського Царя міноса. Символізує складне, заплутане становище, з якого важко знайти вихід.
- а) Від отця істини і від отця брехні.
- У цьому творі Сковорода розглядає питання про вічну невидиму сутність речей, що відображається у постійності законів буття. Пізнання цих законів є запорукою щасливого життя людей.
- Далі наводиться епізод із "діянь святих апостолів" (гл. 8, ст. 26-39) про євнуха й пилипа. До цього епізоду Сковорода не раз звертався також у інших творах.
- Цікава обробка фольклорного сюжету польського походження. Український запис зберігся у Б. Грінченка (Веселий оповідач. К., 1910.).
- Лист адресований B.C. Тевяшову, синові полковника воронезького Слобідського полку, з сім’єю якого Г. Сковорода підтримував дружні стосунки.
- Йдеться про супутники і кільця, які має планета Сатурн.
- Фарес - біблійний персонаж, син Юди й фамари (старий завіт. Буття, гл. 38, ст. 29-30).
- Йдеться про вчення софістів.. Морські й прісноводні двостулкові молюски, які утворюють перлину на внутрішній стороні стулки.. Дуже характерне для Сковороди переосмислення в одному плані міфічних і біблійних образів ще раз підтверджує алегоричність тлумаче
- Мова йде про камінь, який знищив боввана (старий завіт. Книга пророка даниіла, гл. 2, ст. 34).
- Quot;я знайшов гавань - Ісуса. Плоть і світ - прощайте. Досить ви мене хвилювали. Тепер у мене надійний спокій" (лат. ).
- Натяк на сюжет байки про козеня і Вовка, який висміює неспоріднену працю. Ця байка вміщена у кінці твору.
- Натяк на сюжет Езопової байки про орла і Черепаху.
- Купідон - у римській міфології бог любові, відповідає грецькому Еросу.
- quot;Надто пізно жити завтра" (лат.).
- quot;Свиня зі стада Епікура" (лат.) - так жартівливо називав себе Горацій у деяких своїх творах (Див. "Послання", 1, 4, 16).
- а) Все-на-все; по-грецьки пампан, універсум.
- А) Емвлима, тобто вкидка, вмітка, вправка. Injectio, insertio, tanquam. Praetiosi lapilli in loculum sive oculum annuli
- Книжечка про читання святого Письма, названа Жінка Лотова
- Голіаф - біблійний велетень, якого переміг Давид у двобої.
- Перун - у східнослов'янській міфології поган Бог грому й блискавки.
- б) Це слово відригує священну історію про Фінеєса, який ізраїльтянина, що перелюбствував з мадіаніткою, проколов обох наскрізь.
- quot;...Не зубоскалити, не сміятися ротом, а радіти серцем" (лат.).
- б) Ubique tanti quisque quantum habuit fuit.
- Наведені слова епікура взяті з уже згадуваного його листа до менекея.
- Г) ця пісня зі стародавніх малоросійських, і є гарний образок, який зображає весну, вона довга.
- Фарсис - порт і місто, часто згадуване у Біблії; очевидно, це Фасис - порт колхів, залишки якого знайдені археологами біля м. Поті.
- Див. Прим. 41 до діалога "кільце". Тут мова йде про те, що після всіх страждань до самсона повернулася сила.
- а) Χαίρε - це грецьке привітання - радуйся! Салам - турецьке, по-слов'янськи - хай тобі буде мир!
5 Хліб — (лат., грецьк.)
6 Цікава обробка фольклорного сюжету польського походження. Український запис зберігся у Б. Грінченка (Веселий оповідач. К., 1910.).
7 Поширений фольклорний сюжет, що походить із середньовічної повчальної літератури. Сковорода пристосовує оповідання до власних філософських проблем. М. Сумцов вважав цей сюжет анекдотичним, зауважуючи, що він зустрічається як епізод у казках і переказах про дурнів. Переказ Г. Сковороди ближчий до варіанту, записаного О. Марковичем у Нерехтському окрузі, він має яскраво виражений апокрифічний характер.
8 Персонажі народних казок і переказів.
9 Григорій Назіанзин (прибл. 329-389 pp.) — один із отців церкви, твори якого Сковорода добре знав.
10 Мова йде, очевидно, про Альфонса X (1221-1284) — іспанського короля (Леонії й Кастилії), відомого як астроном і філософ. Він написав ряд творів,, сприяв розвиткові науки. Прославився астрономічними відкриттями, зокрема поправками вчення Птолемея.
11 Йдеться про слова Епікура з послання до Менекея, які Сковорода неодноразово згадує в різних творах.
12 Архіатор — верховний лікар (грецьке).
13 Подібно, що це приклад самого Сковороди, хоч у певному смислі він нагадує апокрифічний сюжет про людину перед воротами раю. Назва цієї притчі й служила доказом того, що згадуваний у деяких листах “Неграмотний Марко” і є даний твір.
14 Шабаш — євр. слово, означає суботу, свято, день молитви, день відпочинку, кінець роботи.
15 У Сковороди своєрідно переплітаються уявлення про змія, почерпнуті із "Книги пророка Даниїла” та з “Одкровення Йоана Богослова” ("Апокаліпсиса") .
16 Тут викладає автор сюжет власної байки “Стара і гончар”.
|