Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Вигнання твоє примирить. . А я весь вік долю твою. Оплакувать буду бездольну. . О мати нещасна, дарма, дарма. Ти сповила дитину. . Богам - докір мій. . Подружні харити, Навіщо ж ви. На чужину далеку. . . . Епісодій четвертий. Входить вісник. . Провідниця
Содержание книги
- Европейская конвенция о гражданстве ( ETS N 166) (рус., англ.)
- Глава II - Общие принципы, касающиеся гражданства
- Глава III - Положения, касающиеся гражданства
- Глава IV - Процедуры, касающиеся гражданства
- Глава VI - Правопреемство государств и гражданство
- Глава VII - Воинская обязанность в случае множественности гражданств
- Глава VIII - Сотрудничество между государствами-участниками
- Глава Х - Заключительные положения
- OCR & Джерело: Евріпід. Трагедії. К.: Основи, 1993. 448 с. С.:107-152.
- Усі вже й називали - гіпполітовим.
- Отож, моя владарко, з чистих рук візьми
- Тебе зневажить (молоде - зелене ще) -
- Служниці вносять на сцену ложе, на якому лежить Федра.
- Хоч на людях, молю, не кажи того,
- Із погідністю духу бій ведуть.
- Розумної поради, не мовчи лишень.
- Нізащо! Борг належний поверни мені.
- Владна Кіпріда нас може пожбурити.
- А нишком - догоджають своїй хтивості.
- Гадаю, своїй долі покорилися. . А ти. . . Можливо, батько вготував тобі. Якщо таким умовам супротивишся. . . . Що дивляться крізь пальці на жінок своїх. Розпусниць. І батьки є, що в перелюбі. Синам сприяють. Між людьми розумними. Є звичай: що погане, - мо
- Чи знов сипнеш словами найбридкішими.
- Мов німфу тремтливу, незайману
- Про біль мій розказала, от і зрадила.
- Немов яку богиню, обкладаючи,. Увесь свій статок аж до дна вичерпує. . Породичався вдало - жінку злу зате. Гірке з солодким так чи сяк мішається. . Що ні біди від неї, ані користі. . Не на розумне тратить лишок розуму -. На хитрощі Кіпріди. А тупа жона. П
- Чи хто з богів на поміч підійти б хотів.
- Дочкою Зевса, до кінця мовчатиму.
- Лиш на берег ви ступили,. Корабель на прив'язі лишивши. . Антистрофа II. Шал злочинної пристрасті. Рве їй, страдниці, душу. . Невимовного повна Горя,. В шлюбному покої. Аніж вік ганьбою жити. . Силоміць із свого серця. Вириває ту любов тернисту. . Епісоді
- Петлю сплела для себе - і повисла в ній.
- В моєму домі, слуги ходять юрмами?..
- Зневаживши Кроніда всевидющого!
- Хто вірний, хто - нещирий, схильний зрадити.
- Та чоловіча стать їх виручає тут.
- Тоді я був би дурнем найбезглуздішим.
- Якщо б лиш міг, - за море, за Атлантів край
- Нема рятунку, видно. . . Нещасливець Я.
- Вигнання твоє примирить. . А я весь вік долю твою. Оплакувать буду бездольну. . О мати нещасна, дарма, дарма. Ти сповила дитину. . Богам - докір мій. . Подружні харити, Навіщо ж ви. На чужину далеку. . . . Епісодій четвертий. Входить вісник. . Провідниця
- Це місто - не моє вже: в чужину іду».
- Як бик той виринає перед повозом
- Що годує земля під розжеврілим оком
- Згадай: три обіцянки батько дав тобі.
- Весь же в ранах я, легше торкайтеся!
- О горе. Вже я знаю, хто згубив мене.
- Що дружбі нашій довгій нині край настав.
- Літтея вихованець. . . - піттей, або пітфей (див. Прим, до «медеї», Р. 679) славився мудрістю та благочестям.
- Ерота звичайно вважають сином ареса (або гермеса) й Афродіти (див. Прим, до «медеї», Р. 530), і лиш тут він названий сином Зевса.
- З храму ж повертаюся. . . - на відміну від першого «гіпполіта», де Тесей перебував у мандрівці до підземного царства, тут він відвідував якийсь храм.
Вигнання твоє примирить.
ЕПОД
А я весь вік долю твою
Оплакувать буду бездольну!
О мати нещасна, дарма, дарма
Ти сповила дитину!
Богам - докір мій!
Подружні харити, навіщо ж ви
Невинного з дому прогнали в світ -
На чужину далеку?..
ЕПІСОДІЙ ЧЕТВЕРТИЙ
Входить вісник.
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
1140] Супутник Гіпполіта, бачу, йде сюди
Поспішно, чимось дуже він схвильований.
ВІСНИК
Володаря Тесея де б найти я міг,
Жінки? Спровадьте, як дорогу знаєте.
А, може, в цьому домі, у покоях він?
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Та ось же він виходить, на порозі став.
ВІСНИК
Тесею! Гідне смутку повідомлення
Тобі, усій громаді міста славного -
Афін та всій трезенській стороні несу. [143]
ТЕСЕЙ
А що таке? Чи, може, знов біда яка
1150] Негадана сусіднім двом містам грозить?
ВІСНИК
Нема вже Ппполіта - скажу коротко.
Ще дивиться, та душу видихає вже...
ТЕСЕЙ
А що з ним? Чи дружину звабив ще чиюсь,
І налетів на нього муж розгніваний?
ВІСНИК
Згубили власні коні безталанного
Й твоє прокляття, що морському владарю,
Отцю своєму, проти сина мовив ти.
ТЕСЕЙ
Богове! Посейдоне! Ти без сумніву -
Мій батько, бо прокльони мої виконав!
1160] А як загинув? Як, жезлом караючи,
Вразила Справедливість мого кривдника?
ВІСНИК
На березі піщанім, де прибій шумить,
Я буйні гриви рисакам розчісував
І плакав, посланець-бо сповістив уже,
Що більше не ступати Гіпполітові
По цій землі: вигнанням ти скарав його.
Прибув і сам він скоро й повторив оту
Печальну звістку. Позад його друзі йшли -
Однолітки - юрбою незчисленною.
1170] Нарешті мовив, плач свій перссиливши:
«Дарма ридаю. Слід коритись батькові.
Впрягайте ж коней, слуги, і не гайтеся.
|
