Підбір системи автоматичного регулювання турбіни

Для регулювання потужності і підтримання синхронної частоти обертання агрегату передбачаємо САРТ з електрогідравлічним регулятором швидкості (ЕГР) з колонкою управління (КУ), маслонапірною установкою (МНУ) та зі сервомоторами, які розміщені на кришці турбіни.

 

Регулювання агрегатів з РО турбінами виконується відкриттям або закриттям напрямного апарату.

 

Марку регулятора уточнюємо по діаметру головного золотника d_з, який рівний діаметру маслопроводу d_тр і визначається за залежністю

де v_м – 8 м/с – швидкість масла в трубопроводі ;

– витрата масла через золотник;

T_sp – розрахунковий час регулювання направляючого апарату, приймається із розрахунку гарантії регулювання (T_sp = 10 с);

 W_сна – об’єм сервомоторів напрямного апарату, визначаємо за роботоздатністю сервомоторів А_сна, тобто

W_сна= А_сна/Р_к=3821963,443/4 10⁶=0,955 м³;

Р_к = 4 МПа – робочий тиск в котлі МНУ.

 

Роботоздатність сервомоторів в Дж обчислюємо за формулою

де К_сна = 0,035 – дослідний коефіцієнт; r₀, g  – відповідно густина води і прискорення сили тяжіння; Н_макс – максимальний напір; b₀ – висота направляючого апарату; D₁ – діаметр робочого колеса.

Таким чином

А_сна = 0,035×1000×9,81×72,47×2,4×8² =3821963,443 ,

Приймаємо стандартні діаметри золотника і трубопровода d_з = d_тр = 150мм і марку регулятора ЕГР – 150.

 

Тип МНУ вибираємо за потрібним об’ємом котла W_к:

W_к = 20 W_сна = 20´0,955 = 19,1 м³.

Цьому об’єму задовольняє двокотельна МНУ з об’ємом котла W_к = 19,1 м³ і з робочим тиском 40 кг/см², тобто МНУ 20-2/40. Котел МНУ і колонку управління встановлюємо у машзалі між агрегатами зі сторони нижнього б’єфу.

Розміри МНУ представлені у таблиці 7.1.

 

 

Кількість котлів

А_мін

2,6

W_1k

Н

3,82

Н’

3,63

h

0,675

D

2,064

D^η

2,1

D^H1

2,65

G_K

13,6

В

В₁

3,24

L

3,3

L₁

3,54

Н₁

1,88

Н₁’

2,0

А

2,0

8. Література

 

1.Гидроэлектрические станции под ред. В.Я. Карелина, Г.И. Кривченко: Москва, Энергоатомиздат, 1987. – 464с.

2.В.В. Лутаєв, С.В. Сунічук Гідроелектростанції (Машинна будівля ГЕС): Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. – Рівне: НУВГП, 2008. – 138с.

3.Гидротехническое и вспомогательное оборудование ГЭС , Ю.С. Васильев ,1988 в 2-х томах, - 336 с.

4.В.В. Лутаєв, С.В. Сунічук  Гідроелектростанції ( Будівлі ГЕС з горизонтальними капсульними агрегатами). – Рівне: НУВГП, 2013. – 174 с.