Приготування настоїв і відварів

Правила виписування.

Емульсії виписуються в даний час|нині| в скороченій формі пропису.

А. Після позначення Rp|.: вказується|вказує| назва лікарської| форми з великої літери|літери| в родовому відмінку однини| (Emulsi|), далі слідує|прямує| назва олії|мастила|, його кількість в мл| або його концентрація у відсотках|процентах| і через тире загальна|спільна| кількість емульсії в мл. Друга строчка —

D. S. і сигнатура.

Rp|.: Emulsi| olei| jecoris| Aselli| 30 ml| — 200 ml|

   D. S. По 1/2 стакана|склянки| в день.

 

Б. Якщо співвідношення інгредієнтів в емульсії стандартне (2:1:17), то концентрацію її можна не указувати|вказувати|.

Rp|.: Emulsi| olei| Amygdalarum| 200 ml|

  D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день.

Суспензія (SUSPENSIO|).

 

Суспензія— рідка не дозована лікарська форма, призначена для зовнішнього, внутрішнього або ін'єкційного застосування, в якій тверда мілко подрібнена нерозчинна лікарська речовина знаходиться в зваженому поляганні в якій-небудь рідині. Як ін'єкції суспензії можна вводити внутрішньо м’язовий або в порожнині тіла. Суспензії можуть бути офіційними і магістральними.

Правила виписування

Суспензії виписуються в скороченій і розгорненій формах пропису.

А. Скороченаформа рецепту.

Скороченою формою рецепту виписуються:

- суспензії, які готуються на воді;

- офіційні| суспензії.

Пропис починається з назви лікарської форми з великої літери|літери| в родовому відмінку однини (Suspensionis|), далі вказується|вказує| лікарська речовина в родовому відмінку з великої літери|літери|, концентрація в про­центах| і через тире кількість в мл. Потім слідує|прямує| D. S. і сиг­натура|. У сигнатурі обов'язково відзначають: «Перед використанням збовтувати».

Rp|.: Suspensionis| Hydrocortisoni| acetatis| 0,5 % — 10 ml|

  D. S. По 2 краплі|краплини| в око 4 рази на день. Перед вживанням|вжитком| збовтувати.

 

Б. Розгорнутаформа пропису

Розгорненою формою рецепту виписуються магістраль­ні| суспензії, які готують не на воді, а на інших формоутворюючих| речовинах (гліцерин, |мастило| вазелінова олія і інш.).

Після|потім| позначення Rp|.: вказують|вказують| лікарську речовину з великої літери|літери| в родовому відмінку і його кількість. На другій строчці — рідку формоутворюючу|формотворна| речовина з великої літери|літери| в родовому відмінку і його кількість| в мл| до потрібного об'єму|обсягу|. На третій строчці — М. f. suspensio| (Змішай, щоб|аби| вийшла суспензія). Потім — D. S. і сигнатура.

Rp|.: TrichomonacidiO,25|

   Olei| Vaselini| ad| 50 ml|

   M. f. suspensio|

    D. S. Вводити|запроваджувати| через катетер в сечовий міхур|пузир| по 10 мл. Перед вживанням|вжитком| збовтувати.

Настій (INFUSUM|).

 

Настой— рідка не дозована магістральна лікарська форма, призначена для зовнішнього і внутрішнього застосування, є водним екстрагуванням з м'яких частин рослин (листя, трави, квітів і інш.) або водним розчином екстрактів-концентратів. Рідше настої готують з твердих частин|часток| рослин, в цьому випадку рослинна сировина містить|утримує| летючі|леткі| речовини| (ефірні олії|мастила|) або речовини, що руйнуються при тривалому нагріванні. Настій містить|утримує|, окрім|крім| біологічно| активних речовин, домішки|нечистоти| або баластні речовини (цукру, слизу, танін і ін.). Настій готують безпосередньо перед вживанням|вжитком| в аптеці або вдома|вдома| на 3—4 дні. Зберігають настій в холодильнику або іншому прохолодному місці|місце-милі|. При вживанні|вжитку| всередину дозують чайними, десертними або столовими ложками.

Приготування настоїв. Висушені і подрібнені частини рослин висипають в підігріту фарфорову або емальовану судину. Заливають теплою водою (у домашніх умовах можна кип'яченою водою), закривають кришкою і ставлять на киплячу водяну лазню, часто помішуючи, на 15 хвилин. Потім знімають, повністю охолоджують і проціджують (не раніше чим через 45 хвилин). Масу, що залишилася, вичавлюють в судину і додають в нього води до необхідного об'єму настою (таблиця. 2).

Відвар (DECOCTUM|).

 

Відвар — рідка не дозована магістральна лікарська форма, призначена для зовнішнього і внутрішнього застосування, є водним екстрагуванням з твердих частин рослин (кори, кореневищ, коріння і ін.) або водним розчином екстрактів-концентратів.

У тому випадку, коли з|із| м'яких частин|часток| рослин біологічно активні речовини екстрагуються важко, з|із| них також готують відвари. Відвар, як і настій, містить|утримує|, окрім|крім| біологічно активних речовин, домішки|нечистоти|, баластні і дубильні речовини (цукру, слизу, танін і ін.). Відвар також готують напередодні| перед вживанням|вжитком| в аптеці або удома|вдома| на 3—4 дні. Зберігають в холодильнику або іншому прохолодному місці|місце-милі|. При вживанні|вжитку| всередину відвар також дозують чайними,

десерт­ними| або столовими ложками.

Приготування відварів. Висушені і подрібнені частини рослин висипають в підігріту фарфорову або емальовану судину. Заливають теплою водою (у домашніх умовах можна кип'яченою водою), закривають кришкою і ставлять на водяну лазню, часто помішуючи, на 30 хвилин. Потім знімають і проціджують в гарячому вигляді (негайно або протягом 10 хвилин). Масу, що залишилася, вичавлюють в судину і додають в нього води до необхідного об'єму відвару (таблиця. 2).

Таблиця 2

 

Лікарська форма

 

Частини рослин

 

Екстрагуюча рідина

 

Час нагрі­вання

 

Час охоло­дження

 

У якому стані фільтрують

 

Настій

 

листя, трава, квітки

 

очищена вода

 

1 5 мин.

 

45 мин.

 

у тому, що остигнув

 

Відвар

 

кора, коріння, кореневища

 

очищена вода

 

30 мин.

 

10 мин.

 

у гарячому