Мл водного розчину = 20 крапель

0,01 – 10 міліграм – 1 сантиграм

0,001 – 1 міліграм

0,0001 – 1 дециміліграм

0,000001 – 1 мікрограм – 1 сантиміліграм

Доза — це кількість лікарської речовини, введеної в організм. Розрізняють дози, що призначаються на один прийом — разові, протягом доби — добові, на курс лікування — курсові. Кожна з цих доз може бути середньою терапевтичною, вищою терапевтичною або мінімальною (пороговою). Середньою терапевтичною називається ефективна доза, що викликає певний терапевтичний ефект. Вищою терапевтичною називається доза лікарського засобу, що не досягає його мінімальної токсичної дози і умовно прийнята за найбільшу допустиму для введення в організм. Мінімальна, або порогова, доза — це найменша доза, що викликає зміни на рівні організму, що виходять за межі фізіологічних реакцій.

Величина терапевтичної дози може мінятися залежно від віку, ваги, шляхів введення лікарської речовини, бажаного терапевтичного ефекту.

Рецепт та його структура.

Рецепт— це письмове звернення лікаря в аптеку про відпустку хворому лікарського засобу в певній лікарській формі (лікарського препарату) з вказівкою дозування і способу його застосування.

Рецепт являється|з'являється| офіційною формою зв'язку між лікарем|лікаркою| (лікувальною установою) і фармацевтом, провізором (аптекою). Рецепт – це форма лікарської документації, являється медичним і юридичним документом. При виникненні| сумнівів з приводу правильності лікування рецепт може служити виправдувальним документом, що свідчить на користь лікаря|лікарки|. У разі|в разі| безкоштовної відпустки|відпуску| лікарських засобів рецепт є|з'являється| ще і фінансовим документом і служить підставою|основою| для розрахунків між аптеками і лікувальними установами|.

На рецепті обов'язково мають бути штамп з найменуванням| установи, печатка|печатка| цієї установи «Для рецептів» і особиста|особовий| печатка|печатка| лікаря|лікарки|. Бланки побудовані|спорудити| таким чином, що вони заповнюються лікарем|лікаркою| і фармацевтом. Власне рецепт заповнює лікар|лікарка|, а відмітки про вартість, приготування ліків відбувається|виробляють| фармацевтом в аптеці.

Рецепт складається з 5 частин|часток|.

1. Першу частину рецепту (imcriptio — напис) складають дата виписки, прізвище і ім'я хворого, його вік і адреса (або N медичної карти), прізвище і ініціали лікаря.
2. Друга частина (invocatid) — це звернення лікаря до фармацевта. Тут пишеться слово Recipe: (скорочено Rp.), що означає «візьми».
3. Третя частину (praescriptio) містить перерахування лікарських речовин, що входять до складу даної лікарської форми:

- основна речовина — Basis, що діє;

- допоміжна індиферентна речовина — Adiuvans;

- коригуюча індиферентна речовина, що виправляє органолептичні властивості ліків, -Comgens;

- формоутворююча індиферентна речовина -Constituent.

4. Четверта частина (subscription — це вказівка фармацевтові, в якій лікарській формі мають бути відпущене ліки.

     Друга — четверта частина|частці| рецепту заповнюються на латинській| мові|язиці|.

5. П'ята частина рецепту (signatura — позначення) — розпорядження про спосіб і час вживання даних ліків. Воно починається словом Signa (скорочено S.), за яким слідують:

1) дозування (по 1 порошу, по 1 столовій ложці, по 10 крапель|краплини| і т. д.);

2) частота прийому (скільки разів на день);

3) час прийому (до їжі|їди|, на ніч, при нападі|приступі|);

4) спосіб застосування|вживання| (внутрішньовенно, в порожнину кон'юнктиви і т. д.);

5) особливості застосування (вводити повільно, запити 1/2 стакана теплої води і т. д.).

 

Виправлення в рецепті не допускаються. Рецепт закінчується| підписом лікаря|лікарки|.

При дозуванні рідкого лікарського засобу застосовуються такі виміри:

 

1 столова ложка = 15 мл

1 десертна ложка = 10 мл

1 чайна ложка = 5 мл