Схема виробничих процесів розведення рослиноїдних

Відповідь на 1 питання

Схема повинна мати усі етапи виробничого процесу.

 

Наприклад:

Схема виробничих процесів розведення рослиноїдних

 

Бонітування плідників навесні

↓

 гіпофізарні ін'єкції

↓

запліднення та інкубація ікри

↓

витримування личинок

↓

випуск в природні водоймища або в ставки, басейни, садки.

 

Відповідь на 2 питання

 

Опис виробничих процесів розведення риб включає докладну характеристику кожного етапу розведення.

 

Наприклад:

Бонітування плідників навесні. Після закінчення зимівля плідників виловлюють, відсортовують окремо від самців і самок, а також встановлюють фізіологічну готовність їх до нересту. Після цього плідників садіть у літні маточні стави для нагляду до початку нерестової кампанії. Садять їх у такій кількості, щоб при взятті для нересту вся група було використана цілком. Виловлювання лише частини плідників призводить до зайвого їх непокоєння і травмування. При цьому плідники погано віддають ікру, а інколи навіть і гинуть. У період підготовки плідників до нересту особливу увагу звертають на забезпечення їх природними кормами, але за 2-3 дні до початку нересту годівлю припиняють.

Гіпофізарна ін'єкція. Гіпофізарні ін'єкції для самок роблять два рази, а для самців - один раз. Перший раз кожній самці вводять 3-5 мг (залежно від готовності самки і температури води) гіпофізу. Через 24 години повторюють ще по 2-5 мг на 1 кг ваги самки. Під час повторної ін'єкції самок самцям незалежно від їх ваги вводять 3-8 мг гіпофізу. Якщо самки добре підготовлені до нересту та правильно підібрані дози гіпофізу, то при сприятливій температурі води через 9-12 годин вони віддадуть ікру.

Гіпофізи старанно розтирають у фарфоровій ступці до стану порошку, набирають шприцом необхідну кількість фізіологічного розчину і поступово вливають його в ступку, продовжуючи розтирати гіпофізи. На кожну самку береться 1-2 см³ розчину.

Ін'єкцію плідників роблять тоді, коли температура води ранком тримається протягом 5-7 днів близько +18-20°С. Ін'єкцію роблять з таким розрахунком, щоб самка віддала ікру в першій половині дня.

При ін'єкції голку вводять у м'язи під луску трохи спереду спинного плавця вище бокової лінії. Поршень шприца треба тиснути обережно, щоб не допустити витікання розчину. Голку слід витягувати повільно, а місце уколу легко надавлювати пальцем і розтирати.

Після ін'єкції самок і самців тримають окремо в спеціальних брезентових або невеликих (10-12 м²) і неглибоких земляних садках, де водообмін повинен бути 2-3 л/хв. тощо.

 

 

Література

 

1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с

2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с

3 Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с

4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с

5  Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл.

6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с.

7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с.

8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с.

9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с.

 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с.

11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил.

12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с.

13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с.

14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с.

15 Шерман І.М. Ставове рибництво.