Зразок виконання самостійної роботи №2,3  

Завдання 1

Питання:

1 Розвиток жіночих статевих клітин.

2 Веслоніс як об’єкт штучного розведення.

3 Дати визначення терміну “нерест”.

4 Господарське значення риб.

 

Відповідь на 1 питання

 

Кожна статева клітина в процесі свого дозрівання повинна пройти кілька послідовних стадій. При цьому відрізняють два періоди:

1 - период до досягнення статевої зрілості, починаючий від появи
первинних статевих клітин і якій закінчується утворенням зрілих статевих
продуктів;

2 - періодичне дозрівання певної частини статевих продуктів на
протязі часу між нерестового періоду.

У першому випадку спостерігається процес формування зрілих клітин і сперматозоїдів в статевих залозах самок і самців від ювенального статевозрілого віку. Цей період досить тривалий і пов'язаний з віком досягнення статевої зрілості конкретних видів риб і екологічними умовами.

Другий характеризує закономірне дозрівання статевозрілих особин через певний інтервал часу, значно коротший, але тривалість його може бути несхожою у різних видів риб

 

Схема овогенеза

 

                                                        Первинні статеві клітини

                                               

                                                            1 - Розмноження

Оогонії

 

                                                           2 – Превестеллогенез

                                                           3 – Вітеллогеннез

Ооцит

1-го порядку

 

                                                                  4 – Дозрівання

 

                                                                        

                                                                   Ооцит 2-го порядку     

                                                                         

Стадії зрілості статевих залоз можна визначити за допомогою розроблених шкал зрілості.

На 1 стадії овогонії розвиваються і діляться, що веде до збільшення їх кількості. Після цього частина овогоній припиняє процес поділу, проходить період перетворень в ядрі, і починає збільшуватися в розмірах. Ріст молодих овоцитів відбувається за рахунок збільшення кількості протоплазми - протоплазматичний ріст - 2 стадія зрілості. На цієї стадії окремі овоцити закінчили протоплазматичний ріст, їх уже можна розрізнити неозброєним оком. Навколо овоцитів проходить закладення шарів фолікулярних клітин, які утворюються із зародкового епітелію яєчників. Паралельно з овоцитами, що пройшли період протоплазматичного росту, в яєчниках є також овогонії і овоцити початкових фаз періоду малого росту.

На 3 стадії зрілості овоцити збільшують свої розміри за рахунок збільшення об'єму протоплазми і в результаті накопичення трофічних речовин, представлених зернами жовтка і краплинами жиру. Цей період розвитку овоцитів має назву періоду трофоплазматичного, або великого росту.

На 4 стадії в яєчниках є овоцити, які закінчили трофоплазматичний ріст і готові до овуляції при ікрометання в період нересту.

На 5 стадії починається процес мейозу, після чого зрілі овоцити вивільняються від оболонок, фолікули розриваються и овоцити випадають в порожнину яєчників чи в порожнину тіла.

 

Відповідь на 2 питання

 

Веслоніс – належить до класу Вищі риби, підкласу Хрящові ганоїди, ряду Осетроподібні, родини Веслоноси.

Це одна з найбільших прісноводних риб, що досягає разом з видовженої форми рострумом довжини до 7 м.

У природі веслоніс трапляється у басейні Міссісіпі. Колись у Північної Америці мав важливе промислове значення.

Тіло веслоноса видовжене, звужується до хвостової частини. Хвіст гетероцеркальний. Забарвлення спіни темно-сіре, іноді із зеленкуватим відтінком, з боків та черева – світліше. Трапляються особини з майже суцільним темним забарвленням. Луска на більшій частині поверхні тіла веслоноса відсутня. Маленькі видовжені ромбоподібні лусочки вкривають лише частину спини і переходять на верхню лопать хвостового плавця. Очі маленькі, зір розвинений слабко. Спереду ротової щілини на зовнішній поверхні рострума розміщені два вусики завдовжки 3-4 мм. Рот не відсутній. У дорослому віці зуби відсутні.

Веслоніс, як правило, тримається на віддалених від берега ділянках річок на глибині понад 3 м. Із наближенням нересту може утворювати численні косяки.

Веслоніс характеризується значними потенційними можливостями росту і досягає великих розмірів – 30-40 кг, абсолютний максимум перевищує 83 кг за довжини тіла риби 216 см. Спостерігається чітка залежність росту веслоноса від температури води та рівня розвитку природної кормової бази. Цьогорічки веслоноса досягають середньої маси – 100-300 г, дволітки виростали до 3-4 кг, п’ятилітки – до 7-8 кг.

Веслоніс – сестонофаг, що споживає зоопланктон, фітопланктон і детрит.

Нерест веслоноса вивчено недостатньо. Міграції плідників вгору за течією річок до місць нересту спостерігається з досягненням температури води 10-11˚С. Він належить до літофільних риб. Нерест відбувається у квітні-червні на ділянках річок із сильною течією і добре примітним гальковим, гравійним та піщаним ґрунтом на глибинах 2-12 м за температурою води 13-16˚С. Самки нерестяться не кожен рік. Ембріональний розвиток триває від 180 до 190 годин за температурою води в межах 12-28˚С. Вік досягнення статевої зрілості може змінюватися від 9 до 14 років, у самців - від 6 до 9 років.

Таким чином, веслоніс – єдиний представник роду осетроподібних, основу живлення якого становлять планктонні організми. Високі смакові якості м’яса веслоноса, делікатесна ікра, відсутність дрібних кісток і луски, високий відсоток виходу м’яса дають підставу вважати його однією з найцінніших прісноводних риб.

Веслоніс становить інтерес не лише для ставового рибництва а й на перспективу та як об’єкт вселення у деякі водойми-охолоджувачи енергетичних установок, водосховища, озера, лимани, в окремих випадках – і річки, а також для зариблення окремих солонувато водних водойм півдня України, так як веслоніс витримує підвищений вміст солей у воді до 4-6 г/л.

Відповідь на 3 питання

 

Нерест – процес відтворення, який включає викидання рибами та круглоротими статевих продуктів – ікри і молочка з наступним заплідненням. Нерест відбувається за певних екологічних умов, на фоні яких окремі фактори мають сигнальний характер: температура, наявність особин протилежної статі, нерестовий субстрат, швидкість течії, виконуючи роль пускового механізму до початку нересту.

 

Відповідь на 4 питання

 

Значення риб у житті людини надзвичайно велике. Риба для людини є цінним продуктом харчування – м’ясо у різному вигляді, ікра; а також джерелом вітамінів А і Д, що містяться у її печінці й ікрі. Жири, отримані з риб використовують у харчової промисловості, в медицині та для технічних потреб. Із риби та її кісток людина виготовляє борошно для відгодівлі сільськогосподарських тварин, використовує як мінеральне добриво. Багато риб мають цінну шкіру, яку в окремих країнах використовують для виготовлення промислових товарів – акули, лососеподібні.

Деякі риби – гамбузія, плітка мають значення для боротьби з водяними личинками кровосисних комарів.

Риб, які живляться тільки водяними рослинами – товстолоб, білий та чорний амури, часто використовують для боротьби із заростанням водойм. Таким чином завдяки рибам водойми очищуються від зайвої рослинності, що запобігає їхньому заболочуванню.

Велике значення для людини набуває спортивне рибальство як один із видів активного відпочинку на лоні природи. Багато видів риб утримують в акваріумах.

Проте риби можуть завдавати людині і шкоду. Вони можуть бути джерелом зараження людини паразитичними червами, якщо в їжу вживати сиру або не до кінця приготовану рибу. Є види риб м’ясо яких для людини отруйне. Укол колючої бородавчатки може привести до смерті людини. Небезпечні для людини також морський дракончик, морський йорж, або скорпена, морський окунь, електричний скат та інші.

Багато країн світу здійснює рибний промисел, здобуваючи рибу як у морі, так і в прісних водоймах. Світовий вилов риби становить понад 60 млн. т на рік. Найбільше значення для промислу мають морські риби: оселедцеві, лососеві, ставридові, скумбрієві, камбалові інші. Багато морських риб скупчується на порівняно невеликих глибинах поблизу материків - у так названій шельфовій зоні, а також на мілинах – так званих банках.

Через інтенсивний промисел та зміни у навколишньому середовищі – спорудження гребель, забруднення та обміління водойм, чисельність риб різко знизилася – осетрових, дунайського оселедця. Людина розробила та продовжує вдосконалювати систему штучного розведення риб.

 

Література

 

1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с

2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с

3 Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с

4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с

5  Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл.

6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с.

7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с.

8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с.

9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с.

 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с.

11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил.

12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с.

13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с.

14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с.

15 Шерман І.М. Ставове рибництво. 

 

 

                         Самостійна робота № 2       (25 годин)            

1 Тема:   Розведення та вирощування риб на рибоводних заводах 

2 Мета:  Ознайомитися та закріпити знання штучного відтворення риб на рибоводних заводах у поєднані з охороною їх у період міграції в річки і нагулу в морі, збереження та збільшення запасів цих цінних р; встановити зв’язок з іншими предметами, підготовитися до виконання курсового проекту.

 3 Теоретичне обґрунтування

 

В умовах інтенсивного гідробудівництва, спрямованого на задоволення потреб промислово-побутового комплексу і сільського господарства в прісній воді, головним напрямом є перекривання річкових систем греблями й утворення водосховищ.

У зв'язку з цим осетрові лососеві були відокремлені від природних нерестовищ, порушився процес нормального відтворення, що призвело до падіння їх чисельності, випадання найцінніших об'єктів іхтіофауни з промислу, постала реальна загроза зникнення осетрових та лососевих як родин. Тому штучне відтворення осетрових та лососевих у поєднанні з охороною їх у період міграції в річки і нагулу в морі дадуть змогу зберегти і збільшити запаси цих цінних риб, які є національним багатством кожної держави.

Для статевозрілих особин характерна наявність озимої і ярої рас, що треба враховувати при штучному відтворенні. Представники ярої раси входять у нерестові річки навесні, нерестяться і мігрують у море, представники озимої — входять у нерестові річки восени, зимують, там нерестяться наступної весни і також мігрують у море.

Як нерестові субстрати вони використовують дно річок, вкрите гравієм чи галькою на ділянках з вираженою течією. Нерест відбувається на ділянках річок, досить віддалених від моря, у прісній воді. Ікра клейка, тому фіксується на нерестових субстратах та інкубується у приклеєному стані. Вільні ембріони, які виклюнулись, малорухливі, деякий час ведуть пасивний спосіб життя, живляться за рахунок жовткового мішка. У міру переходу на зовнішнє живлення, основою якого є дрібні форми зоопланктону, і до личинкової стадії їх рухливість значно зростає, починається скочування молоді, яка досягає малькової стадії ще в річковий період життя. При цьому як корм вони використовують дрібні форми зообентосу. Мальки продовжують скочуватись і мігрувати до моря, залишаючи прісні води у віці 35 — 65 діб.

Заводське відтворення осетрових та лососевих починається із заготівлі плід­ників, для перенесення і зважування яких використовують спеціальні носилки. Риб відловлюють у пониззях річок у період переднерестової і нерестової міграцій. Проте кращими особинами для відтворення є ті, яких відловили у період масового нерестового ходу. Плідники, яких відловили на початку і наприкінці нерестової міграції, гірше реагують на стимулювання нересту, що ускладнює роботу заводу і знижує рибницькі показники.

Придатними до заводського відтворення є плідники, статеві залози яких досягли завершеної IV стадії зрілості, не мають травм, клінічних проявів захворювань і характеризуються такими ознаками: при згинанні тулуба плідника під шкірою проступають м'язові сегменти, хвостове стебло дещо тонше, ніж звичайно, рило загострене, черевна стінка м'яка, шкіра рясно вкрита слизом.

Використовують також інші способи оцінки якості плідників та ступеня готовності їх до нересту, що ґрунтуються на кількісних і якісних параметрах ікри, яку виймають із самок спеціальним щупом, призначеним для вимірювання ікри. Дрібна ікра свідчить про незадовільну якість плідників, а велика — про добру. Досить поширена оцінка якості плідників, їх готовності до відтворення за ступенем поляризації ядра в ікринці. При цьому якісними є ті плідники, в ікрі яких відстань між ядром і краєм оболонки біля анімального полюса не перевищує радіуса ікринки.

Плідників, статеві продукти яких знаходяться у завершеній IV стадії зрілості чи близькі до цього стану, транспортують на завод. Після доставки їх повторно оглядають, зважують, перевіряють готовність до нересту, відбирають найбільш підготовлених особин і приступають до виконання робіт із відтворення. Менш підготовлених особин вмішують у стави чи саджалки і витримують за опти­мальних параметрів середовища до досягнення статевими продуктами завершеної IV стадії зрілості, після чого використовують за призначенням.

На сучасних заводах для стимулювання дозрівання статевих залоз і отримання високоякісних продуктів використовують еколого-фізіологічний метод.

В інкубаційному цеху знаходяться інкубаційне та операційне відділення, лабораторія, компресорно-холодильна дільниця, приміщення для виробництва живих кормів, кормокухня і побутові приміщення.

Всі операції з ікрою виконують надзвичайно обережно, запобігаючи потраплянню на ікру прямих сонячних променів чи яскравого електричного світла.

Під час догляду за ікрою в період інкубації стежать за роботою апаратів, безперебійною подачею якісної води і відбиранням мертвих ікринок. Залежно від температури води тривалість ембріогенезу осетрових та лососевих коливається у широких межах.

Молодь осетрових та лососевих вирощують ставовим, басейновим чи комбіно­ваним методом, що визначається технологією виробництва, прийнятою на заводі.

4 Індивідуальні завдання

 

1 Скласти схему розведення або вирощування риби (згідно варіанту)

2  Описати виробничі процеси розведення або вирощування риби (згідно варіанту)

Варіант 1,13,25   Розведення осетра;

Варіант 2,14,26 Розведення севрюги;

Варіант 3,15,27 Розведення стерляді;

Варіант 4,16,28 Розведення форелі;

 

Варіант 5,17,29 Вирощування піленгасу;

Варіант 6,18,30 Розведення сигів;

Варіант 7,19,31 Розведення веслоноса;

Варіант 8,20,32   Розведення калкана;

Варіант 9,21,33  Розведення камбали-глось;

Варіант 10,22,34 Вирощування цьогорічок форелі;

Варіант 11,23,35 Вирощування товарної форелі;

Варіант 12,24,36 Вирощування товарного бестера;

 

Питання до самоконтролю

 

1 Назвіть рибу, яку вирощуєте або розводите. Якими цінними якостями вона характеризується?

2 Чому її потрібно розводити?

3  Перерахуйте кільця виробничих процесів розведення.

4 З чого починається процес розведення? Схарактеризуйте цей процес.

5 Як плідників готують до нересту?

6 Які методи отримання зрілих плідників ви знаєте?

7 Як готується гіпофіз до ін'єкції?

8 Як правильно ін’єктувати рибу?

9 Перерахуйте методи отримання ікри та молочка у риб.
10 Як правильно запліднювати ікру?

11 Опишіть обладнання інкубаційного цеху.

12 Розкажіть про інкубаційні апарати.

13 Нащо та як витримують личинок осетрових та лососевих риб?

 

Література

 

 

1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с

2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с

3 Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с

4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с

5  Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл.

6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с.

7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с.

8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с.

9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с.

 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с.

11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил.

12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с.

13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с.

14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с.

15 Шерман І.М. Ставове рибництво. 

 

 

        Самостійна робота № 3       (43 годин)            

1 Тема:   ТОВАРНЕ РИБНИЦТВО

2 Мета:  Ознайомитися та закріпити знання виробничих процесів у ставковому господарстві, які залежать від його цільового призначення і зводяться до вирощування рибопосадкового матеріалу(риборозплідники), рибопосадкового матеріалу і товарної риби (повносистемні господарства) чи лише товарної риби (нагульні господарства); встановити зв’язок з іншими предметами, підготовитися до виконання курсового проекту.

 

3 Теоретичне обґрунтування

На відміну від технологій виробництва у тваринництві, рибництво дуже специфічне у зв'язку з чітко вираженою сезонністю, яка справляє величезний вплив на риб через відсутність у них досконалої системи терморегуляції. Тому поряд із головними фізико-хімічними та гідробіологічними параметрами середовища термічний режим має винятково важливе значення.

Виробничі процеси у ставовому господарстві залежать від його цільового призначення і зводяться до вирощування рибопосадкового матеріалу (риборозплідники), рибопосадкового матеріалу і товарної риби (повносистемні господарства) чи лише товарної риби (нагульні господарства).

Організація процесів виробництва у рибництві значною мірою залежить від природно-кліматичних умов: властивостей ґрунту, тривалості вегетаційного періоду, середньорічної температури. Природна родючість ґрунту і води визначає кормову базу для риби. Рибницькі господарства в процесі господарської діяльності змінюють їх у потрібному напрямі, поліпшують загальні умови утримання риби.

Позитивні результати впливу на ґрунт і воду ставів як засіб виробництва з метою збільшення рибопродуктивності залежать від рівня спеціальної підготовки, технічної оснащеності, вміння організувати виробництво товарної риби на науковій основі, ставлення фахівця до справи.

Сезонний характер виробництва на рибницьких підприємствах потребує чіткої організації виконання рибницьких процесів у стислі строки за високої якості роботи. Організація процесу виробництва на рибницьких підприємствах різниться високим ступенем безперервності проведення робіт, тісним взаємозв'язком складових частин технології, неможливістю накопичення проміжних запасів не­завершеного виробництва на стадіях вирощування риби.

Під технологією виробництва продукції рибництва розуміють комплекс біотехнічних заходів, які потрібно здійснювати в процесі ефективного виробництва риби: добір найпродуктивніших видів, порід риб, створення маточного поголів'я, відбір і посадка плідників на нерест; отримання личинок і вирощування рибопосадкового матеріалу; вирощування товарної риби, ремонтного матеріалу; утримання риби в зимувальних ставах; механізація трудомістких процесів; комплексна інтенсифікація виробництва.

Роботи, пов'язані з відтворенням і вирощуванням риби в тепловодних рибницьких господарствах, умовно можна розділити відповідно до пір року на:

весняні — пропускання весняної повені, вилов риби в неспускних ставах, підготовка ставів до зариблення, розвантаження зимувальних ставів, зариблення нагульних ставів, організація нерестової кампанії, зариблення вирощувальних ставів;

літні — охорона ставів, контроль за ростом риби, підживлення ставів добривами, годівля риби, будівельні та ремонтні роботи, підготовка до облову ставів;

осінні — спуск води і вилов риби зі ставів, посадка рибопосадкового матеріалу на зимівлю, реалізація товарної продукції;

зимові — спостереження за зимувальними та іншими ставами, боротьба із заморами, вилов риби під кригою, підготовка до пропускання весняної води, виготовлення і ремонт знарядь лову.

 

4 Індивідуальні завдання

 

1 Скласти схему розведення або вирощування риби (згідно варіанту)

2  Описати виробничі процеси розведення або вирощування риби (згідно варіанту)

Варіант 1,13,25   Розведення коропа ставковим методом;

Варіант 2,14,26   Розведення коропа заводським методом;

Варіант 3,15,27   Розведення білого амура;

Варіант 4,16,28   Розведення строкатого товстолоба;

Варіант 5,17,29   Розведення білого товстолоба;

Варіант 6,18,30 Вирощування коропа в ставках;

Варіант 7,19,31 Розведення судака;

Варіант 8,20,32   Розведення ляща;

Варіант 9,21,33 Розведення сазана;

Варіант 10,22,34 Вирощування товарних рослиноїдних риб;

Варіант 11,23,35 Вирощування сома;

Варіант 12,24,36 Вирощування щуки.

 

Питання до самоконтролю

 

1 Назвіть рибу, яку вирощуєте або розводите. Якими цінними якостями вона характеризується?

2 Чому її потрібно розводити?

3  Перерахуйте кільця виробничих процесів розведення.

4 З чого починається процес розведення? Схарактеризуйте цей процес.

5 Як плідників готують до нересту?

6 Які методи отримання зрілих плідників ви знаєте?

7 Як готується гіпофіз до ін'єкції?

8 Як правильно ін’єктувати рибу?

9 Перерахуйте методи отримання ікри та молочка у риб.
10 Як правильно запліднювати ікру?

11 Опишіть обладнання інкубаційного цеху.

12 Розкажіть про інкубаційні апарати.

ІЗ Схарактеризуйте нерестові ставки.

14 Як отримують личинок коропа ставковим методом?

15 Нащо та як витримують личинок різних риб?

16 Схарактеризуйте вирощувальні ставки, нагульні, зимувальні.

17 Як організувати вирощування цьогорічок, дворічок?

18 0пишіть методику проведення контрольних обловів ставків.

19 Як правильно готувати ставки до зариблення?

20 Як організувати зимівлю риби?

21 Як перевозять рибу усередині господарства, між господарствами?

 

 

Література

1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с

2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с

3  Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с

4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с

5  Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл.

6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с.

7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с.

8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с.

9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с.

 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с.

11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил.

12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с.

13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с.

14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с.

15 Шерман І.М. Ставове рибництво. 

 

Питання:

1 Скласти схему розведення або вирощування риби (за варіантом).

2 Опис виробничих процесів розведення рослиноїдних риб.