Маргінальна » людина в романі « Депеш Мод » С.Жадана.

Сергій Жадан актуалізує в цій сув'язі минулого й сучасного дуже істотну проблему конфлікту поколінь. Дія його відомого роману «Депеш Мод» відбувається на початку 1990-х років, у період радикальної трансформації суспільства, що, безумовно, відбивається на всіх рівнях. Дається взнаки цей руйнівний вплив також у свідомості пересічної молодої людини, як-от герої цього роману. Разом з відразою до культивованої згори системи цінностей, що виявляється фальшивою та лицемірною при кожному наближенні до реальної дісності, з'являється й неприйняття старшого покоління, «батьків», котрі не зуміли дати своїм дітям справжні орієнтири в житті й спровокували їхнє безконечне блукання в нетрях хворої міської субкультури, на грані виживання й алкогольного отруєння, екстремальних випробувань і тотального збайдужіння. При цьому Жадан ставить в один шерег три часові виміри, проектуючи свої рефлексії на минуле, сучасне й уявлюване майбутнє водночас. У такій візії прозаїка історія опиняється у світлі перехресних перспектив, засвідчуючи тим самим свою відкритість до зміни смислів та привнесення нових значень у схему подій, що вже відбулися. Мова йде, по суті, про набуття знаковим минулим нових аксіологічних оцінок, що представляють плинність історичного часу. «Коли я стану дорослим і мені буде 64, я обов'язково згадаю всю цю тягомотину. Така перехресна оптика вглядання в час дає змогу письменникові по-новому, в досить радикальний спосіб, осягнути сутність «великої депресії», якою чомусь позначене недалеке минуле його країни. Це спроба наблизитися до розуміння покоління попередників, котре герої Сергія Жадана схильні цілковито звинувачувати у власній безталанності та неприкаяності. Радикальна переоцінка «батьків» тут поєднується із не менш радикальною верифікацією самого образу совєтської історії, свого часу ідеалізованого комуністичною пропагандою. Попри суб'єктивні крайнощі оцінки, це виболена й щира правда, що її здобуває «втрачене покоління», яке представляють герої Жадана. Без пізнання такої правди важко уявити собі відштовхування від пам'яті минулого, котра стає спрофанованим і негативним досвідом і, таким чином, спонукає до пошуку іншого шляху, аніж протоптана батьками дорога в ілюзорне комуністичне майбутнє.

47. Час і простір в романі Жадана "Депеш Мод"

Час: початок 90-х років, перші роки незалежності. Показаний контраст до всього, що існувало раніше, зміна настроїв суспільства, звичок, ставлення, взаємодія влади і держави. В цьому сенсі більшість творів Жадана подібні між собою. Простір: східна Україна, Донбас, прикрдонна зона між Укр та Рос. Показані нижчі прошарки суспільства. Побутовий простір, психологічний простір: типовий для сучасної молоді. При цьому Жадан ставить в один шерег три часові виміри, проектуючи свої рефлексії на минуле, сучасне й уявлюване майбутнє водночас. У такій візії прозаїка історія опиняється у світлі перехресних перспектив, засвідчуючи тим самим свою відкритість до зміни смислів та привнесення нових значень у схему подій, що вже відбулися. Мова йде, по суті, про набуття знаковим минулим нових аксіологічних оцінок, що представляють плинність історичного часу. Така перехресна оптика вглядання в час дає змогу письменникові по-новому, в досить радикальний спосіб, осягнути сутність «великої депресії», якою чомусь позначене недалеке минуле його країни. Це спроба наблизитися до розуміння покоління попередників, котре герої Сергія Жадана схильні цілковито звинувачувати у власній безталанності та неприкаяност

48. Особливості композиції роману Карпи "Фройд би плакав"

Роман наповнений протиріччями, "як і саме життя". Твір, як і більшість в сучасній укр літ. виражає цілком нормальне й прийнятне ставлення до грубощів, ненормативної лексики, розпусти та інших гріхів нинішньої людини. Карпа використовує ці способи в контексті того, як незвичайним й викличним вчинком можна змусити замислитись. Стиль так само нерівний й суперчливий: місцями це глибокі інтелектуальні висловлювання, які чергуються з грубими побутовими висловлюваннями. Герої роману перебувають в постійній подорожі, приходять нізвідки й ідуть в нікуди, вони є туристами в цьому світі. Вони подорожують по всій планеті, від міста до міста, із заходу на схід, пробують різноманітніу екзотику подорожі. А, як це часто трапляється в таких випадках, починаються різні інтрижки, люовні трикутники перетворюються на багатокутники, над якими, поза всяким сумнівом, плакав би Фройд, не маючи змоги розставити любовне замішення героїв роману по поличках вигаданих ним комплексів.