Політ., соц., міжнарод., та ек. ф-ції держави.

Нині держава виконує політичну, соціальну, міжнародну та економічну функції.

Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, формою якого є ця держава, у створенні умов для спокійного та гармонійного його розвитку.

Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій території країни прав і свобод кожної людини і гром. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці людей. Окремі особи використовують те саме середовище для досягнення різних цілей, у тому числі і злочинних. За таких обставин тільки держ влада здатна бути гарант захисту прав і свобод.Виконання соціальної функції передбачає: створення державою умов для відтворення й розвитку людини: формув соціокультур простору, сприятливого для самореаліз кожної людини; стимулюв творчого зростання людини; утілення в життя принципів соцї справедливості тощо.

Міжнародна (зовнішня) функція держави полягає в підтримуванні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Сприятливе міжнародне становище створює умови для конструктивного розвитку будь-якої країни.

Економічна функція держави полягає у створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства. Усі функції держави тісно взаємопов'язані. Але, на думку економістів, економічна функція є найважливішою, тому що брак належного економічного потенціалу або низька ефективність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.

4.Ек.ф-ції держави.

5 напрямків:1.Забезпечення ек-ки необх-ю кіл-тю грош.2.Формування правових засад функціонування ек-ки.(д.визначає прав.статус окремих форм власності, узаконює існування різн.видів господ.діял-ті, регулює відносини між виробниками та покупцями товарів, регламентує здійснення окремими підп-вами зовнішньек.діял-ті, визначає обов”язки підп-в перед д. і т.д.)

3.Усунення вад ринкового саморегулювання. Захист конкуренції, забезпечує людей сусп.товарами, реагує на можливість виникнення негатив.екстерналій, бере участь у розв”язанні проблем неповноти ринку, формує інформаційну інфраструк-ру ринку, здійснює стабілізаційну політику4.Перерозподіл доходів. (для зменшення нерівності в доходах д.здійсн.їх перерозподіл через різноманітні соц.програми у формі трансфертн.платежів.Трансферти – це платежі, які здійсн.д.без надання їхніми отримувачами у відповідь б.-я.товарів та послуг.)

5.Забезпечення людей обов”язковими товарами. (товари, які д.зобов”язує людей використовувати, наз.обов”язк.товарамию)

Реал-ція ек.ф.д.здійсн.через механізм бюдж., фіскал., грош-кредит, структурної, інвестиц, цінов, соц, зовнішньоек та ін.напрямків соц-ек політики.

5.Сутність понять “державне втручання в ек-ку”, “держ упр-ня ек-кою” та “ек політика держави”.

Для визнач-ня ролі держави в ек-ці викор.такі терміни:

1.“державне втручання в ек-ку”- найменше відповідає сутності явища.Він породжує уявлення про насильницьке втручання, насправді д.є не зовн.с-мою щодо ек-ки, а її склад.частиною.

2. “ек політика держави” є елементом заг.держ.політики, яка включ соц., гуманітарний, оборонний, еколог та інші напрями. Вона має бути комплексною, охоплювати всі сфери сусп.життя. Держ.ек.політика-це є цілеспрямований вплив на ек.процеси на макро- і мікрорівні, створення й удосконалення умов ек.розв-ку відповідно до певного сусп.устрою. Ек.політика є тією основою, на якій базується держ.регул-ня ек-ки.

3. “держ упр-ня ек-кою” –це організуючий і регулюючий вплив держави на ек.діял-ть суб”єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності. Осн.ф-ціями упр-ня є: орг-ція, планув-ня, регул-ня, кадрове забезпечення, контроль.

6.Сутність, об”єкти та суб”єкти ДРЕ.

ДРЕ –це с-ма знань про сутність, з-номір-ті дії та правила застосування типових методів та засобів впливу д.на хід соц-ек розв-ку, спрямованих на досягнення цілей держ.ек політики.

Дре є склад.частиною процесу відтворення. Його необ-ть поясн-ся потребою подолання вад ринк саморегулта викон ек.ф.д. ДРЕ є чистим сусп.тов, спожив якого є всі члени сусп-ва, суб”єкти господ, громад.орг-ції і т.п.

Об”єктом ДРЕ є ек.с-ма д., тбт об”кти ДРЕ і макроек-ки є тими ж самими. Об”єктами ДРЕ є також: ек.підс-ми; соц-ек процеси; відносини(кредитні, фін, зовн-ек тощо); ринки. Безпосереднім об”єктом ДР є діял-ть підп-в(установ, закладів, орг-цій), держ органів, дом.господ-в. З практ.погляду ДРЕ –це сфера діял-ті д.для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринк.відносин з метою забезпечення пріоритетів держ ек політики. Вважається, що первинним суб”єктом ДР є людина(громадянин) Суб”єктом ДРЕ стає д.в особі держ органів.

 

7.Вади ДРЕ та їх врахування у держ. ек политиці.

Реал-ція соц-ек політики, вибір методів та засобів ДРЕ залежать від діял-ті держ.апарату з урахуванням вад(недоліків) д. Вади д.-це її нездатність забезпечити ефект вплив на розподіл обмежених ресурсів та невідповідність політики розподілу обмежених ресурсів поширеним у сусп-ві уявленням про справедливість. Виділяють 4 групи факторів, які негативно вплив.на обгрун-ня та реал-ю держ.управл.рішень у сфері ДРЕ.

1.Обмеженість інфор-ції(застосув-ня б.-я. Інструментів ДРЕ має грунтуватися на аналізі можливих наслідків прийнятих рішень)

2.Нездатність Д повністю контролювати реакцію контрагентів на її дії.(втручання Д в ек може спричиняти негативні побічні наслідки).

3.Недосконалість політ.процесу.(під впливом виборців, політ манипуляцій та ін. держ.органи здатні застосовувати неадекватні методи регул-ня і тим самим проводити неефект.політику)

4.Обмеженість контролю над держ апаратом.(особливості бюрократії здатні посилювати неефект.ф-ціон-ня ек-ки. Зокрема призводити до надмірного зростання управл.апарату та невиправданого збільшення бюдж.витрат)