Межа вироб. Можлив-й, команд. Та ринк. Форми орг-ції ек-ки. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Межа вироб. Можлив-й, команд. Та ринк. Форми орг-ції ек-ки.



Межа вироб.можлив-й, команд.та ринк.форми орг-ції ек-ки.

Обмеженість ек.потенціалу країни можна показати за доп.межі вироб.можливостей. Якщо результат вир-ва умовно поділити на 2 групи (напр.сусп.товари й приват.товари), то межа вироб.можл-й відбиватиме мах кіл-ті сусп.і приват.товарів, які можуть одночасно вироблятися за даної кіл-ті ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю викор-ться.

Найважливішими формами орг-ції ек-ки є командна та ринкова. Сутність коман.ек-ки поляг.в тому, що держава здійсн.координоване ведення господ-ва в масштабах країни. Елем-ти к.е.застосовувались урядами ек.-розвин.країн під час світ.війн, ек.криз. Але досвід показав, що ця форма не ефект-на:деформ.струк-ра ек-ки, здійсн.зрівняльний розподіл доходів, не має стимулу для розвитку. Для ринк.форми хар-но механізм ринк.саморегул-ня, який діє на взаємодії ринк.ціни, співвідн-ня попиту і пропоз-ї та конкуренції. Р.ек-ка діє як “незрима рука”,тбт об”єднує виробників і споживачів у єдину ек.с-му,підпорядковує вир-во сусп.потребам у формі платоспромож.попиту. Але механізм р.ек-ки забезпечує ефект.стан лише в певних умовах. Розподіл ресурсів, за якого жоден із суб”єктів ринку не може поліпшити свого стану без того, щоб не погіршити стану ін.суб”єктів ринку, наз.ефективним (за Паретто).

Вади ринк.саморегулювання.

Вади ринку – це умови за яких ринк.механізм не забезп. оптим-го за Паретто викор-ня ресурсів.

Виділ.такі вади:1)неспроможність конкуренції 2)нездатність ринку забезпечувати людей сусп.товарами

Сусп.товари мають властив-ті: -заг.доступність; -несуперність у споживанні

Товари, якім у найвищ.ступеню хар-ні ці власт-ті наз. чистими сусп.товарами. Якщо товару не хар-ні такі власт-ті вони наз. приватними. Якщо хоч 1 з властив-й хар-а, то товар наз. змішаним сусп.товаром. Локальні сусп.товари – товари, якими корист.окремі групи людей.

В деяк.випадках сусп.товари можуть надаватися приватн.виробниками. Але як правило не надаються. Перешкоди: 1) небажанням окрем.людей добровільно оплачувати спожив-ня сусп.благ;2)створення громісткого сусп.апарату. 3)зовн.ефекти (екстерналії) (споживач сплачує не в повному обсязі вартість товарів).

4)неповнота ринку(повний ринок забезпечує споживачів товарів в повному обсязі за цінами, що перевищують витрати на вир-во. Неповнота ринку – дефіцит товару, технології.

5)недосконалість інформації. Суб”єктам ринку приходиться діяти без повної інфор-ї, що не дозвол.планувати дії на майбутнє.

6)ек.нестабільність(пов’яз з циклічним хар-ром ек)Наявність вад рин саморег зумовлює необ-ть ДРЕ.

Система податкових органів України.

Сис-ма подат.органів склад.ззаконодавчо визначених органів держ.подат.служби, до якої входять Головна держ.подат.адміністрація України, держ.подат.адмініс-ії в АРК, областях, містах києві та Севастополі, держ.подат.інспекції в районах. У містах, районах у містах, міжрайонні держ.подат.інспекції, а також подат.міліція України.Головним завданням держ.подат.адмініс-ії (ДПА) України є:-Здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правільністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати податків;-забеспечення застосування фін.санкцій та адмін.штрафів до порушників подат.законодавства;

-захист інтересів дер-ви в судових органах у справах, що стосується сплати податків.

Голова ДПА призначається та звільняється з посади Президентом України. Адмін-ія є самостійним органом виконавчої влади.

Подат.міліція України є правоохороним органом, який захищає конституційні права громадян та інтереси дер-ви у сфері оподат-ня.


Підготовчий

- оголошення про заплановану закупівлю

- подання заяв про участь у тендері

- формування тендерного комітету

- розроблення кваліфікаційних вимог

- попередня кваліфікація учасників

Завершальний

- оскарження дій замовника

- рішення про задоволення (не задоволення)

- укладання договору про закупівлю

- виконання умов договору про закупівлю

- фінансування закупівель

Формування елементів ціни.

Кожний вид ціни складається з окремих частин, які називаються елементами. До елементів ціни належать: собівартість (С), прибуток (П), акцизний податок (А), податок на додану вартість (ПДВ), націнка посередника (НП) і торговельна надбавка (ТН). Собівартість та прибуток є обов’язковими елементами ціни, тому що відшкодування витрат і отримання прибутку є невід’ємною умовою виробництва продукції. Собівартість поділяється на витрати операційної діяльності та виробничу собівартість, що включає в себе прямі та непрямі (загальновиробничі) витрати. Прибуток розраховується відповідно до прийнятої у галузі норми рентабельності за формулою: П = (С + Рн)/100.

Наявність інших елементів в ціні необов’язкове і залежить від галузевої належності продукції, її соціальної значущості, кількості господарських ланок, що беруть участь у виробництві і реалізації продукції, та інших чинників. Так, акцизний збір є елементом лише незначної частки продукції. До підакцизних товарів належать, зокрема, такі: бензини моторні, дизельне пальне, автомобілі, тютюнові вироби, алкогольні напої, пиво солодове. Податком на додану вартість хоча й обкладається абсолютна більшість товарів, але є певні винятки. ПДВ можна розрахувати за формулою: ПДВ = (С + П + А)*Ставка ПДВ/100, якщо ж ПДВ вже входить в ціну, тоді ПДВ = (С + П + А + GLD)*Ставка ПДВ/(100 + Ставка ПДВ). Націнки посередницько-збутових і торговельних організацій містять і ціни тих товарів, реалізація яких здійснюється через посередницькі ланки. Тому не тільки ціни на різні товари, а й той самий вид ціни може мати неоднаковий склад елементів. Найбільш наочно це видно на прикладі відпускної ціни, яка за своїм складом може виступати в шістьох варіантах.

У першому варіанті (С + П) відпускна ціна збігається з ціною підприємства. Такі ціни встановлюються на продукцію, яка не обкладається товарними податками, а її реалізація здійснюється безпосередньо виробником (наприклад, кам’яне вугілля, шкільні підручники). Другий варіант (С + П + ПДВ) застосовується в тому разі, коли продукція обкладається податком на додану вартість та її продає сам виробник (наприклад, одяг, взуття, меблі, побутова техніка). Це найпоширеніший варіант відпускної ціни виробника. За третім варіантом (С + П + А + ПДВ) ціни встановлюються на підакцизні товари (наприклад, тютюнові вироби, алкогольні напої). Якщо продукція реалізується через посередницько-збутові організації, то до складу ціни входить відповідна націнка і формується четвертий (С + П + НП), п’ятий (С + П + ПДВ + НП) і шостий (С + П + А + ПДВ + НП) варіанти відпускної ціни посередника.

Склад ціни на продукцію вітчизняного виробництва наведений на рис.

Собівартість Прибуток Акцизний збір ПДВ Націнка посередника Торговельна надбавка

Ціна підприємства

       

Відпускна ціна виробника

   

Відпускна ціна посередника

 

Роздрібна ціна

Як видно зі схеми, останній елемент ціни, тобто торговельна надбавка, перетворює відпускну ціну в роздрібну. Роздрібна ціна – це ціна, за якою споживчі товри через роздрібну торговельну мережу реалізуються населенню, тобто це ціна кінцевої реалізації товару.Склад роздрібної ціни (ЦР) на вітчизняні товари, яка містить у собі максимальну кількість елементів, можна записати таким чином: РЦ = С + П + М + А + ПДВ + НП + ТН.

Межа вироб.можлив-й, команд.та ринк.форми орг-ції ек-ки.

Обмеженість ек.потенціалу країни можна показати за доп.межі вироб.можливостей. Якщо результат вир-ва умовно поділити на 2 групи (напр.сусп.товари й приват.товари), то межа вироб.можл-й відбиватиме мах кіл-ті сусп.і приват.товарів, які можуть одночасно вироблятися за даної кіл-ті ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю викор-ться.

Найважливішими формами орг-ції ек-ки є командна та ринкова. Сутність коман.ек-ки поляг.в тому, що держава здійсн.координоване ведення господ-ва в масштабах країни. Елем-ти к.е.застосовувались урядами ек.-розвин.країн під час світ.війн, ек.криз. Але досвід показав, що ця форма не ефект-на:деформ.струк-ра ек-ки, здійсн.зрівняльний розподіл доходів, не має стимулу для розвитку. Для ринк.форми хар-но механізм ринк.саморегул-ня, який діє на взаємодії ринк.ціни, співвідн-ня попиту і пропоз-ї та конкуренції. Р.ек-ка діє як “незрима рука”,тбт об”єднує виробників і споживачів у єдину ек.с-му,підпорядковує вир-во сусп.потребам у формі платоспромож.попиту. Але механізм р.ек-ки забезпечує ефект.стан лише в певних умовах. Розподіл ресурсів, за якого жоден із суб”єктів ринку не може поліпшити свого стану без того, щоб не погіршити стану ін.суб”єктів ринку, наз.ефективним (за Паретто).

Вади ринк.саморегулювання.

Вади ринку – це умови за яких ринк.механізм не забезп. оптим-го за Паретто викор-ня ресурсів.

Виділ.такі вади:1)неспроможність конкуренції 2)нездатність ринку забезпечувати людей сусп.товарами

Сусп.товари мають властив-ті: -заг.доступність; -несуперність у споживанні

Товари, якім у найвищ.ступеню хар-ні ці власт-ті наз. чистими сусп.товарами. Якщо товару не хар-ні такі власт-ті вони наз. приватними. Якщо хоч 1 з властив-й хар-а, то товар наз. змішаним сусп.товаром. Локальні сусп.товари – товари, якими корист.окремі групи людей.

В деяк.випадках сусп.товари можуть надаватися приватн.виробниками. Але як правило не надаються. Перешкоди: 1) небажанням окрем.людей добровільно оплачувати спожив-ня сусп.благ;2)створення громісткого сусп.апарату. 3)зовн.ефекти (екстерналії) (споживач сплачує не в повному обсязі вартість товарів).

4)неповнота ринку(повний ринок забезпечує споживачів товарів в повному обсязі за цінами, що перевищують витрати на вир-во. Неповнота ринку – дефіцит товару, технології.

5)недосконалість інформації. Суб”єктам ринку приходиться діяти без повної інфор-ї, що не дозвол.планувати дії на майбутнє.

6)ек.нестабільність(пов’яз з циклічним хар-ром ек)Наявність вад рин саморег зумовлює необ-ть ДРЕ.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 35; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.109.151 (0.01 с.)