Тема 3. 1. Філософське розуміння суспільства та його будови

Суспільство як сукупність людей та їхніх взаємовідносин. Суспільство як форма соціального життя. Проблема інтерсуб’єктивності, співпраці, взаєморозуміння. Соціальна дія. Суб’єкт соціальної дії. Типи соціальної дії.

Проблема суспільної системності: О.Конт, К.Маркс, М.Вебер, П.Сорокін, Д.Белл, Н.Луман, Н.Шельскі. Елементи структури суспільства та їхні функції.

Діяльність людини як специфічний спосіб існування соціального. Матеріальне та ідеальне в суспільстві.

Виробництво матеріальних благ і виробництво людини. Співвідношення продукування речей, ідей, людей. Продуктивні сили суспільства. Людина як головна продуктивна сила. Виробничі відносини. Форми власності, панування, організації і управління виробництвом. Виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних і духовних благ.

Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація матеріального і духовного виробництва. Професіоналізм, компетентність і покликання.

Взаємозв’язок економічної, соціальної, політичної та духовної сфер життя людей. Роль держави, соціальних інституцій і громадськості у творенні соціального світу. Проблема легітимації форм панування.

Соціальна структура суспільства. Історичні форми спільності людей.

Тема 3.2. Суспільство і природа

Природа як необхідна передумова існування людини і людства, самосуща реальність і джерело людської активності. Еволюція поглядів на ставлення людини до природи: від синкретизму людини і природи до панування над природою. Залежність визначення елементів системи “людина - природа” від релігійної картини світу. Зв’язок духовно-практичного ставлення людей до природи від уявлень про її невичерпність. Проблема природозбереження.

Сучасний філософський дискурс про релігійно-моральні і світоглядні засади ставлення людини до природи: благоговіння перед життям А.Швайцера, вчення про біосферу і ноосферу В.Вернадського, принцип відповідальності Г.Йонаса, новий гуманізм Римського клубу.

Обмеження суто утилітарного ставлення до природи. Гуманізація світу природи.

Культурно-світоглядні засади сучасної екологічної ситуації. Актуальні екологічні стратегії. Екологічний імператив.

Народонаселення як суб’єкт історичного процесу. Демографія – наука про народонаселення. Демографічна ситуація в Україні.

Тема 3.3. Джерела, спрямованість і рушійні сили історичного розвитку

Розвиток суспільства як історія змін в економічній, соціальній, політичній, духовній сферах життя суспільства. Еволюційне, інволюційне і революційне у розвитку суспільства і людини. Критерії прогресивного розвитку суспільства. Співвідношення стихійного і свідомого, об’єктивної закономірності та вільної діяльності людей. Фаталістичне уявлення про розвиток історії. Суб’єктивізм і волюнтаризм у суспільному розвитку.

Рушійні сили історичного процесу. Активна і пасивна роль народу, соціальних груп, окремих людей в історії. Гуманізм і антигуманізм. Роль насильства в історії. Особа і історія. Теорія еліт.

Історична різноманітність і єдність типів суспільств. Формація і цивілізація. Глобалізація. Проблеми та перспективи гуманізації світової цивілізації.

Співвідношення добра і зла в історії. Ідея всезагального блага.

Проблема сенсу історії та сучасні соціальні стратегії.

 

Тема 3.4. Філософія техніки

Феномен техніки. Техніка як фактор розвитку індустріального суспільства. Природа технічного знання і проблема громадського контролю за його використанням.

Вплив техніки і технології на життя суспільства і людини. Загроза техногенних катастроф. Гуманізація технологічного світогляду.

Техніка в контексті глобальних проблем. Концепції технологічного детермінізму та інтедермінізму. Техніка і технології – у політиці, мистецтві, ідеології, спорті, освіті, державному управлінні.

Філософія комп’ютерної революції. Етичні, соціально-психологічні, медичні проблеми комп’ютеризації суспільного життя. Експансія засобів масової комунікації та зміна змісту інформаційного середовища. Потоки соцільної інформації і проблема упорядкування мисленнєвих і поведінкових стереотипів.

Проблема етичної оцінки техніки. Техніка і благо.