Розподіл навчального часу за видами занять 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розподіл навчального часу за видами занять



І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

 «Філософія» є нормативною дисципліною освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», належить до циклу «гуманітарної та соціально-економічної підготовки» і вивчається в третьому або четвертому семестрах. Курс включає в себе такі складові: історію філософії, основи гносеології, онтології, антропології, соціальної філософії, філософії історії. Логічним продовженням курсу «Філософія» є такі дисципліни, як «Логіка», «Етика і естетика», «Релігієзнавство», а у системі магістерської підготовки вивчається курс «Філософські проблеми наукового пізнання», який поглиблює філософські знання студентів, зосереджуючи увагу на гносеологічних і методологічних питаннях наукового пізнання, що аналізуються на основі сучасних філософських концепцій.

Основною метою курсу є розкриття гуманістичного смислу і призначення філософії як квінтесенції духовного розвитку людства. Мета досягається через вивчення історії виникнення і розвитку філософської думки та розгляду основних теоретичних проблем філософії.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студент повинен мати такі компетенції у вирішенніпроблем і задач соціальної діяльності:

- формалізувати – переводити зовнішні явища та процеси у знаковий вигляд (здійснювати теоретичне абстрагування);

- інтерпретувати – переводити формалізовану інформацію в іншу знакову систему;

- реалізовувати – переводити оброблену знакову інформацію у вигляді зовнішніх процесів (практичне здійснення).

Завдання навчальної дисципліни полягають у системі знань та вміть, які формуються у студентів в результаті її вивчення.

Знати:

- типологію філософських систем;

- людське усвідомлення об’єктивної реальності;

- основний зміст пізнавальної діяльності;

- форми і методи наукового пізнання;

- філософське вчення про розвиток;

- закони діалектики;

- мету і цінність людської життєдіяльності;

- глобальні проблеми сучасності;

- знати, що філософія підносить людину на новий, вищий щабель світоглядної культури, допомагає свідомій вибудові життєвої стратегії і становленню фахівців інженерно-технічного профілю.

Уміти, при здійсненні виробничої або соціальної діяльності:

- на основі власних спостережень за реальними процесами, використовуючи категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень;

- використовуючи формалізовані результати спостережень за допомогою наданих критеріїв оцінювання, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;

- у процесі роботи із структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності, виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу;

- на підставі відомостей про тип та характеристики визначеної системи встановлювати їх відповідність (або невідповідність) меті діяльності;

- використовуючи методи діалектики, здійснювати переведення ієрархічно структурованої інформації до вигляду синтетичної цілісності з теоретично визначеними правилами функціонування;

- використовуючи теоретично визначені правила функціонування системи, за певними методиками розробляти практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності;

- на основі аналізу результатів виконання практичних рекомендацій щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності встановлювати ступінь істинності теоретично визначених правил.

Розподіл навчальних годин за семестрами і видами навчальних занять здійснюється відповідно до навчального плану:

Форма навчання

Семестри

Всього

Кредитів/годин

Розподіл навчального часу за видами занять

СРС

Семестрова атестація

Лекції Практичні (семінарські) заняття Лабораторні (комп'ютер. практикум)
Денна 3, 4 3/108 36 18 18 екзамен
Заочна 3, 4 3/108 6 6 96 екзамен

Тема 1.3. Антична філософія

Передфілософія Еллади. Гомер, Гесіод, орфіки. Іонійська філософія. Піфагор і ранні піфагорійці. Елеати. Плюралізм Емпедокла. Проблема Анаксагора. Мудрість як безпосереднє джерело щастя у тлумаченні античної філософії. Морально-етична проблематика у творчості Сократа, Демокріта, Платона, Арістотеля, Епікура. Філософія еллінізму: кініки, спептицизм, стоїцизм, неоплатонізм. Проблеми соціальної філософії в античності.

Тема 3.4. Філософія техніки

Феномен техніки. Техніка як фактор розвитку індустріального суспільства. Природа технічного знання і проблема громадського контролю за його використанням.

Вплив техніки і технології на життя суспільства і людини. Загроза техногенних катастроф. Гуманізація технологічного світогляду.

Техніка в контексті глобальних проблем. Концепції технологічного детермінізму та інтедермінізму. Техніка і технології – у політиці, мистецтві, ідеології, спорті, освіті, державному управлінні.

Філософія комп’ютерної революції. Етичні, соціально-психологічні, медичні проблеми комп’ютеризації суспільного життя. Експансія засобів масової комунікації та зміна змісту інформаційного середовища. Потоки соцільної інформації і проблема упорядкування мисленнєвих і поведінкових стереотипів.

Проблема етичної оцінки техніки. Техніка і благо.

І V. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Навчальна програма з курсу «Філософія» є основою для розробки робочих навчальних програм всіх спеціальностей та форм навчання бакалаврської підготовки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Складаючи навчальні робочі програми, необхідно враховувати обсяг годин, що відводиться на дисципліну «Філософія» відповідно до навчальних планів факультетів. Навчальна програма дає простір для інших авторських інтерпретацій базових тем курсу.

Електронні підручники

(доступ надається в мережі НТУУ «КПІ»: бібліотека, навчальні корпуси, гуртожитки)

 

  1. Філософія як історія філософії: підручник / І. В. Бичко та ін.; за ред.  В. І. Ярошовця. – К.: ЦУЛ, 2010. – 648 с.

http://culonline.com.ua/Books/Filisofiya_Bichko_druk.pdf#toolbar=0

  1. Філософія. Кредитно-модульний курс: навчальний посібник / за ред. Р. О. Додонова, Л. І. Мозкового. – К.: ЦУЛ, 2009. – 456 с.

http://culonline.com.ua/Books/fILOSOFIYA%20KMK-Mozgoviy.pdf#toolbar=0

  1. Основи філософських знань. Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: підручник / М. І. Горлач та ін. – К.: ЦУЛ, 2008. – 1028 с.

       http://culonline.com.ua/Books/Osnov_filosof_Gorlach.pdf#toolbar=0

  1. Введение в философию. Кредитно-модульный курс (учебно-методическое пособие для студентов-заочников) / под. ред. Л. Н. Никитина. – К.: ЦУЛ, 2008. – 272 с.

       http://culonline.com.ua/Books/Vvedenie_v_filosof-Nikitin.pdf#toolbar=0

  1. Губар О. М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: навчальний посібник / О. М. Губар – К.: ЦУЛ, 2007. – 416 с.

http://culonline.com.ua/Books/Filosofia-Gubar.pdf#toolbar=0

  1. Подольська Є. А. Філософія: підручник / Є. А. Подольська. – К.: Фірма «Інкос», ЦУЛ, 2006. – 704 с.

http://culonline.com.ua/Books/Filosofia-Podolska.pdf#toolbar=0

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Августин А. Исповедь. Пер. с лат. М.Е.Сергеенко. Вступит.стстатья А.А.Столярова. – М.: Изд-во “Ренессанс”, СП ИВО – СиД, 1991. – 488 с.

2. Антология мировой философии. В 4–х т. /Ред. – сост. и авт. вступ. ст. В.В.Соколов. – Т.1: Философия древности и средневековья. – М.: Мысль, 1969. – 397 с.;  Т.2. – 776 с.

3. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. / Ред. В. Ф. Асмус. – М.: Мысль, 1976. – Т.1:Аристотель. Метафизика. – С. 63–368; О душе. – с. 369–450; Т.4: Аристотель. Никомахова этика. – с. 53–294.

4. Аристотель. Политика // Там же. Т.4. – С.375-644.

5. Бекон Ф. Новый Органон// Соч.: В 2 т. / Сост., общ.ред и вступит статья А.Л. Субботина. – М., 1978. – Т.2. – С.5-214.

6. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – YMCA – PRESS, 1955 г. – М.: Наука, 1990. – 224 с.

7. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М.: Изд-во «Правда», 1989.- 607 с.

8. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. /Сост. М.С.Бастракова. – М.: Наука, 1988. – 520 с.

9. Винниченко В. Відродження нації. – К.: Політвидав України, 1990. – 348 с..

10. Г’юм Д. Трактат про людську природу: Спроба запровадження експеримент.методу міркувань про об’єкти моралі / За ред. та передм.Е.К.Мосснера; З англ пер.П.Насада. – К.: Вид.дім “Всесвіт”, 2003. – 552 с.

11. Гадамер Г.-Г. Істина і метод: Пер. з нім. О.Мокровольского, М. Кушніра – К.: Юніверс, 2000. – Т.1. – 464 с., Т.2. – 478 с.

12. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Пер. з нім. Р.Осадчука та М.Кушніра. – К.: Юніверс, 2000. – 336 с.

13. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. – М.: Мысль, 1974. – 452 с.

14. Гоббс Т. Левіафан / Пер. з англ. – К., Дух і Літера, 2000 – 606 с.

15. Грушевський М. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV ст. – К.: Наук. думка, 1991. – 541 с.

16. Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі / Пер. з нім., примітки та післямова Анатолія Єрмоленка. - К.: Лібра, 2003 – 248 с.

17. Декарт Р. Рассуждения о методе // Сочинения в 2 т. / Сост., ред, вступ.ст. В.В.Соколова. - М.: Мысль,  1989. – Т.1. – С.250-296.

18. Драгоманов М.П. Вибране (… мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні) / Упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису Р.С.Міщук, примітки Р.С.Мішука, В.С.Шандри. – К.: Либыдь, 1991. – 688 с.

19. Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. / Пер. с фр. А.Б.Гофмана, примечания В.В.Сапова. - М.: Канон, 1996. – 432 с.

20. Енгельс Ф. Анти-Дюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 20.

21. Енгельс Ф. Діалектика природи // Там само.

22. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії // Там само. - Т.21.

23. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. Пер. з нім. А.Єрмоленка. - К.: Лібра, 2001. – 400 с.

24. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство: Пер. с фр. - М.: Политиздат, 1990. – 415 с. – (Мыслители ХХ века)

25. Кант І. Критика практичного розуму / Пер. з нім., прим. та післямова І.Бурковського; наук.ред. А.Єрмоленко - К.: Юніверс, 2004. - 240 с.

26. Кант І. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та приміт. І.Бруковського. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.

27. Лейбниц Г. Монадология // Сочинения: В 4–х т. (Ред. кол. М.Б.Митин и др.) – М. Мысль, 1982. – Т.1. – С. 413–429.

28. Ленін В.І. До питання про діалектику // Повне зібр. тв. – Т. 29.

29. Ленін В.І. Карл Маркс // Там само. – Т.26.

30. Ленін В.І. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Там само. – Т.18.

31. Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму. Писані 1919-1920 р. Відень, 1926.

32. Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Соч.: В 3 т. – (Ред. и авт. вступ. ст. И.С.Нарский). – М.: Мысль,  1988. – Т.1 – 622 с.

33. Локк Дж. Два трактата о правлении // Там само. – Т. 3. – С. 135-406.

34. Мак’явеллі Нікколо. Флорентійські хроніки; Державець / Пер. з іт. А.Перепадя. – К.: Основи, 1998. – 492 с.

35. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К. Енгельс Ф. Твори. – Т.13.

36. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Там само. – Т. 42.

37. Маркс К. Тези про Фейєрбаха // Там само. – Т.3.

38. Маркузе Г. Одномерный человек. – М.: REFL –book,  1994. – 368 с.

39. Мартин Лютер. О светской власти // Избр.произв. – СПб.: Андреев и согласие 1994. – С.131-163.

40. Міл Дж.С. Про свободу: Есе / Пер. з англ. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001 – 463 с.

41. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади: Пер. з нім. – К.: Основи: Дніпро, 1993. – 414 с.

42. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. Вибрані твори / Перекл.з іспанської В.Бурггардта, В.Сахна, О.Товстенко. – К.: Основи, 1994. – С.15-139.

43. Печчеи А. Человеческие качества /Пер. с англ. О.В.Захаровой; Общ.ред. и послесл. Д.М.Гвишиани. – М.: Прогресс, 1980. – 302 с.

44. Платон. Государство //Соч: В 4 т. /Пер. с древнегреч.; Общ ред. А.Ф.Лосева, В.Ф.Асмуса, А.А.Тахо-Годи; Авт. вступ. ст. и ст. в примеч. А.Ф.Лосев; Примеч. А.А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1994. – Т.3. – С.7-420.

45. Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. Пер. з англ. – К.: Основи, 1993. – Т.1: У полоні платоніських чарів. – 1994. – 445 с.; Т.2: Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники. – 1994. – 495 с.

46. Поппер К. Логика и рост научного знания: Избр.работы. Пер. с англ. / Сост., общ. ред и вступит. ст. В.Н.Садовского. - М.: Прогресс, 1983. – 606 с.

47. Рассел Б. Почему я не христианин. /Сост., автор предисл. и прим. А.А.Яковлев. – М.: Политиздат, 1987 – 334 с.

48. Рорти Р. Философия и зеркало природы / Пер. с англ. В.В.Целищева. – Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1997. – 320 с.

49. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре / Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1970. – Т.2

50. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. Сост. и общ.ред.А.А.Яковлева: Перевод. – М.: Политиздат, 1990. – С.319-344

51. Сковорода Г. С. Сад божественных песней // Твори: у 2–х т. – К.: АТ «Обереги», 1994. – Т. 1. – 528 с.;

52. Сковорода Г.С. Кольцо. Разговор дружеский о душевном мире // Там само.

53. Соловьев Вл. Оправдание добра // Соч.в 2-х т. – Т.1 /Сост., общ.ред. и вступ. ст.А.Ф.Лосева и А.В.Гулыги; Примеч. С.Л.Кравца и др. – М.: Мысль 1989. – 892 с.

54. Спиноза Б. Этика // Избраннные произв.: В 2–х т. (Общ. ред. и вступит. статья В.В. Соколова) – М.: Госполитиздат, 1957. – Т.1 – 631с.

55. Тейяр де Шарден П. Феномен человека / Пер. с фр. Н.А.Садовского, предисл. и комментарии Б.А.Старостина. - М.: Наука, 1987. – 240 с.

56. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Т. 1 / Пер. з англ. В.Шовкуна. - К.Основи, 1995. – Т.1. – 614 с., Т.2 / Пер. з англ. В.Митрофанова, П.Таращука. – 406 с.

57. Фейербах Л. Сущность христианства // Сочинения: В 2 т. Пер. с нем. /Ин-т философии. - М.Наука 1995. - Т.2. – 425 с.

58. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – 511 с. – (Мыслители ХХ в.).

59. Франко І. Мислі об еволюції в історії людськості // Зібр тв.: У 50 т. - К., 1986. - Т.45.

60. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции./ З.Фрейд; Под. ред. Е.Е.Соколовой и Т.В.Родионовой: Пер. с нем. – СПб.: Азбука–классика, 2004. – 480 с.

61. Фромм Э. Бегство от свободы. (Общ.ред. и послесловие П.С.Гуревича) – М.: Прогресс, 1990. – 272 с.

62. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. / Пер. с фр. В.П.Визгина, Н.С.Автономовой. Вступ.ст.Н.С.Автономовой. – СПб.: А-саd,  1994. – 406 с.

63. Хайдеггер М. Время и бытие. / Сост., пер., вступ.ст., коммент. и указ.  В.В. Бибихина. – М.: Республика, 1993 – 447 с.

64. Швейцер А. Благоговение перед жизнью: Пер. с нем. /Сост. и посл. А.А.Гусейнова; Общ.ред. А.А. Гусейнова и М.Г.Селезнева. – М. Прогресс, 1992. – 576 с.

65. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление // Собр.соч. в пяти томах. Т.1. Пер. с нем. Ю.И.Айхенвальда. – М.: Московский Клуб, 1995. – 395 с..

66. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки мифологии мировой истории. Т.1. Гештальт и действительность / Пер. в нем., вступ.статья и примеч. К.А. Свасьяна. – М.: Мысль, 1993. – 663 с.; Т.2. Всемирно-исторические перспективы / Пер. с нем. и примеч. И.И.Маханькова. – М.: Мысль, 1998. – 606 с.

67. Юркевич П.Д. З науки про людський дух // Вибране / Упоряд. А.Г.Тихолаз – К.: Абрис, 1993.

68. Ясперс К. Смысл и назначение истории.: Пер. с нем. 2-е изд. – М.: Республика, 1994 – 527 с.

Навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми СВО згідно з листом Міністерства освіти і науки України № 1/9-307 від 19.06.2002 р.

Розробники програми:  доктор філософських наук, проф. Новіков Б.В., ст. викл. Куцик К.М., кандидат філософських наук, доц. Свідло Т.М., кандидат філософських наук, доц. Щириця Т.В.

 

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

 «Філософія» є нормативною дисципліною освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», належить до циклу «гуманітарної та соціально-економічної підготовки» і вивчається в третьому або четвертому семестрах. Курс включає в себе такі складові: історію філософії, основи гносеології, онтології, антропології, соціальної філософії, філософії історії. Логічним продовженням курсу «Філософія» є такі дисципліни, як «Логіка», «Етика і естетика», «Релігієзнавство», а у системі магістерської підготовки вивчається курс «Філософські проблеми наукового пізнання», який поглиблює філософські знання студентів, зосереджуючи увагу на гносеологічних і методологічних питаннях наукового пізнання, що аналізуються на основі сучасних філософських концепцій.

Основною метою курсу є розкриття гуманістичного смислу і призначення філософії як квінтесенції духовного розвитку людства. Мета досягається через вивчення історії виникнення і розвитку філософської думки та розгляду основних теоретичних проблем філософії.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студент повинен мати такі компетенції у вирішенніпроблем і задач соціальної діяльності:

- формалізувати – переводити зовнішні явища та процеси у знаковий вигляд (здійснювати теоретичне абстрагування);

- інтерпретувати – переводити формалізовану інформацію в іншу знакову систему;

- реалізовувати – переводити оброблену знакову інформацію у вигляді зовнішніх процесів (практичне здійснення).

Завдання навчальної дисципліни полягають у системі знань та вміть, які формуються у студентів в результаті її вивчення.

Знати:

- типологію філософських систем;

- людське усвідомлення об’єктивної реальності;

- основний зміст пізнавальної діяльності;

- форми і методи наукового пізнання;

- філософське вчення про розвиток;

- закони діалектики;

- мету і цінність людської життєдіяльності;

- глобальні проблеми сучасності;

- знати, що філософія підносить людину на новий, вищий щабель світоглядної культури, допомагає свідомій вибудові життєвої стратегії і становленню фахівців інженерно-технічного профілю.

Уміти, при здійсненні виробничої або соціальної діяльності:

- на основі власних спостережень за реальними процесами, використовуючи категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень;

- використовуючи формалізовані результати спостережень за допомогою наданих критеріїв оцінювання, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;

- у процесі роботи із структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності, виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу;

- на підставі відомостей про тип та характеристики визначеної системи встановлювати їх відповідність (або невідповідність) меті діяльності;

- використовуючи методи діалектики, здійснювати переведення ієрархічно структурованої інформації до вигляду синтетичної цілісності з теоретично визначеними правилами функціонування;

- використовуючи теоретично визначені правила функціонування системи, за певними методиками розробляти практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності;

- на основі аналізу результатів виконання практичних рекомендацій щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності встановлювати ступінь істинності теоретично визначених правил.

Розподіл навчальних годин за семестрами і видами навчальних занять здійснюється відповідно до навчального плану:

Форма навчання

Семестри

Всього

Кредитів/годин

Розподіл навчального часу за видами занять

СРС

Семестрова атестація



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 60; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.32.116 (0.066 с.)