І. Програма навчальної дисципліни «українознавство»

УКРАЇНОЗНАВСТВО

 Конспекти лекцій, методичні вказівки

до семінарських занять та самостійної роботи

для студентів напряму підготовки ОКР «Бакалавр»

 

 

Навчально-методичний посібник

 

 

Дрогобич – 2010

ПЕРЕДМОВА

Дисципліна «Українознавство» належить до циклу дисциплін за вибором професійно-практичної підготовки ОКР «Бакалавр». Тісно пов’язана із такими дисциплінами, як «Етногеографія України», «Етнологія України», «Етнодемографія», «Історія України», «Історія української культури».

Важливістьцієї навчальної дисципліни у підготовці фахівців із вищою освітою полягає в тому, що українознавство – це шлях до самопізнання й самотворення українства. Воно органічно поєднує (синтезує) процеси пізнання, виховання й навчання, народної і наукової педагогіки, органічно переростає в українотворення (націотворення).

       Методологічні засади українознавства визначаються його принципами: системності, історизму, науковості та інтегративності знань; методами: аналізу, синтезу; індукції та дедукції; єдності професіоналізму і патріотизму, знання і любові тощо. Фундаментом українознавства є цілісна система знань з археології та етнології, фольклористика і лінгвістики, антропології та демографії, суспільствознавства, релігієзнавства, історії, філософії, культурології та інших наук.

У посібнику вміщено навчальну програму дисципліни, конспекти лекцій, методичні вказівки до семінарських занять та самостійної роботи студентів із курсу «Українознавство».

Під час вивчення курсу використовується модульно-рейтингова система навчання. Розрахований на студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр».

І. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНОЗНАВСТВО»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

       Українознавство є системою наукових та інтегративних знань про Україну, світове українство як цілісність. Предметом українознавчих досліджень є феномен українства, закономірності, досвід і уроки етно- і націотворення, матеріального й духовного життя тощо.

       Філософсько-гуманістичними основами українознавства є визнання того, що світ – єдиний, цілісний лише у своїй різноманітності; кожна людина, кожен народ, його мова, культура можуть виявити всю повноту своєї індивідуально-вселюдської сутності; посягання на природне право людини, нації, мови, культури, на їхню самобутність і волю є неприйнятним; шляхом до повної реалізації сутності людини і людства є пізнання як синтез самопізнання і самотворчості.

       Важливість цієї навчальної дисципліни у підготовці фахівців із вищою освітою полягає в тому, що українознавство забезпечує шлях до самопізнання й самотворення громадянина України. Воно органічно поєднує процеси пізнання, виховання й навчання, педагогіки та етнопедагогіки, трансформуючись у процеси націотворення.

       Методологічні засади українознавства визначаються принципами системності, науковості та інтегративності знань; методами аналізу, синтезу, індукції та дедукції; єдності логічного та історичного тощо. Фундаментом українознавства є цілісна система знань з археології та етнології, фольклористики і лінгвістики, антропології та демографії, суспільствознавства, релігієзнавства, історії, філософії, культурології та інших наук.

       Універсальна цілісність українознавства розкривається шляхом взаємопов’язаного синхронного та діахронного розгляду проблем: Україна – культура; Україна – мова; Україна – художня словесність; Україна – ментальність.

       Структура курсу охоплює українознавчу проблематику, відображену у 5 змістових модулях.

       Мета навчальної дисципліни: ознайомити студентів із системою наукових інтегративних знань про Україну, світове українство як цілісність, як геополітичну реальність.

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Змістовий модуль 1

Діагностичний модуль.

Знання:

- основні теоретичні положення курсу українознавства;

- українознавчий термінологічний апарат кожного змістового модуля;

- джерельна базу науки;

- роботи провідних вчених, які розробляли кожну із пропонованих для вивчення проблем;

Вміння:

а) загальна компетенція:

- на основі аналізу джерельної бази, всебічного вивчення ґенези українознавства як наукової системи висвітлити досвід та історичні уроки розвитку етнонації, мови, культури, людини;

- формувати уміння системно аналізувати тенденції розвитку сучасного українського суспільства, його проблеми й перспективи;

- виробити навички роботи з українознавчими джерелами, електронними ресурсами;

- сприяти формуванню високих суспільних, гуманістичних, духовно-культурних ідеалів, визначенню морально-етичних та естетичних критеріїв та принципів життєдіяльності людей.

б) предметна компетенція:

- робити системний аналіз проблем, пов’язаних з осмисленням

феномену українства; закономірностей, досвіду уроків його етно- та націотворення, матеріального і духовного життя;

- реферувати наукові праці з проблем українознавства;

- працювати з українознавчими електронними ресурсами;

- планувати роботу українознавчих експедицій, опрацьовувати

зібраний матеріал, узагальнювати результати у вигляді презентацій.

Підручники і посібники

1.Кононенко П.П. Українознавство: Підручник. – К.: Міленіум, 2006.

2.Кононенко П.П. Українознавство: Підручник. – К.: Либідь, 1996.

3.Крисаченко В.С. Українознавство. Хрестоматія-посібник. У 2-х т. – К.: Либідь, 1996-1997.

4.Культура і побут населення України: Навч. Посіб. / В.І.Наулко, Л.Ф.Артюх та ін. – 2-е вид., доп. та переробл. – К.: Либідь, 1993. – 288с.

5.Лозко Г. Українське народознавство. – 3-е вид., Харків: В-во «Див», 2005. – 472с.

6.Українознавство: посібник / Уклад.: В.Я. Моцюк, В.Г. Пугач. – К.: Зодіак – ЕКО, 1994. – 399 с.

7.Українське народознавство. Навчальний посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь та ін. – Львів: Фенікс, 1994 – 608с.

8.Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред. С. П. Павлюка; Передмова М. Г. Жулинського. – 3 вид., випр. – К: Знання, 2006. – 568с.

Додаткова література

1.Баран В.Д., Баран Я.В. Історичні витоки українського народу. – К., 2005.

2.Баран В.Д., Баран Я.В. Походження українського народу. – К., 2002.

3.Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1996.

4.Грушевський м. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К.: Наукова думка, 1993-1996.

5.Грушевський М. Духовна Україна. – К.: Либідь, 1991.

6.Грушевський М. На порозі нової України. – К., 1991.

7.Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.

8.Донцов Д. Історія розвитку української національної ідеї. – К., 1991.

9.Дорошенко Д, Нарис історії України. – Львів: Світ, 1991.

10. Єрмоленко О. Мова і українознавчий світогляд: Монографія. – К., 2007.

11.  Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич, 1994.

12. Полікарпов В. Лекції з історії світової культури. — К.,1999.

13. Попович М. Нарис історії культури України. — К., 1998.

14. Українська культура: історія і сучасність. — Львів, 1994.

15. Українська та зарубіжна культура / За ред. М. Заковича. —К.,2000.

Інформаційні ресурси

Електрона версія журналу «Українознавство» http: // www.ualogos.kiev/ua

Сайт НДІ українознавства http: // www.rius.kiev/ua

Сайт НБУ ім.. В.І. Вернадського http: // www.nbuv.kiev/ua

ІІ. КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ

ІІІ. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

УКРАЇНОЗНАВСТВО

 Конспекти лекцій, методичні вказівки

до семінарських занять та самостійної роботи

для студентів напряму підготовки ОКР «Бакалавр»

 

 

Навчально-методичний посібник

 

 

Дрогобич – 2010

ПЕРЕДМОВА

Дисципліна «Українознавство» належить до циклу дисциплін за вибором професійно-практичної підготовки ОКР «Бакалавр». Тісно пов’язана із такими дисциплінами, як «Етногеографія України», «Етнологія України», «Етнодемографія», «Історія України», «Історія української культури».

Важливістьцієї навчальної дисципліни у підготовці фахівців із вищою освітою полягає в тому, що українознавство – це шлях до самопізнання й самотворення українства. Воно органічно поєднує (синтезує) процеси пізнання, виховання й навчання, народної і наукової педагогіки, органічно переростає в українотворення (націотворення).

       Методологічні засади українознавства визначаються його принципами: системності, історизму, науковості та інтегративності знань; методами: аналізу, синтезу; індукції та дедукції; єдності професіоналізму і патріотизму, знання і любові тощо. Фундаментом українознавства є цілісна система знань з археології та етнології, фольклористика і лінгвістики, антропології та демографії, суспільствознавства, релігієзнавства, історії, філософії, культурології та інших наук.

У посібнику вміщено навчальну програму дисципліни, конспекти лекцій, методичні вказівки до семінарських занять та самостійної роботи студентів із курсу «Українознавство».

Під час вивчення курсу використовується модульно-рейтингова система навчання. Розрахований на студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр».

І. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНОЗНАВСТВО»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

       Українознавство є системою наукових та інтегративних знань про Україну, світове українство як цілісність. Предметом українознавчих досліджень є феномен українства, закономірності, досвід і уроки етно- і націотворення, матеріального й духовного життя тощо.

       Філософсько-гуманістичними основами українознавства є визнання того, що світ – єдиний, цілісний лише у своїй різноманітності; кожна людина, кожен народ, його мова, культура можуть виявити всю повноту своєї індивідуально-вселюдської сутності; посягання на природне право людини, нації, мови, культури, на їхню самобутність і волю є неприйнятним; шляхом до повної реалізації сутності людини і людства є пізнання як синтез самопізнання і самотворчості.

       Важливість цієї навчальної дисципліни у підготовці фахівців із вищою освітою полягає в тому, що українознавство забезпечує шлях до самопізнання й самотворення громадянина України. Воно органічно поєднує процеси пізнання, виховання й навчання, педагогіки та етнопедагогіки, трансформуючись у процеси націотворення.

       Методологічні засади українознавства визначаються принципами системності, науковості та інтегративності знань; методами аналізу, синтезу, індукції та дедукції; єдності логічного та історичного тощо. Фундаментом українознавства є цілісна система знань з археології та етнології, фольклористики і лінгвістики, антропології та демографії, суспільствознавства, релігієзнавства, історії, філософії, культурології та інших наук.

       Універсальна цілісність українознавства розкривається шляхом взаємопов’язаного синхронного та діахронного розгляду проблем: Україна – культура; Україна – мова; Україна – художня словесність; Україна – ментальність.

       Структура курсу охоплює українознавчу проблематику, відображену у 5 змістових модулях.

       Мета навчальної дисципліни: ознайомити студентів із системою наукових інтегративних знань про Україну, світове українство як цілісність, як геополітичну реальність.

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Змістовий модуль 1