Практичне заняття № 1  – 2 години

                                              

Завдання № 1

Фермери Мун, Рябий та Осока уклали між собою та СП „Нива”договір простого товариства, за яким у сільгосппідприємства “Нива” взяли на відгодування 200 телят, з умовою забезпечити їх загальну вагу до 1 жовтня поточного року не менше 500 центнерів, а СП “Нива” зобов’язалось надавати фермерам необхідні корми і надати для випасу пасовище з багаторічними травами. Отриманий прибуток планувалось розподілити: 50 відсотків СП, а інше – фермерам.

В результаті посушливого літа трава вигоріла і запланованої ваги телят не вдалося досягти. Крім того, за рішенням товаришів вони придбали висівки та додавали в корм телятам.

В період виконання договору Осока поламав ногу і на протязі двох місяців не приймав участі у спільних справах фермерів. Замість нього телят випасав його малолітній син. Прибуток від продажу вирощеної товаришами великої рогатої худоби склав 180 тис. грн. З них СП “Нива” передало 80 тис. грн. фермерам, інші залишило у себе з причини, що домовлена вага не була досягнута. Фермери заявили вимогу про рівний поділ виторгу. В обґрунтування свого позову вони посилались на те, що надане пасовище не відповідало встановленим вимогам (трава вигоріла) і з-за спекотного літа телята просто не могли набрати такої ваги. Крім того, вони додатково витратились на придбання висівок та меляси. На їх думку, прибуток повинен ділитися відповідно до умов договору.

Крім того, СП “Нива” реалізувало не всіх телят, а частину з них залишило для забезпечення відтворення та збільшення свого продуктивного стада.

Одночасно спір виник між товаришами. Мун, який організовував всю справу взяв собі 40 тис. грн., Рябому віддав 25 тис. грн., а Осоці – інші 15 тис. грн. Останній вважав такий поділ несправедливим, оскільки він зламав ногу під час випасу телят (виробнича травма), і до того ж, його заміняв його син та члени сім’ї.

Як необхідно вирішити спір?

 

Завдання № 2

В 2005 р. Семенець отримала в садовому товаристві “Хуторок” земельну ділянку площею 0,12 га і звернулася до свого брата з проханням про допомогу в освоєнні цієї ділянки. Вони уклали між собою договір про спільну діяльність експлуатації ділянки та будівництва садового будинку, за яким всі витрати на будівництво: рекультивацію землі, придбання посадкового матеріалу, виплаті членський та цільових внесків - ділили порівну.

Протягом кількох років домовленість виконувалась, і між братом та сестрою не виникало спорів. Проте в 2007 р. вони посварились, і брат заборонив сестрі користуватися ділянкою. Брат в обґрунтування своєї правоти доводив, що після того, як сестра отримала ділянку, вона її передала брату, і той сам як інвалід-пенсіонер в сезон постійно проживав там, освоював земельну ділянку - висадив сад, збудував садовий будинок, на земельній ділянці вирощував овочі, якими забезпечував і свої потреби, і потреби сім’ї сестри.

Семенець звернулась з позовом в суд про заборону користування братом земельною ділянкою, а брат із зустрічним позовом про стягнення з неї 90 відсотків вартості будинку, та інших будівель й насаджень, оскільки він сам здебільше фінансував його будівництво та звів його своєю власною працею.

Вирішіть ситуацію, що виникла. Яке рішення повинен винести суд?

 

Завдання № 3

Головченко уклав з ВАТ «Будівельною організацією «Надія» та з ТОВ «Технобудпроект» договір про спільну діяльність. Відповідно до договору про спільну діяльність Головченко повинен внести як внесок 50% вартості будівництва, що склало 500 000 грн., ВАТ «Будівельна організація «Надія» зобов'язалося внести як внесок 35%, що становило 350 000 грн., а ТОВ «Технобудпроект» зобов'язалось внести як внесок 15%, що становило 150 000 грн. Водночас, договором простого товариства було передбачено, що ВАТ «Будівельна організація «Надія» є, за взаємною згодою сторін договору, замовником і генеральним підрядником будівництва будинку. Договором простого товариства було передбачено, що ВАТ «Будівельна організація «Надія» відповідно до договору здійснює ведення справ простого товариства та представляє інтереси учасників простого товариства перед третіми особами.

Сторони домовились, що Головченко, мав право отримати у власність 1 поверх жилого будинку, який будується та всі нежилі приміщення першого поверху, ВАТ «Будівельна організація «Надія» — другий поверх жилого будинку, одну квартиру третього поверху, ТОВ «Технобудпроект» третій поверх жилого будинку.

Виконуючи свої зобов'язання за договором, Головченко вніс як внесок у спільну діяльність 400 000 грн. ВАТ «Будівельна організація «Надія», використовуючи грошові кошти, внесені у якості вкладу Головченко, замовило розробку проектно-кошторисної документацій у ТОВ «Технобудпроект». Отримавши грошові кошти від ВАТ «Будівельна організація «Надія», ТОВ «Технобудпроект» розробило проектну документацію. ВАТ «Будівельна організація «Надія» розробило робочу будівельну документацію, розпочало будівельні роботи на будівельному майданчику (земельній ділянці), який не було внесено як вклад у спільну діяльність.

Будинок повинен був бути введений у експлуатацію до 15 грудня 2005 року. Однак до 15 грудня 2005 року було зведено лише перший поверх будинку. Головченко відповідно до положень ст. 1136 ЦК України здійснив письмовий запит щодо ведення спільних справ, у якому поставив питання про зволікання у будівництві. У даному запиті Головченко звинуватив ВАТ «Будівельна організація «Надія» та ТОВ «Технобудпроект» у невиконанні ними своїх обов'язків щодо внесення у спільну діяльність грошових коштів. Водночас, як повідомив Головченко, у зв'язку з очевидністю підстав вважати, що ВАТ «Будівельна організація «Надія» та ТОВ «Технобудпроект» не виконають свого обов'язку щодо внесення грошових вкладів у спільну діяльність, зупинив виконання свого обов'язку щодо внесення залишку грошових коштів у спільну діяльність у розмірі 100 000 грн.

У свою чергу, ВАТ «Будівельна організація «Надія» повідомила, що вона як внесок зі свого боку зарахувала вартість будівельних робіт, які становлять 100 000 грн., вартість будівельного майдан­чика, який становить 150 000 грн. ТОВ «Технобудпроект» повідомило, що воно як внесок зі свого боку зарахувало вартість проектно-кошторисної документації, яку воно розробило.

Головченко подав позов про визнання права вимоги до простого товариства у складі Головченко, ВАТ «Будівельна організація «Надія», ТОВ «Технобудпроект» щодо передачі йому у власність першого поверху об'єкту будівництва.

Вирішіть спір. Чи право­мірні дії ВАТ «Будівельна організація «Надія» щодо зарахування у якості вкладу замість грошових коштів вартості будівельних робіт та вартості будівельного майданчика? Чи правомірні дії ТОВ «Технобудпроект» щодо зарахування як внеску вартості проектно-кошторисної документації замість грошових кош­тів?