Особливості застосування тестування в навчальному процесі

 

Тест (від англ. "test" - досвід, проба) являє собою метод виявлення певних якостей особистості й інтенсивності їхньої виразності за допомогою серії іспитів (питань, завдань, ситуацій). Тест - це стандартизований обмежений за часом іспит. Тестування - один із найефективніших методів, що використовується в управлінні персоналом, як у сфері бізнесу, так і в державних установах. Він має такі переваги:

1. Об*єктивність оцінки. На відміну, наприклад, від опитування, на результати якого часто впливає упередженість викладача, результати тестування майже не залежить від суб*єктивного підходу до тих кого тестують. Тестування ставить усіх студентів в однакові умови. До того ж результати тестування можуть бути оцінені не тільки якісно, але й кількісно, що забезпечує диференційованість і зіставленість оцінок.

2. Оперативність, швидкість оцінки. Сама процедура тестування займає порівняно мало часу і за короткий термін можна зібрати необхідну інформацію про велику кількість людей. Наприклад, при виставленні атестації за певний період чи тему.

3. Простота і доступність тестування. Використовуються стандартні тести, що містять опис процедури їх проведення і оцінки результатів, тобто їх інтерпретація дається в тестовому ключі.

4. Придатність результатів тестування для комп*ютерного опрацювання і використання статистичних методів оцінки знань студентів.

5. Великі евристичні можливості оцінки. Тести на відміну від інших методів оцінки, наприклад опитування, нерідко дозволяють виявити у опитуваних здібності і знання, що майже неможливо виявити за допомогою інших оцінних процедур.

6. Конкретність і безпосередня практична спрямованість.

У той же час тести, як і будь-який інший метод оцінки, мають свою обмеженість. У західній літературі достатньо детально розроблено специфічні рекомендації в галузі тестування стосовно до навчального процесу, а саме:

1. Чітко формулюються цілі тестування (визначення рівня знань, повторення матеріалу, розв'язання певної проблеми, творче використання знань тощо) та їхнє місце в навчальному процесі.

2. Збільшення кількості завдань (запитань), що містяться в тесті, підвищує його надійність.

3. Тест має включати по можливості більше завдань різноманітних типів. Це підвищує достовірність його результатів.

4. Дихотомічна (за принципом: "так" - "ні", "вірно" - "невірно") побудова відповідей знижує надійність тестів.

5. Для об*єктивності тестування необхідно застосовувати єдині тестові методики для всіх випробуваних.

6. Різноманітні тестові завдання (запитання) мають бути приблизно однакові за складністю, часовими затратами.

7. До кожного типу тестових завдань має додаватися повна інструкція, що позначає порядок їхнього виконання, у тому числі за допомогою конкретного наочного прикладу.

 8. Формулювати кожне тестове завдання необхідно максимально просто.

9. Не треба включати в текст тесту прямі цитати із книг.

10. У тесті можна виділяти ключове слово, проте неварто надмірно захоплюватись цим (вони не повинні виглядати занадто помітно)

11. Не слід використовувати в тесті завдання - пастки, провокаційні питання тощо.

12. У тесті не повинно бути завдань, що дають відповідь на інші запитання.

13. Краще щоб була лише одна правильна відповідь, що не викликає сумнівів.

14. Можливі відповіді на питання повинні бути подібні (одного типу), проте не дублювати або уточнювати одна одну.

15. Питання мають спонукати випробуваних використовувати отримані знання, проте не перевіряти запам*ятовування окремих фактів.

16. Слід уникати запитань, відповісти на які можна на основі загальної ерудиції, без спеціальних знань, отриманих при вивченні даної дисципліни.

17. Не треба вводити в тест запитання, що стосується деталей.

19. Оригінальність і творчий підхід у постановці питань підвищує їхню привабливість. Там де це можливо, доцільно використовувати діаграми, малюнки і графіки, що пояснюють завдання.

 Тести найзручніше класифікувати за рівнем засвоєння. Тести першого рівня засвоєння    поділяються на тести розпізнання, розрізнення, співвіднесення і тести - завдання з вибірковими відповідями.

У тесті розпізнання студентові задається питання, що вимагає альтернативної відповіді: " так", " ні " або " вірно ", " невірно ".У завданні обов’язково фігурує об’єкт, про властивості або характеристики якого повинен мати уявлення студент.

Тести розрізнення разом із завданням містять відповіді, з яких студент має вибрати одну або декілька.

Тести співвіднесення пропонують знайти спільності або розходження у вивчених об’єктах, при чому порівнювані властивості або параметри обов’язково фігурують у завданні. Оформлені в такий спосіб тести називають вибірковими.

До тестів першого рівня належать і тести - завдання з вибірковими відповідями. У завданні формулюється умова задачі й усі необхідні вихідні дані, у відповідях подано декілька варіантів результату a  розв’язання в числовому або літерному виразі. Студент має розв’язати задачу і показати, яку відповідь із наведених він одержав.

Перевірку засвоєння матеріалу на другому рівні можна проводити за допомогою таких тестів: відтворення інформації, розв’язання типових завдань. Виконуючи тест з відтворення інформації студент має пригадати необхідні  для відповіді відомості й виконати значно складнішу, ніж на першому рівні, діяльність щодо їхнього відтворення. Відповіді на запитання в завданні не містяться. Еталоном є зразок повного й послідовного виконання завдання, оформляється окремо від нього і зберігається у викладача.

За оформленням тести відтворення інформації поділяються на тести підстановки і конструктивні.

Тести підстановки можуть мати в завданні різноманітні види інформації: словесний текст або формулу (рівняння), креслення (схему) або графік, у яких пропущено складову суттєву частину: слова або букви, умовні позначення, лінії або зображення елементів схем. Отримавши завдання студент має відтворити в пам'яті й заповнити пропущені місця (пропуски),а також виконати інші вказівки,що містяться в завданні. В еталоні показують і позначають арабською в наростаючому порядку кожну суттєву операцію і вказують їхню загальну кількість.Еталоном словесного тесту- підстановки служить текст "пропусків".

Суттєвими операціями в цьому випадку вважають окреме слово або групу слів, що складають поняття тільки за їхнього спільного прочитання.

Завдання конструктивних тестів не містять ні натяків, ні підказувань. Вони жадають від студента самостійного конструювання відповіді (розв'язання): відтворити формулювання, дати характеристику, написати формулу (рівняння), довести теорему, виконати креслення або графік.

Еталони конструктивних тестів мають бути зразком правильно і послідовно виконаного завдання.В еталоні підкреслюють і позначають арабськими цифрами в наростаючому порядку суттєві операції.

Майже на кожний навчальний елемент можна скласти і тест - підстановку, і конструктивний тест.Тест підстановка показує кількість операцій,кількість букв у назвах (термінах),що необхідно пригадати. Тому тест підстановку варто застосувати при перевірці засвоєння навчальних елементів, коли треба допомогти студентам з утрудненнями щодо відтворення суто формальних знань, а також у тих випадках, коли викладач вважає за необхідне допомогти студенту відтворити складні або тільки -но вивчені терміни.

Конструктивний тест надає студенту велику свободу упорядкування відповіді. При розробці конструктивного тесту набагато важче змусити студента давати таку відповідь, щоб її форма, послідовність і зміст виявилися найбільш близькими до еталону. Необхідно обумовити порядок виконання операцій.

Тести третього рівня, що перевіряють знання матеріалу, вимагають застосування засвоєних умінь і навичок в нових умовах, невизначеній ситуації, практичній діяльності.

№ 11

 

  1.Хто був засновником школи наукового управління:

А) М. Вебер;

 Б) А. Файоль;

В) Ф. Тейлор;

Г) Д. МакГрегор;

 

 

2. Визначити хронологічну послідовність розвитку наукових шкіл менеджменту:

А) адміністративна, людських стосунків, математична;

Б) наукового управління, адміністративна, людських стосунків, поведінських наук, математична;

В) наукового управління, адміністративна, математична, поведінських наук;

Г) наукового управління, адміністративна, людських відносин;

 

3. Яка з наукових шкіл менеджменту виникла першою:

А) наукового управління;

Б) людських стосунків;

В) повелінських наук;

Г) адміністративна;

 

4. Яка теорія менеджменту найбільш відповідає визначенню авторитарного стилю керівництва:

А) "У";

Б) "Х";

В) "Z"

Г) "І"

Д) "А"

 

5. Що має робити керівник якщо в нього з підлеглими виникають розбіжності:

А) пояснити причини, за якими приймається рішення, настояти на ньому показуючи співчуття підлеглому;

Б) повідомити підлеглому, що рішення залишається в силі;

В) роз'яснити підлеглому сутність проблеми та прийти у ході розмови до порозуміння та згоди;

 

№ 12

1.Представниками школи наукового управління є:

А) А. Файоль і М. Вебер;

Б) Ф. У. Тейлор і Ф. і Л. Гілберти;

В) Мері Паркер Фоллетт і А. Маслоу;

Г) Д. МакГрегор і Ф. Герцберг;

 

2. Вказати процесуальні теорії мотивації:

А) Портера - Лоулера;

Б) піраміда А. Маслоу;

В) МакКлеланда;

Г) справедливості;

Д) очікування;

 

 

3. Вказати формулу,що висвітлює суть теорії мотивації за В. Врумом (теорія очікування):

А) (Р - З) * (В - Р) * валентність = мотивація;

Б) (З - Р) * (Р - В) * валентність = мотивація;

В) (З - Р) * (В - Р) * валентність = мотивація;

 

4. Вибрати варіант, який відповідає сутності теорії мотивації Портера - Лоулера:

А) якщо людина вважає свою працю недооціненою, то вона буде зменшувати витрачені на неї зусилля;

Б) мотивація - функція потреб, очікувань і сприйняття робітниками справедливої винагороди;

В) очікування того, що зусилля принесуть очікуваний результат;

 

 

5. Хто запровадив термін " поділ праці ":

А) А. Сміт;

Б) А. Файоль;

В) А. Маслоу;

 

 

№ 13

 

 

1. Яке з наведених визначень найповніше й найточніше розкриває сутність організації:

А) організація - це колектив людей, у якого є певна мета їх діяльності;

Б) організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети;

В) організація - це група людей, які добровільно займаються спільною діяльністю;

 

2. Виконавчим органом в акціонерному товаристві є:

А) загальні збори акціонерів;

Б) правління;

В) рада директорів;

Г) генеральний директор;

 

3. Зовнішні фактори мікро середовища:

А) постачальники;

Б) конкуренти;

В) існуюча система оподаткування;

Г) інфраструктура регіону;

 

4. Якою буває виробнича структура підприємства:

А) організаційною;

Б) технологічною;

В) предметною;

Г) змішаною;

 

5. Яка структура управління характерна для малого підприємства:

А) лінійна;

Б) функціональна;

В) штабна;

Г) функціонально - штабна;

№ 14

 

 

1. Залежно від напряму управлінської діяльності методи управління поділяються на:

А) економічні, організаційно - розпорядчі та соціально - психологічні;

Б) одноособові, колегіальні, колективні;

В) прямого та побічного впливу;

Г) науково- технічного та економічного прогнозування;

 

2. До якого методу організаційно - розпорядчого впливу відносять штатний розклад:

А) інструктування,

Б) регламентування;

В) нормування;

 

3. Методи навчання персоналу, які використовуються на робочому місці - це:

А) ділова гра;

Б) копіювання;

В) моделювання;

Г) ротація;

Д) ускладнені завдання;

Е) навчальні ситуації;

Є) тренінг сенситивності;

 

4. Економічний аналіз - це:

А) методи, засоби та прийоми пізнання прояву економічних законів;

Б) система організації транспортного процесу;

В) економічні явища;

Г) рівень оснащення підприємства;

 

5. Яка теорія менеджменту найбільш відповідає визначенню авторитарного стилю керівника:

А) " Y";

Б) " Х ";

В) " Z";

Г) " І ";

Д) " А ";

 

 

№ 15

1. Найважливіша категорія завдань, що вирішується менеджерами пов’язана з:

А) персоналом;

Б) технологією;

В) інформацією;

Г) замовниками фірми;

 

2. Що має робити керівник, оцінюючи результати роботи підлеглих:

А) постійно контролювати підлеглих з позиції охорони їх інтересів з тим, щоб допомогти їм уникнути повторення помилок;

Б) нагороджувати за хороші результати, утримуватись від деморалізуючої критики;

В) нагороджувати пропорційно реальному внеску у спільну справу для досягнення тривалої задоволеності роботою;

 

 

3. Що таке професійна кар’єра:

А) послідовність посад, які посідає людина протягом професійного життя;

Б) система організації планування та розвитку кар’єри в сучасній організації;

В) посади, які справляють вирішальний вплив на функціонування та розвиток організації;

Г 0 визначення професійних інтересів співпрацівників, потреб професійного розвитку, цільового планування професійного навчання та просування в організації;

Д) нічого з вищеназваного;

 

4. Який з документів визначає права та обов’язки посадових осіб:

А) статут;

Б) посадова інструкція;

В) постанова;

Г) наказ;

 

 

5. Які з наведених факторів є факторами непрямої дії:

А) технологія;

Б) стан економіки;

В) людські ресурси;

Г) постанови державних органів;

Д) час;

 

№ 16

1. Визначити перший етап процесу управління:

А) управлінське рішення;

Б) встановлення мети;

В) визначення проблеми;

Г) оцінка ситуації;

 

 

2. Вибрати найточнішу відповідь щодо визначення менеджменту:

А) вміння досягати поставлених завдань, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей;

Б) функція, вид діяльності, зміст якої полягає в керівництві підлеглими в межах організації;

В) галузь знань, що допомагає здійснити функцію управління;

Г) певна категорія людей, які реалізують, здійснюють на практиці роботу з управління;

Д) сукупність методів, форм, засобів управління виробництвом для досягнення поставлених завдань або визначеної мети;

 

3. Місія організації - це:

А) задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції або послугах;

Б) забезпечення максимального прибутку;

В) дотримання інтересів акціонерів, власників або інвесторів даної організації;