Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Міністерство аграрної політики та продовольства україниСодержание книги
Поиск на нашем сайте
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201 "Водні біоресурси та аквакультура" з навчальної дисципліни "Годівля риб" Київ "Аграрна освіта" 2012 1. Риби поділяються за типом живлення: рослиноїдні та зообентофаги; фітофаги та зоофаги, та зоофітофаги; всеїдні та детрити; + твариноїдні, рослиноїдні, всеїдні.
2. Скільки часу перетравлюється кормова грудка у хижих риб: 1 добу; 2 доби; + 3 доби; менше 1 доби.
3. Товарні дволітки коропа на весні, споживають корму від маси тіла, % 0,1–0,5; 0,5–1,2; + 1,0–1,5; 2,0–3,0.
4. рН шлункового соку у шлункових риб: 7,0 – 7,5; 8,0 – 8,5; 6,0 –6,5; + 1,5–5,0.
5. Основа раціональної годівлі риб: перелік кормових засобів; комбікорми та премікси; + кормовий раціон; білки та вуглеводи.
6. Найважливіша частина будь-якої клітини організму риб: метіонін + цистин; жири та йодне число; + білки; вуглеводи.
7. Корми для риб класифікують: + рослини, тварини та культивовані; рослини, тварини та пастоподібні; рослинні та штучні; грубі, соковиті та концентровані.
8. Термін "зообентос" означає: + тваринні організми, що живуть на дні водойми; різновидності водоростей; тваринні організми, що живуть на поверхні водойми; личинки комарів метеликів.
9. Термін "детрити" означає: природний корм; + рештки відмерлих тварин і рослин; комбікорм рослинний; тварини, що живуть на поверхні і в ґрунті водойм.
10. Перерахувати водорості, які культивують для риб: зелені; протококові; евгленові; жовті та синьо-зелені; + усі відповіді правильні.
11. Під час визначення добової кількості корму враховують: температуру води та природну рослинність; оптимальне співвідношення між природними і штучними кормами; + вміст кисню, розчиненого у воді та температуру води; всі відповіді правильні.
12. Назвати комбікорми, які згодовують рибам:
сухі розсипні; гранульовані; стартові; + усі відповіді правильні.
13. Твердий залишок, отриманий після виділення із зерен олії способом екстрагування розчинниками, називають: макуха; кормова мучка; + шрот; фосфатид.
14. Відсотковий вміст протеїну у стартових комбікормах для годівлі личинок: 10–15; 15–20; 20–30; + 30–32.
15. Термін підрощування і годівлі мальків коропа (діб): +10-15; 20-25; 25-30; 20-45.
16. Необхідна кількість сирого протеїну в комбікормі для годівлі плідників коропа, %: 26–30; 30–35; 35–40; + 40–50.
17. Місяць, у якому найбільше використовують корми для риб: травень; червень; + липень; серпень.
18. Кількість сирого протеїну в зерні сої, %: 16–21; 22–31; + 32–45; 46–65.
19. Жиророзчинний вітамін: + вітамін А; вітамін С; вітамін В; вітамін В1.
20. Водорозчинний вітамін: вітамін А; вітамін Д; вітамін Е; + вітамін В1.
21. Антиоксиданти – це: сума всіх азотистих сполук корма; азотні сполуки небілкового характеру; життєво необхідні амінокислоти, які потрібні для існування риб; + сполуки, які уповільнюють окиснення інших сполук.
22. Кормовий засіб – це: + кормовий засіб, який використовується для виготовлення комбікормів та білково-вітамінних добавок; технологічно підготовлена складова частина комбікорму; продукт, який використовується у годівлі риб; показник потрібності риби в їжі. 23. Комбікорм у вигляді пористих грудок, обумовленої форми та розмірів, який може деякий час утримуватися на поверхні води: комбікорм стартовий; комбікорм продукційний; комбікорм екструдирований; + комбікорм брикетований.
24. Енергетична поживність корму – це: кількість енергії, яка отримується з кормом; енергія, яка бере участь у перетворенні органічних сполук у процесі їх всмоктування у травній системі; загальна кількість енергії, яка утримується у кормовому протеїні, жирах та вуглеводах; + сумарна енергія, яка надходить зі спожитим кормом до організму риби.
25. Раціон – це: кількість повноцінного корму, потрібного для годівлі риб упродовж доби; + необхідна кількість повноцінного корму, яка потрібна для вирощування риби; необхідна кількість корму, яка відповідає визначеним нормам потреби риби у поживних речовинах;
загальна кількість повноцінного корму, яка пішла на отримання вирощеної риби.
26. Безазотисті речовини – це: амінокислоти; + сирий жир; аміди; сира клітковина.
27. Вміст протеїну в пшениці, %: 5–6; 9–17; + 18–20; 21–24.
28. У годівлі форелі використовують рецепт комбікорму: + РГМ–2В; К 111–2; К 111–1; СТ–4Аз.
29. У годівлі осетрових використовують рецепт комбікорму: РГМ–2В; РГМ–3В; К 111–1; + СТ–4Аз. Детритофаги – це: риби, які споживають фітопланктон; +риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок; риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах; риби, які споживають вищу водну і прибережно водну рослинність.
31. У годівлі коропових використовують рецепт комбікорму: РГМ–2В; РГМ–3В; + К 111–1; СТ–4Аз.
32. Основні поживні речовини кормів, без яких неможливий нормальний розвиток риб: вода, СО2, NH4, H2SO4, HCl; мікроелементи, макроелементи, вода; протеїни із незамінними амінокислотами, жир, вуглеводи, вода, СО2, NH4, H2SO4, HCl; + протеїни з незамінними амінокислотами, жир, вуглеводи, мінеральні та біологічно активні речовини.
33. Протеїн – це складні сполуки, що містять: + білки та аміди; білки, вуглець, водень, сірку, кисень, азот; тільки білки; білки та ліпіди.
34. Валовий склад кормів – це: + вміст у кормах окремих груп сполук (суха речовина, вода тощо); вміст у кормах мінеральних речовин; вміст у кормах мінеральних та біологічно активних речовин; вміст у кормах протеїнів та амідів.
35. Корми риб за походженням поділяють на: рибні корми з пасовищ та луків; м’ясні та рибні концентровані корми; рослинні та тваринні корми; + рослинні, тваринні та корми хімічного і мікробіологічного походження.
36. Корми, що використовуються у годівлі риб – це: + продукт рослинного, тваринного походження чи промислового синтезу, спеціально вирощений або виготовлений, з поживними речовинами у засвоюваній формі; продукт корисної дії корму у стенофагів і еврифагів; продукт промислового синтезу; продукт хімічного синтезу. 37. Валовий склад кормів це: + вміст у кормі окремих груп сполук (суха речовина, вода тощо); вміст у кормі мінеральних речовин; вміст у кормі мінеральних та біологічно активних речовин; вміст у кормі тільки протеїнів.
38. Перетравність поживних речовин корму – це: + властивість складних органічних речовин корму перетворюватися на прості сполуки у травному тракті риб; узагальнена характеристика поживних речовин або поживності корму; властивість протеїну корму перетворюватися на білок у травному тракті риб; властивість ліпідів корму перетворюватися на жир у травному тракті риб.
39. Повнораціонні корми риб мають у своєму складі: всі макро- та мікроелементи; білки, жири та вуглеводи; + усі поживні речовини відповідно до норм годівлі риб усіх видів, віку та напряму продуктивності; білки та вуглеводи.
40. Норма годівлі – це: кормовий раціон на певний проміжок часу; кількість сирого протеїну, жиру та вуглеводів, що спожила риба; + кількість корму з відповідним набором і співвідношенням поживних речовин і енергії;
кількість корму з відповідним набором поживних речовин.
41. Фактори впливу на режими годівлі риб: H2SO4, HCL, H2NO3, Na(OH)2, вміст протеїну; + O2, t H2O, вміст протеїну, полікультура, маса риби; H2SO4, HCL, H2NO3, Na(OH)2, Co, Fe, Na; O2, t H2O, вміст протеїну, маса риби.
42. Годівля дволіток коропа впродовж вегетаційного періоду в ставу відбувається: тільки високобілковим комбікормом; тільки низькобілковим комбікормом; + спочатку високобілковим, а потім низькобілковим комбікормом, що містить тільки протеїн та вуглеводи; спочатку високобілковим, а потім низькобілковим комбікормом, що містить тільки протеїн, жир та вуглеводи.
43. Вміст органічних речовин у кормах для риб визначають (у %) як: 100 % – % вологи; 100% – % золи; + % сухої речовини – % золи; % золи + % вологи;
44. Відношення, що характеризує коефіцієнт перетравності поживних речовин: спожитих до перетравлених; + перетравлених до спожитих; виділених з калом до спожитих; виділених з калом до перетравлених.
45. Щоб визначити перетравність поживних речовин комбікорму для риб треба врахувати: кількість спожитого комбікорму; виділені екскременти; кількість поживних речовин у кормі та екскрементах; + вміст поживних речовин і інертної речовини у кормі та екскрементах.
46. Група природних кормів, до якої належать інфузорії, дафнії, коловертки: фітопланктон; + зоопланктон; макроліти; зообентос.
47. Компонент комбікормів для риб, який містить найбільше сирого протеїну: зерно пшениці та ячменю; висівки; макухи олійних культур; + рибне борошно.
48. У кормах тваринного походження міститься білків (%): 15–28; + 57–84; 29–50; усі відповіді правильні.
49. У рослинних кормах міститься білків (%): 5–10; 11–14; 57–70; + 15–56.
50. У мікроорганізмах (дріжджах) міститься білків (%): 15–28; 29–45; 71–90; + 48–70.
51. Мінеральні елементи, що належать до мікроелементів: кальцій, фосфор, натрій, калій, магній; + залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен; усі відповіді правильні.
52. Мінеральні елементи, що належать до макроелементів: + кальцій, фосфор, натрій, калій, магній; залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен; усі відповіді правильні.
53. Вітаміни, що належать до жиророзчинних: + А, D, E, K; В1, В2, В3, В4, В5, В6, В9, В12, Н, С; усі відповіді правильні.
54. Вітаміни, що належать до водорозчинних: А, D, E, K; + В1, В2, В3, В4, В5, В6, В9, В12, Н, С;
усі відповіді правильні.
55. Поживність кормів – це: + показник, який характеризує кількість окремих поживних речовин сума всіх органічних і мінеральних речовин, що беруть участь в обміні речовин в організмі риб; кількість кормів, спожитих рибою, що забезпечують 1 кг приросту її маси.
56. Амінокислоти, які є критичними для риб: лізин, цістин, аргінін; триптофан, валін, цістин; лейцин, цістин, триптофан; + лізин, метіонін, триптофан.
57. Енергетична цінність (валова енергія, кДж/1 г сухої речовини) зумовлюється вмістом у природних і штучних кормах: вологи; сирої золи; протеїну та золи; + протеїну, жиру, клітковини та БЕВ.
Перифітонофаги – це: риби, які споживають фітопланктон; риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок; + риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах; риби, які споживають вищу водну і прибережно водну рослинність.
59. Обмінна енергія корму використовується рибами для: забезпечення основного обміну; підтримання температури тіла; роботи м'язової системи; + підтримування життя та синтезу продукції.
60. Рибопродуктивність ставів – це: кількість (екз.) виловленої риби; маса (кг) виловленої риби; + маса приросту риби на 1 га площі водойми; наявність у водоймі біомаси природних кормів не менше 15 г/м3.
61. Кормовий коефіцієнт – це поживність кормів для риб, яка вимірюється вмістом: валової енергії в 1 кг корму; обмінної енергії; частки (%) використаного корму на приріст; + кількості корму (кг), що забезпечує приріст 1 кг маси риби.
62. Нормативний кормовий коефіцієнт стандартних комбікормів для риб (вирощування товарного короп складає): 1–2; + 4–5; 8–10; 20–30.
63. Норма годівлі риб – це: + потреба в кількості корму з певним набором поживних речовин визначений в % від маси риби; потреба в кормах для годівлі риб; добові даванки різних сухих кормів в розрахунку на площу водойми; фактична кількість поживних речовин і енергії спожитих рибою за добу;
64. Норми годівлі риб не залежать від: маси риби; температури води; вмісту протеїну в кормі; + площі водойми.
65. Витрата штучних кормів на 1 кг приросту коропа, корм. од.: 1–2; + 5–6; 7–8; 9–10;
66. Азотні сполуки корму – це: + сума всіх азотних речовин корму; антиоксиданти; вітаміни; усі відповіді правильні.
67. Амінокислоти – це: + органічні киcлоти, що містять аміногрупу (NH2); антибіотики; шкідлива суміш комбікорму; усі відповіді правильні.
68. Незамінні амінокислоти: + життєво необхідні амінокислоти, які організм риби не може синтезувати; життєво необхідні амінокислоти, які організм риби може синтезувати; хімічна сполука, яка утворюється у залозах внутрішньої секреції; усі відповіді правильні.
69. Невелика кількість комбікорму, відібрана з партії для складання початкового зразка, називається:
+ вибірка; однорідна продукція; доза; наважка.
70. Сукупність усіх вибірок, відібраних із партії комбікорму, називається: вибірка; однорідна продукція; + початковий зразок; наважка.
71. Зразок комбікорму, який використовують для визначення якості початкового зразка, називається: вибірка; однорідна продукція; + середній зразок; наважка.
72. Точно відважена частина середнього зразка, яка використовується для визначення окремих показників якості комбікорму, називається: вибірка; однорідна продукція; середній зразок; + наважка.
73. Раціональне використання комбікормів для отримання високої рибопродуктивності з якнайменшими витратами кормів і забезпеченням нормального фізіологічного стану риби під час інтенсивного вирощування у ставах та індустріального ведення рибництва, називається: + технологія годівлі риб; норма годівлі; нормування годівлі.
74. Кількість корму з певним набором і співвідношенням поживних речовин і енергії, які задовольняють потреби вирощуваної риби в усіх елементах живлення та забезпечують нормальний фізіологічний стан, інтенсивний ріст та високу відтворювальну здатність, називається: технологія годівлі риб; + норма годівлі; нормування годівлі.
75. Годівля риби за нормами, залежно від виду, віку, маси, фізіологічного стану, рівня продуктивності, плодючості, називається: технологія годівлі риб; норма годівлі; + нормування годівлі.
76. Необхідна кількість і якість кормів, яка забезпечує потреби риби + раціон; добовий раціон; рівень годівлі (живлення); усі відповіді правильні. 77. Добова кількість корму, який згодовують рибі протягом доби, котра виражається або у вагових одиницях, або у відсотках від маси риби, залежно від температури води і вмісту розчиненого у воді кисню, називається: раціон; + добовий раціон; рівень годівлі (живлення); усі відповіді правильні.
78. Фактична кількість поживних речовин і енергії корму, спожитих рибою за добу, виражена у відсотках, називається: + рівень годівлі (живлення); рівень протеїнового живлення; рівень амінокислотного живлення; рівень вітамінного живлення; енергетична поживність корму.
79. Кількість сирого протеїну, спожитого рибою відносно сухої речовини корму, вираженого у відсотках, називається: рівень годівлі (живлення); + рівень протеїнового живлення; рівень амінокислотного живлення; рівень вітамінного живлення; енергетична поживність корму.
80. Відношення кількості амінокислот, спожитих рибою, до сирого протеїну або сухої речовини корму, називається: рівень годівлі (живлення); рівень протеїнового живлення; + рівень амінокислотного живлення; рівень вітамінного живлення; енергетична поживність корму.
81. Відносний вміст вітамінів в одиниці корму, називається: рівень годівлі (живлення); рівень протеїнового живлення; рівень амінокислотного живлення; + рівень вітамінного живлення; енергетична поживність корму.
82. Загальна кількість енергії в кормі, яка міститься в протеїні, жирі та вуглеводах, називається: рівень годівлі (живлення); рівень протеїнового живлення; рівень амінокислотного живлення; рівень вітамінного живлення; + енергетична поживність корму.
83. Брикетований корм – це: корм, які отримують шляхом екстрагування. корм, які отримують шляхом гранулювання. корм, які отримують шляхом висушування. + корм, які отримують шляхом пресування розсипного корму.
84. Різниця між вмістом валової енергії в кормі і енергією, що міститься в екскрементах, називається: енергетична поживність корму; + перетравна енергія; обмінна фізіологічно доступна енергія; енергія генеративного обміну.
85. Вітаміни поділяють на: нерозчинні; спирторозчинні; + жиро та водорозчинні; усі відповіді правильні.
86. Енергія, яка йде на формування статевої системи і статевих продуктів риб, називається: енергетична поживність корму; перетравна енергія; обмінна фізіологічно доступна енергія; + енергія генеративного обміну.
87. Природний корм: дерть; макуха; + зоопланктон; шрот.
88. Комбікорм гранульований: комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне; + комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває; комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває; складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.
89. Комбікорм брикетований: + комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне; комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває; комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває; складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.
90. Комбікорм екструдований: комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне; комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває; + комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває; складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.
91. Кормова суміш – це: + однорідна суміш подрібнених до необхідних розмірів компонентів; комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне; комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду –тоне або плаває; комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває.
92. Сира клітковина кормових засобів – це: речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками. + нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони; залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму; речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.
93. Сира зола кормових засобів – це: речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками. нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони; + залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму; речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.
94. Сирий жир кормових засобів: + речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками. нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони; залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму; речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.
95. Рівень протеїнового живлення – це: відносний вміст вітамінів в одиниці корму; відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб; + відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%); вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.
96. Рівень амінокислотного живлення – це: відносний вміст вітамінів в одиниці корму; + відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб; відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%); вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.
97. Температури води, за якої необхідна регулярна годівля коропа: 10–14 °С; + 15–29 °С; 22–27 °С; 5–9 °С.
98. Температури води, за якої короп привчається до споживання корму: + 10–14 °С; 15–20 °С; 21–25 °С; 26–30 °С.
99. Рівень вітамінного живлення –: + відносний вміст вітамінів в одиниці корму; відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб; відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%); вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.
100. До мирних риб відносяться: + перифітонофаги; іхтіофаги; зоопланктофаги; зообентофаги.
101. До хижих риб відносяться: перифітонофаги; макрофітофаги; фітопланктонофаги; + зообентофаги.
102. Ендогенне живлення риб: + живлення за рахунок використання поживних речовин власного тіла; живлення за рахунок надходження корму із зовнішнього середовища; живлення дрібними формами планктонних безхребетних; живлення вищими та нижчими водними рослинами.
103. На інтенсивність живлення риб впливає: температура; освітленість; насиченість води киснем; + усі відповіді правильні.
104. Частка (%) кормів від маси тіла, яка споживається хижими рибами за добу у період максимальної харчової активності: + 5–6; 10–12; 20–30; 30–50.
105. Частка (%) кормів від маси тіла, яка споживається мирними рибами за добу у період максимальної харчової активності (з урахуванням харчового спектру): 1–5; + 15–35; 40–55; 60–100.
106. Вид рослин, насіння якого характеризується найвищим вмістом жирів: рис; овес; ячмінь; + соняшник.
107. Усі риби на перших етапах екзогенного живлення, споживають: фітопланктон; зообентос; макрофіти; + зоопланктон.
108. У стартові комбікорми для вирощування молоді осетрових, вугрових, сомових видів риб допускається введення вуглеводів: + до 10%; до 22%; до 33%; до 44%.
Мікрофаги – це: риби, які живляться дрібними кормовими організмами через короткі інтервали часу; риби, які споживають велику здобич через відносно довгі інтервали часу, мають великий мішко- або сифоноподібний шлунок; + риби які споживають вищу водну рослинність усі відповіді правильні.
125. Корми – це: натуральні і синтетичні продукти, які за своїм хімічним складом мають потенційну харчову цінність і можуть бути використані для виготовлення кормів; + спеціально вирощені або виготовлені фізіологічно допустимі продукти рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження, які у доступній формі містять необхідні поживні та біологічно-активні речовини, енергію, шкідливо не впливають на тварин і риб, на якість отриманої від них продукції; усі відповіді правильні.
126. Кормові засоби – це: + натуральні і синтетичні продукти, які за своїм хімічним складом мають потенційну харчову цінність і можуть бути використані для виготовлення кормів; спеціально вирощені або виготовлені фізіологічно допустимі продукти рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження, які у доступній формі містять необхідні поживні та біологічно-активні речовини, енергію, шкідливо не впливають на тварин і риб, на якість отриманої від них продукції; усі відповіді правильні.
Нижній рот мають: риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів; риби, які беруть поживу з товщі води; + риби-бентофаги; усі відповіді правильні.
Перифітонофаги – це: риби, які споживають фітопланктон; риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок; + риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах; риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.
Макрофітофаги – це: риби, які споживають фітопланктон; риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок; риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах; + риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.
130. Фітопланктофаги – це: + риби, які споживають фітопланктон; риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок; риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах; риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.
Детритофаги – це: риби, які споживають фітопланктон; + риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок; риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах; риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.
132. Зоопланктофаги – це: риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою; риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів; + риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами; усі відповіді правильні.
133. Зообентофаги – це: риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою; + риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів; риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами; усі відповіді правильні.
134. Іхтіофаги – це: + риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою; риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів; риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами; усі відповіді правильні.
135. Риби, в яких ротовий отвір спрямований догори мають: + верхній рот; кінцевий рот; нижній рот;
136. Риби, в яких ротовий отвір спрямований донизу мають: верхній рот; кінцевий рот; + нижній рот;
Кінцевий рот мають: риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів; + риби, які беруть поживу з товщі води; риби-бентофаги; усі відповіді правильні.
138. Кормороздавач КРЗ-1 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею: + до 30 га; до 100 га; більше 100 га; більше 200 га.
139. Кормороздавач СКР-1,5 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею: + до 30 га; до 100 га; більше 100 га; більше 200 га.
140. Кормороздавач СКР-1,5 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею: + до 30 га; до 100 га; більше 100 га; більше 200 га.
141. Кормороздавач АКУ-2 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею: до 30 га; + до 100 га; більше 100 га; більше 200 га.
142. Кормороздавач ІРД призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею: до 30 га; до 100 га; + більше 100 га; більше 200 га.
143. Відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби називається: кормовою грудкою; + ступенем перетравлюваності корму; добовим раціоном; річним раціоном.
144. Можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення травним каналом риби, називається: + кормовою грудкою; ступенем перетравлюваності корму; добовим раціоном; річним раціоном.
145. Маса корму, спожита рибою протягом доби, виражена у відсотках його маси, називається: кормовою грудкою; ступенем перетравлюваності корму; + добовим раціоном; річним раціоном.
146. Маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках називається: кормовою грудкою; ступенем перетравлюваності корму; добовим раціоном; + річним раціоном.
147. Відношення спожитого рибою корму до приросту її маси називається: + кормовий коефіцієнт; підтримувальний корм; продукувальний корм; усі відповіді правильні.
148. Частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла, називається: кормовий коефіцієнт; + підтримувальний корм; продукувальний корм; усі відповіді правильні.
149. Частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби, називається: кормовий коефіцієнт; підтримувальний корм; + продукувальний корм; усі відповіді правильні.
150. Більшість продукції водоростей у ньому не споживається, а відмирає, піддається розкладанню сапротрофними організмами – це: пасовищний трофічний ланцюг; + детритний трофічний ланцюг; усі відповіді правильні.
151. Верхній рот мають: + риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів; риби, які беруть поживу з товщі води; риби-бентофаги; усі відповіді правильні.
152. Риби, які споживають фітопланктон, називаються: перифітонофаги; макрофітофаги; + фітопланктофаги; детритофаги.
153. Риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність, називаються: перифітонофаги; + макрофітофаги; фітопланктофаги; детритофаги.
154. Риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах, називаються: + перифітонофаги; макрофітофаги; фітопланктофаги; детритофаги.
152. 155 Риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок, називаються: перифітонофаги; макрофітофаги; фітопланктофаги; + детритофаги.
153. 156 Риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами, називаються: + зоопланктофаги; зообентофаги; іхтіофаги; усі відповіді правильні.
154. Риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу, називаються: зоопланктофаги; + зообентофаги; іхтіофаги; усі відповіді правильні.
155. Риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою, називаються: зоопланктофаги; зообентофаги; + іхтіофаги; усі відповіді правильні.
156. Риби, в яких нижня щелепа більша за верхню, мають: |
