Фінанси підприємств (об'єднань) матеріального виробництва.

Фінанси комерційних підприємств обслуговують весь процес формування, розподілу і використання доходів і нагромаджень на підприємствах. В процесі господарської та іншої діяльності у підприємств виникають певні витрати, які можна поділити на:

1) поточні, пов'язані з основною діяльністю по випуску продукції, виконанню робіт, наданню послуг (собівартість продукції); 2) капітальні — це витрати по розширеному відтворенню на підприємстві, джерелом їх фінансування є частково амортизаційний фонд та чистий прибуток; 3) фінансові - це витрати, пов'язані з інвестуванням вільних коштів і цінні папери, депозити, статутні фонди інших підприємств. Джерелом фінансування цих витрат є чистий прибуток

Собівартість продукції — це грошовий вираз всіх затрат, пов'язаних з використанням у процесі виробництва і реалізації продукції матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів, а також включає обов'язкові податки і збори, згідно діючого законодавства.

При здійсненні фінансово-господарської діяльності суб'єкти підприємництва отримують різноманітні доходи, які можна об'єднати в три групи: 1. Виручка від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг. 2. Виручка від іншої реалізації. 3. Позареалізаційні доходи.

Метою діяльності кожного підприємства - є одержання прибутку. В умовах ринку прибуток - це основний узагальнюючий показник фінансових результатів роботи комерційного підприємства. Матеріальною базою функціонування підприємства і здійснення ним виробничої та інших видів діяльності є майно підприємства, у тому числі, статутний фонд, як сукупність вкладів (у грошовому вираженні) учасників або власників у майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами.

Об'єкти, що не мають фізичної основи, але мають вартісну оцінку, дають доход і використовуються протягом тривалого періоду часу, мають назву нематеріальні активи. Це винаходи, патенти, ліцензії, права користування землею іншими природними ресурсами, програмні продукти та інше.

До складу статутних фондів входять основні фонди, оборотні кошти і нематеріальні активи.

Основні фонди— це засоби праці, які тривалий час мають участь у виробничому процесі, зберігають, свою матеріально-речову форму і по частинах переносять свою вартість на виготовлений продукт. Основні фонди в процесі експлуатації поступово втрачають свої якості, зношуються, їх вартість частинами переноситься на створений продукт. Розрізняють моральний і фізичний знос основних фондів. Процес перенесення вартості основних фондів на продукцію, що виробляється має назву амортизації. Методи нарахування амортизації у вітчизняній практиці:1. Лінійний метод 2. Прискорена амортизація. Амортизаційні відрахування нагромаджуються в амортизаційному фонді.

Для виробничої діяльності необхідні також предмети праці та грошові кошти, які охоплюються поняттям "оборотні кошти". Оборотні кошти — це кошти авансовані для формування оборотних виробничих фондів та фондів обігу. За джерелами формування оборотні фонди поділяються на: 1) власні і прирівнені до власних кошти; 2) запозичені кошти.

Некомерційні організації і установи функціонують принципово на інших засадах, ніж комерційні підприємства Головним чином вони належать до невиробничої сфери. Особливістю діяльності вказаних організацій є те, що вони не виробляють матеріальний продукт, не створюють вартість. Установи, що утримуються за рахунок коштів бюджетів називаються бюджетними. Це школи, дитячі дошкільні заклади, лікарні, поліклініки, професійно-технічні училища, вищі навчальні заклади, державні органи влади і управління тощо. В більшості випадків перелічені заклади падають населенню послуги безкоштовно. Найбільша питома вага у видатках бюджетних установ — це оплата праці.