Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вимоги, на які позовна давність не поширюється⇐ ПредыдущаяСтр 60 из 60
Разом з тим слід мати на увазі, що Відповідно до ст. 268 ЦКУ позовна давність не поширюється: 1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; 2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; 3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право; 5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування). Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
ВСТУП | |||||
| Лекція 1. Поняття цивільного права (Р.Б.Шишка) | ||||||
| 1 | Поняття та місце в системі права України. | 6 | ||||
| 2 | Функції цивільного права. | 12 | ||||
| 3 | Предмет цивільного права. | 16 | ||||
| 4 | Метод цивільного права. | 24 | ||||
| 5 | Принципи цивільного права. | 28 | ||||
| 6 | Система цивільного права. | 33 | ||||
| 7 8 9 | Система курсу цивільне право України Співвідношення цивільного права с другими галузями права Значення цивільного права для органів внутрішніх справ | 36 | ||||
| Лекція 2. Джерела цивільного права (Р.Б.Шишка) | ||||||
| 1 | Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права. | 40 | ||||
| 2 | Цивільне законодавство. | 43 | ||||
| 2.1 | Конституція України як джерело цивільного права | 47 | ||||
| 2.2 | Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права | 48 | ||||
| 2.3 | Поточне законодавство як джерело цивільного права | 55 | ||||
| 2.4 | Підзаконні нормативні акти як джерело цивільного права | 56 | ||||
| 2.5 2.6. | Застосування цивільного законодавства Аналогія закону и аналогія права | 57 | ||||
| 2.7 | Договори як джерело цивільного законодавства | 59 | ||||
| 2.8 | Звичай як джерело цивільного права | 61 | ||||
| 2.9 | Судова практика | 62 | ||||
| 3 | Дія норм цивільного законодавства | 63 | ||||
| Лекція 3. Цивільне право як наука (Р.Б.Шишка) | ||||||
| 1 | Загальні проблеми наукознавства. | 67 | ||||
| 2 | Поняття науки цивільного права. | 70 | ||||
| 3 | Предмет науки цивільного права. | 72 | ||||
| 4 | Методологія науки цивільного права. | 74 | ||||
| 5 | Методи наукового пізнання цивільної доктрини | 77 | ||||
| Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (М.О. Самойлов)
| ||||||
| 1 | Вступна частина | 82 | ||||
| 2 | Предмет і система цивільного права зарубіжних країн | 83 | ||||
| 3 | Джерела цивільного права зарубіжних країн | 86 | ||||
| 4 | Класифікація правових систем приватного права | 69 | ||||
| 4.1 | Романська система цивільного права | 90 | ||||
| 4.2 | Німецька система цивільного права | 91 | ||||
| 4.3 | Англосаксонська система цивільного права | 91 | ||||
| 4.4 | Східноєвропейська система цивільного права | 92 | ||||
| 4.5 | Центральноєвропейська система цивільного права | 92 | ||||
| 5 | Основні інститути цивільного права зарубіжних країн | 92 | ||||
| Лекція 5. Цивільні правовідносини (Р.Б.Шишка) | ||||||
| 1 | Поняття цивільних правовідносин | 96 | ||||
| 2 | Структура цивільних правовідносин. | 97 | ||||
| 3 | Види цивільних правовідносин | 100 | ||||
| Лекція 6. Підстави виникнення цивільних правовідносин (Р.Б.Шишка, О.Р.Шишка) | ||||||
| 1 | Поняття та особливості юридичних фактів як підстав виникнення цивільних прав | 104 | ||||
| 2 | Види юридичних фактів. | 106 | ||||
| 3 | Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. | 109 | ||||
| 4 | Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. | 113 | ||||
| Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе Я.О) | ||||||
| 1 | Поняття та види цивільних прав та обов'язків. | 115 | ||||
| 2 | Межі здійснення цивільних прав та обов'язків. | 121 | ||||
| 3 | Охорона та захист цивільних прав | 125 | ||||
| 4 | Способи захисту цивільних прав | 131 | ||||
| 5 | Порядок захисту цивільних прав | 136 | ||||
| Лекція 8. Суб’єкти цивільних правовідносин (Р.Б.Шишка) | ||||||
| 1 | Загальні положення про суб’єкти цивільного права. | 141 | ||||
| 2 | Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість. | 143 | ||||
| 3 | Види правоздатності. | 147 | ||||
| 4 | Цивільна дієздатність. | 151 | ||||
| 5 | Види дієздатності та їх зміст: | 154 | ||||
| 5.1 | Часткова дієздатність; | 155 | ||||
| 5.2 | Неповна цивільна дієздатність; | 156 | ||||
| 5.3 | Повна цивільна дієздатність; | 159 | ||||
| 5.4 | Обмежена дієздатність; | 160 | ||||
| 5.5 | Визнання фізичної особи недієздатною. | 163 | ||||
| Лекція 9. Індивідуалізація фізичної особи як учасника цивільних правовідносин (Шишка Р.Б.) | ||||||
| 1 | Поняття та правове значення індивідуалізації фізичної особи. | 166 | ||||
| 2 | Ім’я фізичної особи та її значення. | 168 | ||||
| 3 | Місце проживання фізичної особи. | 172 | ||||
| 4 | Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи | 174 | ||||
| 5 | Визнання особи безвісно відсутньою. | 178 | ||||
| 6 | Оголошення фізичної особи померлою | 180 | ||||
| 7 | Фізична особа як підприємець | 183 | ||||
| 8 | Акти цивільного стану | 185 | ||||
| Лекція 10. Опіка і піклування. (Шишка Р.Б., Кройтор В.А.)
| ||||||
| 1 | Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення. | 189 | ||||
| 2 | Поняття опіки і піклування та їх види. | 191 | ||||
| 3 | Органи опіки і піклування. | 192 | ||||
| 4 | Встановлення опіки і піклування. | 194 | ||||
| 5 | Зміст опіки і піклування. | 196 | ||||
| 6 | Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки. | 199 | ||||
| Лекція 11. Загальні положення про юридичні особи (Мічурін Є.О.) | ||||||
| 1 | Поняття та ознаки юридичної особи. (разом з Р.Б.Шишкою) | 202 | ||||
| 2 | Доктрина юридичної особи. | 205 | ||||
| 3 | Правосуб’єктність юридичної особи. | 212 | ||||
| 4 | Види юридичних осіб. (разом із Р.Б.Шишкою) | 215 | ||||
| 5 | Організаційно - правові форми юридичних осіб. | 220 | ||||
| 6 | Філії та представництва юридичної особи. | 231 | ||||
| Лекція 12. Індивідуалізація юридичних осіб. (Мічурін Є.О.) | ||||||
| 1 | Поняття індивідуалізації юридичних осіб та її правове значення. (Шишка Р.Б., Мавліханова Р.В.) | 235 | ||||
| 2 | Найменування юридичної особи. | 235 | ||||
| 3 | Місцезнаходження юридичної особи. | 236 | ||||
| 4 | Рахунки юридичної особи. (Шишка Р.Б.) | 237 | ||||
| 5 | Печатка юридичної особи. | 240 | ||||
| 6 | Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб | 242 | ||||
| Лекція 13. Створення юридичних осіб (Мічурін Є.О.) | ||||||
| 1 | Стадії створення юридичних осіб. (Шишка Р.Б.) | 246 | ||||
| 2 | Порядок створення юридичних осіб | 248 | ||||
| 3 | Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів | 249 | ||||
| 4 | Реєстрація (перереєстрація) юридичних осіб | 250 | ||||
| Лекція 14. Припинення юридичних осіб. (Мічурін Є.О.) | ||||||
| 1 | Загальні положення про припинення юридичних осіб. | 254 | ||||
| 2 | Злиття, приєднання та поділ юридичної особи | 255 | ||||
| 3 | Перетворення та виділ юридичної особи | 256 | ||||
| 4 | Підстави для припинення юридичних осіб | 258 | ||||
| 5 | Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб | 259 | ||||
| 6 | Банкрутство юридичних осіб | 261 | ||||
| 7 | Порушення провадження у справі про банкрутство | 264 | ||||
| 8 | Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб | 268 | ||||
| Лекція 15. Юридичні особи приватного права (Мічурін Є. О.) | ||||||
| 1 | Поняття юридичних осіб приватного права | 272 | ||||
| 2 | Майно юридичних осіб приватного права | 273 | ||||
| 3 | Правосуб’єктність юридичних осіб приватного права | 276 | ||||
| 4 | Об’єднання юридичних осіб приватного права | 279 | ||||
| Лекція 16. Об’єднання фізичних осіб як юридичні особи (Мандрика Л.М.) | ||||||
| 1 | Поняття об’єднання громадян та їх значення. | |||||
| 2 | Види об’єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб. | |||||
| 3 | Правосуб’єктність об’єднань громадян. | |||||
| 4 | Політичні партії як юридичні особи. | |||||
| 5 | Професійні спілки як юридичні особи. | |||||
| 6 | Інші об’єднання громадян. | |||||
| Лекція 17. Юридичні особи публічного права (Мічурін Є.О.) | ||||||
| 1 | Поняття юридичних осіб публічного права | 280 | ||||
| 2 | Види юридичних осіб публічного права | 282 | ||||
| 3 | Майно юридичних осіб публічного права | 283 | ||||
| 4 | Правосуб’єктність юридичних осіб публічного права | 284 | ||||
| 5 | Держава як учасник цивільних правовідносин | 285 | ||||
| 6 | Специфіка АРК і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність. | 286 | ||||
| 7 | Майно органів місцевого самоврядування | 287 | ||||
| 8 | Управління комунальними юридичними особами | 289 | ||||
| Лекція 18. Об’єкти цивільного права (Л.В. Красицька)
| ||||||
| 1 | Загальне поняття про об'єкти цивільних прав | 291 | ||||
| 2 | Види об’єктів цивільного права. | 293 | ||||
| 3 | Особисті немайнові права як об’єкти цивільних прав (разом з Р.Б.Шишкою) | 295 | ||||
| 4 | Речі як об’єкти цивільного права. | 297 | ||||
| 5 | Класифікація речей. | 299 | ||||
| 6 | Інші об’єкти цивільного права. (Р.Б.Шишка) | 303 | ||||
| Лекція 19. Гроші та цінні папери як об‘єкти цивільних прав (Мандрила Л.М.) | ||||||
| 1 | Гроші як об‘єкти цивільних прав (разом з Р.Б.Шишкою) | 305 | ||||
| 2 | Цінні папери як об‘єкти цивільних прав. | 309 | ||||
| 2.1 | Поняття, значення та ознаки цінних паперів. | 310 | ||||
| 2.2 | Види цінних паперів. | 312 | ||||
| 2.3 | Характеристика окремих видів цінних паперів. | 316 | ||||
| Лекція 20. Інформація як об’єкт цивільного права (Петров Є.В. Шишка О.Р.) | ||||||
| 1 | Поняття та ознаки інформації. (Петров Є.В.) | 328 | ||||
| 2 | Види інформації як об’єкта цивільних правовідносин (Петров Є.В. | 332 | ||||
| 3 | Реклама як об’єкт цивільного права. (Шишка О.Р.) | 335 | ||||
| 4 | Види реклами. (Шишка О.Р.) | 338 | ||||
| Лекція 21. Правочини у цивільному праві (О.Л. Зайцев) | ||||||
| 1 | Поняття та ознаки правочинів. | 343 | ||||
| 2 | Класифікація (види) право чинів (разом з Р.Б.Шишкою) | 347 | ||||
| 3 | Способи вираження волі в правочинах | 352 | ||||
| 4 | Форма правочинів. | 354 | ||||
| 5 | Умови дійсності правочинів | 358 | ||||
| Лекція 22. Недійсні правочини (Зайцев О.Л.) | ||||||
| 1 | Поняття та ознаки недійсних правочинів. | 362 | ||||
| 2 | Види недійсних правочинів. | 364 | ||||
| 3 | Порядок і наслідки визнання правочину недійсними | 371 | ||||
| Лекція 23. Представництво у цивільному праві. (Бандурка І.В., Шишка Р.Б.) | ||||||
| 1 | Поняття та значення представництва. | 375 | ||||
| 2 | Структура відносин при представництві. | 377 | ||||
| 3 | Підстави виникнення та види представництва | 381 | ||||
| 4 | Повноваження представника. | 384 | ||||
| Лекція 24. Довіреність у цивільному праві (Р.Б.Шишка) | ||||||
| 1 | Довіреність: поняття значення та реквізити. | 387 | ||||
| 2 | Види довіреності. | 390 | ||||
| 3 | Форма та строк довіреності | 392 | ||||
| 4 | Припинення довіреності. | 393 | ||||
| Лекція 25. Строки у цивільному праві. (Р.Б.Шишка) | ||||||
| 1 | Поняття строків і термінів та їх правове значення. | 396 | ||||
| 2 | Види строків у цивільному праві та їх характеристика. | 398 | ||||
| 3 | Обчислення строків | 402 | ||||
| Лекція 26. Позовна давність у цивільному праві України (Смотров О.)
| ||||||
| 1 | Поняття та правове значення позовної давності. | 405 | ||||
| 2 | Види строків позовної давності. | 408 | ||||
| 3 | Перебіг строків позовної давності. | 409 | ||||
| 4 | Наслідки перебігу строків позовної давності | 413 | ||||
| 5 | Вимоги на які позовна давність не поширюється. | 415 | ||||
[1] Ми наполягаємо на тому, що право є системою і рішуче відхиляємо тезу про те, що право – сукупність правових норм. Систематика права побудована на певних підходах, залежностях одного рівня норм від інших, сталостях цих підходів, єдності і диференціації цивілістичних конструкцій тощо.
[2] Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня у справі №1-10/2004 за офіційним тлумаченням терміну „охоронюваний законом інтерес” постановлено, що у логічно-смисловому зв’язку з епоняттям „права” треба розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законм України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам // Урядовий курєр.-2004.-№239
[3] Загалом такі вимоги визначаються державними стандартами освіти за тією чи іншою спеціальністю. Зокрема це спеціальності правознавство, правоохоронна діяльність. Цивільне право викладається і в деяких вузах економічного і гуманітарного спрямування
Останнім часом появилась ціла низка гідних уваги підручників та посібників. Серед останніх звернемо увагу на наступні: Цивільне право України: Навч. посіб. /Ю.В.Білоусов, С.В.Лозінська, С.Д.Русу та ін. – За ред. Р.О.Стефанчука.-К.: Наукова думка; Прецедент. 2004.-448с.; Цивільне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. І.А.Бірюкова, Ю.О. Заіки. К.: Істина. 2004. 224с.; Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М. та ін. Цивільне і сімейне право України: Навчально-практичний посібник. Вид. друге, перероб. і доповн. За ред. Є.О.Харитонова, А.І.Дрішлюка –Х.: ТОВ “Одісей”, 2003, 648с.
Розробкою навчальної літератури з цивільного права переймаються фахівці Києва, Харкова, Одеси, Львова. Заявили про себе цивілісти Хмельницького, Дніпропетровська.
[4] Визначально на території сьогоднішньої України діяло звичаєве право. У подальшому на формування цивільного права спочатку вплинула візантійська культура яка виявилась напрочуд сприйнятною для заповнення прогалин звичаєвого права, відповідала ідеї верховенства держави над людьми і класами, була зв’язана з релігією яка теж пристосувала ідеї римського цивільного права до своїх потреб, популярністю імперської правової традиції у сусідніх країнах (Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. Одеса, Юрид. літ. 2000. –С.178-179). Із запозичення Київською Руссю християнства з Греції та Візантії прибули священники, архітектори, художники які принесли із собою культурні в тому числі, правові цінності. У подальшому особливе значення у цьому відіграли Базиліки принцип побудови яких потім був покладений у Звід законів Російської імперії.
|
|
Територія сьогоднішньої Західної України була під впливом німецької трактовки римського цивільного права. Це зумовлено історичною долею українських земель які передували від впливом греко-візантійського Сходу та латинського Заходу. Довгий час перебування під шляхтою та Литвою теж не пройшло даром.
З приєднанням України до Росії вона була втягнута в загальнодержавний напрямок формування її правової і зокрема цивілістичної культури. Більшість російських юристів отримували освіту у Німеччині. До того традиційна пов’язаність долі Російської імперії з Німеччиною теж вплинуло на формування її правових традицій. Опісля французький напрям російської политики привніс ідеї Code Napoleone.
В радянський період цивільне право розвивалось відповідно його публічної доктрини: в праві приватним все публічне.
Новітня кодифікація цивільного права є наслідком якісної зміни соціальних цінностей в українському суспільстві, відображенням процесів інтеграції і глобалізації. Напрям останньої – адаптація законодавства України до законодавства ЄС.
[5] Урядовий кур’єр,-2003, -№245.
[6] Див.: Гражданское право.Учебник.-3-е изд. перераб. и доп./ Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К. Толстого. –М.: 1998. –Ч.1.
[7] Див.: Советское гражданское право. М.: 1975. –Ч.1. –С.15.
[8] Див.: Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н.Азімов, М.М.Сібільов, В.І.Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.Азімова, доцентів С.Н.Приступи, В.М.Ігнатенка. –Х., Право. 2000.-С.14
[9] Символічність права взагалі і цивільного зокрема в нормотворчості набула загрозливого характеру внаслідок того, що інколи одні і ті ж поняття мають зовсім різний зміст. Це привносить в право більше шкоди чим користі. Але реальність така.
[10] Аглоритм – система правил для розв’язання задач певного класу. Він характеризується детермінованістю, масовістю застосування, дискретністю, ефективністю. Термін алгоритм введено у нормотворчість: Постанова НКРЕУ від 01.10.2002р. № 1089 “Про алгоритм перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії” /Урядовий кур’єр, 2002, №227.
[11] Див. А.В. Луць. Принципи договірного права. Автореф. дис…канд. юрид. наук. К., 2000
[12] Принципово помилково змішувати предмет цивільно-правового регулювання та об’єкти цивільного права у широкому сенсі. Див. Цивільний кодекс України; Коментар.-Х.: ТОВ “Одісей”, 2003. –С.8
[13] Див.: Гражданское право. Часть І. Учебник/ Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996.-С.6
[14] Див. Вильнянский С.И. Лекции по советскому гражданскому праву. Х.: 1958. – С.9
[15] Див. Братусь С.Н. Предмет и система гражданского права. М., 1963.-С.11; Алексеев С.С. Предмет социалистического гражданского права. Свердловск. 1959, -С.25.
[16] Толстой Ю.К. Понятие права собственности //Проблемы гражданского и админисративного права /Под ред. Б.Б. Чепахина, О.С.Иоффе, Ю.К.Толстого. Л., 1962, -С.143; Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений. Л., 1988. –С.3-8.
[17] Див. Советское гражданское право / Под ред. В.А.Рясенцева. М.1975. Т1. –С.4
[18] Див. Гражданское право: Учебник. / Под ред. А.А. Пушкина и В.Ф. Маслова Ч.1. К. 1983. –С.
[19] Див.: Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н.Азімов, М.М.Сібільов, В.І.Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.Азімова, доцентів С.Н.Приступи, В.М.Ігнатенка. –Х., Право. 2000. – С.11-12. Такий підхід відображено і більш ранніх роботах наукового і навчального характеру.
[20] Як на нас то мова йде про автономність волевиявлення які інколи розглядаються як синоніми. Але воля – внутрішнє моделювання майбутньої поведінки яка може бути детермінована потребами людини, певною обстановкою, існуючими правовими моделями тощо. Воля як внутрішній намір особи може бути і неправомірною і це не має правового значення до тих пір поки вона не буде реалізована у конкретних діях чи бездіяльності (волевиявлення).
[21] Більш детально дивись Гражданское право. Часть І. Учебник /Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. –М., ТЕИС, 1996, –С.9-12
[22] Це надає великого значення гевменевтиці, соціоніці і синергетиці.
[23] Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. –Х., Право. 2000. – С.8-9
[24] Навряд чи внутрішні відносини управління акціонерним товариством можуть визнаватися адміністративно-правовими.
[25] Див.: Красавчиков О.А. Гражданские организационно-правовые отношения /Антология уральской цивилистики. 1925-1989: Сборник статей. М.: Статут. 2001. – С.163
[26] Там же –С. 163-165.
[27] Див. Шишка Р.Б. Предмет цивільного права //Вісник університету внутрішніх справ, № 6’1999, - С.22-27
[28] Див.: Покровський И.А. Основные проблемы гражданского права. М.: Статут. 1998. -С.40
[29] Див. більш детально Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком Інтер, 2002, –С.20-21
[30] Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, - С. 34
[31] Теория государства и права под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова, - С. 237.
[32] Алексеев С.С. Общая теория социалистического права. Свердловск, 1963., -С.. 151.
[33] Гражданское право под ред. Т.И. Илларионовой, Б.М. Гонгало, В.А. Плетнева. М. 1998г., -С. 12.; Черданцев В.Ф. Теория государства и права. М. 1999. -С. 187.
[34] Иоффе О.С.. Советское гражданское право. Курс лекций. ЛГУ, 1958, -С.. 17
[35] Яковлев.В.Ф. Россия: экономика, гражданское право.М, 2000, -С. 31, 40.
[36] Гражданское право. Под ред. Т.И. Илларионовой, Б.М. Гонгало, В.А. Плетнева, -С. 12.
[37] Див. Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. –М.: «Лекс Книга» «2002. 160с.
[38] При застосуванні акупунктурного методу викладання цивільного права в якості прикладу бажано навести структуру дерева.
Принципи цивільного права як і інших галузей права можна уявити собі у виді дерева де корені – економічна, соціальна, політична база чинного законодавства, стовбур – загально правові принципи, велике гілля – принципи супергалузей чи міжгалузеві принципи, їх відгалуження – принципи галузей права, а дрібне гілляччя – принципи інститутів права. Відповідно – листя може образно вважатися нормами права до яких правові ідеї у вигляді живильного соку поступають по цим каналам і визначають їх спрямованість та дієвість.
[39] Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, - С. 41
[40] Богданов Е.В. Категория «добросовестности» в гражданском праве //Росийская юстиция.1999, №9.
[41] Ми вважаємо, що для спеціальності “Правознавство” це не оправдано мало, загрожує відхиленню від встановлених вимог щодо підготовлених спеціалістів. Цивільне право - фундаментальна навчальна дисципліна, що формує правознавця. Навіть за тої умови коли ці фахівці готуються для потреб МВС України ми повинні витримати державний стандарт юридичної освіти. Інша справа – правоохоронна діяльність, де може допускатися, і то не бажано, його скорочений курс.
[42] Але це зовсім не означає, що повинні бути різними кваліфікаційні знання та вміння правознавця. У тих випадках де зменшене аудиторне навантаження повинна збільшуватися доля самостійної підготовки.
[43] В літературі теза про існування підгалузей права піддається критиці. Але до тих пір поки не буде запропонована більш доцільна конструкція чи не прийнято новий термін, щоб узагальнити близькі між собою інститути права ми будемо опиратися на загальноприйняту систему.
[44] Див.: Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник/ Р.Б. Шишка, А.М. Сытник, В.Н. Левков и др./ Под общ. ред. канд. юрид. наук Р.Б. Шишки. –Х.: Эспада. 2001.- С. 352
[45] Не дивлячись на низку науково-практичних форумів з методики викладання цивільного права ці питання так і лишаються відкритими. Здебільше рекомендації таких конференцій зостаються рекомендаціями і певний час використовуються обмеженим колом учасників певного наукового форуму.
[46] Зв’язку з цим цивільне право і цивільний процес повинні викладатися паралельно, а може у загальні положення про цей процес раніше. Наприклад, при вивченні інститутів обмеження у дієздатності, визнання недієздатним визнання безвісти відсутнім, об’яви померлим було б корисним паралельно розглянути категорію справ з особливого провадження. При такому підході норми матеріального права б отримували комплексне, зриме, всеосяжне підкріплення нормами процесуального права. Якщо певний інститут цивільного права буде супроводжуватися відповідним інститутом процесуального права виграє від цього студент.
[47] Воно може здаватись дещо штучним, але з огляду гна профілізацію підготовки правників такий захід є виправданим. В той же час ми на боці тих, хто вважає що немає цивільного права ні прокурорського ні міліцейського тим паче.
[48] Термін “джерело права” веде своє походження з римського права.
[49] Правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.
[50] Див.: Керимов Д.В. Понятие источника советского социалистического права //Ученые записки ЛЮИ, Вып. У, 1951, -С.89.
[51] Див.: Колісник Т.В. Внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права. Х.: дис...к.ю.н. 2003.
[52] Так, ЦК України і Господарський кодекс України прийняті в один день, але перший до обіду а другий після обіду. Якщо б Президент України їх підписав то другий мав би першість перед ЦК.
[53] Національний менталітет і правова культура, законопослухання є важливою складовою частиною права. Якщо навіть самий кращий закон громадянами не виконується то він перетворюється у пусту формальність. Повага до закону є визначальною у формування правової культури. Можна закон знати напам’ять але у повсякденному житті його ігнорувати.
Ні про яку повагу до закону можна говорити коли не тільки пересічні громадяни але і його “стражі” не дотримуються звичайних правил дорожнього руху, особливо при переході вулиці.
[54] Див. Цивільний кодекс. Частина перша. Модель. Рекомендаційний законодавчий акт Співдружності Незалежних Держав. Прийнятий на п’ятому пленарному засіданні Міжпарламентської асамблеї держав – учасників Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р.//Приложение к Информационному бюллетеню МПА государств – учасников СНГ”, 1995, №6.
[55] Див. Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, -С.62
[56] Див.: Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н.Азімов, М.М.Сібільов, В.І.Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.Азімова, доцентів С.Н.Приступи, В.М.Ігнатенка. –Х., Право. 2000. – С.24
[57] Урядовий кур’єр –2004, - №74.
[58] Resolution of 26 may 1989 (of European Parlament) on Action to Bring into Line the Private of the Member States //Official journalC. 158/400/26/may/1989.
[59] Presidency Conclusision of Council of the European Union //The meeting in Tampere, Brussels,18 October 2001. -P.2.
[60] Навпроти ст. 4 ЦК РФ цивільне законодавство вказує у вузькому сенсі – тільки саме ЦК і інші федеральні закони.
[61] Запропоновані нами параметри та їх означення можуть бути запропоновані науковому співтовариству для подальшого вироблення алгоритму юридичної сили нормативного акту чи окремої норми права, або спеціальної програми.
[62] Якщо при вирішенні навчальних завдань допускається ігнорування постанов вищих судових органів, то у студентів може скластись негативне ставлення до них. Тож при навчанні слід максимально звертати увагу на рішення судових інстанцій. В іншому разі можливий відрив вишколу від практики.
[63] За наявності детермінантів визначення юридичної сили нормативних актів доцільно дати їх математичну формулу, якою можна було б користуватися на практиці.
[64] За ідеєю робочої групи мислилось, що новий ЦК повинен був би стати своєрідною конституцією громадянського суспільства. Але на жаль так не сталось.
При прийнятті ЦК з нього було вилучено дві книги – сімейне і колізійне (міжнародне приватне) право. Внаслідок цього розірвана генеральна його ідея.
Більшість ідей сучасних цивільних кодексів по суті імплентовані з ЦК Франції 1804 р. Кодекс став прообразом для цивільних кодексів Італії, Бельгії, Нідерландів, Польші. Швейцарії та інших країн. Тому вважаємо за доцільне хоча б коротко ознайомимося з його історією.
Епоха Наполеона знамення п’ятьма основними кодексами Франції: Цивільним, кримінальним, торговим, цивільно-процесуальнним та кримінально-процесуальним. Французьський цивільний кодекс (у подальшому ЦК) був прийнятим першим і увійшов в історію під назвою Кодекса Наполеона.
В склад створеної 13 липня 1800 р. комісії з розробки його проекта були включені видатні юристи Франції: Тронше, Порталіс, Малльвіль, Біго-Преамке. Вони опирались на юридичну доктрину, революційне законодавство, традиційні положення французьского звичаєвого права, а також римське приватне право.
Проект було розроблено за 4 місяці й направлено для обговорення виших судів, а після їх зауважень проект повинен пройти звичайну процедуру його прийняття: розгляд В Державній раді, Трибунаті, Законодавчому корпусі та Сенаті. Однак в Трибунаті та Законодавчому корпусі проект ЦК був заблокований в зв’язку з тим, що ряд його положень суперечили революційній законності. Перший титул «Про право та закони взагалі» був відкинутий. За таких обставин і побоючись що така доля спіткає й інші титули проекту уряд його забрав на доопрацювання, а Наполеон своєю владою киключив зі складу Трибуната та Законодавчого корпусу основних критиків проекту і ввів нових членів. Створена таким чином більшість сприяла швидкому обговоренню й прийняттю всіх титулів в виді окремих законів. Закон 21 березня 1804 г. об’єднав всі 36 титулів у склад єдиного ЦК Франції. В 1807 р. він отримав назву Кодекса Наполеона, а в 1816р. знов перейменований в ЦК Франції. Але в історію він уввійшов саме як Кодекс Наполеона при тому, що сам Наполеон не приймав безпочередньої участі в його розробці. Він усвідомив його необхідність для укріплення режиму й активно керував роботою з його створення та просування, і як свідчать деякі дані збереженню недоторканності його основних ідей.
ЦК Франції структурно побудовано по інституційній системі і складається з ввідного титулу, що встановлює порядок опублікування, дії та застосування законів, та трьох книг: перша присвячена особам, друга – правилам про майно та різні видозміни власності, третя - різні способи набуття власності.
[65] Див.: Головатий С. і др. Передмова до проекту Цивільного кодексу України /Українське право, 1996, Число 2, (Спецвипуск), 1996, –С.23-26
[66] На той час начальник кафедри цивільно-правових дисциплін Університету внутрішніх справ
[67] Довгерт А.С. Проект нового Цивільного кодексу України: теорія та проблеми /Вісник Університету внутрішніх справ, 6’1999, –С.12.
[68] С. Головатий та інші. Передмова до проекту Цивільного кодексу України //Українське право. –1996, Число 2 (Спецвипуск) Реформа цивільного права в Україні.-С.8-9
[69] Правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.
[70] Впритул до третього читання в проект ЦК входила ще одна книга 6 – Сімейне право. Але склалось так, що насамперед був прийнятий альтернативний проект СК України, який введено у дію з 1 січня 2003 р. Така доля з розробкою проекту закону “Про міжнародне приватне право” спіткала й книгу 8.
[71] Впритул до останнього читання в проекті ЦК була книга сьома “Міжнародне приватне право” присвячена врегулюванню цивільних відносин між суб’єктами цивільного права які підпорядковані різним правовим системам і побудована за структурою самого ЦК. Але вона була вилучена, що негативно вплине на регулювання цивільних за своєю природою відносин за участю міжнародного суб’єкта. Її ідеї використані при розробці спеціального Закону України “Про міжнародне приватне право”.
[72] Урядовий кур’єр. -2003, -№142.
[73] Див.: Головатий С. і др. Передмова до проекту Цивільного кодексу України /Українське право, 1996, Число 2, (Спецвипуск), 1996, - С.6-7
[74] Див.: Гражданское право. Часть І. Учебник/ Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996. –С.26
[75] На наш погляд передчасно відмовлятися від концепції підприємницького права і його основного закону.
[76] Інколи ці акти переслідують відомчий інтерес. Наприклад, зважаючи на те, що ліцензії на здійснення певних видів підприємницької діяльності видаються через міністерства і частина збору залишається у їх розпорядженні була тенденція до збільшення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.
[77] Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общин положення: Изд. 2-е, испр. –М.: “Статут”, 2000, -С.129 (648с.)
