Тема 12. Склад як елемент логістичної системи

План

 1. Склади та їх функції

 2. Основні проблеми забезпечення ефективності складування

 3. Логістичний процес на складі

 4. Упакування як засіб підвищення ефективності логістичних складських процесів.

 

 

1.Переміщення матеріальних потоків логістичним ланцюгом неможливе без концентрації у певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначено відповідні склади. Переміщення через склад пов'язано з витратами живої та минулої праці, що збільшує вартість товару. Тому склад потрібно розглядати не ізольовано, а як інтегровану складову частину логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності.

Склади - це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу.

     Розповсюдженою є думка про те, що склади створюються винятково для зберігання матеріальних цінностей. Однак на складах не створюються нові матеріальні цінності, додаткова споживча вартість, тому зберігання як самоціль не приносить ніякої користі. Як правило, якість вантажів може тільки погіршуватися від зберігання на складі, а у фінансовому відношенні цілеспрямоване зберігання вантажів на складі може призвести тільки до збитків, оскільки, по-перше, матеріальні цінності, які зберігаються на складі, тимчасово виключені з фінансового обігу, хоча на їх придбання та виготовлення витрачено деякі ресурси, а по-друге, саме складування вантажів вимагає певних витрат.

Насправді жоден вид матеріальних ресурсів, не виробляється для того, щоб потім зберігати їх на складах. І все ж склади є і широко розповсюджені у всіх галузях економіки, у промисловості, на транспорті, в оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві, сільськогосподарському виробництві і т.д.

Склади виконують наступні функції:

-  Перетворення виробничого асортименту в споживчий.

- Складування і зберігання продукції

- Консолідація і розукрупнення вантажів.

- Надання послуг.

Класифікація складів:

-   По відношенню до функціональних базисних сфер логістики:

     1.склади постачання;

2.склади виробництва;

3.склади розподілу

- За видом продукції, яку зберігають:

1. склади сировини, матеріалів, комплектуючих;

2. склади незавершеного виробництва;

3. склади готової продукції;

4. склади тари;

5. склади зворотних відходів.

- По відношенню до логістичних посередників:

      1.власні склади підприємств;

2.склади логістичних посередників;

- За функціональним призначенням:

      1.склади буферних запасів;

2.склади перевалки вантажу;

3.склади комісіонування;

4.склади зберігання;

5.спеціальні склади.

- За продуктовою спеціалізацією:

1.вузькоспеціалізовані;

2.обмеженого асортименту;

3.широкого асортименту.

2.Основні проблеми:

- Вибір між власним складом або складом загального користування; Одна з основних проблем, що виникають перед підприємством у процесі забезпечення складською площею - це питання володіння складом. Існує 2 основні альтернативи: придбання складів у власність або використання складів загального користування.

Переваги власного складу:

- високий ступінь контролю над операціями, що дає абсолютні повноваження по прийняттю всіх господарських рішень;

- забезпечення інтеграції складських операцій з іншими елементами внутрішнього логістичного процесу підприємства;

 - поліпшення комунікацій;

- нематеріальні переваги;

- можливість більшого контролю за продукцією. Переваги складів загального користування:

-  гнучкість;

-  доступ до кваліфікації і досвіду, яких саме підприємство не має;

-  використання найсучаснішого устаткування;

-  гарантія високої якості і ефективного обслуговування.

- Кількість складів і розміщення складської мережі. Територіальне розміщення складів і їхня кількість визначаються потужністю матеріальних потоків й їхньою раціональною організацією попитом на ринку збуту, розмірами регіону збуту й концентрацією в ньому споживачів, відносним розташуванням постачальників і покупців та інше.

- Розмір і місце розташування складу. Це проблема дуже близька за своєю суттю до попередньої і вирішується досить просто у випадку використання складу загального користування, тому що зі зміною інтересів підприємства розташування складу й необхідна складська площа можуть бути легко змінені.

Складнішою ця проблема стає відносно власного складу підприємства. При визначенні складських потужностей необхідно враховувати вимоги до умов і строків зберігання конкретної продукції. Точність у розрахунках складського простору багато в чому залежить від правильного прогнозу попиту на продукцію даного складу й визначення необхідних запасів.

При виборі місця розташування складу із числа конкурентоздатних варіантів оптимальним уважається той, який забезпечує мінімум логістичних витрат.

- Вибір системи складування. Система складування припускає оптимальне розміщення вантажу на складі й раціональне управління ним.

Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватися в наступному порядку:

1)  визначається місце складу в логістичному ланцюзі та його функції

2)  вибирається загальна спрямованість технічної оснащеності складської системи

3)  визначається завдання, на яке спрямована розробка системи складування;

4)  вибираються елементи кожної складської підсистеми

5)  створюються комбінації обраних елементів віх підсистем

6)  здійснюється попередній вибір конкурентоздатних варіантів із всіх можливих

7)  проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкурентоспроможного варіанта

8)  здійснюється альтернативний вибір раціонального варіанта.

 

3. Логістичний процес на складі значно ширший, ніж технологічний процес, і включає:

- постачання запасів;

- контроль за постачаннями;

- розвантаження і приймання вантажів;

- внутрішньоскладське транспортування і перевалку вантажів;

- складування і зберігання вантажів;

- комплектацію замовлень клієнтів та відвантаження;

- транспортування й експедицію замовлень;

- збір і доставку порожніх товароносіїв;

- контроль за виконанням замовлень;

- інформаційне обслуговування складу;

- забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування всіх складових логістичного процесу потрібно розглядатися у взаємозв'язку і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не лише чітко координувати діяльність служб складу, але і є основою планування та контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Перші дві складові складського логістичного процесу - постачання запасами і контроль за постачаннями - були розглянуті нами раніше, тому докладно розглянемо такі логістичні операції.

Розвантаження і приймання вантажів. Під час здійснення цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання укладеного договору. Спеціальне обладнання місць розвантаження і правильний вибір завантажно-розвантажувального устаткування дозволяють ефективно проводити розвантаження (у найкоротший термін і з мінімальними втратами вантажу), у зв'язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а, отже, знижуються витрати обігу. Проведені на даному етапі операції включають: розвантаження транспортних засобів, контроль "документальної та фізичної відповідності замовлень постачання, документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему, формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу повинно здійснюватися за мінімальної тривалості в часі та просторі наскрізними «прямоточними» маршрутами. Кількість перевалок з одного виду обладнання на інше також повинна бути мінімальною.

Складування і зберігання полягає у розміщенні й укладанні вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування - ефективне використання обсягу зони зберігання. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського устаткування. Обладнання для зберігання повинно відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи повинен бути мінімальним, але з урахуванням діючих норм. Для впорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого (фіксованого) або вільного (вантаж розташовується в будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Процес складування і зберігання включає: закладання вантажу на зберігання, зберігання вантажу і забезпечення відповідних для цього умов, контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему.

Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають: отримання замовлення клієнта; відбір товару кожного найменування згідно із замовленням клієнта; комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно до його замовлення; підготовку товару до відправлення (укладання в тару, на товароносій); документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення; об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних; відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником. Останній варіант виправдує себе лише тоді, коли замовлення роблять партіями, рівними місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширена й економічно виправдана централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку завдяки об'єднанню вантажів і оптимальних маршрутів доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати постачання дрібними і частішими партіями, що призводить до скорочення зайвих запасів у споживача.

Збір і доставка порожніх товароносіїв відіграють істотну роль у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-устаткування) під час внутрішньо міських перевезеннях найчастіше бувають багатообіговими, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли достовірно відома їх оптимальна кількість і чітко виконується графік їх обміну зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і пов'язує функціонування всіх служб складу. Залежно від технічного забезпечення управління інформаційними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистемою загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизованих складах). Інформаційне обслуговування охоплює: обробку вхідної документації, пропозиції щодо замовлень постачальників, оформлення замовлень постачальників, управління прийомом і відправленням, контролювання наявності на складі, прийом замовлень споживачів, оформлення документації відправлення, оптимальний вибір партій відвантаження і маршрутів доставки, обробку рахунків клієнтів, обмін інформацією з персоналом усіх рівнів, різну статистичну інформацію.

     Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Склад може забезпечувати такі види послуг:

- сортування і маркірування товарів;

- повну перевірку якості товарів, які постачаються;

- фасування й пакування;

- зміна замовлення;

- експедиторські послуги із здійсненням розвантаження;

- інформаційні послуги;

- укладання договорів із транспортними агентствами;

- надання оренди складського простору споживачам;

- дезінфекцію вантажів та ін.

Відповідно до принципової схеми технологічного процесу і з метою чіткої організації робіт рекомендується складати технологічні карти, які розроблюються відповідно до конкретних умов складу.

Технологічна карта це форма документації, яка відображає детальну поопераційну розробку складського технологічного процесу з вказівкою технічних засобів, витрат часу на його виконання. Технологічні карти складають на весь етап переробки продукції на складі або на окремі його етапи. Крім технологічної карти рекомендується складати технологічні графіки.

 

4. Упакування впливає на рівень логістичних витрат та на ефективність логістичної системи.

У логістичній системі упакування виконує чотири основні функції:

- ідентифікація продукту та надання про нього основної інформації;

- захист продукту під час його переміщення по логістичному ланцюгу;

- полегшення вантажопереробки й транспортування;

- маркетингова підтримка.

Виділяють два основних типи упакування:

- внутрішнє, або споживче, яке звернене до кінцевого споживача товару та виконує маркетингові функцій. Споживче упакування розробляється з міркувань зручності споживача, привабливості для покупця, ефективного використання торговельних площ і захисту товарів від пошкоджень;

- зовнішнє, або промислове, яке забезпечує зручність логістичних операцій.

Як правило, ідеальне внутрішнє упакування, яке привабливе для споживачів завдяки незвичайній формі й габаритам, саме за цими ж причинами являє собою найгірший варіант упакування з погляду логістики. Проте продумана конструкція упакування неодмінно повинна враховувати вимоги всіх компонентів логістичної системи.

Однією з найважливіших концепцій упакування, пов'язаної з логістичними процесами зберігання й вантажопереробки, є концепція стандартної укрупненої вантажної одиниці. Створення укрупненої вантажної одиниці зводиться до фізичного об'єднання (консолідації) окремих промислових упакувань в один стандартизований «пакет», це так називана контейнеризація. Така укрупнена вантажна одиниця може формуватися як на виробничих ділянках, так і на складах.

Для контейнеризації можуть бути використані:

- жорсткі контейнери - устрої, в які містять промислові упакування або розрізнені вироби для складування та транспортування;

- нежорсткі контейнери - не створюють замкнутої захищаючої оболонки для продукції, що складується та транспортується. Тут об'єднання промислових упакувань у вантажні одиниці відбувається шляхом їхнього штабелювання на піддонах або ковзних аркушах. Як базову основу для формування вантажної одиниці пропонується використовувати піддони двох уніфікованих розмірів 1200x800 мм та 1200x1000 мм. Для забезпечення єдиного підходу до різного складського устаткування вводиться поняття базового модуля, що являє собою прямокутник з розмірами 600x400 мм, здатний кратну кількість разів укладатися на стандартних піддонах.

Стандартизація вантажів підвищує ефективність логістичних процесів - скорочує час вантажно-розвантажувальних робіт, полегшує операції вантажопереробки та транспортування, підвищує схоронність продукції в дорозі, спрощує контроль за вантажами, підвищує щільність зберігання, прискорює добірку замовлень завдяки раціональнішому розміщенню запасів. Всі ці фактори сприяють скороченню логістичних витрат.

 

Логістичний сервіс

План

1. Значення і сутність логістичного сервісу

2. Формування підсистеми логістичного сервісу

3. Параметри і характеристика логістичного обслуговування

 

1. В останні роки прерогативою логістики поряд з управлінням матеріальним потоками є й управління сервісними потоками. Крім того, логістичний підхід виявився ефективним і для підприємств, які тільки надають послуги (транспортні, експедиторські, вантажопереробці та ін.).

Предметом логістичного сервісу є певний комплекс відповідних послуг.

Послуга в узагальненому розумінні - це деяка дія, що приносить користь споживачу. Послуга як продукт праці має споживчу вартість, і це визначає її товарний характер, який виражається в здатності бути реалізованою споживачами як своєрідний товар. Ця риса споріднює послуги з матеріальним товаром. При цьому вартість сервісних послуг іноді може перевершувати витрати безпосередньо на виробництво продукції.

Робота з надання послуг називається сервісом. Сервіс нерозривно пов'язаний з розподілом і є комплексом послуг, які надаються в процесі замовлення, купівлі, постачання І подальшого обслуговування продукції.

Виходячи з цього логістичний сервіс може бути реалізований тільки в сферах розподілу і обігу, він є певною сукупністю послуг, які надаються в процесі безпосереднього постачання товарів споживачам, що є завершальним етапом просування матеріального потоку логістичними ланцюгами.

Відповідно об'єктами логістичного сервісу виступають конкретні споживачі матеріальних потоків.

Логістична сервісне обслуговування споживачів може здійснюватися як самим виробником так і торгово-посередницькою структурою, а також спеціалізованими транспортно-експедиційними фірмами. Це залежить від виду логістичної системи, рівня вимог споживачів і стратегії постачальника.

Виходячи на ринок логістичних послуг, продуценти повинні враховувати основні характеристики даної товарної категорії, які визначають умови і параметри логістичної діяльності. Такими характеристиками є:

1. Неможливість відчути послугу «на дотик».

2. Невіддільність від джерела

3. Мінливість якості

4. Адресність послуг

5. Унікальність для одержувача

6. Неможливість накопичення послуг

7. Еластичність попиту

8. Оперативність.

Всі роботи й операції у сфері логістичного обслуговування можна класифікувати за такими ознаками:

1. За часом здійснення:

- послуги передпродажного характеру

- логістичні послуги в процесі реалізації

- логістичні послуги післяпродажного обслуговування

2. За змістом робіт:

- жорсткий сервіс

- м'який сервіс

3.По відношенню до споживача:

- прямий сервіс

- непрямий сервіс

Характерною рисою послуг є те, що вони мають системний характер.

2. Логістичний сервіс повинен ґрунтуватися на 6 основних принципах:

- обов'язковість пропозиції;

- необов'язковість використання;

- еластичність;

- зручність;

- раціональна цінова політика;

- інформаційна віддача.

Узагальнено послідовність дій, які забезпечують формування підсистеми логістичного сервісу, полягає у такому:

1.  Сегментація споживчого ринку, тобто його поділ на конкретні групи споживачів, для кожної з яких можуть знадобитися певні послуги відповідно до особливостей споживання.

2.  Визначення переліку найбільш значимих для покупців послуг.

3.  Ранжування послуг, які входять у складений перелік

4.  Визначення стандартів послуг у розрізі окремих сегментів ринку

5.  Оцінка послуг, які надаються, встановлення взаємозв'язку між рівнем сервісу і вартістю послуг, які надаються, визначення рівня сервісу, необхідного для забезпечення конкурентноздатності компанії

6.  Встановлення зворотного зв'язку з покупцями для забезпечення відповідності послуг потребам покупців

У процесі формування і подальшого вдосконалення підсистеми логістичного сервісу продуценти послуг повинні прагнути до виконання таких основних вимог:

- постійно підвищувати надійність обслуговування і готовність до виконання замовлень і запитів споживачів логістичних послуг

- знижувати сукупні витрати, пов'язані з обслуговуванням і утриманням запасів;

- знижувати собівартість товару-послуги

3. На ринку логістичних послуг спостерігається стійка тенденція до зростання вимог споживачів щодо їх комплексності та якості.

До ключових параметрів якості логістичного обслуговування відносять:

- час від отримання замовлення постачальником до постачання продукції споживачу

- гарантовану надійність постачання за будь-яких умов

- реальну можливість доставки за першою вимогою замовника

- наявність необхідних запасів у логістичній системі

- стабільність матеріально-технічного забезпечення клієнтів

- максимальна відповідність виконання замовлень у діючій логістичній системі

- зручність подання замовлення в логістичній системі в будь-який час

- об'єктивність цін на логістичні послуги

- забезпечення високої якості пакування товарної продукції та інше.