Поетика художнього психологізму Василя Стефаника

Поетика художнього психологізму Василя Стефаника

 

Курсова робота

з історії української літератури

студентки ___ курсу групи ______

заочно-дистанційного факультету

Кременчуцького НКП

Усик Оксани

 

Науковий керівник:

 

Глухів 2013

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП  ................................................................................................................. 3

 

Розділ 1. Василь Стефаник – творець соціально-

психологічної новели........................................................................ 7

Розділ 2. Поетика художнього психологізму

Василя Стефаника.............................................................................12

Змалювання психічного стану художнього персонажа

через критичні ситуації............................................................................12

Змалювання психічного стану художнього персонажа

через мову....................................................................................................18

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….…..…...29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………...…….31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТРЕСУРСІВ …………….……...34

 

 

ВСТУП

А ктуальність теми. Василь Стефаник – великий новатор в українській літературі, творець і неперевершений майстер дуже стислої, драматичної за змістом, глибоко ліричної соціально-психологічної новели про сільське життя. Видатний новеліст багато зробив для удосконалення літературної техніки, для урізноманітнення засобів художньої виразності.

Людська душа завжди цікавила літературу. Та попередня соціально-побутова проза розкривала психологію персонажів головним чином через зовнішні дії, вчинки, портрети. Для Стефаника у творенні психологічної прози головним стає неопис самих дій, а психологічний процес.

Все частіше в сучасному літературознавстві постає питання психологізму творчості того чи іншого письменника. Це спонукає до його відповідального та актуального розв’язання, оскільки навіть саме визначення психологізму літературної творчості в сучасному літературознавстві носить неоднозначний характер. О.Єсін дає таке визначення: „Психологізм творчості  це зображення художніми засобами внутрішнього світу людини, її внутрішньо психологічних процесів та станів” [23, с.64]. Зображення внутрішнього світу художніми засобами, глибина і гострота проникнення у внутрішній світ героя, здатність детально описувати душевний світ героя та різні психологічні процеси - це і є ознаки психологізму в літературі.

У деяких працях є розділи, чи окремі статті присвячені проблемі психологізму творчості В.Стефаника. Серед цього типу праць варто виділити праці таких науковців, як Бондаренко Г., Барабаш Д., Грещук В., Голомб Л., Данилюк І., Кодак М., Матусяк Л., Павлик Р., Піхманець Р., Середа В., Слоньовська О., Сушевський Б., Хомич Г., Хороб С. та інші.

Актуальність теми курсової роботи полягає в у вивчені психологізму творчості В.Стефаника, відповідно до сучасного стану проблеми.

Тема курсової роботи: «Поетика художнього психологізму Василя Стефаника».

Мета дослідження: детальне вивчення специфіки поетики художнього психологізму творчості В.Стефаника.

Задля реалізації цієї мети, необхідно вирішити такі завдання:

1. Опрацювати наукову, критичну, навчально-методичну та художню літературу з питань дослідження.

2. Простежити життєвий і творчий шлях В.Стефаника.

3. Розглянути твори глибоко самобутнього майстра слова чия проза належать до най­цікавіших сторінок українського літературного процесу.

4. Охарактеризувати особливості психологічної поведінки художніх персонажів.

5. Охарактеризувати психологізм і поетику прямої мови у творчості В.Стефаника.

Об’єкт дослідження: історія української літератури.

Предмет дослідження: проові твори В.Стефаника.

Методи дослідження:

· Описовий, суть якого полягає в відборі, опису та систематизації матеріалу.

·  Контекстуальний метод, який базується на «вчитуванні» в текст.

·  Аналіз науково-методичної, критичної та художньої літератури.

·  Порівняльно-історичний.

· Спостереження.

Наукова новизна: здійснено спробу висвітлити літературну діяльність В.Стефаника на матеріалах новел.

Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали і висновки роботи можуть бути використані у процесі розробки та викладання нормативних і спеціальних курсів у ВНЗ, для написання підручників з історії України, проведення семінарських занять.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У першому розділі, що має назву «Василь Стефаник – творець соціально-психологічної прози» висвітлено життєвий і творчий шлях митця.

У другому розділі, що має назву «Поетика художнього психологізму В.Стефаника» розглянуто змалювання психічного стану художнього персонажа через критичні ситуації та мову.

У висновках підбито підсумки всієї роботи, подано рекомендації щодо подальшого опрацювання досліджуваної теми.

Список використаної літератури та інтернетресурсів включає джерела, які були використані у дослідженні.

Висновки

Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В.Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських.

Улюблений жанр письменника — новела. Сьогодні В.Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу. До кращих психологічних творів письменника належить новела «Новина», в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію бідняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливі злидні, душевні муки штовхнули його на вбивство рідних дітей.

Такого ж глибокого психологічного звучання набувають новели «Лан», «Катруся», «Кленові листочки», «Камінний хрест».
В.Стефаник — великий знавець психології найкритичніші хвилини життя. У новелах В. Стефаника йде стисла, але тривожна розповідь про життя народу. Своїми новелами В. Стефаник стверджує, що справжнім письменником можна назвати тільки того, чия творчість невід'ємна від життя народу.

Домінантою поетики прози В. Стефаника є психологізм, що виразно простежується на рівні художньої структури твору, відтворення авторської моделі світу, розвитку мотивів самотництва, зубожіння, війни, селянського життя, розкриття характерів персонажів. Він зумовлений своєрідністю світобачення і світовідчуття письменника, що закорінені в національний український менталітет, етнопедагогіку, християнську та етномораль. В новелах письменника художньо відтворюються не стільки подія, як почуття, внутрішній світ і стан героїв. Опис довкілля їхнього буття (пейзаж, інтер’єр) психологічно насичений, здебільшого настроєвий. Суспільні явища постають через почуттєву реакцію героїв на них.

У зображеному в прозі В. Стефаником світі й становища в ньому героїв абсолютно значимою є особистісна самосвідомість автора. За художнім текстом, суб’єктом особистості в ньому виразно простежується пережите самим митцем, зокрема новелах „Виводили з села”, „Стратився”, „Басараби”, „Моє слово”. Твори В. Стефаника є своєрідним вираженням душі самого письменника, який невіддільний від своїх героїв. Звідси особлива щирість, пристрасть оповіді, заглиблення у таїни душі героїв, проникнення у сферу підсвідомості.

Створюючи художню реальність, в основі якої вимальовується особистість, майстер психологічної новели, під впливом експресіоністських настроїв, поміщає ліричного героя в критичні ситуації, наділяє акцентованими типами психологічного характеру, що чітко простежується в глибоко психологічних новелах „Сини”, „Гріх”, „Вечірня година”.

Психологізм персонажів В.Стефаника розкривається не тільки у авторських коментарях чи словах героїв, а й у вчинках, міміці, жестах, очах, монологах, діалогах, монологізованих діалогах, полілогах, у зв’язках з іншими персонажами, у поведінці героя на самоті чи в соціумі.

Мова персонажів стефаниківських новел - це глибинний задум експресіоністського типу для підсилення психологізму художніх персонажів, ширшого розкриття їх внутрішньої особистості.

Типовим для В. Стефаникових текстів є зображення відносно рідкісного акту духовної діяльності, суть якого полягає в тому, що вкрай розбурхана життєвими потрясіннями свідомість людини розкривається в майже не контрольованих, не стримуваних вольовими зусиллями висловлюваннях уголос, - внутрішніми монологами і монологізованими діалогами. Винятковість самої форми мовної діяльності героїв зумовлюється винятковістю обставин, у яких вона відбувається.

Поетика художнього психологізму новел В. Стефаника засвідчує, що їх автор - справжній майстер художнього слова, драматизму психічного стану, через які він глибинно розкривав внутрішній світ художніх персонажів.

Поетика художнього психологізму Василя Стефаника

 

Курсова робота

з історії української літератури

студентки ___ курсу групи ______

заочно-дистанційного факультету

Кременчуцького НКП

Усик Оксани

 

Науковий керівник:

 

Глухів 2013

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП  ................................................................................................................. 3