Лекція. Характеристика машини 237 кл.

Процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

1. Технічна характеристика машини 237 кл.

2. Процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

3. Конструктивна схема машини 237 кл.

 

1. Двоголкова швейна машина 237 кл. ЗАО «Завод «Промшвеймаш» АО «Зінгер» призначена для зшивання деталей, що мають циліндричну форму, виробівіз білизняних тканин, двома паралельними строчками двониткового ланцюгового стібка (тип 2х401). Частота обертання головного вала до 4000 хвˉ¹, довжина стібка регулюється від 1,7 до 3,2 мм, відстань між паралельними строчками 3,6 та 5 мм. Голки  0484 № 90, 110 (ГОСТ 22249—82 Е).

 

2. Процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

 

Двониткова ланцюгова строчка згори  має вигляд штрихової лінії, а знизу — ланцюжка. Строчка знизу виходить опуклою, через що створюється деяке потовщення шва. Щоб уникнути цього, нижня нитка повинна бути тоншою, ніж верхня. Строчка двониткового ланцюгового стібка легко розпускається.

Щоб розпустити дану строчку, необхідно з останньої петлі витягнути  нитку петельника і потягнути її, за цим розпустити верхню нитку. При обриві верхньої нитки в середині строчки розпускання від місця обриву утруднюється. Витрата ниток на ланцюгову строчку в два – три рази більша, ніж на човникову. Двониткова ланцюгова строчка в два рази еластичніша човникової – строчка може розтягуватись на 30..35 %.

Основними робочими органами машини, за допомогою яких відбувається процес утворення двониткового ланцюгового стібка, є голка, що здійснює зворотно-поступальні рухи по вертикалі, і петельник, який переміщується вздовж і поперек лінії строчки.

На рис. 1 предсталений процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

 

Рис. 67. Процес утворення двониткового ланцюгового стібка

 

У положенні I петельник 2 захоплює петлю верхньої (голкової) нитки а 1    і продовжує переміщення.

У положенні ІІ рейка переміщає матеріал на довжину стібка і тим самим орієнтує розташування верхньої а 1   та нижньої б 1  ниток. Петельник переміщується вздовж строчки в зворотному напрямку. 

У положенні III голка при повторному проколі матеріалу попадає в проміжок а 1   та б 1, і, опускаючись, при зворотному русі петельника затягує петлю а 1. Це відбувається в положенні І V. У положенні V петельник, просуваючись уздовж лінії строчки, повертається в початкове положення.

У положенні   VI в утворену петлю а 2   біля вушка голкивходить петельник тата протягує нитку б 2. У наступних положеннях петельник продовжує рух поперек лінії строчки (положення V ІІ), а за цим вздовж лінії строчки (положення V ІІІ). Одночасно відбувається переміщення матеріалу. Далі процес повторюється.

Характерним етапом в утворенні двониткового ланцюгового стібка є його затягування. При поганому або слабкому затягуванні двониткове ланцюгове переплетення ниток легко розпускається.

Основне затягування, або скорочення довжини попередньої петлі, відбувається при витягуванні петельником наступної нитки. Однак при переміщенні голки вверх (положення VII) остаточно затягується перший стібок. В цей час нитководійний важіль натягує нитку б 2   і забирає її надлишок. Якість затягування стібка залежить також від ходу голки, який змінюється при зміні довжини стібка.

 

Рис. 68. Конструктивна схема машини 237 кл.

Процес петлеутворення  здійснюється двома голками із заправленими в них нитками таа двома петельниками з нитками, при цьому| кожна голка взаємодіє зі своїм петельником.

Головка машини праворукавна складається зіз рукава та платформи. Платформа машини U-подібна, рукавного типу. Подача матеріалу здійснюється зубчатою рейкою в напрямку від оператора (з платформи).

Швейна  машина 237 кл.. має оригінальне компонування  основ-них механізмів (рис. 68).

Головний вал 14 отримує обертання від електродвигуна і з  допомогою кривошипа 13 та шатуна 11 перетворює його в зворотно-поступальний рух голководія 10 з голками. Обертання на розподіль-ний вал 16 передається зубчастим пасом 15. Розподільний вал 16 паралельний головному валу 14, але розташовується ближче до оператора, в той час як робоча зона з петельником 7, зубчастою рейкою 8 та лапкою 9 знаходиться під головним валом. Петельники, закріплені разом з державкою 6 на валу 4 клемовим з’єднанням з гвинтом 5, отримують коливальні рухи поперек строчки від коліна вала 16 через важіль 18, який коливається навколо вісі кронштейна 24, та передає рух через кульовий шатун 25 та поводок 3 вала 4. Зворотно-поступальні рухи петельники отримують від коліна вала 16 через шатун 20 та державку 2, яка ковзає по направляючій 1. Зубчаста рейка 8 закріплена на важелі 26, який отримує складні рухи від ексцентриків вала 16 через сухарі 19 та 21 та вилки 22 та 23. Подача ниток здійснюється ниткоподавачами 27 та 17. Тиск лапки на матеріал регулюється гвинтом 12.

Машина встановлюється на гумовій прокладці на кришці спеціального столу таким чином, що рукавна частина U-подібної платформи виявляється консольною і спрямованою від оператора. Шків машини обертається за годинниковою стрілкою (якщо дивитися з правого боку). Ліва частина столу закінчується підлокітником, який служить для зручності роботи на машині. Пуск і зупинка машини, а також регулювання швидкості прокладання строчки здійснюється ножною педаллю, підйом і опускання притискної лапки – від колінного важеля. Ввімкненнямикання електродвигуна здійснюється вимикачем, закріпленим знизу з правого боку на проміжній кришці столу.

Бобіни з нитками встановлюють на бобінотримачі, розташова-ному за машиною на верхній кришці.

Машина з’єднує деталі запошивним швом (швом взамок|), для чого на рукавній частині|частці| платформи перед лапкою встановлений спеціальний рубильник. Крім того, можливе використання машини на інших операціях (наприклад, для виконання настрочних і  підшивних швів).

У машині регулюються натяг ниток голок і петельників, тиск лапки на матеріал, довжина стібка і висота столу.

Рис. 68. Механізм  голок машини 237 кл.

 

Механізм голок машини кривошипно-повзунний з шатуном, оберненим вниз (рис. 68). Зворотно-поступальні рухи голководію 4 передаються від головного вала 20, встановленого в двох кулькових підшипниках 19 і 22, який отримує обертання від електродвигуна через шків 21.

Кривошип 13 закріплений гвинтом 25 на лівому кінці головного вала 20 і утримує палець 26, що проходить через отвір верхньої голівки шатуна 9, що кріпиться в отворі кривошипа 13 двома гвинтами 23. Нижняголовка голівка шатуна 9 шарнірно надіта на циліндричну частину повідка 8, закріпленого на голководії 4 клемовим з’єднанням, що стягується гвинтом 7.

Голководій 4 здійснює зворотно-поступальні рухи в двох направляючих  втулках 5 і 15, закріплених у фронтальній частині рукава машини гвинтами 6 і16. Нанижньому кінці голководія 4 стопорнимгвинтом 30 кріпитьсяголкотримач 3, дваотвори А якогоявляються нитконаправляючими| для ниток голок. Голки 1 вставляють в поздовжні пази голководія 3 до упору та закріплюються гвинтами 2. Довгі жолобки голок повинні бути обернені проти напрямку подачі матеріалу (до оператора). Гвинти 2 здійснюють додаткове кріплення голкотримача на голководії.

Над повідком 8 на голководії 4 закріплені кронштейн 12 з клемовим з’єднанням, що стягуються гвинтом 11, який несе ниткоподавач 10, вставлений одним кінцем в паз кронштейна 12. На другому кінці ниткоподавача 10 є два отвори В для ниток голок.  

Масельничка 17 з повстяною подушкою 18 і гнітом 14, а також отвір Е служать для змащування механізму голки.

Положення голок відносно петельників регулюється вертикальним переміщенням або поворотом навколо осі голководія 4 відносно повідка 8 після ослаблення гвинта 7.

Відстань між голками при необхідності можна змінювати з 5 на 3,6 мм установкою змінних деталей (голкотримача, лапки, голкової пластини і рейки).

Положення ниткоподавача 10 регулюється його переміщенням по вертикалі разом з кронштейном 12 відносно голководія 4 після послаблення гвинта 11.

Дві голки розташовуються на одній висоті в крайньому нижньому положенні, мають бути встановлені так, щоб осі їх отворів були спрямовані уздовж лінії строчки і знаходилися по вертикалі від верхньої площини голкової пластини вниз на 11 мм.

|Механізм петельників надає їмскладні просторові рухи, які складаються з коливальних рухів поперек лінії строчки і зворотно-поступальних переміщень вздовж лінії строчки. Ці рухи утворюють еліпсоподібну траекторію, передаються від нижнього (розподільного) вала, змонтованого в трьох опорах: в двох кулькових підшипниках і втулці.Розподільний вал отримує обертання від головного вала машини через зубчатий пас і барабан.

Положення петельників відносно голок вздовж і поперек строчки регулюється переміщенням і поворотом державки з петельниками відносно вала (після ослаблення гвинта). Час підходу петельників до голок  поперек лінії строчки регулюється поворотом вала петельників відносно коромисла  (після ослаблення гвинта). Час підходу петельників до голок  вздовж лінії строчки регулюється поворотом эксцентрика на валу (після ослаблення гвинта).

Петельники повинні бути встановлені таким чином, щоб при крайньому нижньому положенні голок носики петельників, які знаходяться в крайньому правому положенні (якщо дивитись зі сторони оператора), були розташовані на відстані 5 мм від своїх голок.

Рис. 70. Механізм переміщення матеріалу та вузол притискноїлапки машини 237 кл.

Механізм переміщення матеріалу рейкового типу відрізняєть-ся від попередньо описаних механізмів тим, що зубчаста рейка 3 (Рис. 70, а)отримує складні рухи у вертикальній площині по еліпсоподібній траекторії від розподільного валу через один привідний важіль 7, який закінчується двома вилками (горизонталь-ною і вертикальною). Рух по горизонталі рейка 3 отримує від регульованого ексцентрика 16, корпус якого 14 жорстко кріпиться на розподільному валу 9 двома гвинтами 13.

  На деякій відстані від рейки важіль 7 має видовжений паз, в якому монтується на ексцентричній вісі 6 сухарь 2. Вісь 6 закріплюється в отворі рукавної частини платформи стопорним гвинтом 5, а кінець важеля 7 монтується в пазу платформи машини, что попереджує повороти рейки 3 в горизонтальній площині та забезпечує її переміщення по траекторії, розташованій строго у вертикальній площині в пазах голкової пластини 15. Рух по вертикалі рейка 3 отримує від ексцентрика 10, який являєсобою коліно розподільного вала 9, на який одягається сухарь 11, що охоплюється горизонтальною вилкою 8, жорстко прикріпленою двома гвинта­ми 1 до важеля 7. Таким чином, важіль 7 з рейкою 3 отримує зворотно-поступальні рухи по горизонталі від ексцент­рика 16 через сухарь 12 і по вертикалі – від ексцентрика 10 через сухарь 11. При цьому важіль переміщується відносно сухаря 2 і повертається разом з ним відносно ексцентрикової вісі 6.

У механізмі переміщення матеріалу передбачені наступні| регулювання:

· ходу рейки (довжини стібка) – зміною ексцентриситету ексцентрика після послаблення гвинта 13 з допомогою регулюваль-ного гвинта 17;

· часу переміщення рейки поворотом корпусу 14 разом з ексцентриком 16 відносно вала 9 після послаблення гвинтів 13;

· висоти підйому рейки над голковою пластиною – поворотом ексцентрикової осі 6 після послаблення гвинта 5.

Притискна лапка машини (рис. 70, б)шарнірного типу забезпечує високоякісне пошиття виробів з матеріалів як з постійною, так і зі змінною товщиною пакета (при переходах через шви). Для цього підошва лапки виконана з носової 18 та п’яточної 1 частин, з’єднаних відповідно двома шарнірними гвинтами 17 і шпилькою 20 з пластинкою 16, яка в свою чергу шарнірно з’днана шпилькою 19 з  державкою лапки 15.

Тиск лапки на матеріал створюється пружиною стискування 12, змонтованою між верхнім торцем поводка 14 і шайбою 11, притиснутою до нижнього торця регулювального гвинта 9. Для стабілізації положення пружини 12 всередину її вставлений стержень 13. Положення  регулювального гвинта 9 фіксується контргайкою 10. При загвинчуванні гвинта тиск лапки на матеріал збільшується, а при вигвинчуванні – зменшується. При цьому потрібно заздалегідь послабити гайку 10.

Положення  лапки по висоті і по відношенню до розташування голок отворів регулюється вертикальним переміщенням і поворотом стержня 6 разом з лапкою відносно поводка 14 після послаблення гвинта 7.

Система ниткоподавання машини забезпечує підведення двох ниток до голок і двох ниток до петельників. Ниткоподавач голкових ниток закріплений на голководії (див. опис механізму голок), а ниткоподавач петельника кулачкового типу — на розподільному (нижньому) валу. Заправка ниток голок і петельників показана на рис. 71, а, б.

А                                                                                       б

Рис. 71. Схема заправки|заправляння| ниток петельників машини 237 кл|.

 

Верхні нитки подаються до голок з бобін або котушок, надітих на стержні котушкової стійки, яку встановлено на кришці столу.

Нитка лівої голки проводиться через машину в такій послідовності (див. рис. 71, а): через отвори 11 і 10 нитконаправлюва-ча; між шайбами натягу 9 регулятора на рукаві; через отвір   8; у отвір 7 нитконаправлювача; у отвір 6 ниткоподавача; у отвір нитконаправ-лювача 5; між шайбами натягу 4; у отвір 3 нитконаправлювача; вниз в отвір 2 голкотримача; у вушко 1 лівої голки в напрямі від працюючого.

Нитка правої голки заправляється так само.

Нижні нитки підводяться до петельників в такій послідовності (Рис. 71, б): через трубки 9 з задньої сторони рукава; між направляючими пластинами 8; під гачки нитконаправлювачів 7; між пластинами регулятора натягу 6; в нитконаправлюючий гачок 10; під петлю нитконаправлювача 11; над нитковідтягувачем 12; в нитконаправлю-вальний гачок 13; в трубку 5; в отвір ножа 4; в торцевий отвір петельників 3; в отвір петельників 2; справа наліво в отвір петельників 1.

Для знімання готового виробу після пошиття необхідно повернути головний вал за махове колесо так, щоб нитковідтягувач 12 розташувався під панеллю і не затримував руху нижніх ниток.

 

 

Прийоми роботи на машині. Довжину стібка регулюють за рахунок зміни ексцентриситета ексцентрика з допомогою ексцентрикової муфти, конструктивно виконаної за типом регулятора стібка машини 97 кл. Для попередження самовільної зміни ексцентриситета ексцентрика, на виточці муфти встановлена спіральна пружина, яка піджимається установочним кільцем, яке закріплене  на головному валу  гвинтами.

Для регулювання висоти підйому рейки над голковою пластиною відкривають верхню кришку робочої частини платформи машини, послаблюють гвинт та повертають ексцентрикову вісь, в результаті чого важіль механізму переміщення матеріалів піднімається або опускається разом рейкою (в залежності від виду та властивостей зшивних тканин).

Регулювання сили тиску лапки на тканину виконують гвинтом 9 (Рис. 70, б) попередньо послабивши гайку 10. При закручуванні гвинта тиск лапки на матеріал збільшується, а при відкручуванні – зменшується.При установці лапки необхідно прослідкувати за тим, щоб голка не торкалась лапки. Підйом лапки виконують  вручну за допомогою важеля або колінопіднімача.