Індивідуальну підготовку офіцерів, старшин, сержантів військової служби за контрактом здійснюється під час:

- курсової підготовки;

- фахових зборів;

- заняття з визначених програмами індивідуальної підготовки за предметами навчання (лекції, семінари, практичні та групові заняття, групові вправи, літучки, тренування тощо);

- стажування;

- самостійної роботи.

Індивідуальну підготовку військовослужбовців строкової військової служби та за контрактом здійснюється з метою набуття особовим складом знань, умінь і практичних навичок на індивідуальному рівні, необхідних для виконання обов’язків за посадою в бою, в діях при озброєнні та на військовій техніці, опанування ними суміжних спеціальностей, а також виконання завдань у повсякденній діяльності.

Колективна підготовка військовослужбовців військової частини (підрозділу) здійснюється протягом:

- інтенсивного періоду підготовки та підтримуючого періоду.  

Колективна підготовка військовослужбовців військової частини (підрозділу)поділяється на:

- підготовку управлінь (штабів) військових частин та підрозділів;

- підготовку військових частин та підрозділів.

Підготовка управлінь (штабів) військових частин та підрозділів здійснюється шляхом проведення:

- тренування (роздільні, спільні, командно-штабні);

- навчання (командно-штабні, командно-штабні мобілізаційні, мобілізаційні, тактичні, тактико-спеціальні);

- заняття (теоретичні; практичні - тактичні, тактико-спеціальні, тактико-стройові, інструкторсько-методичні тощо).

Підготовка військових частин та підрозділів організовується та проводиться, як правило, у складі різнорідних тактичних груп (підрозділів) та ґрунтується на послідовному відпрацюванні типових навчально-бойових завдань у ході злагодження підрозділів військової частини та можливостей наявної навчальної матеріально-технічної бази і ресурсів протягом інтенсивного та підтримуючого періоду навчання.

Підготовка ЗС України в особливий період організується за стандартами підготовки без циклів навчання та періодів підготовки з урахуванням умов виконання завдань, укомплектованості органів військового управління та військових частин особовим складом, рівня їх навченості, оперативного (бойового) призначення, стану, укомплектованості і справності ОВТ, наявних запасів матеріально-технічних засобів.

 

13. Бойова підготовка (визначення), форми, методи підготовки Збройних Сил України, розкрити форми та методи підготовки підрозділу (взвод, рота).

 

Організація бойової підготовки у частинах Сухопутних військ ЗС України здійснюється згідно:

- Наказу МО України від 22.02.2016 року № 95 «Про затвердження Концепції підготовки Збройних Сил України»

Відповідно до «Концепції підготовки Збройних Сил України», система підготовки ЗС України включає наступні складові:

1. Оперативна підготовка. 2. Бойова підготовка. 3. Підготовка резервів.

4. Підготовка у ВВНЗ (ВНП ВНЗ), наукових установах та навчальних центрах.

Бойова підготовка – це цілеспрямований та організований процес навчання і виховання військовослужбовців (офіцерів, сержантів і старшин, солдатів) та підготовки (злагодження) органів військового управління (штабів) тактичного рівня, а також екіпажів, розрахунків, обслуг, команд, підрозділів, військових частин (кораблів) з метою досягнення їх готовності до виконання завдань за призначенням як у мирний час, так і в особливий період.

Відповідно до «Концепції підготовки Збройних Сил України», у збройних Силах України застосовуються наступні форми та методи підготовки особового складу та підрозділів.

1. Формами підготовки ЗС України для індивідуальної підготовки є:

- курсова підготовка;

- збори;

- заняття з визначених програмами індивідуальної підготовки за предметами навчання (лекції, семінари, практичні та групові заняття, групові вправи, літучки, тренування тощо);

- стажування;

- самостійна робота;

- контрольні заходи тощо.

2. Формами підготовки ЗС України для колективної підготовки є:

- тренування (роздільні, спільні, командно-штабні);

- навчання (командно-штабні, командно-штабні мобілізаційні, мобілізаційні, тактичні, тактико-спеціальні, льотно-тактичні, корабельні, корабельні комплексні, корабельні тактичні, базові тощо);

- воєнні ігри;

- заняття (теоретичні; практичні - тактичні, тактико-спеціальні, тактико-стройові, інструкторсько-методичні тощо);

- навчальні збори (збори на рейдах, збори-походи кораблів).

3. Методи підготовки Збройних Сил України згідно Концепції удосконалення підготовки Збройних Сил України наступні:

- словесно-наочний;

- вправ;

- тренувальний;

- ситуативно-пізнавальний;

- пошуковий;

- творчий.

Словесно-наочний – систематичне та послідовне доведення керівником навчального матеріалу, показ (демонстрація) предметів, що вивчаються для отримання тими, хто навчається, початкових нових знань та формування відповідної уяви.

Застосовується переважно під час курсової підготовки, проведення занять з предметів навчання тощо.

Вправ – у багаторазовому виконанні простих (нескладних) дій під наглядом керівника, для закріплення отриманих знань та формування у тих, хто навчається, необхідних навичок.

Застосовується переважно під час проведення занять з предметів навчання, тренувань тощо.

Тренувальний (репродуктивного) – у виконанні комплексних дій згідно з визначеним керівником заняття алгоритмом (завчасно встановленим порядком) для формування необхідних умінь та забезпечення злагодженості військово-організаційних структур.

Застосовується переважно під час курсової підготовки, проведення занять з предметів навчання, тренувань, навчань тощо.

Ситуативно-пізнавальний – у проведенні розгляду та обговоренні реальних (імовірних) воєнних дій (їх оперативних або тактичних епізодів), ознайомленні з досвідом управління військами (силами) у воєнних конфліктах та розвитку навиків інформаційно-аналітичної діяльності.

Застосовується переважно під час курсової підготовки.

Пошуковий (евристичний) – у самостійному пошуку тими, хто навчається, інформації (оптимального варіанту дій) за напрямом, який визначив безпосередній начальник (керівник) для здобування додатково необхідних знань (виконання отриманого завдання).

Застосовується переважно під час командно-штабних навчань (тренувань).

Творчий (дослідницький) – у самостійному пошуку шляхів розв’язання проблемної ситуації (виконання поставлених завдання) для здобування глибоких та всебічних знань з використання творчих та нестандартних підходів.

Тактична підготовка є основою польової виучки військ. Вона найбільш повно забезпечує комплексне навчання військовослужбовців і підрозділів вмілим і злагодженим діям на полі бою в умовах, максимально наближених до бойових.

Основною умовою досягнення успіху в тактичній виучці є дотримання принципу - вчити війська тому, що необхідно на війні.

Перед заняттями з тактичної підготовки мають проводитися заняття з розвідувальної підготовки та інших предметів навчання, що дозволить більш якісно відпрацьовувати навчальні питання з основних видів бою. У подальшому заняття з тактичної підготовки повинні проводитися у комплексі з іншими предметами навчання.

У ході тактичної підготовки послідовно здійснюється підготовка підрозділів, яка полягає в підготовці особового складу до бойових дій як самостійно, так і в складі підрозділів:

- відділення(розрахунок, група) і взвод – на тактико-стройових, тактичних заняттях і бойових стрільбах;

- рота і батальйон – на тактико-стройових заняттях і тактичних навчаннях, у тому числі з бойовою стрільбою.

Для навчання особового складу та підготовки підрозділів застосовуються такі основні форми тактичної підготовки:

- тактико-стройові; - тактичні заняття; - бойові стрільби;

- тактичні навчання, у тому числі з бойовою стрільбою.

Тактико-стройові заняття є основною формою одиночної підготовки солдата, першим і необхідним ступенем підготовки підрозділів. На них відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій солдата та підрозділів у різних видах бою, здійснюється злагодження підрозділів, підготовка їх до виконання завдань на тактичних навчаннях. Сержанти і офіцери отримують практику в управлінні підпорядкованими підрозділами. На заняттях кожний прийом і спосіб дій спочатку відпрацьовується за елементами, а потім у цілому в межах часу, що встановлений нормативами.

Недостатньо засвоєні елементи прийому і прийом в цілому повинні повторюватися до тих пір, доки військовослужбовці не навчаться виконувати їх правильно та у встановлений нормативом час, а підрозділи не доб’ються злагоджених дій.

Тактична обстановка на занятті створюється для відпрацювання кожного навчального питання окремо і не пов’язана єдиним замислом.

Тактико-стройові заняття проводяться з підрозділами, як правило, піший по-машинному або на матеріальній частині.

Для відпрацювання питань організації і здійснення взаємодії між штатними, приданими, підтримуючими підрозділами (танковими, артилерійськими, зенітними, інженерними, РХБ захисту та іншими) та сусідами частина занять, проводиться як спільні тактико-стройові заняття роти (батальйону) з засобами підсилення (піший по-машинному чи на матеріальній частині). Перші такі заняття планувати, як показові під керівництвом командира частини.

На заняттях з відділенням і взводом особливу увагу потрібно звертати на точність, швидкість, чіткість, спритність виконання прийомів і дій, а на тренуваннях з ротою та батальйоном – на бойове злагодження, узгодження дій взводів, рот, батарей та інших засобів посилення, їх взаємодію між собою.

Тривалість тактико-стройових занять встановлюється керівником заняття, виходячи з поставленої мети кожного заняття.

Тактичні заняття - основна форма злагодження відділення (екіпажу, обслуги) і взводу. У ході тактичних занять командири відділень і взводів не тільки отримують практику в управлінні підпорядкованими підрозділами, але й вдосконалюють свої навички в організації бою.

Основним методом навчання на тактичних заняттях є практична робота військовослужбовців щодо виконання своїх функціональних обов’язків в умовах, наближених до бойової дійсності.

Тактичні заняття з відділеннями та взводами проводяться з належним озброєнням і технікою. Як виняток, вони можуть проводитися “піший по-машинному”. Усі навчальні питання відпрацьовуються в суворій послідовності на фоні єдиної тактичної обстановки з позначеним противником. Кожне заняття із залученням техніки повинно використовуватися для удосконалення маршової підготовки підрозділу.

У ході тактичного заняття підрозділ навчається в цілому, у тому числі і його командир, тому заняття з відділенням організовує і проводить командир взводу, зі взводом - командир роти. Тривалість тактичних занять з відділенням – 3-4 години, зі взводом до 6 годин. Тактичні заняття проводяться, як правило, односторонніми з позначенням противника.

Бойові стрільби – вища форма навчання на завершальному етапі підготовки відділення і взводу, на яких тактичні дії пов’язані з вогнем і маневром.

З гранатометними відділеннями і взводами самостійні бойові стрільби не проводяться. Вони залучаються на бойові стрільби та тактичні навчання з бойовою стрільбою з механізованими підрозділами.

Тактичні навчання - основна форма польового вишколу військових частин та підрозділів і є найбільш важливим засобом підвищення бойової готовності військ, що дозволяє найбільш ефективно готувати їх до ведення сучасного бою.

Тактичні навчання можуть проводитися без стрільби, з бойовою стрільбою та з використанням імітаторів стрільби та ураження.

Навчання мають бути двосторонніми або односторонніми, але з обов’язковим позначенням противника. Більша частина часу на навчаннях відводиться динаміці бойових дій, у тому числі не менше ніж 30% вночі.

На навчання підрозділи виводяться у повному складі зі штатним озброєнням, необхідною кількістю бойової техніки та засобами посилення, що забезпечує якісне відпрацювання навчальних питань.

Підрозділи виконують практично весь комплекс робіт, необхідних в сучасному бою: інженерне обладнання позицій і укриттів; маскування; обладнання інженерних загороджень; пророблення проходів у загородженнях, заходи щодо РХБЗ та інші заходи з урахуванням обстановки, що склалася.

Батальйонні та ротні тактичні навчання проводяться одне на навчальний рік, для підрозділів Сил постійної готовності з бойовою стрільбою, для інших за рішенням командира – з бойовою або без бойової стрільби.