Повсякденна діяльність військ її складові частини, розкрити їхній зміст.

 

Діяльність командира (начальника) військової частини, підрозділу (служби) повинна бути направлена на організацію та управління повсякденною діяльністю військової частини, підрозділу (служби).

Повсякденна діяльність – це сукупність взаємопов’язаних між собою заходів мобілізаційної, бойової, виховної, воєнно-технічної, адміністративно-господарчої, службово-розпорядчої та контрольно-виконавської діяльності командирів (начальників), штабів, які спрямовані на підтримання військових частин у постійній бойовій готовності для успішного виконання ними завдань як в мирний, так і воєнний час.

Складові частини повсякденної діяльності:

- бойова і мобілізаційна готовність; оперативна (бойова) підготовка; - виховна робота та робота з кадрами; - ведення військового господарства; - експлуатація, збереження і ремонт озброєння та військової техніки; - служба військ; - військово-адміністративна діяльність; - керівництво військовим господарством; - робота з місцевими органами влади.

Управління повсякденною діяльністю військових частин полягає у цілеспрямованій діяльності командирів (начальників), штабів та інших органів військового управління щодо підтримання бойової здатності, бойової та мобілізаційної готовності військових частин на рівні, який забезпечує гарантовану реалізацію їх бойового потенціалу і вирішення поставлених завдань.

Розглянемо короткій зміст де яких з них:

Бойова готовність – стан, який визначає ступень підготовленості військових частин до виконання покладених на них бойових або інших завдань згідно їхнього бойового призначення.

Бойова готовність визначається:

- укомплектованістю частин та підрозділів о/с, бойовою технікою та озброєнням;

- наявністю необхідних запасів матеріальних засобів і техніки;

- утримання у справному стані та готовому до бойового використання ОВТ;

- високою бойовою підготовкою та виучкою особового складу;

- бойовим залагодженням частин та підрозділів;

- високим рівнем підготовки командирів та штабів;

- твердою військовою дисципліною та організованістю особового складу підрозділів;

- пильним несенням бойового чергування.

Мобілізаційна готовність – стан, який визначає ступінь підготовленості військової частини щодо переведення її на організацію та склад воєнного часу за установлений термін а також після проведення необхідних заходів і здібність до виконання бойових або інших завдань згідно з призначенням.

Основними завданнями щодо підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності військових частин та підрозділів може бути:

- укомплектування особовим складом, озброєнням, бойовою та іншою технікою;

- накопичення та утримання у необхідному стані та готовності до використання запасів матеріальних засобів;

- утримання озброєння, бойової техніки у справному стані та готовності до бойового застосування;

- усебічна підготовка заходів щодо переведення військових частин у вищі ступені бойової готовності;

- наявність добре підготовлених мобілізаційних ресурсів;

- здійснення цілеспрямованої мобілізаційної підготовки командирів, штабів та органів управління;

- підтримання стійкого зв’язку та тісної взаємодії з військовими комісаріатами та органами місцевого самоврядування.

Оперативна підготовка - це цілеспрямований та організований процес підвищення навченості генералів (адміралів), офіцерів, а також підготовки (злагодження) органів військового управління (штабів) стратегічного, оперативно-стратегічного та оперативного рівнів з метою досягнення їх готовності до виконання завдань за призначенням як у мирний час, так і в особливий період.

Бойова підготовка - це цілеспрямований та організований процес навчання і виховання військовослужбовців (офіцерів, сержантів і старшин, солдатів) та підготовки (злагодження) органів військового управління (штабів) тактичного рівня, а також екіпажів, розрахунків, обслуги, команд, підрозділів, військових частин (кораблів) з метою досягнення їх готовності до виконання завдань за призначенням як у мирний час, так і в особливий період.

Основні завдання бойової підготовки:

- підтримання готовності військових частин (підрозділів) на рівні, що забезпечує виконання завдань за призначенням;

- оволодіння військовослужбовцями військово-обліковою і суміжною спеціальностями, підготовка їх до виконання обов’язків за посадовим призначенням у повсякденній діяльності та в умовах ведення бойових дій, виконання інших завдань як самостійно, так і в складі підрозділів;

- опанування особовим складом нових зразків озброєння і військової техніки, набуття знань, умінь та навичок щодо їх експлуатації і підтримання в готовності до застосування, дотримання вимог безпеки;

- удосконалення бойового (польового, повітряного та морського) вишколу;

- набуття офіцерським та сержантським (старшинським) складом професійних знань, умінь та навичок, розвиток командирських якостей, методичної майстерності щодо навчання і виховання військовослужбовців, управління підпорядкованими військовими частинами (підрозділами) під час виконання визначених завдань;

- злагодження управлінь військових частин (підрозділів), військових частин (підрозділів);

- виховання у військовослужбовців високих морально-бойових якостей, відданості та почуття відповідальності за захист Батьківщини;

- досягнення готовності військових частин (підрозділів) виконувати завдання у складі оперативних угруповань та в міжнародних миротворчих операціях;

- підготовка резервістів;

- пошук і дослідження нових форм і способів ведення бойових дій.

Виховна робота у збройних силах та інших військових формуваннях України - система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління, з'єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.

Робота з кадрами в збройних силах – сукупність принципів, напрямів, форм та методів діяльності органів військового управління спрямованої на створення цілісної системи формування, підготовки, ефективного використання персоналу, забезпечення потреб кожної особистості, розвитку у неї стійкої мотивації до військової служби та можливості реалізації свого потенціалу під час її проходження.

Основними складовими виховної роботи є:

- морально психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань;

- морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень;

- інформаційно-пропагандистське забезпечення;

- культурно-виховна і просвітницька робота;

- військово-соціальна робота.

Командир зобов’язаний особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військово-навчальних закладів; виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками); постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права.

Військове (корабельне) господарство – це сукупність сил і засобів, які входять до складу військових частин і з’єднань, а також передані їм у постійне чи тимчасове користування різні об’єкти матеріально-технічної бази, матеріальні засоби, призначені для забезпечення бойової підготовки і виховної роботи, військового побуту, правильної експлуатації, ремонту, зберігання озброєння, військової техніки і майна.

Основними завданнями військового (корабельного) господарства є:

- всебічне і безперервне забезпечення бойової підготовки та мобілізаційної готовності військових частин і з'єднань, створення умов для швидкого переходу їх із мирного на воєнний стан.

Експлуатація озброєння та військової техніки – це сукупність дій щодо підготовки до використання його за призначенням, технічне обслуговування, зберігання, транспортування та ремонт.

Складові експлуатації озброєння та бойової техніки:

- використання (застосування); - технічне обслуговування; - збереження;

- транспортування; - ремонт.

Використання - це застосування озброєння та бойової техніки за прямим призначенням з метою виконання бойових, навчально-бойових, навчальних або інших завдань.

Технічне обслуговування – це сукупність робіт щодо підтримання озброєння та бойової техніки при підготовці їх до використання за призначенням а також їх збереження та транспортування.

Збереження – це створення режиму охорони та обслуговування з метою підтримання озброєння та бойової техніки у справному стані протягом певного часу. Збереження розподіляється на: - короткочасне, - тривале.

Транспортування – пересування або перевезення озброєння та бойової техніки у місце застосування з метою підготовки до виконання та виконання бойових або інших завдань за призначенням.

Ремонт – комплекс робіт щодо підтримання справного стану та оновлення справного стану озброєння та бойової техніки.

В основу технічного обслуговування та ремонту покладена планово-попереджувальна система:

- контрольний огляд, - поточне обслуговування,

- технічне обслуговування (ТО-1, ТО-2),  

- сезонне обслуговування,

- ремонт (поточний, капітальний).

Служба військ – це система заходів, які вживаються для забезпечення необхідних умов життя, бойового навчання, побуту військ (сил), підтримання статутного порядку, військової дисципліни у гарнізонах, військових частинах, кораблях, управліннях, штабах, військових навчальних закладах і установах Збройних Сил України, а також для підтримання постійної бойової готовності з’єднань і військових частин.

Основні завдання служби військ:

- організація та підтримання внутрішнього порядку у військових частинах та підрозділах;

- правильний розподіл часу;

- контроль за несенням служби добовим нарядом частини;

- забезпечення надійної охорони та оборони місць розташування військових частин та об’єктів;

- підтримання у гарнізонах високої військової дисципліни та правопорядку;

- створення необхідних умов для повсякденної діяльності;

- проведення гарнізонних заходів за участю військ;

- турбота про здоров’я та побут військовослужбовців;

- контроль за регулярністю проведення санітарно - гігієнічних та медично – профілактичних заходів в гарнізонах.

Служба військ включає:

- внутрішню службу; - гарнізонну службу; - вартову службу.

Військово-адміністративна діяльність спрямована на правове регулювання взаємовідносин в питаннях будівництва Збройних Сил, удосконалення їхньої організаційно-штатної структури, управління підрозділами, організації служби військ, ведення військового господарства та забезпечення побуту військ.

Складові військово-адміністративної діяльності:

1. Удосконалення організаційно-штатної структури військових з’єднань, частин та підрозділів.

2. Здійснення управління військовими частинами та підрозділами.

3. Комплектування військових частин та підрозділів особовим складом.

4. Організація та ведення діловодства у військовій частині.

5. Організація і ведення обліку особового складу у військовій частині.

6. Організація і ведення військового господарства військової частини.

7. Підтримання військової дисципліни та правопорядку у військовій частині.

Робота з місцевими органами влади – цілеспрямована та узгоджена діяльність командування та підрозділів військових частин щодо забезпечення побуту та повсякденної діяльності військ а також проведення гарнізонних заходів за участю військ.

1. Взаємодія з обліково-призовними місцевими органами (військовими комісаріатами):

- облік військовозобов’язаних,

- призов на військову службу або навчальні збори,

- мобілізація,

- демобілізація,

- пенсійне забезпечення.

2. Проведення гарнізонних заходів за участю військ:

- паради військ,

- почесні варти,

- віддання військових почестей під час поховання, 

- покладання вінків до пам’ятників і могил воїнів,

- залучення військ для боротьби з пожежами та стихійним лихом.

3. Надання допомоги органам внутрішніх справ підрозділами Військової служби правопорядку у підтриманні суспільного правопорядку на вулицях та громадських містах.

4. Забезпечення безпеки дорожнього руху військовими транспортними засобами та надання допомоги, при необхідності, робітникам державної автоінспекції.

5. Охорона навколишнього природного середовища та підтримання екологічної безпеки на території, яка закріплена за військовою частиною.