Функції та операції валютного ринку

Роль і призначення валютного ринку проявляється в його функціях. До основних з них відносять:

- забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави;

- створення умов для своєчасного здійснення зовнішніх платежів;

- забезпечення можливості отримання прибутку учасникам валютних відносин;

- формування та урівноваження попиту і пропозиції та регулювання ватного курсу;

- страхування валютних ризиків;

- диверсифікація валютних резервів.

 

Дані функції реалізуються за допомогою валютних операцій.

Валютна операція – це платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку.

Валютні операції класифікують за такими критеріями:

1) за терміном здійснення платежу:

- касові

- строкові

Касові операції передбачають термін поставки валюти не пізніше 2 робочого дня з дня укладання угоди.

Строкові операції передбачають поставку валюти у термін, що перевищує два робочі дні.

2) за механізмом здійснення:

- спот;

- форвардні

- ф’ючерсні

- опціонні

- похідні

Спот операція: касова операція з терміном поставки валюти на другий робочий день з дня укладання угоди. Вона дозволяє терміново одержати валюту, уникнути втрат від курсових ризиків, оперативно диверсифікували валютні запаси.

Форвард: строкова операція, що передбачає купівлю-продаж валюти з її передачею в обумовлений строк за курсом, визначеним в момент укладання угоди. Найтиповішими термінами форвардних контрактів є 1,2,3,6 та 12 місяців. Форвардний курс формується на основі спот курсу та форвардної маржі, яка залежить від різниці у банківських процентних ставках у країнах, валюти яких обмінюються. Особливостями даних операцій є: позабіржовий характер, відсутність авансових платежів, неможливість відмови виконання, умови контрактів не є строго визначені.

Ф’ючерс: строкова операція, що передбачає купівлю-продаж валюти з її передачею в обумовлений строк за курсом, визначеним в момент укладання угоди. Характерні особливості: біржовий характер, умови угод чітко уніфіковані біржами, значні обсяги угод, наявність авансових платежів, розрахунки здійснюються через розрахункові палати біржі. Ф’ючерсний курс визначається за тією ж схемою, що і форвардний.

Опціон: строкова операція, де між учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право, а не обов’язок купити чи продати певний обсяг валюти у встановлений термін, за узгодженим курсом. При цьому виділяють: продавець та покупець(власник) опціону, якому належить право на реалізацію опціону. Власник опціону в подальшому визначає подальше виконання чи невиконання угоди, в залежності від його вигідності. При укладанні угоди покупець (власник) сплачує продавцю премію, яка визначається за домовленістю сторін. При нездійсненні опціону премія власнику не повертається.

Похідні операції – це операції, які об’єднують декілька типових видів валютних операцій. До найбільш поширених похідних операцій відносять: валютний своп та валютний арбітраж. Валютний своп – комбінація двох конверсійних операцій на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і в тій ж валюті. Валютний арбітраж комбінація кількох операцій з купівля-продажу валют за різними курсами з метою отримання спекулятивного доходу. Цей дохід може формуватися за рахунок різних курсів на тому ж ринку в різні строки (часовий арбітраж) або в один час, але на різних ринках (просторовий арбітраж), який в останній час суттєво зменшується.

3) за цільовим призначення

- для здійснення міжнародних розрахунків

- для страхування валютних ризиків (хеджування)

- з метою отримання курсового прибутку (спекулятивні)

4) за формою:

- безготівкові;

- готівкові.