Страхування пасажирів і власників транспортних засобів.

Відповідно до постанови Кабміну України “Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Кабміну України” від 27.05.2000р. №842 експлуатація транспортних засобів без наявних у власника (водія) діючого договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів не допускається. Крім того, обов'язково здійснюється страхування пасажирів на міжміському транспорті і при наданні автомобіля напрокат (RENT a car) у цих випадках транспортний квиток або прокатний лист виконують роль також і страхового поліса. Так порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків пасажирів залізничного, морського, автомобільного й електротранспорту визначає “Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті”, затверджене Постановою Кабміну України від 14.08.1996р.№959.

Відповідно до цього положення застрахованими вважаються пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, потяг, автобус до моменту завершення поїздки. Страховий платіж включається у вартість квитка й утримується з пасажира транспортною організацією в розмірі до 2% від вартості проїзду в національній валюті України. Страхова сума складає 500 неоподаткованих мінімумів. Страховими випадками вважаються:

· Загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;

· Одержання застрахованим травм унаслідок нещасного випадку на транспорті при призначенні йому інвалідності;

· Тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

При втраті здоров'я внаслідок страхового випадку застрахований одержує суму, пропорційну відсоткові втрати здоров'я. Інвалідність установлена медичною комісією, передбачає виплати сум у такому порядку:

1 група – 90% страхової суми;

2 група - 75% страхової суми;

3 група – 50% страхової суми.

 У випадку загибелі або смерті застрахованого в результаті нещасного випадку на транспорті родини загиблого або його спадкоємцеві виплачується 100% страхової суми.

Для власників автотранспорту існує такий вид страхування, як “автокаско”, що передбачає страховий захист від будь-яких збитків, що можуть виникнути внаслідок ушкодження, повної загибелі або втрати автотранспортного засобу або окремих його частин за настання обумовлених у страховому полісі подій.

При поїздках за кордон на автотранспорті необхідним є оформлення страхування цивільної відповідальності власника автотранспорту перед третіми особами – так називана “Зелена карта”. Поліс “зеленої карти” має термін дії від 15 днів до одного року і є дійсним для країн західної і Східної Європи, Туреччини, Ізраїлю, Тунісу, Марокко, Ірану, Іраку. У країнах східної Європи – Польщі, Болгарії, Румунії, Чехи, Словаччини існує також інший вид полісів “ Синя карта” термін дії якої від 5 днів до одного року. У країнах Скандинавії з 1991р. діє страховий поліс за назвою “Д-карта”, згідно якого на границі з іноземного власника автомобіля стягується страхова плата з розрахунку не менш чим за місяць перебування. Додаткова плата – 50% стягується у випадку, якщо автомобіль має причіп.

Але тип страхування “Зелена карта” превалює. Практично всі європейські країни є членами міжнародної системи автострахуванняя “зелена карта” і між ними підписані двосторонні угоди про взаємне визнання національних полісів. У 1998р. Україна приєдналася до системи “Зелена карта”, підписавши Єдину угоду країн-учасниць. Відповідно до листа Моторного страхового бюро України №715 від 29.05.1998р. з 1 червня 1998р. введена в дію українська “зелена карта” для транспортних засобів, зареєстрованих в Україні. 11 страхових компаній України одержали право її реалізації. Умови страхування, форма полісів, тарифні ставки по цьому виду страхування затверджений Моторним страховим бюро України і є єдиним для усіх вітчизняних страхових компаній. Українська “зелена карта” діє без установлених франшиз, тобто за результатами розгляду претензії потерпілому в повному обсязі виплачується страхове відшкодування в розмірі фактичних витрат на ремонт транспортного засобу або фактичного ушкодження здоров'я постраждалих осіб.   

 

 

Страхові внески

Страхові внески-премії, що платяться застрахованими при оформленні страхового полісу, установлюються з розрахунку за день перебування в подорожі, за визначений період або як єдина сума і виплачуються одноразово. Їхній розмір залежить від розміру страхової суми, що у свою чергу залежить від території подорожі, терміну поїздки, кількості осіб у групі, віку туристів і мети подорожі або встановлюється урядом держави, куди направляється турист. Так, наприклад, часто страхові фірми збільшують тарифи для осіб віком більш 60 років, відмовляються від страхування грудних дітей і людей похилого століття (після 75 років), вводять групові тарифи, які є нижчими індивідуальних, практикують надбавки до тарифів або окремий вид страховки для людей, що їдуть у подорож з метою заняття небезпечними видами спорту – кінний, гірськолижний, дельтапланеризм, спелеологія і т.п.. Термін дії страховки може бути фіксованим на час перебування в подорожі в цілому або тільки на території країни перебування, надаватися з визначеним “коридором” – наприклад, до одного року.

Необхідно чітко знати й інформувати туристів про те, що вважається страховим випадком,  про витрати які сплачує страхова компанія. При медичному страхуванні страховим випадком вважається раптове захворювання застрахованого, що являє загрозу його життя і вимагає термінового втручання. При медичному страхуванні страховик покриває витрати:

· Зв'язані з лікуванням у стаціонарі, проведенням діагностичних досліджень, операцій, лікувальних процедур, включаючи оплату медикаментів і утримання в стаціонарі:

· Пов’язанні з амбулаторним лікуванням;

· Зв'язані з послугами швидкої, транспортуванням застрахованого до лікарні;

· Зв'язані з медичною евакуацією до місця проживання, включаючи витрати на супровідну особу (якщо такий супровід приписаний лікарем)

· Зв'язані з невідкладною стоматологічною і невідкладною родовою допомогою;

· Зв'язані з репатріацією тіла померлою і ритуальними послугами.

Страховик не покриває витрат, що пов’язанні:

o с лікуванням хронічних захворювань (крім випадків, якщо є безпосередня загроза життю);

o с лікуванням захворювань, що виникли до укладання договору страхування;

o с лікуванням онкологічних, нервових, психічних, венеричних захворювань і Сніда;

o с пластичною хірургією і протезуванням;

o с послугами нетрадиційної медицини;

o с наданням медичних послуг, що не були запропоновані лікарем;   

o с послугами медичної установи, що не має відповідної ліцензії;

o с фізіотерапією і курортним лікуванням;

o с наданням підвищеного комфорту в палаті;                                       

o с лікуванням після повернення на батьківщину або таким, що може бути відкладене до повернення.

Під нещасним випадком розуміють раптова подія, що відбулося незалежно від волі застрахованого і привела до розладу його здоров'я травмування, інвалідності або смерті.                                                          

При страхуванні від нещасного випадку, якщо він привів до травмування інвалідності або смерті застрахованого, виплачується визначений відсоток страхової суми, у залежності від  страхових випадків (до 100% у випадку смерті).

Страховка може бути анульована у випадку, якщо застрахований:

Ø здійснив протиправні дії, у наслідку яких одержав травми або зашкодив здоров'я;

Ø взяв участь у військових діях, змовах, маніфестації і т.п., у результаті чого був травмований;

Ø здійснив самогубство або навмисне наніс собі травму;

Ø одержав ушкодження здоров'я, знаходячись у стані алкогольного наркотичного або токсичного сп'яніння;

Ø піддавав себе невиправданому ризикові (крім випадків, якщо це зв'язано з необхідністю врятувати життя іншій особі).

 

При страхуванні цивільної відповідальності власника (водія) автотранспорту покриваються витрати на:

- ремонт автотранспортного засобу потерпілої особи;

- відновлення здоров'я водія;

- правовий захист застрахованого при з'ясуванні причин шляхово-транспортної пригоди.

 

Документом, що засвідчує факт страхування, є страховий поліс. Страховий поліс є бланком суворої звітності. Форма поліса і правила його оформлення в різних страхових компаніях мають відмінності і залежать від правил страхування, що діють у визначеній компанії.

При укладанні договору між туристичними фірмами-партнерами страхування туристів може брати на себе приймаюча сторона, що і забезпечує страхування медичної допомоги. Але найчастіше страховиком виступає фірма, що направляє туристів. У такому випадку при настанні страхового випадку застрахований повинний негайно звернутися в спеціалізовану сервісну службу, найменування, адресу і телефон якої вказуються в полісі, повідомити номер свого страхового поліса, своє ім'я, місцезнаходження і дати докладний опис обставин випадку і характеру необхідної допомоги.

При лікуванні в стаціонарі оплата медичних послуг здійснюється сервісними асистанськими службами за кордоном за дорученням страховика (сервісне обслуговування). Так, багато українських страхових компаній користуються послугами асистанськой мережі "CORIS". Вона створенна в 1987 і є приватною незалежною міжнародною організацією. До мережі "CORIS-International” входять 46 компаній, що спеціалізуються в різних областях сфери послуг і фінансів. З 1994р. у м. Києві працює офіс "Coris-Ukraine".

Вінших випадках оплата може здійснюватися закордонним представником страховика, але найчастіше оплату здійснює сам застрахований з наступним відшкодуванням (компенсацією) цих витрат страховиком після повернення застрахованого в Україну (компенсаційне обслуговування). У такому випадку страхові виплати здійснюються на підставі документів, що підтверджують настання страхового випадку і видаються правоохоронними, медичними установами або іншими компетентними установами. Для відшкодування збитків застрахований у встановлений термін надає письмова заява, де описує обставини події. До заяви надаються: страховий поліс (або його ксерокопія); оригінал довідки медичної установи, де зазначений діагноз захворювання і термін лікування; рецепти лікаря і документи що підтверджують оплату медикаментів і лікування; документи дорожньої автоінспекції або поліцейських служб про обставини ДТП і т.п..

Страховик має право вимагати повторного медичного обстеження застрахованого, перевірки вірогідності інформації і т.п.. У випадку виявлення порушень він може цілком або частково відмовити від виплат страхового відшкодування.

При виборі страховика туристична фірма повинна звертати увагу на наявність у нього ліцензії, досвід і стаж роботи на страховому ринку, наявність серйозних (авторитетних) перестрахувальників, асистанських служб і партнерів за кордоном і, звичайно, - на умови страхування і співробітництва, що їм пропонуються.