Тема 2 4 . Класифікація озелененого простору за територіальними і функціональними ознаками. Нормативні показники рівня озеленення структурних елементів міста. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 2 4 . Класифікація озелененого простору за територіальними і функціональними ознаками. Нормативні показники рівня озеленення структурних елементів міста.



Лекція № 2 4

Тема 2 4. Класифікація озелененого простору за територіальними і функціональними ознаками. Нормативні показники рівня озеленення структурних елементів міста.

 

План

Вступ                                                                                                                              5 хв

1. Класифікація озелененого простору за територіальними і

функціональними ознаками.                                                                        35 хв

2. Нормативні показники рівня озеленення структурних елементів міста 30 хв

Висновок                                                                                                               5 хв

Завдання на самопідготовку                                                                                        5 хв

 

Вступ

Природний компонент - це “жива зона”, “жива поверхня” землі. В Інструкції по проектуванню зелених зон міст та селищ міського типу дається таке визначення: “Комплексна зелена зона - це єдина система взаємопов’язаних елементів ландшафту міста та суміжних територій, яка забезпечує вирі­шення комплексних питань озеленення та обновлювання те­риторії, охорони природи та рекреації і яка направлена на покращення умов праці, побуту та відпочинку населення”.

Загальна площа території комплексної зеленої зони з роз­рахунку на одного міського жителя складає приблизно від 1000 для малих міст до 2200 м2 для великих міст.

 

Класифікація озелененого простору за територіальними і функціональними ознаками.

Озеленення само по собі ще не вирішує проблему оптимізації середовища. Так, в умовах жаркого і сухого клімату озеленення 80-90 % селітебної території викликає ряд негативних наслідків. Багатоярусні насадження зменшують аерацію і сприяють утворенню застійних зон. Важливо тут не збільшення загальної площі насаджень, а підбір асортименту рослин і їх співвідношення.

Відносно норм озелененої території на одного жителя міста існує диференціація. При малій лісистості приміської зони (менше 5 %) внутрішньоміські зелені масиви повинні бути особливо великими і займати не менше 35 % загальної території міста. При значній лісистості приміської зони - більше 35%, внутрішньоміські зелені насадження можуть займати 15-20 % території міста.

Система озеленення, з одного боку може визначатися розподілом міста на планувальні елементи, а з другого - обумовлювати планувальну структуру міста.

При формуванні системи зелених насаджень слід враховувати розміри та функціональний профіль міста, кліматичні умови (кількість опадів, температуру повітря, вітри, наявність водоймищ, річок).

Міські зелені насадження залежно від свого призначення й місця розташування розділяються на три категорії (табл. 1).

Наведена класифікація дає уявлення про розмаїття зелених насаджень і значну їх питому вагу в загальному комплексі благоустрою міста.

Основні елементи системи зелених насаджень

Площа озеленених територій загального користування в населених пунктах

Озеленені території загального користування у межах міста

Групи міст за кількістю населення,
тис. чол.

Площа озеленених територій, м2/чол.

 

Полісся, Прикарпаття, Закарпаття II В-1, II В-4 Лісостеп II В-2, II В-3 Степ III-В, III-Б Південний берег Криму IV В-2
1 2 3 4 5 6

Загальноміські

100 - 1000 і більше 10 11 12 15
50 - 100 7 8 9 11
До 50 8 (10) 9 (11) 10 (12) 12 (15)
Сільські поселення 12 13 14 17

Житлових районів

100 - 1000 і більше 6 6 7 8
50 - 100 6 6 7 8
         


1.У містах, де розміщуються промислові підприємства I і II класу шкідливості, наведені норми загальноміських озеленених територій загального користування слід збільшувати на 15 - 20 %.

У містах, де розміщуються залізничні вузли, наведені норми загальноміських озеленених територій загального користування треба збільшувати на 5 - 10 %.

У середніх, малих містах і сільських поселеннях, розміщених в оточенні існуючих лісів, у прибережних зонах великих річок і водойм, площу озеленених територій загального користування допускається зменшувати, але не більше як на 20 %.

2. У дужках наведені розміри для малих міст з кількістю населення до 20 тис. чол.

Додаток 7 до розділу 15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України


Баланс території основних об'єктів зеленого господарства, %

Елементи території

Парки Сади Сквери Бульвари

Лісопарки

Зелені насадження

78 72 65 60

96

Доріжки та майданчики

18 25 30 38

2,5

Споруди

4 3 5 2

1,5

Примітка:

Площа водойм тут не нормується і повинна визначатися, виходячи з місцевих умов.

                 

 

Додаток 8 до розділу 15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України


ТЕРИТОРІЯ МІСТА

Територія забудови

Ландшафтно-рекреаційні території: загальноміські Міські сади і парки, спеціалізовані парки - дитячі, спортивні, виставкові, зоологічні тощо, ботанічні сади, сквери, бульвари Загального користування житлових районів Парки і сади житлових районів і міжквартальні сквери, бульвари, пішохідні зв'язки Те саме Вулиці, дороги, площі Ділянки зеленого будівництва і господарства швидкісних доріг, магістральних вулиць і доріг, вулиць місцевого призначення, периметрального обсадження площ, ділянки зеленого будівництва і господарства транспортних розв'язок автостоянок Спеціального призначення Житлові квартали Ділянки зеленого будівництва і господарства у житлових кварталах і мікрорайонах без споруд, проїздів, майданчиків і фізкультурних майданчиків Обмеженого користування Промислові території, санітарно-захисні зони Ділянки зеленого будівництва і господарства на промислових, комунально-складських територіях, санітарно-захисні зони Обмеженого користування і спеціального призначення Інші території Ділянки зеленого будівництва і господарства установ і підприємств обслуговування (дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, навчальні заклади, установи охорони здоров'я, будинки-інтернати для старих та інвалідів, фізкультурні і спортивні споруди, установи культури й мистецтв, підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування), організації та установи управління, фінансування і підприємства зв'язку, НДІ, установи комунального господарства (кладовищ, крематоріїв, квітникарських господарств), ліній високовольтних передач, лісомеліоративних насаджень, непридатних земель тощо Обмеженого користування і спеціального призначення

НЕОЗНАЧЕНІ ТЕРИТОРІЇ

Сільськогосподарські землі Поля, луки, городи Різної функціональної належності Водойми Річки, озера, ставки, водосховища, канали, крім тих, які увійшли в об'єкти ділянки зеленого будівництва і господарства   Інші території Непридатні землі, непридатні для озеленення землі спецпризначення  


Згідно ДБН 360-92**. "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень." у міських і сільських поселеннях слід передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими повинні формувати комплексну зелену зону.

Зовнішні межі комплексної зеленої зони треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магістралях.

При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони) треба виділяти: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.

Питома вага озеленених територій різного призначення в межах забудови міст (рівень озеленення території забудови) повинна мати не менше 40% для районів IIВ, 45% - IIIВ, Б і 50% - IVВ2, а у межах території міста за структурними елементами приймати згідно з додатком 8.

Примітка. У містах з теплоелектроцентралями і котельними, підприємствами хімічної, металургійної, нафтопереробної промисловості I класу санітарної шкідливості рівень озеленення території забудови слід збільшувати не менше як на 15%.

Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно таблиці 2 з урахуванням нормативних показників відповідно до табл. 3.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 кв.м/люд.

 

Таблиця 2

--------------------------------------------------------------------

|Будинки і споруди, об'єкти інженерного| Відстані, м, від будинку, |

|        благоустрою         | споруди, об'єкта до осі |

|                                 |---------------------------|

|                                 | стовбура | чагарника |

|                                 | дерева |         |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Зовнішня стіна будинку і споруди | 5,0 | 1,5  |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край трамвайного полотна         | 5,0 | 3,0  |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край тротуару і садової доріжки  | 0,7 | 0,5  |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край проїзної частини вулиць (кромка | 4,0 | 1,5  |

|укріпленої смуги узбіччя дороги, |       |         |

|брівка канави)                   |       |         |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Щогла і опора освітлювальної мережі, | 4,0 | -   |

|трамвая, мостова опора і естакада |       |         |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підошва схилу, тераси тощо       | 1,0 | 0,5  |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підошва або внутрішня грань підпірної | 3,0 |   1,0  |

|стінки                           |       |         |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підземні мережі:                 |       |         |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|газопровід, каналізація          | 1,5 | -   |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|теплова мережа (стінка каналу тунелю | 2,0 | 1,0  |

|або оболонка при безканальній    |       |         |

|прокладці)                       |       |         |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|водопровід, дренаж               | 2,0 | -    |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|силовий кабель і кабель зв'язку  | 2,0 | 0,7  |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. У нових житлових районах відстань від краю|

|проїжджої частини до осі стовбура дерева слід приймати не менше|

|4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев з великою кроною|

|цю відстань можна збільшити до розміру, при якому крони будуть|

|розміщуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини.    |

| Примітка 2. Висота чагарників при їх розміщенні від краю|

|проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати|

|50 см.                                                       |

|    Примітка 3. Відстань від повітряних ліній електропередачі до|

|дерев слід приймати за правилами улаштування електроустановок. |

| Примітка 4. Дерева, що висаджують біля будинків, не повинні|

|перешкоджати інсоляції та освітленості житлових і громадських|

|приміщень, а також проїзду пожежних автомашин.               |

--------------------------------------------------------------------

 

Таблиця 3

Структурні елементи Рівень озеленення, % не менше

Висновки

Таким чином, повноцінна система озеленення міста - це та, що відповідає потребам міста і одночасно пристосована до природного оточення.

Поділ за функціональною ознакою необхідний передусім для складан­ня балансу насаджень зеленої зони, без якого неможливо забезпечити управління міським зеленим господарством. Виходячи із функціональних особливостей насаджень, плануються прийоми озеленення, агротехніка створення і догляду за насадженнями.

 

Лекція № 2 4

Тема 2 4. Класифікація озелененого простору за територіальними і функціональними ознаками. Нормативні показники рівня озеленення структурних елементів міста.

 

План

Вступ                                                                                                                              5 хв

1. Класифікація озелененого простору за територіальними і

функціональними ознаками.                                                                        35 хв

2. Нормативні показники рівня озеленення структурних елементів міста 30 хв

Висновок                                                                                                               5 хв

Завдання на самопідготовку                                                                                        5 хв

 

Вступ

Природний компонент - це “жива зона”, “жива поверхня” землі. В Інструкції по проектуванню зелених зон міст та селищ міського типу дається таке визначення: “Комплексна зелена зона - це єдина система взаємопов’язаних елементів ландшафту міста та суміжних територій, яка забезпечує вирі­шення комплексних питань озеленення та обновлювання те­риторії, охорони природи та рекреації і яка направлена на покращення умов праці, побуту та відпочинку населення”.

Загальна площа території комплексної зеленої зони з роз­рахунку на одного міського жителя складає приблизно від 1000 для малих міст до 2200 м2 для великих міст.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 52; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.13.201 (0.042 с.)