Конкурентоспроможність продукції та методика її визначення. Рейтинг товару.

Конкурентоспроможність – здатність товарів бути реалізованими. Конкурентоспроможність – сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору споживача є найбільш суттєвими і забезпечують найбільш ефективне задоволення потреб. Базою для оцінювання конкурентоспроможності є потреби споживача і вимоги ринку.

Основними показниками оцінки конкурентоспроможності товару є:

1 група – нормативні і технічні параметри; Нормативні параметри характеризують властивості товару регламентовані обов’язковими нормами та стандартами. До групи технічних параметрів, що використовуються для оцінювання конкурентоспроможності належать показники призначення, надійності, ергономічні та естетичні.

2 група – економічні параметри; Економічні параметри включають параметри, які включають витрати на придбання та споживання товарів (послуг).

3 група – комерційні параметри; Комерційні – включають умови поставки, умови та засоби розрахунку.

4 група – маркетингові параметри. Маркетингові параметри – включають рекламу, торгову марку, бренд, імідж товару та підприємства.

Оцінювання конкурентоспроможності товару проводиться в 3 етапи:

1. дослідження ринку та визначення еталону (зразка), який має найкраща властивості для порівняння.

2. визначення сукупності параметрів товарів для порівняння. Рівень конкурентоспроможності оцінюється за допомогою нормативних, технічних, економічних та маркетингових параметрів; за допомогою жорстких і м’яких параметрів; за допомогою показників: збільшення яких свідчить про покращення якості моделі (чим більше показник, тим краще якість продукту) (1); показники, збільшення яких свідчить про погіршення якості моделі, що оцінюється (час на виконання певної роботи, енергоємність, матеріалоємність, собівартість...) (2)

3. а) визначення групового параметричного індексу:

,

де а_і – вагомість j -го параметричного індексу;

j _і – відносний показник якості моделі що оцінюється;

Q_i – якості моделі що оцінюється;

Q _б – показник моделі еталону.

б) розраховуємо груповий індекс конкурентоспроможності за економічними параметрами:

,

де а _j – вагомість і -го параметричного індексу;

  і _j – відносний показник j -го параметричного індексу.

в) інтегральний показник конкурентоспроможності:

Товар неконкурентоспроможний – K < 1;

Товар конкурентоспроможний – K >= 1.

 

Приклад:

Ринок комп’ютерів.

Товар 1 (еталон) – IBM;

Товар 2 – MAC.

	Параметр	Вагомість	Товар 1		Товар 2		Цінність
			пар.	індекс	пар.	індекс
	1	2	3	4	5	6	7
↑↑	1. Швидкість процесора, ГГц	30%	2,5	-	2,4	0,96	0,289
↑↑	2. Обсяг опер. пам’яті, Мбайт	40%	512	-	512	1	0,4
↑↑	3. Розмір вінчестера, Гбайт	25%	40	-	60	1,5	0,375
↑↑	4. Дизайн, бали	5%	1	-	5	5	0,250
↑↓	5. Ціна, у.о.	90%	700	-	1200	0,58	0,522
↑↑	6. Знижки, %	10%	3	-	5	1,67	0,167

1-4 – нормативно-технічні параметри (100%) = І_п

5-6 – економічні параметри (100%) = І_е

столбец 6 = 5 / 3 або 3 / 5;

столбец 7 = 2 * 6.

І_п = 1,313;

І_е = 0,689.

К = 1,313 / 0,689 >1.

Рейтинг – відносний показник моделі що оцінюється. З поняттям рейтинг товару пов’язують ступінь переваги одного виробу однієї моделі над іншим в тих умовах, в який здійснюється експлуатація або використання товару споживачем. Рейтинг відбиває органічне поєднання технічного рівня виробу, якості його виготовлення та ефективності в експлуатації. Рейтинг потрібен для порівняння моделей одного класу або типу. Водночас за допомогою рейтингу можна здійснити відносну оцінку виробів різних класів, але однакових за функціональними призначенням.

В основу рейтингу покладено системний підхід до показників якості товару. Рейтинг можна визначити за допомогою найважливіших параметрів, що зафіксовані у міжнародних та національних стандартах та інших загальновизнаних нормативно-технічних документах, а також за граничними параметрами, що були досягнуті під час випробування товарів. Рейтинг товару дорівнює добутку відносних показників якості:

Р_МАС = 0,96 * 1 * 1,5 * 5 * 0,58 * 1,67 = 6,97.