Нормативи трудомісткості поточного ремонту

Лекція № 7

 "Особливості планування персоналу на залізничному транспорті"

План:

7.1. Планування чисельності локомотивних бригад.

7.2. Визначення чисельності персоналу на ремонті рухомого складу.

7.3. Визначення чисельності монтерів колії.

7.4. Планування чисельності ІТР та службовців.

 

Планування чисельності локомотивних бригад.

 

Чисельність локомотивних бригад у вивізному, передавальному, господарському і спеціально маневровому русі визначається виходячи з кількості локомотивів, експлуатованих в цих видах руху і закріплених за станціями, ділянками і горами, по розпорядливому акту.

У загальному вигляді чисельність бригад в перерахованих видах руху визначається по формулі

де               30 – число днів в місяці;

                   24 – число годинника в добі;

              173,1 – середньомісячне число робочого часу;

 – кількість локомотивів, закріплених по розпорядливому акту за відповідним видом руху.

Для того, щоб встановити кількість бригад, обслуговуючих електропоїзди, спочатку визначають коефіцієнт змінності бригад. Цей коефіцієнт встановлюється виходячи з часу (основного і допоміжного), який необхідно витратити бригадам в добу на обслуговування електропоїздів, що звертаються на даній ділянці. Такий час знаходиться за даними графіка руху, де закладений не тільки час знаходження електропоїзда в русі, але і його стоянки на початкових і кінцевих пунктах в очікуванні чергового рейса. При цьому час з графіка руху, що витрачається бригадами на обслуговування електропоїздів, визначається окремо для робочих і окремо для суботніх і святкових днів, коли число електропоїздів, що звертаються, змінюється.

Приклад. У II кварталі 2008 р. на одній з ділянок дороги звертається 25 електропоїздів. Виходячи з графіка, час бригад, необхідний для щодобового обслуговування цих поїздів в робочі дні, склало 501,33 ч, а в суботні і святкові дні - 494,40 ч. У даному кварталі планованого року робочих днів 63, а суботніх і святкових - 28. При цьому число робочого годинника для цього кварталу складає 510. Коефіцієнт змінності за цих умов буде рівний

 

.

 

Так, щоб обслужити 25 електропоїздів, що звертаються на ділянці протягом доби, необхідно мати 3,55 змін бригад. Отже, загальна чисельність бригад з урахуванням заміщення хворих, що знаходяться у відпустці і що виконують державні обов'язки, - 13% складе бригад.

Розрахунок проводиться по кожному кварталу, після чого визначається средневзвешенная чисельність бригад на планований рік.

Планування робочих по ремонту локомотивів грунтується на програмі деповського ремонту і нормативах трудомісткості одиниці відповідного виду ремонту по серіях локомотивів.

Нормативи трудомісткості деповського ремонту і технічного обслуговування локомотивів затверджені. Нормативи розроблені по двох групах дорогий на основі аналізу фактичних витрат праці при обслуговуванні і ремонті локомотивів і моторвагонного рухомого складу в локомотивних і моторвагонних депо мережі залізниць:

Застосування цих нормативів передбачає ряд умов, зокрема обслуговування і ремонт локомотивів і моторвагонного рухомого складу проводяться на основі попередньої заготівки деталей і вузлів, наявності в депо своєчасно поповнюваного технологічного запасу матеріалів, вузлів, апаратів і запасних частин. Нормативи не враховують витрати праці майстрів і робочих, зайнятих обслуговуванням і ремонтом технологічного устаткування депо; що ремонтують і виготовляють вузли і деталі локомотивів, що поступають в комору; що виготовляють інструмент і метизи.

Локомотивним депо надано право, залежно від умов проведення ремонту, коректувати його трудомісткість по окремих групах робіт і вузлах, але в межах загальних витрат часу, встановлених в цілому на одиницю обслуговування або ремонту.

У разі, коли в даному локомотивному депо фактична трудомісткість менше встановленою затвердженими нормативами, вони не є підставою для збільшення чисельності робочих. Маючи в своєму розпорядженні вказані в табл. 1 нормативами, контингент, зайнятий на ремонті, краще всього розрахувати формою, приведеною в табл. 2.

Таким чином, загальна кількість людино-годин на річну програму ремонту електровозів Вл23 визначилася в 100,9 тис. При середньорічному робочому часі 2079 ч кількість робочих на поточному ремонті і технічному обслуговуванні локомотивів

 

Таблиця 7.1

Поправочні коефіцієнти

 

Кількість пар поїздів за робочий день	Поправочні коеффіциен-ти до діффе-ренцирован-ним норм витрати ра-бочей сили	Дополнітель-ниє витрати праці, связан-ниє з ограж-денієм місць виробництва робіт, чол.
До 5	1,03	0,07
Від 6 до 10	1,08	0,15
11 і вище	1,13	0,25

 

Сумарний вплив всіх чинників встановлюється перемножуванням коефіцієнтів.

Рівень механізації поточного змісту шляху враховується велічиной поправочних коефіцієнтів:

 

Запланированный уровень механи-зации, %	Поправочный коэффициент		Запланированный уровень механи-зации, %	Поправочный коэффициент
До 13,5 ……	1,00		35,0 ………..	0,88
15,0 ………..	0,99		40,0 ………..	0,85
20,0 ………..	0,96		45,0 ………..	0,83
25,0 ………..	0,93		50,0 ………..	0,79
30,0 ………..	0,90

 

На ділянках, де скасовуються путні обходи, для виконання робіт по поточному змісту шляху, догляду за його елементами і періодичному нагляду норми витрат праці збільшуються на 1 км. головного шляху в наступних розмірах:

 

Грузонапряженность, млн. ткм/км брутто				Размер уве-личения нор-мы, чел.
Более	80……………….			0,30
»	50-80……………			0,25
»	25-50……………			0,20
»	10-25……………			0,15
Менее	10……………….			0,10

 

Розрахункова потреба монтерів по поточному змісту головного шляху визначається множенням розрахункової норми витрати робочої сили на разверзнутую довжину головного шляху.

Розрахункова норма  середньорічної витрати робочої сили на зміст 1 км. головного шляху визначається по формулі

 

,

 

где  – норма, що приймається з урахуванням вантажонапруженості, типу рейки і роду баласту;

 – коефіцієнти, що враховують відповідно збільшення об'єму роботи по поточному змісту шляху на ділянках з швидкісним рухом поїздів і додаткову витрату праці на пропуск поїздів;

 – додаткові витрати праці, пов'язані з огорожею місць виробництва робіт сигнальними знаками;

 – коефіцієнт, що враховує рівень механізації робіт;

 – додаткові витрати праці у зв'язку з скасуванням путніх обходів, чол.

Середньорічна потреба робочої сили для поточного змісту станційних шляхів планується також на 1 км. розгорненої їх довжини. При цьому норми диференційовані залежно від категорії станційних шляхів з урахуванням типу рейок і роду баласту.

До першої категорії станційних шляхів відносяться всі приемо-отправочные шляхи станцій, розташованих на ділянках вантажонапруженістю 9 млн. ткм/км в рік, а також приемо-отправочные шляхи станцій, розташованих на однопутних ділянках вантажонапруженістю більше 6 млн. ткм/км в рік. Для поточного змісту станційних шляхів першої категорії чисельність робочих встановлюється по тих же нормах, що і для головних шляхів вантажонапруженістю від 3 до 6 млн. ткм/км в рік, тобто 0,50 чол. на 1 км. шляху.

До другої категорії станційних шляхів відносяться всі приемо-отправочные шляхи станцій, розташованих на лініях вантажонапруженістю 9 млн. ткм/км в рік, а також приемо-отправочные, шляхи станцій, розташованих на однопутних ділянках вантажонапруженістю нижче 6 млн. ткм/км в рік. До цієї ж категорії відносяться всі горочниє, подгорочниє і сортувальні шляхи, а також всі станційні шляхи, що мають пристрої автоблокування або електроцентралізовані стрілки. Чисельність робочих для змісту станційних шляхів другої категорії встановлюється по тих же нормах, що і для головних шляхів вантажонапруженістю менше 3 млн. ткм/км в рік, тобто 0,60 чол. на 1 км. шляху.

До третьої категорії станційних шляхів відноситься решта всіх шляхів станцій. Контингент по поточному обслуговуванню даної категорії станційних шляхів планується по нормі 0,45 чіл. на 1 км. розгорненої довжини цих шляхів.

Норми по поточному змісту стрілочних перекладів встановлені на один комплект окремо для централізованих і нецентралізованих перекладів. Для централізованих стрілочних перекладів норма витрати робочої сили приймається від 0,23 до 0,34 чол. з диференціацією по дорогах. Для нецентралізованих стрілочних, перекладів, розташованих на головних і станційних шляхах першої і другої категорій, встановлюється норма 0,065 чол. і для нецентралізованих стрілочних перекладів на інших шляхах - 0,045 чол.

Розрахований по нормах контингент монтерів по поточному змісту шляху зменшується на 9% у зв'язку з підвищенням тарифних ставок з відповідним зменшенням акордного фонду заробітної плати.

 

Таблиця 7.4

Планування чисельності ІТР та службовців.

 

Контингент станції по господарству руху розподіляється на відповідний вид обробки вантажних і пасажирських вагонів пропорційно загальній витраті праці, встановленою технологією роботи станції з урахуванням об'єму виконуваної роботи.

Трудомісткість обробки вагонів визначається по графіках технологічного процесу обробки поїздових складів і груп вагонів. Працівники, що виконують операції по обробці вагонів і пропуску поїздів (чергові по станціях, постах, - паркам, оператори, сигналісти і стрілочники), розподіляються пропорційно загальній витраті праці на кожен вид продукції. Кількість пропущених поїздів береться з настільного журналу руху поїздів і локомотивів (форма ДУ-3). Трудомісткість пропуску поїздів визначається як средневзвешенная величина кількості пропущених із зупинкою і без зупинки вантажних і пасажирських поїздів.

Витрата праці працівниками, зайнятими пропуском поїздів і кондукторами, супроводжуючими поїзди, відноситься на відповідний вид додаткової продукції.

Решта контингенту по господарству руху розподіляється пропорційно контингенту станції, раніше розподіленому по основній і додатковій продукції.

Контингент по вантажному господарству повністю відноситься до обробки місцевих вагонів.

Контингент пасажирського господарства, пов'язаний з виконанням операцій по вантаженню і вивантаженню багажу, повністю відноситься до місцевих вагонів; останній розподіляється пропорційно кількості пасажирських вагонів.

На станціях, де немає обробки пасажирських вагонів, а пасажири відправляються з пасажирськими поїздами, що мають на ній зупинку, контингент по пасажирському господарству не розподіляється, а враховується в додатковій продукції.

2. Трудомісткість обробки одного відправленого вагону визначається по формулах:

транзитного без переробки

транзитного з переробкою

місцевого

 

де , ,	– загальна чисельність працівників, зайнятих обробкою відповідно транзитних вагонів без переробки, транзитних вагонів з переробкою і місцевих;
,	– кількість відправлених із станції вагонів відповідно транзитних без переробки, транзитних з переробкою і місцевих

 

3. Розраховуються коефіцієнти приведення для вагонів разних по видах обробки (коефіцієнт приведення для транзитних вагонів з переробкою прийнятий рівним одиниці): транзитного без переробки

місцевого

,

 

 

де	– трудомісткість обробки одного відправленого вагону відповідно без переробки і з переробкою;
	– трудомісткість обробки місцевого вагону.

 

4. Визначається основна продукція станції у відправлених приведених вагонах

 

5. Розраховується додаткова продукція станції у відправлених приведених вагонах:

від пропуску поїздів

 

 

де Ч_пп – загальна чисельність працівників, зайнятих пропуском поїздів;

від обслуговування пасажирів, що відправляються з пасажирськими поїздами, що мають зупинку на станції,

 

,

 

де Ч_пас – загальна чисельність працівників, зайнятих обслуговуванням пасажирів.

 

6. Визначається загальна продукція станції

 

 

7. Визначається планова продуктивність праці по формулі.

Основними шляхами підвищення продуктивності праці працівників станції є: впровадження нової техніки і досконаліших технологічних процесів; механізація і автоматизація виробничих процесів по переробці вагонів і формуванню поїздів, по прийому і відправленню і пропуску поїздів, по вантаженню і вивантаженню вантажів, продажу квитків і інших робіт. На зростання продуктивності праці робить великий вплив збільшення вагонооборота і вантажообігу станції і на цій основі зростання приведеної продукції у відправлених приведених вагонах. Для зростання продуктивності праці необхідно використовувати всі можливості для поєднання професій і вивільнення штату.

Виходячи з планованого об'єму роботи станції і завдання по зростанню продуктивності праці в цілому по станції розраховується потрібний штат по виробничих групах, професіях і посадах.

Планування контингенту працівників станції. Виробничий, оперативно-виробничий, цеховий штат і апарат управління визначаються за об'ємом роботи, кількості обслуговуваних об'єктів і пристроїв і групі (класу) станції.

Потрібна чисельність працівників розраховується по господарствах, професіях і групах працівників, що об'єднуються в окремі статті номенклатури витрат експлуатаційної діяльності залізниць.

При визначенні потреби штату працівників станції необхідно виходити з прогресивних норм витрати робочої сили на вимірника роботи, об'єкт, найбільш раціональної розстановки кадрів і повного використання фонду робочого часу кожного працівника станції.

Чисельність працівників станції по професіях для обслуговування окремих об'єктів планується залежно від особливостей розташування шляхів, парків, стрілочних постів, технічного оснащення станції, розташування фронтів вантаження-вивантаження, пунктів примикання під'їзних шляхів і ін. Необхідно також керуватися технико-распорядительным актом станції, технологією роботи, що діє, особливостями переробки вагоно-потоков і планом формування поїздів.

Потрібний штат станції на планований період визначається в явочній і обліковій кількості. Обліковий склад, окрім явочного, включає чисельність працівників для заміщення на період відпусток, хвороби і виконання державних і суспільних обов'язків.

При середній тривалості відпустки працівників станції 18 робочих днів коефіцієнт заміщення відпускних складе 18: (305— 18) ×100 = 6,3%, а з урахуванням заміщення по інших причинах можна в розрахунках приймати сумарний коефіцієнт для заміщення 7,5%.

При цілодобовому чергуванні працівників станції розрахунок потрібного штату слід проводити виходячи з 4,5 зміни, з них 0,3 змін для заміщення відпускних, що хворих і виконують державні і суспільні обов'язки. Таким чином, на два об'єкти буде потрібно черговий штат в кількості 9 чол.

Планування виробничого штату станцій. Виробничий штат станцій по основних витратах по перевезеннях планується по господарствах і статтях номенклатури витрат експлуатаційної діяльності.

Господарство руху. Станційний штат, зайнятий на маневровій роботі. До цієї категорії працівників відносяться станційні диспетчери, чергові по шляхах, парках і горах, диктори і оператори механізованих і автоматизованих гір, укладачі і їх помічники (зчіплювачі), черевичники, стрілочники, сигналісти, зайняті в спеціально маневрових парках, на вантажних дворах і сортувальних горах.

Станційний штат, обслуговуючий маневри, окрім укладачів і їх помічників, планується виходячи з кількості диспетчерських кругів, парків і їх путнього розвитку, кількості сортувальних гір, стрілочних постів і районів. Контингент же укладачів і їх помічників встановлюється по числу маневрових локомотивів.

Середні норми, вживані при розрахунку потрібного контингенту по окремих професіях працівників станцій позакласних, I, II і III класів, приведені в табл.

Технічний штат станції. До цієї групи працівників відноситься станційний штат по прийому і відправленню поїздів, який розраховується виходячи з середніх норм, вказаних в табл.

При плануванні штату станційних працівників необхідно передбачати поєднання професій і інші заходи, що дозволяють виконувати заданий об'єм робіт з мінімальним контингентом працівників різних посад і професій.

Штат по обслуговуванню будівель, споруд і змісту устаткування і інвентаря. Для виконання вказаних робіт залежно від кількості об'єктів", їх площі, наявність устаткування і інвентаря на станціях встановлюється штат прибиральників, станційних робочих, опалювачів пічного опалювання, кочегарів, слюсарів центрального опалювання, водопроводу і каналізації, електромонтерів. При розрахунку потрібного контингенту приймаються зразкові норми обслуговування, приведені в табл.

Вантажне господарство. Штат працівників по відправленню і видачі вантажів. До цієї категорії працівників відносяться старші і рядові товарні касири, прийомоздавальники вантажу, оператори, сведеністи, маркірувальники вантажів і пломбувальники вагонів і контейнерів, робочі по прибиранню вагонів, прийомоздавальники для сортування дрібних відправок і контейнерів, прийомоздавальники і вантажники збірно-роздаточних вагонів, приймальники поїздів і станційні робочі, зайняті оглядом і перевіркою вагонів, що проходять через станцію, і усуненням комерційних несправностей.

 

Таблиця 7.7

Працівників станції

Посада і професія	Вимірник	Число чоловік у зміну
Станційні диспетчери	Диспетчерський круг	1
Чергові по шляхах (паркам) і горках	Парк, горка	1
Диктори на механізованих горках	Горка	1
Оператори на механізованих і автоматизованих горках	Пост	1
Укладачі і їх помічники	Маневровий локомотив	2
Черевичники старші	Горка	1
Черевичники рядові:
у підгорочних парках	4—5 шляхів на механізованих горках і 2—3 шляхи на немеханізованих горках	1
на немеханізованих горках	Гальмівна позиція	1
при роботі на витяжці серійними поштовхами	Маневровый район	1
Стрілочники при ручному обслуговуванні стрілок:
старші	Стрілочний пост	1
рядові	Те ж	1
Сигналісти при механічній, електромеханічній і електрозащелочной централізації стрілок	Виконавчий пост	1

 

Таблиця 7.8

Норми обслуговування

 

Посада і професія	Вимірник	Число чоловік
Станційні робочі на станції	Станційна будівля, пристанційна площа і споруди	1—2
Станційні робочі в парках і на сортувальних горках	Парк, горка	1—2
Опалювач пічного опалювання	10—15 печей	1
Слюсарі центрального опалювання, водопроводу і каналізації	2000 м^2 приміщень	1
Кочегари центрального опалювання	Котельна в період опалювального сезону	1
Електромонтери	На 500 освітлювальних крапок	1

 

Потрібна чисельність прийомоздавальників визначається по затверджених нормативах залежно від виконуваного об'єму робіт, роду вантажу, місця виробництва і фронту навантажувально-розвантажувальних робіт. Нормативи чисельності прийомоздавальників встановлені диференційовано для закритих і відкритих складів тарних і штучних вантажів по переробці повагонних і дрібних відправок; сортувальних платформ; контейнерних майданчиків; майданчиків по переробці ваговитих, навалювальних, лісових і наливних вантажів; переробки зернових вантажів.

Окрім вантажного двору, прийомоздавальники обслуговують безпосередньо парки прийому і відправлення поїздів: перевіряють правильність кріплення вантажів в поїздах, що проходять, усувають комерційний брак. Чисельність прийомоздавальників по парку визначається залежно від об'єму роботи парка в поїздах за зміну.

Для усунення комерційного браку в допомогу прийомоздавальникам планується штат робочих (1—2 чол. у зміну).

На крупних вантажних станціях з масовим вантаженням в криті вагони передбачається штат пломбувальників вагонів і маркірувальників вантажів (1-2 чіл. у зміну). На решті станцій ці функції виконують прийомоздавальники вантажних дворів.

Штат товарних контор станцій, що складається з товарних касирів, операторів і сведеністов, встановлюється залежно від кількості вантажних відправок. Норма для товарного касира в робочий день складає приблизно 50-60 вантажних відправок по відправленню і 90-100 після прибуття. Оператори і сведеністи передбачаються по 1-2 чіл. у зміну.

На станціях з об'ємом вантажної роботи понад 30 вагонів в добу в штаті планується два товарні касири по відправленню і прибуттю, на станціях II і III класів з незначним об'ємом вантаження один товарний касир.

Штат працівників товарних контор станцій планується з урахуванням місцевих умов роботи, розташування місць вантаження і вивантаження, кількості вантажовідправників і вантажоодержувачів, а також номенклатури вантажів. При встановленні штату, крім того, необхідно передбачати можливість поєднання професій товарного касира і прийомоздавальника і інших працівників.

Штат працівників по підготовці до перевезення і обслуговування вантажних вагонів і контейнерів включає робочих по очищенню і промивці вагонів для людських перевезень, а також вагонів і контейнерів для перевезень швидкопсувних вантажів, живності і інших вантажів; зайнятих на вантаженні, вивантаженні, перенесенні і зберіганні хлібних щитів і іншого устаткування вагонів, очищенні контейнерів і підготовці їх до перевезень; по постачанню вагонів льодом і сіллю; обслуговуванню кригоестакад і інших споруд; зайнятих водопоєм худоби, ремонтом кригоестакад і інших споруд і механізмів для кригопостачання і водопою; обслуговуючих механізми по перевантаженню вантажів з вагонів широкої колії у вагони вузької колії і навпаки.

Чисельність робочих на вказаних роботах планується залежно від кількості оброблюваних вагонів і контейнерів і середньої норми витрати робочого часу на відповідні операції. Наприклад, на очищення одного чотиривісного вагону витрачається приблизно 45 хв., на промивку одного вагону-льодовика - 20-25 хв., а інших вагонів - 15 хв.

 

Час на постачання ізотермічних вагонів льодом і сіллю залежить від способу їх завантаження. При користуванні естакадою норма вироблення робочого в зміну складає 6,7 т, автонавантажувачами - 11,7-17,6 т, ськиповимі льдопогрузчикамі - 20,5-24,5 т і при ручному вантаженні - 3 т.

Потреба льоду і солі залежить від ємкості кишень вагонів-льодовиків і норми часу на їх завантаження. На станціях, де є пункти для водопою худоби і очищення вагонів, планується в середньому 2-3 робочих на пункт.

Число робочих, зайнятих вантаженням, вивантаженням і перенесенням хлібних щитів, встановлюється на літній сезон по 1-2 чіл. на станцію. Для ремонту споруд і устаткування в пунктах льдоснабженія вагонів і водопою худоби залежно від конкретних умов передбачається по 1-2 чіл. на станцію.

Штат працівників за змістом вагів і вагових приладів. По цій статті планується штат майстрів, слюсарів і підсобних робочих, зайнятих змістом і ремонтом вагів, вагових приладів, фундаментів вагів і обслуговуванням весопроверочних вагонів, а також штат провідників-опалювачів вагонів вагових майстерень. Штат вказаних працівників планіру- етея з розрахунку 1 майстер, 1- 2 слюсарюючи і 1 підсобний робочий на станцію, що має вагове господарство. Для обслуговування вагонів вагових майстерень передбачається в штаті I-2 провідника-опалювача.

Штат працівників по обслуговуванню будівель, споруд і змісту устаткування і інвентаря. По цій статті планується штат працівників, зайнятий прибиранням, опалюванням і освітленням товарних контор, - вантажних дворів і майданчиків (зокрема контейнерних), "вагових будок і інших приміщень вантажного господарства, а також ремонтом інвентаря для промивки вагонів і інших основних засобів, очищенням від снігу, льоду і сміття вантажних платформ і шляхів вантажних дворів. Для виконання перерахованих робіт в плані по праці передбачається штат прибиральників, натирачів, поломойщиков, опалювачів, електромонтерів і робочих залежно від площі обслуговуваних приміщень, будівель і споруд, кількості змін і норм витрат праці на операції по прибиранню, опалюванню, освітленню приміщень вантажного господарства, змісту устаткування і інвентаря. На об'єднаних станціях вказаний контингент повністю або частково, виходячи з місцевих умов, може плануватися по одному господарству, на сортувальних і дільничних станциях- по господарству руху, на вантажних станціях - по вантажному господарству.

Пасажирське господарство. Виробничий штат по обслуговуванню пасажирів. По цих статтях планується і враховується штат квиткових і багажних касирів, прийомоздавальників вантажу і багажу, вантажників багажу, водіїв машин для перевезення багажу, працівників груп обліку і звітності з продажу квитків.

Штат квиткових касирів (окрім касирів попереднього продажу квитків і касирів міських станцій) визначається по кількості квиткових кас і часу їх роботи на проміжних і дільничних станціях. На станціях, на яких продаються квитки тільки в пасажирські поїзди, що проходять, мають зупинку, працює одна квиткова каса в 1-2 зміни залежно від розкладу руху поїздів або в порядку поєднання професій - продаж квитків здійснює черговий по станції. На дільничних станціях I-II класів і крупних позакласних пасажирських станціях, де окрім транзитних поїздів, відправляються пасажирські поїзди свого формування, квиткові каси з поточного продажу квитків, як правило, працюють протягом 10-12 ч, -а 1-2 каси - цілодобово. Число квиткових кас залежить від кількості квитків, що продаються по напрямах. При плануванні штату квиткових касирів необхідно передбачати диспетчеризацію квиткових кас, впровадження білетопечатающих машин і автоматів для продажу квитків в приміському повідомленні по зонах. Ці заходи дозволяють різко підвищити завантаження квиткових кас в дальньому повідомленні і вивільнити касирів, зайнятих продажем квитків в приміському повідомленні. Разом з тим в плані не обходжений передбачати штат механіків по обслуговуванню машин і автоматів і касирів для розміну грошей, а на крупних пасажирських станціях - касирів запасу квитків. Чисельність вказаних працівників планується виходячи з конкретних умов роботи станцій, як правило, в одну зміну.

Штат старших і рядових багажних касирів, старших і рядових прийомоздавальників вантажу і багажу, вантажників багажу, водіїв машин для перевезення багажу планується залежно від розміру багажних перевезень. При вазі багажу 200-250 т за зміну передбачається 2-3 багажних касира, 1-2 старших і 8-10 рядових прийомоздавальників вантажу і багажу, 14-16 водіїв машин.

Станційний штат, зайнятий на маневрах. До цієї групи працівників відносяться станційні диспетчери, укладачі, стрілочники, сигналісти, потреба яких визначається по кількості маневрових локомотивів, стрілочних постів і парків станції з розрахунку 1 чіл. у зміну при цілодобовій роботі.

Технічний штат станцій по прийому і відправленню поїздів. По цій статті плануються і враховуються чергові по станції, постачальники поїздових документів, оператори, стрілочники і сигналісти, не зайняті виключно на маневрах, а також електромонтери і інші працівники. Потреба вказаних працівників планується таким же порядком, як і по господарству руху на сортувальних, вантажних і дільничних станціях.

Штат, зайнятий на поточному ремонті і обслуговуванні будівель, споруд, устаткування і інвентаря пасажирського господарства. По статтях плануються наступні професії: робочі, зайняті ремонтом будівель, споруд, устаткування, станційного інвентаря, устаткування і інвентаря квиткових і багажних кас, засобів вантаження і перевезення багажу; прибиральники; опалювачі; електромонтери; станційні робочі по обслуговуванню приміщень пасажирських станцій, кип'ятильників, пасажирських платформ, перонів, станційних шляхів в межах пасажирських платформ на всіх позакласних і I класу станціях, а також шляхопроводів, пішохідних мостів і пристанційних площ у межах пасажирських станції.

Потреба перерахованих працівників планується виходячи з конкретних умов роботи станцій і розраховується за об'ємом будівель і площі приміщень, споруд і територій і нормам, що діють, на вимірника аналогічно способу, викладеному при плануванні контингенту на сортувальних, вантажних і дільничних станціях.

Штат прийомоздавальників багажу в поїздах. Для прийому і видачі багажу, а також для супроводу багажних вагонів в штаті пасажирських станцій, де формуються дальні пасажирські поїзди, передбачається контингент прийомоздавальників багажу. Потреба в цій категорії працівників визначається виходячи з часу роботи і часу відпочинку, необхідного для обслуговування багажного вагону однієї пари поїздів. Повний час Т, потрібний на обслуговування пари поїздів, складе

 

Т = Т ₁+ Т ₂,

 

де Т ₁ – час роботи прийомоздавальників багажу, що доводиться на пару поїздів;

Т ₂ – час відпочинку прийомоздавальників багажу за оборот на пару поїздів.

Час роботи прийомоздавальників багажу розраховується по формулі

 

,

 

де l – протяжність рейса поїзда в один кінець, км;

m – кількість прийомоздавальників багажу на один багажний вагон;

  – середня маршрутна швидкість поїзда в обидва кінці, км/ч;

 – час на прийом і здачу багажних вагонів в пункті формування складів, ч;

 – час на посадку і висадку пасажирів і на охорону вагону в пункті обороту, ч.

При розрахунку часу роботи прийомоздавальників багажу величина   і  приймається відповідно до графіка обороту складів пасажирських поїздів по ділянках і напрямах. Для середніх умов час на прийом і здачу багажних вагонів у складі пасажирського поїзда можна приймати для швидких поїздів дальнього проходження і пасажирських поїздів, що мають рейс не менше 5 тис. км. в один кінець, 4 г; для останніх пасажирських поєздов- 2-3 г; час на посадку і висадку пасажирів і охорону вагонів в пункті обороту — 2 г.

Час відпочинку прийомоздавальників багажу за оборот на пару поїздів розраховується по формулі

де  – коефіцієнт, що враховує час відпочинку, що доводиться на 1 г роботи.

При 41-годинному робочому тижні  = 3,116 ч на 1 г роботи.

Таким чином, повний час в годиннику потрібний на обслуговування пари поїздів, буде рівне

 

Звідси коефіцієнт потреби в бригадах прийомоздавальників багажу на пару поїздів складе

 

,

 

де 24 — кількість годин в добі.

Потрібний штат для обслуговування одного вагону у складі пасажирського поїзда з урахуванням заміщення відпускних, що хворих і виконують державні і суспільні обов'язки визначиться з виразу

 

 

де  – коефіцієнт на заміщення тих, що знаходяться у відпустці, хворих і таких, що виконують державні і суспільні обов'язки.

 

Приклад. Швидкий поїзд, що звертається щодня (по зимовому графіку), має в складі один багажний вагон, який обслуговує два прийомоздавальники багажу. Протяжність рейса в один кінець 650 км., маршрутна швидкість 86 км/г.

Час роботи прийомоздавальників багажу, виходячи з цих умов, буде рівний

 

 

Повний час, потрібний на обслуговування пари поїздів, складає

 

 

Коефіцієнт потреби в бригадах на пару поїздів

 

 бригади.

 

Потрібний штат для обслуговування одного багажного вагону рівний

 

 чел.

 

На сортувальних, вантажних і дільничних станціях при незначній пасажирській роботі маневрові локомотиви, зайняті на переробці вантажних вагонів і формуванні вантажних поїздів, можуть бути використані і для окремих операцій з пасажирськими поїздами. У том випадку станційний штат для маневрової роботи по пасажирському господарству не планується.

Аналогічно по пасажирському господарству окремо не планується технічний штат станцій по прийому і відправленню пасажирських поїздів і штат, зайнятий на поточному ремонті і обслуговуванні станційних будівель і споруд. Ці функції на сортувальних, вантажних і дільничних станціях виконують відповідні працівники господарства руху. На госпрозрахункових пасажирських станціях виробничий штат планується по Всіх статтях пасажирського господарства.