Вплив різних чинників на зменшення вмісту цукрози в мелясі.

Зменшення вмісту цукру в мелясі – одна із найважливіших задач цукрової галузі, вирішення котрої можливе головним чином на підставі впровадження більш ефективного обладнання – жомових пресів глибокого зневоднення, автоматизованих фільтрпресів, плівкових випарних апаратів, в/а з механічними циркуля торами, сучасних центрифуг з високим фактором розділення, а також автоматизацією та комп’ютеризацією технологічних процесів.

Важливим моментом у цьому питанні наряду з підвищенням цукристості буряків є підвищення їх технологічних властивостей, в першу чергу за рахунок зменшення вмісту в них золи та шкідливого азоту. Для отримання сиропу з чистотою 94% потрібно, щоб вміст розчинної золи в буряках знаходився в межах 2,0…2,25г/100г цукру, а шкідливого азоу 10-20 ммоль/100 г цукру.

В цілому втрати цукру в мелясі залежать в першу чергу від її кідбкості, вмісту в ній цукру та нецукрів. все це звісно залежить від якості буряків та відповідно від якості дифузійного соку. Експериментально встановлено, що підвищення чистоти дифузійного соку на 1% знижує втрати цукру в мелясі в середньому на 0,15% до маси буряків. Зниження ж чистоти меляси на 1% призводить до зниження втрат цукру на 0,1%, що майже в півтори рази менше.

Враховуючи той факт, що втрати цукру з мелясою є при виробництві цукру з буряків самими високими, цій проблемі належить приділити особливу увагу. Але потрібно пам’ятати, що вміст цукру в млясі залежить не тільки від якості буряків, але й в чималій мірі від якості уварювання, кристалізації охолодженням та центрифугування утфелю останнього продукту. Так, зниження концентрації СР утфелю останнього продукту перед центрифугуванням на 1% призводить до додаткових втрат цукру в мелясі на 0,15% до маси буряків. Золоте правило: найменші втрати цукру з мелясою не тоді, коли меляса має низьку чистоту, а коли меляси мало.

Ефективність кристалізації утфелю останнього продукту в мішалках-кристалізаторах в значній мірі залежить від якості утфелю – в першу чергу від гранулометричного складу кристалічного цукру. Оптимальний розмір кристалів в утфелі повинен складати 0,35-0,50 мм. Більш крупні кристали мають меншу поверхню, що призводить до зменшення кількості цукру, що може викристалізуватися під час охолодження. Дуже дрібні кристали проте ускладнюють процес центрифугування, можуть проходити скрізь сито, попадаючи в мелясу та підвищуючи вміст цукру в ній.

Розбавлення утфелю перед центрифугуванням дуже небажане, оскільки різко підвищує втрати цукру в мелясі. При уварюванні утфеля з низькою чистотою погіршується гранулометричний склад (нерівномірність) цукру, що ускладнює процеси кристалізації та центрифугування. Навпаки, при уварюванні утфелю високої чистоти в ньому утворюється підвищений вміст кристалічної фази, що різко зменшує текучість утфелю та вимагає його розбавлення. В таких випадках, якщо наприклад утфель має чистоту більше 81%, можна застосувати спосіб проміжного центрифугування (метод Женотеля) з повертанням отриманого фугату назад в рештки утфелю.

Великий вплив на втрати цукру в мелясі має робота центрифуг, а саме – розмір отворів в ситі. Встановлено, що якщо через сито з отворами в 40 мкм проходить 0,1-1,5% дрібних кристалів, то через сито з розмірами отворів 60 мкм – від 0,4 до 2,2%, тобто заміна сита з отворами 60 мкм на 40 мкм дозволяє знизити чистоту меляси на 0,5%.

Основні заходи для оптимізації роботи по кристалізації утфелю останнього продукту:

·  Своєчасно та правильно відбирати проби утфелю на аналіз;

·  Проводити контроль вмісту кристалів в утфелі;

·  Так розподіляти відтоки, щоб забезпечити потрібну чистоту останнього утфелю;

·  Контролювати витрату води на в/а, кристалізатори та центрифуги;

·  Слідкувати за температурою утфелю в утфелемішалках;

·  Проводити контроль за наявністю кристалів цукру в мелясі.

Л і тература

1. Кулінченко В.Р. Інтенсифікація процесів тепломасообміну в вакуум-випарниках та кристалізаційних апаратах. Автореферат дис... докт. техн. наук – К.: УДУХТ, 1995. –43 с.

2. Современные технологии и оборудование свеклосахарного производства. В 2-х ч. Ч 2. /  В.О. Штангеев,  В.Т. Кобер,  Л.Г. Белостоцкий  и  др.;  Под ред. В.О. Штангеева. –К.: Цукор України, 2004. –320 с.

3. Скорик К.Д. Промислова кристалізація цукру. Навчальний посібник. – К.: ШПДО НУХТ, 2004. 202 с.