Поняття «ризик» використовується в управлінні для виразу рівня визначеності, з якою можна прогнозувати результат прийнятого рішення.

До рішень, що приймаються в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але ймовірність кожного резуль­тату відома. Ймовірність визначається як ступінь можливості здійс­ нення даної події та змінюється від 0 до 1,0, або у відсотках. Сума ймовірності всіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці (100%). При прийняті рішень в умовах ризику, керівник повинен бути готовим свідомо йти на ризик, оскільки поряд з ризиком понести витрати (втрати) існує імовірність отримання доходів.

Імовірності поділяються на дві категорії: об'єктивні та суб'єктивні.

Об'єктивна імовірність заснована на інформації за певний минулий період. Однак у багатьох випадках менеджер не має інформації про попередній період і повинен розраховувати лише на свою особисту оцінку ситуації, тобто у цьому випадку використовується показник суб'єктивної імовірності. Таким чином, здатність давати імовірнісну оцінку ситуації заснована на наявності неповної, але достовірної інформації, а також на досвіді, інтуїції, розумових здібностях керівника. В такій ситуації доречно говорити про менеджмент як про науку та мистецтво.

В умовах ризику менеджерами приймається значна частина управлінських рішень. Для отримання більш достовірного результату менеджеру необхідно знижувати ступінь ризику. Цього можна досягти різними способами, наприклад:

- забезпеченням отримання організацією релевантної інформації, що дозволяє об'єктивно розраховувати ризик;

- встановленням правил, заснованих на минулому досвіді, що дозволяє спрогнозувати результат ухвалення рішення;

- використанням для ухвалення рішень методу «виправлення помилок», коли спочатку ухвалюють первинне рішення і спостерігають за його наслідками. Подальші рішення приймаються на аналогічній основі з урахуванням виявлених помилок;

- використанням думки менеджера про можливість здійснення альтернатив з тією або іншою суб'єктивною або передбачуваною вірогідністю.

Існують і інші способи, що дозволяють менеджеру підвищити оптимальність рішень в умовах ризику.

Невизначеність.

Рішення приймаються в умовах невизначеності, коли неможли­во оцінити вірогідність потенційних результатів. Це має місце, коли фактори, що потребують обліку, настільки нові та складні, що відносно них неможливо отримати достатньо надійну інформацію. Для цієї групи управлінських рішень характерні різноманіття і складність впливу різних чинників (соціальних, економічних, технічних, політичних, культурних). Всі ці обставини не дозволяють з певною достовірністю оцінити вірогідність потенційних результатів.

 Для таких рішень складно побудувати адекватну математичну модель. Тому менеджер, його знання і досвід є головними умовами ухвалення прийнятного рішення.

Для ухвалення рішень в умовах невизначеності менеджер може використовувати наступні можливості. По-перше, спробувати отримати додаткову релевантну інформацію і ще раз проаналізувати проблему. Цим часто вдається додати ряду результатів суб'єктивну або передбачувану вірогідність.

Друга можливість - відшукати в минулому досвіді аналогічну або близьку ситуацію, порівняти її з чинниками нової ситуації і, по інтуїції, зробити припущення про вірогідність результатів.

В таких ситуаціях менеджер повинен пам'ятати, що ідеальних рішень не існує, а катастрофічних украй мало.

Існує і третя можливість. Якщо не підходить жодна з можливостей, а ухвалювати рішення необхідно, підкиньте монету і загадайте: орел або решка. Вірогідність правильного рішення у такому разі буде 50 на 50. Якщо трохи подумати над вибраним варіантом, то шанси правильного рішення збільшаться до 60 на 40 або ж ще більше.

Розрізняють ризик:

1. Пов'язаний із суто людськими рисами (персональний ризик).

2. Пов'язаний з особливостями поведінки менеджера в ділових ситуаціях (діловий ризик).

3. Пов'язаний із взає­модією менеджерів в управлінській команді організації (організа­ційний ризик).

Персональний ризик залежить від того, що різні люди по-різному оцінюють ймовірність майбутніх подій. Вони схильні оцінювати мо­жливість таких подій по тому, наскільки часто вони з ними стикалися, Цілковито довіряти своїм міркуванням і погоджуватись на гірші варіанти, аби не мати ситуацій, де навіть із невеликою ймовірністю мож­ливі великі втрати.

Діловий ризик обумовлений впливом на бізнес змін цін, попиту, розміру прибутку, дій конкурентів, економічних коливань і неперед­бачених політичних подій. Такий ризик існує на всіх етапах бізнесу: при проектуванні продукції (неможливо мати всі ресурси відповід­ної кількості та якості), при оцінці її життєвого циклу, прийнятті рі­шень про фінансування нових проектів, при виробництві та збуті продукції (при забезпеченні відповідності пропозиції продукції пла­тоспроможному попиту, встановленні ціни та виборі правильної маркетингової стратегії).

Організаційний ризик обумовлений складністю взаємодії членів управлінської команди і ступенем відповідності їх персональних та ділових характеристик тим обов'язкам, які вони повинні виконувати.

Можливі три джерела ризику: 1) брак часу для прийняття рі­шень; 2) дефіцит інформації; 3) недостатні можливості управління ситуацією.

Щоб кількісно виміряти ризик, необхідно знати всі можливі наслідки будь-якої окремої дії та ймовірність самих наслідків.

В умовах ризику з метою його зниження можливо розраховувати:

· очікуване значення;

· середнє квадратичне відхилення;

·    коефіцієнт варіації.

Про що ж говорить очікуване значення?

Очікуване значення показника — середня зважена, де в якості ваги використовуються імовірності відбуття подій, а в якості величин, що усереднюються — значення показника при кожному з можливих варіантів. Це можна зобразити формулою:

Очікуване значення;

 

А_і – значення при і-тому варіанті;

Р_і – Імовірність настання і-того варіанту.

Приклад. Підприємець аналізує результативність конкретної бізнес-операції при різних сценаріях розвитку подій на ринку. Якщо ситуація на ринку залишиться незмінною, то обсяг ринкового попиту на його вироби становитиме 4000 од. Якщо ситуація на ринку буде сприятливою, то попит складе 5000 од., якщо несприятливою - 3000 од. Імовірності згаданих сцена­ріїв розвитку подій підприємець оцінює як 0,5; 0,2 і 0,3 від­повідно. Беззбитковість йому забезпечить обсяг реалізації не менше як 3800 од. виробів. Необхідно оцінити доцільність ви­конання даної бізнес-операції.

Очікуване значення обсягу реалізації розраховується за формулою  і становитиме: 4000 х 0,5 + 5000 х 0,2 + 3000 х 0,3 = 3900 од., що цілком достатньо для беззбиткової роботи.