Чинники, що впливають на тяжкість ураження ел. Струмом.

Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини ел. струмом, поділяються на 3 групи:

електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища.

       І. Основні чинники електричного характеру – це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, вид і частота струму.

Величина струму – зі зростанням сили струму небезпека ураження ним тіла людини зростає. Розрізняють порогові значення струму (при частоті 50 Гц):

- пороговий відчутний струм – 0,5 – 1,5 мА при змінному струмі і 5 – 7 мА при постійному струмі – викликає при проходженні через організм відчутні подразнення;

- пороговий відпускаючий стум – 5 – 10 мА при змінному струмі;

- пороговий невідпускний струм – 10 – 15 мА при змінному струмі і 50 – 80 мА при постійному струмі – викликає при проходженні через тіло людини нездоланні судомні скорочення м’язів руки, в якій затиснено провідник;

- пороговий фібриляційний струм – 100 мА при змінному струмі і 300 мА при постійному струмі – викликає при проходженні через організм фібриляцію серця.

Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.

Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження ел. струмом в тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини, збільшується величина струму і, як наслідок, збільшується тяжкість ураження.

       Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2 – 3 В для змінного струму і 8 В для постійного

Ел. опір тіла людини – це опір струму, який проходить по ділянці тіла між двома електродами, прикладеними до поверхні тіла. Величина ел. опору тіла залежить від стану роговогу шару шкіри, наявності на її поверхні вологи та забруднень, від місця прокладання електродів, частоти струму, величини напруги, тривалості дії струму, статі і віку людини. Зі збільшенням величини напруги, струму і часу дії опір тіла людини падає. Опір тіла людини вважають стабільним, лінійним, активним і рівним 1000 В.

       Вид та частота струму. Тяжкість ураження ел. струмом зростає тільки в межах частот 0…50 Гц. Подальше збільшення частоти, незважаючи на зростання струму, що проходить через людину, не супроводжується зростанням небезпеки ураження. При частотах 450 - 500 кГц вірогідність загальних електротравм майже зникає, але зберігається небезпека опіків дугових за рахунок проходження струму через тіло людини.

       Вид струму: змінний та постійний. Постійний струм приблизно в 4-5 разів безпечніший, ніж змінний струм частотою 50 Гц. Порівняльна оцінка постійного та змінного струмів справедлива лише для напруг до 500 В. Вважається, що при більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим, ніж змінний частотою 50 Гц.

ІІ. Основними чинниками неелектричного характеру є: шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, тривалість дії струму, раптовість і непередбачуваність дії струму.

       Особливо небезпечним є шлях струму, що проходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає. Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму. Небезпечними є: «рука-рука», «права рука-ноги», «ліва рука-ноги». Особливо небезпечними є петлі «голова-руки», «голова-ноги». Найменш небезпечним є «нога-нога»

Індивідуальні особливості – чутливість організму до дії струму, психічні особливості та риси характеру людини (холерики і меланхоліки більш чутливі до дії ел. струму, фізично здорові і міцні люди – менше).

Стан організму – стан збурення нервової системи, депресії, захворювання серцево-судинної системи, шкіри, підвищена температура тіла, пітливість, стан алкогольного, наркотичного сп’яніння тощо.

Тривалість дії струму – зі збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту та електролітичних процесів в тканинах, послаблюються захисні сили організму, що призводить до більш тяжких вражень.

Раптовість дії струму – за несподіваного потрапляння людини під напругу захисні функції організму не налаштовані на небезпеку.

ІІІ. Чинники виробничого середовища – температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність у повітрі хімічно активних домішок тощо.