Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми.

Електробезпека – система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики

Електротравма – травма, викликана дією електричного струму і (або) електричної дуги.

Електротравматизм – це явище, яке характеризується сукупністю електротравм, що виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця. мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини(її електролізі), в т.ч. і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія – це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в т.ч. м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і які тісно пов’язані з його життєвими функціями.

       Електротравми поділяються на три види:

- місцеві, що означають місцеве ушкодження організму (електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електрофтальмія і механічні ушкодження, пов’язані з дією електричного струму чи електричної дуги);

- загальні (електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем (судомні скорочення м’язів, клінічна смерть, електричний шок);

- змішані – одночасно місцеві електричні травми та електричні удари.

І.Місцева електротравма – яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в т.ч. кісток, викликане впливом електричного струму або ел.дуги. Її різновиди:

1. Електричні опіки – це ушкодження поверхні тіла під дією ел.дуги або великих струмів, що проходять через тіло людини. Опіки бувають трьох видів видів: струмові – струм проходить через тіло людини; дугові – під дією ел.дуги температурою понад 3500⁰С; змішані.

2. Електричний знак – це чітко окреслена пляма діаметром 1-5 мм (до10мм) сірого або блідо-жовтого кольору, що з’являється на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму. В більшості випадків вони безболісні, а уражене місце швидко відновлюється.

3. Металізація шкіри – проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією струму. Вона може статися при коротких замиканнях, від’єднаннях роз’єднувачів та рубильників під навантаженням.

4. Електроофтальмія – це запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає під впливом потужного потоку ультрафіолетових променів. Таке опромінення можливе при утворенні електричної дуги (при короткому замиканні). Захист – застосування захисних окулярів.

5. Механічні ушкодження – пов’язані з дією ел.струму на організм людини, спричиняються непередбачуваним судомним скороченням м’язів у результаті подразнювальної дії струму, внаслідок чого можливі розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, переломи кісток тощо.

ІІ. Загальні ел травми: 1. ел.удар – збудження живих тканин організму ел.струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця. При цьому зовнішніх місцевих ушкоджень, тобото ел. травм, людина може і не мати.

       В залежності від наслідку ураження ел. удари можна умовно розділити на 5 ступенів:

І – судомні ледь відчутні скорочення м’язів;

ІІ – судомні скорочення м’язів, що супроводжуються сильним болем, що ледь переноситься без втрати свідомості;

ІІІ – судомне скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця;

ІV – втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або одного і другого разом);

V – клінічна смерть – це перехідний стан від життя до смерті, тобто відсутність дихання та кровообігу, бо в організм людини не постачається кисень.

       2. Електричний шок - тяжка нервово – рефлекторна реакція організму на подразнення ел. струмом. При цьому виникають значні розлади нервової системи і, як наслідок, розлади систем дихання, кровообігу, обміну речовин, функціонування організму в цілому, а життєві функції організму поступово затухають. Такий стан може тривати від десятків хвилин до доби і закінчитись або одужанням при активному лікуванні або смертю потерпілого.

Причини електротравматизму можна згрупувати за наступними чинниками:

— дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;

— дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

-  помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;

— відсутність надійних захисних пристроїв, ЗІЗ, маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.