Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Емоційно-експресивне забарвлення слів
Частина лексичних одиниць характеризується наявністю в них рис експресивності та емоційності. Експресія – сила вияву почуттів, переживань, інтенсивність вияву виразності, характеристичності. Експресивність може міститися у значенні окремого слова (така лексема виступає синонімом до нейтральної назви явища або поняття), а може створюватися описово (контекстом). Емоційною зветься та категорія слів, яка, крім об’єктивного лексичного значення, містить і значення суб’єктивне – ставлення мовця до висловленої думки. Коли людина, користуючись певним типом лексики, висловлює свої позитивні чи негативні емоції, у цьому їй завжди допомагає експресія (сила, виразність), яка обов’язково супроводить вияви почуттів. Тому розчленування цієї лексики на емоційну та експресивну (при стилістичній характеристиці), як правило, умовне. Так, наприклад, у слові линути (прилинути), крім емоцій поетично-голубливих, наявна експресія, яка бере початок у чисто раціональному ‘летіти плавно, без рвучких змін темпу й напрямку’, проте невіддільна від позитивної оцінки естетичного враження від такого руху. Певна експресивність властива всім стилям мови й накладає на їх лексичні засоби відповідну барву (навіть науково-термінологічна лексика має своє експресивне забарвлення – сухості, холодності, книжності). Проте група емоційно-експресивної лексики визначається значно вужче, обмежуючись лише кількома категоріями слів. До складу цієї лексики належать слова, які вже в своєму значенні містять позитивну чи негативну оцінність і називають відчуття, настрої, процеси (нудьга, сум, жаль, досада, кохання, ласка, краса, втіха, розкіш, щебетати, пестити). Ці слова можуть виражати позитивну чи негативну оцінку явищ з точки зору мовця і з точки зору будь-якої суспільної групи (милий, щирий, любий, коханий, ясний, красний, змучений, жорстокий, нещасний, немилосердний, хороше, чудово, страшно). До емоційно-експресивних належать також слова, в яких оцінність виражається не лексично, а граматично, тобто суфіксами чи префіксами емоційної оцінки (со нечко, голівка, матінка, очиці, батенько, братик та ін.). Частина слів української мови не має постійного емоційного забарвлення, а набуває його залежно від того, в якому контексті і з якою настановою вживається (неабияку роль тут відіграє вимова, інтонація, місце слів у реченні та ін.).
Найбільш стійкою та виразною є емоційність, пов’язана з походженням слова або місцем переважного вживання. Так, слова загальнонародної мови різної емоційної насиченості, потрапивши у певний стиль, через деякий час набувають барв цього стилю. Прикладом може бути поетична лексика, яка, довгий час вживаючись у досить вузьких контекстах, набула специфічного “поетичного” забарвлення: “ Кохаюся з лихом і щастя не знаю, і гірко без долі свій вік коротаю, й у горі спізнався, що тільки одна – далекеє небо – моя сторона ” (М. Петренко). Порівняйте ще: “ мудрість незнана ”, “ надземний туман ”, “ примарні блукання роздвоєних душ ”, “ башти надземні, башти із кості слонової рим ” (М. Бажан). Потрапляючи в інший контекст, така лексика виділяється в ньому як різко невідповідна, якщо це не було свідомим стилістичним уживанням, наприклад: “ Серед жанрів усної народної творчості – дум і пісень, частушок і коломийок, приказок і прислів ’ їв, різноманітних примовок і анекдотів – народні казки займають важливе місце, особливо відзначаючись своїм чаруючим змістом і формою ” (підручн.). Тут перенесення слова з однієї емоційної сфери в іншу – результат мовної невправності автора. Коли ж таке перенесення е для слова спеціально створеною стилістичною ситуацією, емоційний заряд його сильно зростає. Ось здійснюваний послідовно, як сатиричний прийом, перенос назв певних соціальних явищ минулого з метою різко негативного, викривального зображення фашизму в публіцистиці: “ Цих гітлерівських джур, цього посліду фашистського диявола, лишилося таки чимало ”; “ Ті периферійні трубадури німецького імперіалізму в лакейському екстазі створили були щось на зразок легіонів... ” (Я. Галан). У загальнонародній мові емоційно нейтральне слово звичайно має кілька емоційно-експресивних синонімів, які різняться ступенем вияву почуттів (хороший – чудовий, прекрасний, захоплюючий, чудесний, блискучий, дивовижний, разючий та ін.). Саме за емоційно-експресивними ознаками слова нашої мови поділяються на урочисті, риторичні, поетичні, жартівливі, іронічні, фамільярні, осудливі, презирливі, вульгарні, лайливі та ін.
Розвитку емоційно-експресивної оцінності в слові сприяє постійне переносне, метафоричне вживання. Так, метфоризувалися назви багатьох тварин, вживані звичайно з різко негативною оцінністю. Остаточно визначає експресивно-емоційне забарвлення слова той контекст, у якому слово вживається. Тут нейтральні слова під впливом оточення можуть набувати оцінності, урочиста лексика сприймається іронічно, лайлива – як засіб вияву позитивних емоцій та ін. Контекст може бути організований так, що в ньому слово буде сприйматись і в прямому, і в переносному значеннях одночасно. Таке зіткнення двох значень слова помітно посилює його експресивність: “Т упими довбнями штампу вже на перших сторінках зустрічають читача отакі блискучі (тобто витерті до блиску) епітети, як “ незвіданий світ ”, “ тісні шеренги ”, “ щасливий спів ”, “ стрімкий зліт ” (разів декілька), “ палкі мрії ” – і нєсть їм числа ” (журн.). Отже, емоційно-експресивні відтінки значення слова є одним із складників його стилістичної характеристики. Це важливий фактор при доборі мовних засобів: слова з емоційно-експресивним значенням вживаються переважно у тих текстах, де постійно й послідовно виявляється емоційно-оцінне, характеризуюче ставлення до об’єкта. Найчастіше це розмовне мовлення, художні тексти, окремі жанри публіцистики.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 58; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.108.9 (0.005 с.) |