Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також "втікають" за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

По-трете, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

 

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає:

• зростання виробництва і насичення ринку товарами;
• структурну та конверсійну перебудову економіки;
• обмеження емісії грошей;
• скорочення дефіциту державного бюджету;
• стимулювання нагромаджень та інвестицій;
• проведення обґрунтованої кредитної та податкової політики;
• приватизацію і стимулювання середнього й малого підприємництва;
• обмеження емісії грошей;
• збільшення безготівкового обігу;
• широке впровадження електронної системи розрахунку;
• скорочення ставок податків;
• регулювання валютного курсу;
• ослаблення інфляційних очікувань;
• роздержавлення, приватизацію, розвиток підприємництва;
• проведення грошової реформи конфіскаційного типу.

Дефляція — загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції.

У результаті проведення в Україні грошової реформи у вересні 1996 р. тимчасова грошова одиниця купоно-карбованець була замінена новою українською національною валютою — гривнею, яка стала єдиним законним засобом платежу на території України. Введення гривні стало одним із важливих факторів значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обігу в країні.

Тема 4. Ринок та механізм його функціонування.

 

План лекції

1. Ринкове господарство як невід'ємна складова товарного виробництва.

2. Риси, структура та функції ринку.

3. Основні суб'єкти ринкової економіки.

4. Держава як суб'єкт ринкового господарства.

5. Інфраструктура ринку.

6. Суть попиту і фактори, що його визначають.

7. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають.

8. Еластичність попиту і пропозиції.

9. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.

 

Література:

 

Основна:

1. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. – М., 1999. – 568 с.

2. Воробйов Є.М. Економічна теорія в питаннях та відповідях. - Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2002. – 640 с.

3. Дефорж С.Ю., Дмитриев И. А., Ким М.Н. Формирование социального рыночного хозяйства: институциональный аспект: Монография. – Х.: Изд-во ХНАДУ, 2007. – 160 с.

4. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: “Знання-Прес”, 2007. – 719 с.

5. Економічна теорія в схемах і таблицях: Навч. посібник / За заг. ред. проф. Петрової К.Я. – Харків: Вид-во Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 332 с.

6. Ким М.Н. Трудовой потенциал: формирование, использование, управление: Учебн. пособие. – Х.: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2003. – 250 с.

7. Колимова Е.В. Становление современной экономической теории. – Донецк, 2001. – 2001. – 335 с.

8. Крупка М.І. Основи економічної теорії: Підручник. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – К.: Атіка, 2001. – 343 с.

9. Міжнародна економіка: навч. посіб. / О. В. Носова [та ін.]; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. О. В. Носової; Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі. - Х.: ХДУХТ, С. 322

10. Михайлов А.П., Шило Д.Д. Основы рыночной экономики (Учебн. пос.). – К., 2001. – 230 с.

11. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посіб. [для вищ. навч. закладів]. – К.: Вид. Центр “Академія”, 2001. – 653 с.

12. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Економічна теорія. Підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 856 с.

13. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Академія, 2001. – 182 с.

14. Основи економічної теорії: Навч. посібник /За заг. ред. проф. К.Я. Петрової. – Х.: Основа, 1999. – 182 с.

15. Основи економічної теорії: Підручник /За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л.С. Шевченко. – Х.: Право, 2008. – 448 с.

16. Экономика. Учебник / Под ред. А.С.Булатова. – М., 2002. – 606 с.

 

Додаткова література представлена в списку рекомендованої літератури.

 

 

Текст лекції