Тема: Особливості редагування текстів розмовного і конфесійного стилів

Мета: ознайомити студентів з особливостями стилю художньої літератури в англійській та українській мовах, проаналізувати особливості редагування перекладів текстів художньої літератури.

План:

1. Специфіка художнього стилю.

2. Етапи редагування перекладів текстів художнього стилю.

Література:

1. Алексеева П.С. Профессиональное обучение переводчика: Учебн. пос. по усному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей. – СПб.: Изд-во “Союз”, 2001. – 224 с.

2. Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова Книга, 2005. – 223 с.

3. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: підручник / Л.І.. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько; за ред. Л.І.. Мацько. – К.: Вища шк.., 2003. – 462 с.

Художній стиль вміщує в собі все багатство національної мови, поєднуючи елементи всіх стилів літературної мови. Використання мовних засобів у художньому стилі зумовлене його призначенням – образно відтворювати дійсність. Образність є основою художнього тексту, а конкретний спосіб її вияву відрізняє один текст від іншого. Процес створення художнього твору починається з осягнення та відбору елементів реальності, що оточує автора, та їх подальшого відтворення у творі. Визначальним чинником на цьому етапі є суб’єктивна авторська позиція. Спосіб відбору та перетворення фактів залежить від світогляду певної історичної епохи, до якої належить автор оригіналу, від його політичних переконань і рівня розвитку художньої майстерності. Через авторський суб’єктивізм художня дійсність твору не є тотожною дійсності об’єктивній, а факт життєвий – факту художньому. Перекладач має зрозуміти задум автора, і відтворити в перекладі саме авторський погляд.

У текстах, що належать до стилю художньої літератури (the belletristic style) сучасної англійської мови, використовується увесь спектр стилістичних засобів мови. У межах цього стилю виділяють підстиль прози, драми і поезії

Редагування чужого перекладу починається із заглибленого вивчення оригіналу, мета якого – зрозуміти задум автора, визначити надзавдання, заради якого твір було написано, перекладено. На думку досвіченого редактора перекладів художніх творів К. Райт-Ковальової, якість перекладу залежить від того, наскільки точно перекладач зрозумів задум автора та його конкретні уявлення про кожного героя твору.

Другий етап редагування чужого перекладу художнього твору включає ознайомлення з текстом перекладу та його порівняння з оригіналом. На цьому етапі редактор має виправити помилки перекладача, якщо такі є. Водночас редактор має обережно ставитися до проявів індивідуальності перекладача, якщо вони не протирічать духу оригіналу. Редактор має «оберігати інтереси» автора оригіналу, і водночас оберігати чистоту та багатство рідної мови.

Редактор як посередник між мовними нормами і текстом перекладу виконує вимоги, які під впливом читацьких потреб засвоїли видавництва. Редактор є провідником домінантної літературної та мовної норми. Під час стилістичного виправлення перекладеного тексту він може спиратися на канонізовані зразки творчості відомих письменників або рішення більшості перекладачів у певний літературний період.

Як свідчить досвід професійних редакторів перекладів художніх творів, смисл оригіналу може перекручуватись у перекладі через те, що недостатньо уваги приділяється різниці між способами вираження думки в різних мовах. По-перше, через недооцінку розходжень граматичних, і перш за все, часових форм: від цього часто залежить глибина, історична перспектива викладення, більш ретельне змалювання образів, мотивація дій та слів героїв. По-друге, редактор має приділяти увагу стилістичній сполучуваності слів у словосполученні: під впливом іноземної мови перекладач може поєднати у сполучення ті слова, що є стилістично несумісними. По-третє, певні типові для іноземної мови граматичні звороти можуть бути перекладені буквально, і це не суперечить граматичним нормам мови перекладу; але з точки зору стилістики такі структури будуть недоречними у мові перекладу. Особливої уваги заслуговують також способи перекладу фразеології оригіналу.

Відповідність мовній нормі та єдність стилю має перевірити сам перекладач. На цьому етапі варто звернути увагу на відсутність у перекладі:

1) слів і словосполучень, що не відповідають загальним стилістичним ознакам тексту;

2)  стилістичних конструкцій, що виглядають неприродно в даному контексті;

3) немотивованого повтору того самого слова;

4) невдалого сполучення підрядних речень, неузгодженості часових форм, невідповідності відмінків.

Питання для самоконтролю студентів:

1. Що є основою будь-якого художнього тексту?

2. Які підстилі виділяють у стилі художньої літератури в сучасній англійській мові?

3. Назвіть етапи редагування перекладу художнього тексту.

4. Які завдання ставить перед собою професійний редактор під час редагування перекладу художнього тексту?

Лекція 8 (2 години)